Тема 8. Держава і територіальна громада як учасники цивільних правовідносин

Правосуб'єктність держави Україна в цивільних правовідносинах. Участь держави у внутрішньому та зовнішньому цивільному обороті. Відповідальність держави за своїми зобов'язаннями. Територіальна громада як учасник цивільних відносин.

Основні джерела

1. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду: Закон України від 1 грудня 1994 р. № 266/94-ВР (з подальшими змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1.

Тема 9. Об'єкти цивільних правовідносин

Поняття і види об'єктів цивільних правовідносин. Речі як об'єкти цивільних правовідносин, їх класифікація. Поняття майна. Гроші як об'єкти цивільних правовідносин. Цінні папери як об'єкт цивільних правовідносин. Види цінних паперів. Результати робіт і послуги як об'єкти цивільних правовідносин. Немайнові блага як об'єкт цивільних правовідносин.

Основні джерела

1. Про приватизаційні папери: Закон України від 6 березня 1992 р. № 2173-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 352 (з подальшими змінами і доповненнями).

2. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.

3. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 05.05.2001 р. № 2374-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 128.

4. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати: Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 1. – Ст.1.

5. Про іпотечні облігації: Закон України від 22 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 16. – Ст. 134.

Тема 10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин

Поняття юридичних фактів. Класифікація юридичних фактів. Юридичний склад.

Основні джерела

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 21-22. – Ст. 144 (стаття 174).

Тема 11. Правочини

Поняття та види цивільно-правових правочинів. Умови дійсності правочинів. Форма правочинів і наслідки її недотримання. Недійсність правочинів. Підстави недійсності правочинів. Нікчемні та оспорюванні правочини. Правові наслідки визнання правочинів недійсними.

Основні джерела

1. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

2. Тимчасовий порядок державної реєстрації угод: затв. постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 671 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 21. – Ст. 1420.

3. Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України: Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 7 квітня 2008 р. № 01-8/211 // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 3. – Ст. 45.

4. Практика розгляду судами цивільних справ про визнання угод недійсними: Узагальнення Верховного суду України від 24 листопада 2008 р. // Вісник Верховного суду України. – 2009. – № 1.

5. Про судову практику розгляду спорів про визнання угод недійсними: постанова Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 р. // Вісник Верховного суду України. – 2009. – № 12.

Тема 12. Здійснення цивільних прав і виконання обов'язків. Захист цивільних прав

Поняття і принципи здійснення цивільних прав і виконання обов'язків. Способи реалізації цивільних і обов'язків. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків. Поняття зловживання правом. Заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав. Самозахист цивільних прав.

Основні джерела

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст. 144. – Глава 24.

Тема 13. Поняття, види особистих немайнових прав та їх цивільно-правовий захист

Поняття особистих немайнових прав. Особисте немайнове правовідношення. Класифікація та окремі види особистих немайнових прав. Право на повагу честі, гідності і недоторканість ділової репутації, його цивільно-правовий захист.

Основні джерела

1. Конвенція Ради Європи про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р.: Ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263 (із змінами, внесеними Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22-23. – Ст. 197).

2. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV // Урядовий кур'єр. – 2006. – № 60.

3. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 листопада 1992 р. № 2782-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.

4. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 р. № 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.

5. Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи від 27.02.2009 р. № 1 // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – №3.

Тема 14. Представництво

Поняття та суб'єкти представництва. Підстави і види представництва. Представництво за довіреністю. Форма і строк довіреності. Передоручення і припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності.

Основні джерела

1. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. № 3425-XI // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.