Платник податків може бути присутнім при проведенні документальної невиїзної перевірки
1.2.2. Виїзні перевірки: звичні для всіх платників податків перевірки, які, як це й раніше передбачав Закон № 509 [8], можуть бути плановими та позаплановими.
Документальні виїзні перевірки проводяться за місцезнаходженням платника податків.
Підставою для проведення перевірки є наказ керівника податкового органу.
Перевіряючі повинні надати платнику податків копію наказу про проведення перевірки, направлення на її проведення, яке видається на кожного перевіряючого окремо. Нагадаємо, згідно з порядком проведення документальних виїзних перевірок, що діяв раніше, видавалося одне направлення на перевірку, до якого вписувалися всі перевіряючі, кожен з яких повинен був пред'явити службове посвідчення. Тому якщо раніше зміна у складі перевіряючих потребувала виписки нового направлення на перевірку, то тепер такої необхідності немає: направлення співробітника, який раніше входив до складу перевіряючих, анулюється, на нового перевіряючого виписується окреме направлення на перевірку. Вимога про пред'явлення службового посвідчення також збереглася: хоча ПК [1] про це й умовчує, пряма вказівка на нього є у формі направлення на перевірку.
Якщо йдеться про планову перевірку, то за 10 календарних днів до її початку платнику податків має бути надіслано повідомлення про перевірку. Що стосується виїзних планових перевірок, то тут питання про те, як повинен відлічуватися термін у 10 календарних днів, має ще більш принципове значення, як це було, коли йшлося про невиїзну перевірку. Якщо виходити з того, що 10 календарних днів — це граничний термін, коли платник податків має отримати повідомлення про перевірку, а податковий орган тільки надсилає поштою повідомлення в останній день цього граничного терміну, то це може служити підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки.
Непред'явлення зазначених документів або їх оформлення з порушенням установлених вимог є підставою для недопущення перевіряючих до перевірки.
Основна зміна полягає в тому, що тепер у ході документальних виїзних перевірок можуть перевірятися питання дотримання не тільки податкового, а й неподаткового законодавства. Відповідно, предметом планової виїзної документальної перевірки можуть стати, наприклад, дотримання законодавства про РРО або про валютні операції, виробництво і обіг спирту і алкогольних напоїв, правильності оформлення трудових відносин тощо. Хоча не вважаємо, що на практиці податкові органи часто використовуватимуть це повноваження, оскільки підстави для проведення позапланових перевірок все ж переважно стосуються порушення саме податкового законодавства та обчислення податкових зобов'язань.
Звертаємо увагу: згідно з п. 77.2 ПК [1] періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який може бути високим, середнім та незначним. Ризик визначений як імовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов'язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарні роки, з високим — не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризизиків та їх поділ за ступенями визначені в Методрекомендаціях № 190 [44]. Зауважимо, що зазначені Методрекомендації на сьогодні не зареєстровані в Мін'юсті, що ставить під сумнів юридичну силу цього документа.
Слід сказати, що законодавець, установлюючи правила визначення періодичності податкових перевірок, очевидно, додержувався такої ідеї: проводити планові податкові перевірки можна лише стосовно тих суб'єктів, у діяльності яких є хоча б один з критеріїв, що вказує на наявність ризику. Якщо такого немає, планові перевірки стосовно платника не повинні проводитися (в одному зі своїх інтерв'ю це підтвердив і голова ДПС України В. Захарченко).
Як і за законодавством, що діяло раніше, податкові органи можуть проводити планові та позапланові виїзні перевірки (за місцезнаходженням платника податків).
Про проведення планової перевірки платник податків має бути повідомлений за 10 днів. Періодичність проведення планових перевірок залежить від ступеня ризику платника податків.