Увага: кожен розділ починається з нової сторінки!!!

ВСТУП

Курсова робота з навчальної дисципліни "Трудове право України" — це самостійна під керівництвом викладача науково-дослідна робота з визначеної теми, яка містить теоретичний матеріал, аналіз судової або правозастосовної практики підприємств, установ, організацій, а також висновки щодо проблеми, яка досліджувалася, і пропозиції щодо вдосконалення законодавства, локальних нормативно-правових актів або практики їхнього застосування.

Під час написання курсової роботиобирається певна тема навчального курсу. Досліджуючи ту чи іншу тему, студент передусім має вико­ристовувати норми Конституції України, положення програм­них концептуальних актів Верховної Ради України, Президен­та України, Кабінету Міністрів України стосовно проведення соціально-економічної реформи, спрямованої на впроваджен­ня ринкових механізмів та засад у суспільну та юридичну практику та вдосконалення правового регулювання відносин у сфері праці. Перелік відповідних документів зазначено у списку джерел до кожної теми курсу.

Робота має засвідчити, що студент володіє професійними знаннями, вміє опрацьовувати нормативно-правовий матеріал, спеціальну літературу і використовувати їх для вивчення та узагальнення практики. Крім цього, в такій роботі студент по­винен показати вміння послідовно та юридичне грамотно характеризувати окремі питання теми з посиланнями на від­повідну навчальну та монографічну літературу, при цьому звернути увагу на дискусійні положення, критично оцінювати наукові погляди юристів, теоретичні положення, виявляти їх відповідність не тільки чинному законодавству, а й потребам практики, реальним суспільним відносинам у сфері застосу­вання праці. При цьому слід уникати безпідставної, неаргументованої критики, пам'ятаючи, що кожне зауваження має бути підкріплене конкретними прикладами, висновками.

У роботі необхідно подавати цитати з наукових джерел, проте не перетворювати її на збірку цитат. Студент повинен пока­зати вміння сформулювати й викласти самостійно власну дум­ку з того чи іншого питання.

Доречно звернути увагу на мову викладу. Студент має ро­зуміти, що оскільки це юридична робота, то й мова викладу має бути конкретною, із застосуванням юридичних термінів, логічною, витриманою. Не можна перетворювати роботу на публіцистичну статтю чи художній твір. Студент повинен добре знати чинні нормативно-правові акти, вміти їх застосовувати, аналізувати.

Важливою частиною роботи є збирання та аналіз практич­ного матеріалу — місцевого чи опублікованого в юридичних джерелах, його правовий аналіз із власними висновками і про­позиціями. Слід ураховувати, що аналіз практики провадить­ся як з позиції її відповідності законодавству, так і з наукових поглядів тих чи інших авторів і самого автора роботи. Слід звернути увагу на те, що аналіз практики — одна з обов'язкових складових курсової роботи, без якої робота не може бути допущена до захисту.

Робота має бути належним чином оформлена. Передусім не­обхідно скласти план роботи, кількість основних питань має бути обмеженою, містити 2—3 розділи, які повинні бути поділені на підрозділи. Назви розділів та підрозділів мають бути відображені не тільки у плані роботи, а й тексті.

Робота має розпочинатися зі вступу, в якому мають бути обґрунтовані актуальність теми, її практичне значення, вказано наскільки тема розроблена в навчальному і науковому плані, мають бути послання на прізвища науковців, роботи яких з цієї проблематики є опублікованими. Далі студент має в за­гальному вигляді сформулювати цілі та завдання, які він ста­вить перед собою у цьому дослідженні.

Робота закінчується висновками та пропозиціями, які автор сформулював у результаті проведеного дослідження. Бажано, щоб висновки були конкретними, а пропозиції стосувалися певних норм права.

Перелік використаних джерел має складатися з дотриман­ням установлених правил. Слід звернути увагу на те, що такий перелік містить нормативно-правові акти, які вказуються за юридичною силою. Назва акта має бути вказана точно відповід­но до його офіційної назви. Необхідно також вказати й офіцій­не видання, де цей акт опубліковано. Після переліку норма­тивно-правових актів подається перелік спеціальної літерату­ри, яку слід вибудувати за алфавітом прізвищ авторів або назви видання, та перелік використаних джерел практики. У тексті роботи слід зробити виноски на використані джерела.

Керівництво написанням письмової роботи здійснює викла­дач кафедри. З усіх питань — вибору теми, узгодження плану роботи, пошуку літератури та законодавства — студент має звертатися до наукового керівника роботи.

Курсова робота має бути вико­нана і подана для перевірки і рецензування не пізніше як за 30 днів до початку сесії, передбаченої навчальним планом. Сту­дент, який вчасно не подав роботу, або робота визнана рецен­зентом такою, що не відповідає встановленим вимогам, не до­пускається до заліково-екзаменаційної сесії.

Нижче наведено тематику курсових робіт. За пропозицією студента або викладача може бути обрано й іншу актуальну тему для роботи.

Основні вимоги до оформлення курсової роботи:

Курсова робота має бути надрукована чи написана чітко, розбір­ливо, без помилок і виправлень, з одного звороту білого аркушу паперу формату А4 (210x297).

Шрифт: Times New Roman. Розмір шрифту — 14. Інтервал — 1,5.

Сторінка курсової роботи повинна мати поля: ліве — 30 мм, верх­нє — 20, праве — 10, нижнє — 20 мм.

Усі сторінки роботи нумеруються, враховуючи додатки, без про­пусків, повторів і літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра "1" не ставиться. Загальна нумерація роботи починається на наступній сторінці (зміст курсової роботи) з цифри "2". Порядковий номер сторінки проставляється в правому нижньо­му куті листка.

Обсяг курсової роботи з – 30-35 сторінок. Рекомендований обсяг структурних частин курсової роботи: вступ – 2-3 сторінки, основна частина – 25-30 сторінок, висновки – 2-3 сторінки.

Рекомендована структура курсової роботи:

- титульну сторінку (дод. 1);

- зміст (дод. 2);

- вступ;

- основну частину;

- висновки;

- список використаних літературних джерел (дод. 3);

- додатки.

Зміст курсової роботи являє собою практично її план. У змісті вказуються: вступ, назви розділів, підрозділів, висновки, список ви­користаних джерел і сторінки, на яких вони розміщені (див.дод. 2).

У "Вступі" обґрунтовується актуальність теми курсової робо­ти, вказується мета і основні завдання, об'єкт і предмет, практичне значення його результатів, структура курсової роботи.

Актуальність теми курсової роботи. Курсова робота повинна, як правило, починатись із слів "Актуальність теми курсової роботи". Актуальність теми курсової роботи зазвичай може бути обумовлена одним із трьох факторів або їх поєднанням: 1) відсутність наукових досліджень чи досліджень комплексного характеру з обраної теми; 2) наукові дослідження проводились давно і не відображають сучас­ні правові реалії; 3) стан чинного законо­давства з тих чи інших проблем такий, що викликає значні труднощі в застосуванні його на практиці й це вимагає комплексного науково-теоретичного дослідження визначених проблем. Яскра­вим прикладом може бути наявність великої кількості джерел трудового права, багато положень яких мають колізійний характер і викликають значні труднощі в їх застосуванні, визначенні пріори­тетів тих чи інших норм тощо, що обумовлює актуальність подаль­ших наукових досліджень. Безперечно, можуть бути і інші фактори. Студент повинен дослідити обрану тему курсової роботи з тим, щоб виявити наявність чи відсутність таких факторів, відобразити це у вступі, довівши, що тема актуальна.

Досить поширеною помилкою при написанні курсових робіт є те, що автори замість проведення такого аналізу наповнюють вступ різ­ними цитатами, розглядають окремі питання, які є предметом дослід­ження в основній частині, наприклад, наводять визначення окремих понять, а питання актуаль­ності теми так і залишається відкритим. Це стосується часто і інших структурних елементів Вступу.

Формулювання мети та основних завдань курсової роботи.

Правильне визначення мети роботи дає змогу студенту виокреми­ти в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якісь роботи, уникнути загальних міркувань. Мета курсової роботи повинна бути тісно пов'язана з назвою її теми.

На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв'язати у процесі виконання курсової роботи. Завдання повинні конкретизувати основну мету роботи, а їх визначення пов'язано з назвами основних розділів іноді підрозділів роботи.

Об'єкт дослідження — це завжди якісь певні суспільні правовід­носини, що виникають у зв'язку з предметом дослідження.

Предмет дослідження — це завжди те, що безпосередньо повин­но бути дослідженим для досягнення поставленої мети.

Основна частина складається з двох-трьох основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два-три підрозділи, а за не­обхідності — підпункти, які повинні бути логічно взаємопов'язаними і дозволяти повністю розкрити тему роботи. Розділи, підрозділи, підпункти повинні мати приблизно однаковий обсяг. Не можна до­пускати, щоб розділи і підрозділи займали 0,5-1 сторінку тексту. За­головки структурних частин курсової роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами.

Номер розділу ставиться після слова "РОЗДІЛ", далі друкується заголовок розділу (наприклад, РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ ТРУДОВИХ ДОГОВОРІВ).

Підрозділинумеруються у межах кожного розділу. Номер підроз­ділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між ними ставиться крапка. В кінці номера підрозділу також стави­ться крапка (1.1. (перший підрозділ першого розділу), 2.2. (другий підрозділ другого розділу) і т. д.). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу (наприклад, 1.1. Поняття суб’єктів трудового права.).

Посилання. При написанні курсової роботи необхідно робити по­силання на використовувані джерела: Конституцію України, кодекси, закони, підзаконні нормативно-правові акти, роботи авторів, погля­ди, висловлювання, думки, ідеї яких використовує автор, джерела статистичної та іншої інформації, судової практики тощо. Посилання дають змогу перевірити достовірність інформації, правильність циту­вання, допомагають з'ясувати точну назву, оригінальну мову тексту, обсяг, видавництво, рік видання тощо.

Посилання слід робити на самі останні видання. На більш ранні видання доцільно посилатися в тих випадках, коли в них є матеріал, не включений до останнього видання. Поширеною помилкою є, на­приклад, посилання на підручники, навчальні посібники, які були написанні до прийняття нових діючих нормативних актів. Зрозуміло, що вони ніяк не можуть містити нових положень і дають абсолютно застарілу інфор­мацію. Така обставина частіш за все свідчить про те, що дана курсова робота виконувалась значно раніше і просто списана студентом. Для здійснення ж порівняльного аналізу використовувати старі підруч­ники й іншу літературу необхідно.

Особливу увагу слід приділити науковим працям інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав і відповідно оформлених посилань. У разі, якщо автор курсової роботи бажає в тексті навести думку іншого автора, він може зробити це двома способами: за допомогою точного цитування або передати його думку власними словами. Цитування здійснюється українською мовою. Посилання в обох випадках обов'язкове.

Посилання слід оформлювати у квадратних дужках .

Посилання на джерела робляться з вказів­кою номера джерела за списком використаних джерел та сторінки (сторінок) (див. дод. 4).

У літературі визначається, що "галузь права — це складова частина системи права, відносно самостійна сукупність його норм, об'єднаних загальністю предмета та методу правового ре­гулювання. Галузь права поділяється на підгалузі та інститути права" [1, с. 170]. Цифра 1 означає, що у списку використаних джерел за но­мером 1 вказано відповідне джерело — 1. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.; За ред. В. В. Копєйчикова. — Стер. вид. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 320 с. — Бібліогр.: с. 312.

Висновки. У висновках викладаються основні результати до­слідження (у відповідності до висновків, зроблених в кінці розділів чи підрозділів), вносяться пропозиції стосовно подальшого вдоско­налення законодавства, внесення змін, доповнень до відповідних ста­тей відповідних нормативно-правових актів, викладення їх у новій, запропонованій автором редакції. Пропонуються до прийняття нові нормативно-правові акти, робляться прогнози тощо. Для полегшен­ня сприйняття матеріалу у висновках бажано відповідно нумерувати висновки, пропозиції, прогнози.

Список використаних джерел оформлюється згідно з вимогами державного стандарту та вимогами ВАК України (поста­нова від 15.01.03) в алфавітному порядку (див. дод. 3). У списку використаних літературнихджерел наводяться джерела, на які посилається автор курсової роботи. Для якнайповнішого розкриття теми курсової роботи необхідно опрацювати не менше 20 джерел. Нормативно-правові акти розміщують у списку залежно від юридичної сили.

Додатки. До додатків включаються допоміжні матеріали (про­екти договорів, рішень, постанов, таблиці допоміжних цифрових да­них, ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо). Кожний дода­ток починається з нової сторінки, у правому верхньому куті пишеться слово "Додаток". Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо курсова робота має кілька додатків, їх послідовно нумерують арабсь­кими цифрами (наприклад: "Додаток 1"). Сторінки в додатках нуме­руються у межах одного додатка. Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов'язковим.

Увага: кожен розділ починається з нової сторінки!!!