Особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача

Споживач, вибираючи блага, керується певними послідовними індивідуальними вподобаннями. Вони формують систему переваг, яка базується на таких положеннях:

· повна упорядкованість переваг і принципова зіставленість благ та їх наборів;

· транзитивність переваг споживача та його здатність до послідовного перенесення переваг з одних благ та їх наборів на інші;

· раціональність вибору;

· ненасиченість споживача благом.

Система переваг дає змогу моделювати оптимальний вибір споживача за порядковою (ординалістською) функцією корисності. Згідно з нею споживач завжди може визначити, якому набору благ він віддає перевагу, але не може визначити, наскільки цей набір кращий від іншого. Як правило, ординалістська функція корисності досліджується на основі геометричного аналізу із застосуванням спеціального інструментарію.

Певне спрощення вибору споживача зводиться до вибору набору двох благ, кількість яких відкладено по осях системи координат X та Y. Лінії з’єднання точок на площині, що означають однакові за своєю корисністю набори благ, називаються кривими байдужості. Чим далі від початку координат знаходиться крива байдужості, тим більшу корисність вона відображає. Аналіз поведінки споживача за кривими байдужості дає змогу визначити, від якої кількості одного блага (Y) згоден відмовитися споживач задля збільшення іншого блага (X) на одиницю за умов незмінності рівня корисності від набору благ. Показник, який кількісно визначає цей процес, носить назву граничної норми заміщення MRS XYі обчислюється таким чином:

особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru ,(3.1.)

де Y — втрати у споживанні Y, одиниць; X — вигоди у споживанні Х, одиниць.

Звичайно крива байдужості має спадний характер (опукла вниз, до початку координат). Це відображає ту обставину, що MRS зменшується в міру руху вниз вздовж кривої байдужості, тобто зі збільшенням споживання одного блага замість іншого (рис.3.1).

MRS також можна визначити через співвідношення граничних корисностей благ згідно із законом спадної граничної корисності:

особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru.(3.2)

Блага, між якими існують співвідношення виключної замінності у споживанні (досконалі субститути), мають криві байдужості у вигляді прямих ліній. Блага, що спільно споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони ніяк не можуть замінити одне одного (досконалі комплементарні блага), мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.

особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru

Рис. 3.1. Крива байдужості Рис. 3.2. Бюджетна лінія

Ціни на блага та рівень споживчого бюджету враховуються за допомогою бюджетної лінії, що будується в тій самій системі координат, що й крива байдужості (рис. 3.2).

Кожна точка бюджетної лінії означає для споживача набір товарів, що обходиться йому в однакову суму грошей за незмінних цін на блага. Бюджетна лінія є прямою, її рівняння:

особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru (3.3)

де В — бюджет споживача, грош. од.

Чим далі бюджетна лінія розміщена від початку координат, тим більші бюджетні можливості споживача вона ілюструє. За певного рівня бюджету та незмінності цін для споживача існує відповідна бюджетна лінія, кожна точка якої показує набори благ, при споживанні яких бюджет витрачається повністю. Вона ділить координатну площину на дві частини: праву, де набори є недосяжними, і ліву, де набори є досяжними, але такими, що не вичерпують бюджет.

Нахил бюджетної лінії до осі X визначається як tg(рис. 3.2), тобто як співвідношення цін відповідних благ:

особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru . (3.4)

особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru Рис. 3.3. Рівновага споживача

У геометричній інтерпретації задачі споживчого вибору оптимальне рішення досягається у точці, де найвища з можливих кривих байдужості дотична до бюджетної лінії, що й означає найбільш високий з можливих рівнів добробуту (рис. 3.3). У цій точці нахили кривої байдужості та бюджетної лінії збігаються, тому

особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru . (3.5)

Виходячи з (3.2), умова рівноваги мо­же бути виражена таким чином:

особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru . (3.6)

або

особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru . (3.7)

Це означає, що споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюд­жет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, давала таку саму граничну корисність. Виведений еквімаржинальний принцип рівності зважених граничних корисностей є спільним для обох теоретичних підходів: кардиналістського (2.3) та ординалістського (3.7).

Рівновага споживача — це досягнення максимальної сукупної корисності. Вона досягається за умови дотримання принципу рівної корисності. Максимальна корисність досягається тоді, коли остання грошова одиниця, яка використана на придбання товару Х, і остання грошова одиниця, яка використана на придбання товару У, забезпечують однакову граничну корисність, тобто

особливості споживчого вибору. умови рівноваги споживача - student2.ru .

Наши рекомендации