Інформаційно-технічне забезпечення оперативно-розшукової діяльності

Сервецький І.В., Шоломенцев В.П.

Правовий аспект застосування оперативно-технічних засобів (далі - ОТЗ) полягає в правомірності їх застосування , а також дотриманні законності при проведенні оперативно-розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних заходів.
Під правомірністю необхідно розуміти наявність системи законодавчих та підзаконних нормативних актів, а також встановлюваних ними принципів і правил, які визначають допустимість їх використання, або регламентуючих порядок і умови їх застосування на основі загальної тактики та тактичних прийомів оперативно-розшукових заходів (ОРЗ).
Треба відразу зазначити, що регламентацію застосування ОТЗ необхідно розглядати в поєднанні з регламентацією тактичних прийомів її використання, а також з регламентацією загальної тактики і тактичних прийомів певної форми діяльності, оскільки визначальним фактором у даному випадку є дії по боротьбі зі злочинністю, а також способи, тактичні прийоми і методи застосування ОТЗ, а не самі засоби, тому що техніка і тактика нерозривно пов'язані та взаємообумовлені в своєму розвитку. Технічні засоби застосовуються тільки з дотриманням принципу законності.
Законність вимагає суворого дотримання існуючих правил, вимог закону, обгрунтованості застосування ОТЗ, дотримання всіх встановлених правових гарантій.
Тільки законність визначає можливість застосувати ОТЗ і ніякі посилання на доцільність, оперативну необхідність не можуть бути підставою її правомірності.
Застосовуючи ОТЗ, ми втручаємося в особисте життя людини, тимчасово обмежуємо її конституційні права і свободи.
Існує два напрями правової регламентації застосування ОТЗ: гласний і негласний.
На сучасному етапі розвитку оперативно-розшукової діяльності (ОРД) одним з основних резервів підвищення її ефективності є впровадження та використання сучасних технічних засобів і удосконалення прийомів їх використання у боротьбі зі злочинністю. Використання ОТЗ сприяє створенню сприятливих умов для попередження злочинів, що готуються в цей період, швидкого та повного розкриття вчинених злочинів, ефективного здійснення розшуку злочинців.
Оперативні підрозділи проводять свою діяльність, керуючись нормами відповідних законів, а ОТЗ використовуються у необхідних випадках як засіб здійснення ОРД і підпадають під дію існуючих правових норм, залежно від сфери використання, вимагають спеціального правового регулювання. Правильне визначення і розуміння правових основ застосування ОТЗ є запорукою додержання законності при використанні їх в ОРД ОВС.
Використання ОТЗ підрозділами, які здійснюють ОРД, є складовою частиною пошуку і фіксації фактичних даних щодо протиправної діяльності окремих осіб та злочинних угруповань. Одним з головних питань професійно-технічної підготовки оперативного працівника є знання правових основ та вимог законності при застосуванні ОТЗ в оперативно-розшуковій діяльності.
Правова основа ОРД (ст. 3 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність") [2] визначає і правомірність застосування ОТЗ, але потребує удосконалення нормативно-правового регулювання порядку використання ОТЗ та здобутих при цьому відомостей.
Раніше застосування ОТЗ в оперативно-розшуковій діяльності, їх негласне використання з метою боротьби зі злочинністю регламентувалося таємними нормативними актами.
Неправомірне застосування ОТЗ спроможне причинити шкоду державним і особистим інтересам громадян, що охороняються Конституцією України [1].
Під оперативно-технічними засобами розуміють сукупність технічних засобів та науково обгрунтованих прийомів їх правомірного використання (переважно негласного) в процесі ОРД ОВС з метою ефективної боротьби зі злочинністю [3]. В оперативно-розшуковій діяльності до ОТЗ належать оперативна техніка, яка дозволяє знімати інформацію з каналів зв'язку, вести візуальне спостереження в громадських місцях, із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів [2]. Використання ОТЗ забезпечує реалізацію принципів наступальності та раптовості проведення ОРЗ, створення такої обстановки, в якій злочинець вимушений повідомити інформацію про себе та свої протиправні дії.
Застосування ОТЗ пов'язане з певним обмеженням конституційних прав, свобод і законних інтересів людини. Конституція України передбачає випадки, коли конституційні права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені. Нашої теми стосуються такі випадки:

· проникнення до житла чи до іншого володіння особи за вмотивованим рішенням суду(ст. 30 Конституції України) [1];

· передбачені законом і встановлені судом випадки порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо (ст. 31 Конституції України) [1];

· передбачені Конституцією України випадки втручання в особисте життя, збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу без її згоди у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 1, 2 ст. 32 Конституції України)[1].

При цьому треба мати на увазі, що незаконне порушення недоторканості житла, вчинене посадовою особою, тягне за собою кримінальну відповідальність (ст. 130 КК України) [4], а незаконне порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень громадян кримінальну відповідальність за ст. 131 КК України [4], а ст. 47 Закону України "Про інформацію" [5] визначає, що порушення законодавства про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
У ст. 56 Конституції України надається право особі на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Система законодавчих та підзаконних нормативних актів, а також встановлюваних ними принципів і правил визначають їх допустимість і використання та регламентують порядок і умови їх застосування на основі загальної тактики та тактичних прийомів ОРЗ.
Треба зазначити, що регламентацію застосування ОТЗ необхідно розглядати в поєднанні з регламентацією тактичних прийомів її використання, а також з регламентацією загальної тактики і тактичних прийомів певної форми діяльності, оскільки визначальним фактором у даному випадку є дії по боротьбі зі злочинністю, а також способи, тактичні прийоми і методи застосування ОТЗ, а не самі засоби, тому що техніка і тактика нерозривно пов'язані та взаємообумовлені в своєму розвитку.
Правову основу застосування ОТЗ в ОРД становлять Конституція України [1], Кримінальний [4] та Кримінально-процесуальний кодекси України [6], Закони України "Про міліцію" [7], "Про оперативно-розшукову діяльність" [2], "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" [8], а також підзаконні акти, що регулюють відносини в сфері боротьби зі злочинністю.
Комаров А.І. при розгляді правових основ застосування ОТЗ, прийомів і дій розмежовує поняття "правові основи" і "нормативна регламентація" [9].
Окремі норми закону, що регламентують дії та прийоми з фіксації злочинних дій за допомогою ОТЗ, можуть містити визначення порядку, особливостей та меж застосування ОТЗ, особливостей використання отриманих даних та ін.
Принципові положення з найбільш важливих питань, зафіксованих у нормах закону, є правовою основою для їх деталізації у підзаконних актах, а також у відповідних інструкціях, настановах, правилах та інших документах, які визначають порядок і особливості роботи з ОТЗ.
Нормативно-правове регламентування стосується застосування ОТЗ та відповідних прийомів їх використання, які можуть бути двох видів: технічні та тактичні.
Технічні прийоми використання ОТЗ нормами закону не регламентуються, їх зміст розкривається інструкціями щодо застосування оперативно-технічних засобів.
Тактичні прийоми використання ОТЗ регламентуються нормами закону та підзаконними актами (накази МВС, інструкції, настанови, інші документи відомчого характеру). Зміст підзаконних актів визначається загальними вимогами ОРЗ, і тому при наявності в них відповідних положень вони можуть розглядатися як правова основа для вибору необхідного тактичного прийому.
Право приймати необхідні ОРЗ, згідно ст.103 КПК України, виступає правовою підставою для застосування в ОРД ОТЗ прийомів та дій [6].
Згідно п. 10 ст. 11 Закону України "Про міліцію", міліції надається право здійснювати на підставах і в порядку, встановленому законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослуховування телефонних розмов з метою розкриття злочинів [7].
Ст.2 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" [2] визначає ОРД як систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Закон, встановлюючи допустимість застосування ОТЗ, не визначає їх конкретні найменування, а лише вказує на дії, що виконуються за допомогою цих засобів [11]. Так, згідно ч. 1 ст. 8 цього закону оперативним підрозділам надається право:

· негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки (п.7);

· знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації (п.9) ;

· контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення (п.10);

· здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів (п.11) [2].

Комаров А.І. пропонує згідно з обсягом приписів, ступеня і характеру відносин, що регулюються, об'єднати законодавчі акти в певні групи [9]:

· норми закону, що встановлюють загальні принципи, цілі та завдання ОРД відповідних органів по охороні правопорядку та боротьбі зі злочинністю, із змісту яких випливає допустимість застосування ОТЗ, прийомів та дій, але дані норми не вказують на характер і умови застосування ОТЗ (ст.ст. 1, 2, 4 Закону України "Про ОРД" [2], п. 10 ст. 11 Закону України "Про міліцію" [7] );

· норми закону, що визначають проведення відповідних дій, в процесі яких застосовуються певні види ОТЗ, вказують на допустимість конкретних дій і прийомів, застосування яких можливо із використанням певних видів ОТЗ ( ст. 8 Закону України "Про ОРД" [2], ст. 15 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"[8]);

· норми закону, що визначають використання даних, отриманих в результаті застосування ОТЗ (ст. 10 закону України "Про ОРД" [2], ч. 3 ст. 15 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" [8].

Окремі норми закону, що встановлюють загальну допустимість застосування ОТЗ, прийомів та дій, не містять регламентуючих положень, які визначають порядок і умови їх використання.
Підзаконні нормативні акти створюються з тією метою, щоб конкретизувати питання використання науково-технічних засобів в практиці ОРД.
Існує два напрями нормативної регламентації застосування ОТЗ: гласний та негласний.
Під гласним потрібно розуміти регламентацію ОТЗ в кримінальному судочинстві.
Під негласним- підзаконні акти МВС України, які повинні розглядатися як елементи правової основи застосування ОТЗ та відповідних прийомів їх використання [12].
Сучасний стан характеризується тим, які оперативно-технічні підрозділи УВС, УБОЗ у своїй роботі керуються цілком таємними наказами, що детально регламентують порядок використання, тактичні прийоми і особливості застосування тих чи інших технічних засобів. Це зрозуміло, тому що вони є спеціальними суб'єктами проведення необхідних заходів. Але застосування ОТЗ не обмежується СЗ і рядовий о/п, на практиці зіткнувшись з можливістю застосування ОТЗ, повинен мати рекомендації щодо правомірного їх застосування, його процесуального оформлення, зразки документів. На жаль, такий документ, який би містив методичні рекомендації щодо застосування ОТЗ в ОРД для о/п різних оперативних підрозділів ОВС, ще не створений, а недостатність інформації з питань правомірного застосування о/п ОТЗ при проведенні ОРЗ негативно впливає на ефективність використання ОТЗ та на дотримання законності при їх використанні.
Порушенням законності при застосуванні ОТЗ в ОРД ОВС слід вважати діяння (дію або бездіяльність), що суперечить відповідному нормативному акту, будь-який відступ від вимог нормативного акту.
Дотримання принципу законності має своє вираження як у недопущенні дій, не передбачених нормами закону та підзаконними актами, чи тих, що суперечать закону за своєю сутністю, так і в обов'язковому прийнятті заходів, передбачених цими нормами.
Порушенням законності при застосуванні ОТЗ буде:

· неправомірне застосування ОТЗ;

· невикористання засобів, коли їх слід було використовувати.

Правомірність застосування ОТЗ, прийомів та дій:

· основною умовою, яка гарантує додержання законності при застосуванні ОТЗ та відповідних прийомів і дій в боротьбі із злочинністю, є відповідність цих прийомів та дій вимогам закону і підзаконних актів, які складають їх правову основу;

· застосування ОТЗ повинно бути спрямоване на захист прав та законних інтересів громадян, інтересів держави і здійснюватися із встановленою законом метою попередження та припинення злочинів швидкого та повного розкриття злочинів та розшуку злочинців;

· ОТЗ застосовуються тільки у встановлених законом формах та визначеними уповноваженими на це особами;

· в процесі застосування ОТЗ повинно бути забезпечено виконання принципу допустимості: наукова та практична обгрунтованість, ефективність та безпечність застосування ОТЗ, відповідність дій по застосуванню ОТЗ етичним нормам, об'єктивність отриманих даних, забезпечення збереження доказів та матеріальних цінностей, неприпустимість ускладнення процесу доказування;

· суворо цільовий характер застосування ОТЗ;

· ОТЗ застосовуються лише у зв'язку з подією злочину з метою його попередження, припинення або розкриття, а також при розшуку злочинців.

Форми, методи і способи застосування ОТЗ повинні бути відображені у відповідних процесуальних або оперативних документах.
Виходячи із вимог норм законів та підзаконних актів, категорично заборонено застосовувати ОТЗ на власний розсуд окремих осіб без наявності на те підстав з метою отримання додаткових даних.
Фактичними підставами для застосування ОТЗ є те, що рішення про застосування ОТЗ може прийматися тільки на підставі відповідних норм закону чи підзаконного акту при наявності достовірних, перевірених, не викликаючих сумніву даних про факти підготовки або скоєння злочину.
Одночасно з вирішенням питання про наявність фактичних підстав для застосування ОТЗ визначаються тактичні прийоми і методи їх використання, а також інші заходи, що забезпечують ефективність їх застосування.
Мета застосування ОТЗ - отримати матеріалізовані дані (копії документів, люмінісцентні сліди, фотографії, кіно- , відеозапис об'єктів та ін.) та відомості в ідеальній формі (знання) про злочинців, їх дії, зв'язки. Від успішно проведеного заходу із застосуванням ОТЗ багато в чому залежить успіх у розкритті злочину, в цьому випадку вдається виявити, зафіксувати та зберегти інформацію, яка в процесі попереднього слідства може вказати на джерело доказів або при відповідному процесуальному оформленні перетворитися на докази у справі [14].
Ст. 62 Конституції України зазначає, що обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях [1]. В п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 1 листопада 1996 р. [10] "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" говориться, що докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено:

· з порушенням:

o гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина;

o встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку;

· не уповноваженою на це особою;

· за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Будь-яке застосування ОТЗ в ОРД повинно здійснюватися в чіткій відповідності до діючого законодавства, відомчої нормативної бази. При цьому повинні бути забезпечені конституційні гарантії прав і свобод громадян.
Додержання законності при застосуванні ОТЗ полягає:

1. в проведенні тільки тих заходів і в тих випадках, передбачених нормами законів, що регулюють сферу діяльності правоохоронних органів;

2. у проведенні заходів у чіткій послідовності з положеннями відповідного закону і підзаконних нормативних актів;

3. у неприпустимості дій, не передбачених законодавством, а тим більше, які йому суперечать.

Основними принципами додержання законності при застосуванні ОТЗ є:

· правомірність застосування ОТЗ;

· наукова обгрунтованість застосування ОТЗ;

· суворо цільове використання ОТЗ;

· наявність фактичних підстав до застосування ОТЗ;

· етична допустимість;

· відповідність ОТЗ ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань та загрозі інтересам суспільства і держави;

· конспіративність застосування ОТЗ;

· документальне оформлення застосування.

Гарантії законності під час здійснення ОРД зазначені в ст.9 закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" [2] та ст. 22 закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" [8]. Вони мають загальний характер, а тому пропонується розглянути питання, що стосуються практичного застосування ОТЗ.
Прийняте рішення повинно бути належним чином оформлене. Воно повинно грунтуватися на достатніх підставах:

· проведення заходів по певній кримінальній справі (приводи і підстави до порушення кримінальної справи - ст. 94 КПК України) [4];

· наявність ОРС (підстави для проведення ОРД - п. 1 ч. 1 ст. 6 закону України "Про оперативно-розшукову діяльність") [2];

· перевірка по запитах повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної, військової та службової таємниці (п. 2 ч. 1 ст. 6. закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" [2]).

Потрібно дотримуватись суворо цільового використання ОТЗ (ч. 5 ст. 9 закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" [2], ч. 2 ст. 22 закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" [8]).
При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення заходів із застосуванням ОТЗ дає керівник відповідного оперативного підрозділу.
Окремі обмеження прав і свобод людини при проведенні заходів із застосуванням ОТЗ мають винятковий і тимчасовий характер і тому на їх проведення щодо особи, в діях якої є ознаки злочину, потрібно отримати санкцію прокурора або постанову судді.
В п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 1 листопада 1996 р. [12]. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" зазначається, що "гарантовані ст.ст. 30 і 31 Конституції України [11] недоторканість житла і таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції є невід'ємним правом особи. Дозвіл на проникнення до житла чи до іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію, її виїмку в поштово-телеграфних установах та зняття інформації з каналів зв'язку надається тільки судом". За результатами розгляду матеріалів про надання такого дозволу, який здійснюється судом з додержанням таємниці слідства, ухвалюється процесуальне рішення. Слід мати на увазі, що ст.ст. 9 і 7 Перехідних положень Конституції (розділ 15) на дію ст. 30 (в частині надання дозволу на проникнення до житла чи до іншого володіння особи) та ст. 31 Конституції України не поширюються [1].
Необхідно правильно оформити прийняте рішення:

· скласти план проведення заходу із застосуванням ОТЗ;

· заповнити завдання оперативно-технічному відділу (при проведенні СЗ);

· скласти подання до суду на дозвіл застосувати ОТЗ або отримати санкцію прокурора.

При безпосередньому проведенні заходу дотримуватись правил:

· ОТЗ застосовується тільки уповноваженим на це суб'єктом;

· ОТЗ та дії по їх застосуванню повинні відповідати ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань;

· дії по застосуванню ОТЗ повинні бути передбачені нормами закону і проводитися у відповідності із затвердженим планом та згідно постанови судді або санкції прокурора;

· розкриття злочинів потребує негласного проведення заходів, про які повинно знати суворо визначене коло осіб. Це створює додаткові гарантії своєчасного та повного розкриття злочину.

Ця вимога має такі аспекти:

1. оформлення прийнятого рішення про необхідність застосування ОТЗ, складання відповідних документів: рапорту ініціатора ОРЗ, плану ОРЗ, завдання оперативно-технічному відділу. Ці документи затверджуються керівниками підрозділів і зберігаються у зареєстрованих справах;

2. 2)оформлення факту застосування ОТЗ складання відповідного процесуального або оперативного документа при проведенні ОРЗ із застосуванням ОТЗ: рапорт о/п, що проводив відповідний захід;

3. 3)оформлення даних, отриманих при застосуванні ОТЗ складання процесуальних або оперативних (службових) документів. Іноді на практиці о/п, застосовуючи ОТЗ, не надають значення належному оформленню отриманих даних, у результаті чого втрачається реальна можливість для своєчасного, більш швидкого та повного розкриття злочинів та викриття винних. Тому дані, отримані при застосуванні ОТЗ, повинні мати відповідне процесуальне і технічне оформлення (пояснювальні надписи, засвідчуючі підписи, підшивку, нумерацію і т. д.);

4. 4) оформлення факту використання даних, отриманих при застосуванні ОТЗ.

Найбільше це стосується слідчих дій.
Неприпустиме використання отриманих даних з метою і в порядку, що суперечать вимогам закону, нормам моралі або порушують права та законні інтереси громадян.
Удосконалення нормативних актів, що регламентують застосування ОТЗ в ОРД, повинно здійснюватися з урахуванням вимог:

· повинні базуватися на діючому законодавстві, відповідати загальним вимогам законності;

· своїм змістом повинні надійно забезпечити ефективне застосування ОТЗ, а саме -о/п повинні мати вичерпний перелік діючих нормативних актів МВС України по застосуванню ОТЗ, термінологія повинна відповідати вимогам державного стандарту, а зміст визначати всі умови та можливості правомірного застосування ОТЗ, а також порядок його документального оформлення ;

· при наявності виразного і чіткого формулювання вказівок з організації і тактики ОРЗ із застосуванням ОТЗ повинна бути передбачена можливість о/п виявити при цьому творчий підхід та розумну ініціативу.

Доцільно розробити настанову або інструкцію по застосуванню ОТЗ в ОРД, в якій зробити диференційоване регламентування застосування ОТЗ, що використовуються в ОВС при проведенні ОРД. Цей нормативний акт повинен містити вичерпні відомості з таких питань: хто має право застосовувати ОТЗ, хто дає на це дозвіл, як дозвіл оформляється? Для яких цілей призначені певні види ОТЗ, допустимі місця і прийоми їх застосування, методика застосування, документальне оформлення застосування? Порядок обробки та використання результатів застосування, їх документальне оформлення?
Доцільно, мабуть, буде супроводити цей документ практичним коментарем, що забезпечило б більш ефективне його виконання.
Безруков А.Д. вважає, що інструкція по застосуванню технічних засобів в ОРД ОВС повинна [14] містити в собі вихідні положення про застосування технічних засобів, загальні умови їх правомірності та допустимості, включати перелік необхідних термінів та визначень, містити загальні питання організації і тактики проведення ОРЗ із застосуванням технічних засобів, розкривати основні організаційно-тактичні питання проведення ОРЗ із застосуванням технічних засобів відносно до кожного виду оперативного апарату, висвітлюючи питання як диференційованого, так і комплексного їх застосування, мати як додаток усі зразки заповнених документів, що стосуються застосування технічних засобів в ОРД ОВС.
Основні питання застосування ОТЗ, які повинні відображатися в нормативних актах МВС (за Комаровим А.І.) [9]:

· загальні положення, що визначають призначення ОТЗ; цілі та завдання, на вирішення яких спрямоване застосування ОТЗ; обов'язки суб'єктів їх застосування та ін.;

· перелік ОТЗ, їх технічні характеристики;

· методика роботи з ОТЗ;

· тактичні особливості застосування ОТЗ в певних напрямках діяльності ОВС;

· порядок оформлення та використання даних, отриманих у результаті застосування ОТЗ.

В нормативно-правових актах повинно зазначатися, які конкретні науково-технічні засоби мають застосовуватися в конкретних ситуаціях. Підзаконні нормативні акти створюються в повній відповідності з нормами закону, вони не можуть утримувати положень, які не випливають із законів, а тим більше суперечать йому. У нормативних актах, присвячених застосуванню науково-технічних засобів, обов'язки суб'єктів, уповноважених їх застосовувати, дається їх перелік, характеристики, методики, тактичні прийоми застосування, порядок оформлення одержаних результатів.
Нормативному закріпленню того чи іншого науково-технічного засобу передує певний період його експериментального і практичного застосування, що служить базою для подальшого теоретичного вивчення і узагальнення практики позитивного досвіду його застосування в боротьбі зі злочинністю з метою подальшого його нормативного закріплення. На цій основі не можна стверджувати про порушення законності, в разі коли використовуються науково-технічні засоби, прямо не передбачені законодавчими нормами. Так як сама відповідність цих засобів і умов їх застосування загальним принципам і завданням ОРД, а також підтримання аналогії при застосуванні з уже закріпленими засобами забезпечує, певною мірою, правомірність їх використання. Оскільки в іншому випадку був би загальмований процес впровадження нових науково-технічних засобів.
Впровадження науково-технічних засобів у практику ОРД ОВС має такі напрямки:

o застосування технічних засобів, розроблених для використання у побуті;

o застосування технічних засобів, які спеціально пристосовані для потреб ОРД (маскування);

o використання спеціально розроблених з урахуванням тактики ОРД спеціальних технічних засобів.

Розгляд існуючої практики використання ОТЗ в боротьбі зі злочинністю необхідно доповнити дослідженням тих шляхів, по яких піде ця практика в недалекому майбутньому. Необхідно вже зараз прогнозувати той напрям, за яким буде здійснюватися вдосконалення та впровадження нових ОТЗ.
Аналіз практики правового регулювання застосування ОТЗ в ОРД приводить до висновку про необхідність подальшого удосконалення нормативно-правової бази застосування ОТЗ.
Треба відразу зазначити, що регламентацію необхідно розглядати в поєднанні з регламентацією тактичних прийомів її використання, а також з регламентацією загальної тактики і тактичних прийомів певної форми діяльності, оскільки визначаючим фактором у даному випадку є дії по боротьбі зі злочинністю, а також способи, тактичні прийоми і методи застосування ОТЗ, а не самі засоби, тому що техніка і тактика нерозривно пов'язані та взаємообумовлені в своєму розвитку. Технічні засоби поза тактикою не діють.
Сучасний стан правового регулювання застосування ОТЗ в ОРД ОВС характеризується тим, що існуючі таємні накази МВС стосуються тільки спеціальних суб'єктів застосування ОТЗ - оперативно-технічних підрозділів.
Для вирішення складних завдань, що виникають при виявленні, розкритті та припиненні злочинів, існує великий арсенал ОТЗ, і тільки маючи певні технічні та професійні знання можна правильно вибрати потрібний в даній ситуації технічний засіб, застосувати оптимальну тактичну схему провадження дії із застосуванням ОТЗ і отримати ефективний результат.
Існує потреба в тому, щоб рядовий оперативний працівник мав змогу ознайомитися з рекомендаціями з методики і тактики застосування ОТЗ, а також з процесуального оформлення і використанню матеріалів, отриманих у результаті застосування ОТЗ. Оперативний працівник повинен мати настанову або інструкцію про порядок застосування ОТЗ.
Зарубіжна практика боротьби з організованою злочинністю підтверджує, що саме оперативна техніка є найбільш "гострою зброєю" правоохоронних органів. Безумовно, такі технічні засоби при безконтрольному застосуванні можуть завдати вагомої шкоди не тільки конституційним правам громадян, але й престижу державних органів, які їх використовують.

4. Конституція України.- К.: Юрінком, 1996.

5. Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність": Наук.-практ.комент. /Кондратьєв Я.Ю., Козаченко І.Т., Обушевський І.Ф. та ін.- К.: РВВ МВС України, 1993.

6. Новий тлумачний словник української мови.: У 4-х т.т. -К.: Аколіт. -1999, Т.4.-С.518.

7. Кримінальний кодекс України. Офіційне видання.- К.: Парламентське видавництво, 1998.

8. Закон України "Про інформацію" від 2.10.92 р.

9. Кримінально-процесуальний кодекс України. Офіційне видання.- К.: Парламентське видавництво, 1998.

10. Про міліцію: Закон України від 20.12.90 р. //Від. Верх. Ради України (далі -ВВР Укр.). -1991.- №4.- Ст.20.

11. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.93 р. //ВВР України.- 1993.- №45.- Ст.358.

12. Комаров А.И., Низенко Э.И. К вопросу о понятии правовых основ применения технических средств в профилактике правонарушений органами внутренних дел //Труды КВШ МВД СССР. Проблемы совершенствования оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел.- К.: КВШ МВД СССР, 1977. -Вып. 10с.

13. Постанова пленум Верховного Суду України №9 від 1 листопада 1996 р.

14. Сервецький І.В., Федченко О.С. Законодавче забезпечення оперативно-розшукової діяльності: Навчальний посібник.- К.: Вид-во НАВСУ, 1998.

ISBN 966-95343-1-3