Види земельного процесу

Співвідношення матеріальних і процесуальних норм в земельному праві виражається в наступному: 1) процесуальні норми є похідними від матеріальних; 2) матеріальні і процесуальні норми мають один і той же (кінець кінцем) об'єкт регулювання — стосунки з приводу землі, хоча і є відмінності; 3) земельно-процесуальні стосунки відрізняються від матеріальних тим, що перші пов'язані безпосередньо з порядком організації діяльності органів по застосуванню матеріальних норм земельного права. Стосунки матеріального права виникають з приводу самого об'єкту земельних відносин. Кожній матеріальній земельно-правовій нормі відповідає процесуальна земельно-правова і інша норма. Наприклад, надання земельної ділянки (реалізація права на нього, передбаченого матеріальною земельно-правовою нормою) здійснюється за певною процедурою: подача заявки, розгляд заявки, ухвалення рішення, реалізація рішення на практиці, оскарження рішення зацікавленими особами і тому подібне.

Земельно-процесуальні норми є необхідною умовою дії на практиці матеріальних земельно-правових норм і оскільки останні в правовій науці знайшли певну класифікацію на регулятивні і охоронні, такій же класифікації слід піддати і процесуальні норми. До регулятивних земельно-процесуальних норм, а значить і до регулятивного вигляду земельного процесу, слід віднести ті, які регулюють застосування матеріальних земельно-правових норм з диспозиціями, що не мають охоронного характеру. Наприклад, переведення земель з одного вигляду в інше; стимулювання землекористувачів до підвищення родючості грунтів і меліорації використовуваних земельних угідь; організація і проведення землевпоряджувальних дій і тому подібне. До охоронних земельно-процесуальних норм доцільно віднести такі, які регулюють застосування матеріальних земельно-правових норм, що містять санкції за порушення або інші заходи, направлені на припинення порушень і відновлення порушених земельних відносин. Так, до даної групи відносяться: відшкодування збитків, заподіяних порушенням земельного законодавства; відміна незаконних рішень по земельних питаннях; вилучення самовільно зайнятих земельних ділянок і ін.

Регулятивним земельно-процесуальним нормам можна дати наступну класифікацію:

1) земельно-процесуальні норми, що регулюють порядок ведення земельного обліку, земельного кадастру;

2) земельно-процесуальні норми, що регулюють порядок планування і використання земель;

3) земельно-процесуальні норми, що регулюють стосунки по наданню і вилученню земель (розподілу і перерозподілу земельних ділянок);

4) земельно-процесуальні норми, що регулюють правове забезпечення належного використання земель, виражаються у застосуванні встановлених агротехнічних, еколого-правових і інших норм при господарській експлуатації земельних ділянок;

5) земельно-процесуальні норми, що регулюють порядок здійснення державного контролю за використанням земель;

6) земельно-процесуальні норми, що регулюють охоронну державну функцію відносно використання і охорони земель.

Висновок. Таким чином, земельно-процесуальні норми є необхідною умовою дії на практиці матеріальних земельно-правових норм і оскільки останні в правовій науці знайшли певну класифікацію на регулятивні і охоронні, такій же класифікації слід піддати і процесуальні норми. До регулятивних земельно-процесуальних норм, а значить і до регулятивного вигляду земельного процесу, слід віднести ті, які регулюють застосування матеріальних земельно-правових норм з диспозиціями, що не мають охоронного характеру. Наприклад, переведення земель з одного вигляду в інше; стимулювання землекористувачів до підвищення родючості грунтів і меліорації використовуваних земельних угідь; організація і проведення землевпоряджувальних дій і тому подібне.