Оголошення прокурором обвинувального акта
Повернення обвинувального акта.
2. Призначення судового розгляду.
3. Направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.
4. Відмову у затвердженні угоди.
5. Під час підготовчого судового засідання суд вправі змінити обраний обвинуваченому запобіжний захід:
1. Як за власною ініціативою, так і за клопотанням учасників судового провадження.
2. Лише за клопотанням будь-кого з учасників судового провадження.
3. Лише за клопотанням прокурора.
4. Лише за клопотанням обвинуваченого або його захисника.
6. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше:
1. П’яти днів після вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду.
2. Десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
3. Місяця з дня надходження кримінального провадження до суду.
4. Трьох днів після набрання ухвалою про його призначення законної сили.
7. Після призначення судового розгляду захисник вправі заявити клопотання про ознайомлення:
1. Із всіма матеріалами кримінального провадження.
2. Із всіма матеріалами кримінального провадження, крім матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
3. З матеріалами кримінального провадженнями, визначеними судом.
4. З матеріалами кримінального провадження, визначеними прокурором.
2. Загальні положення судового розгляду
1. Судовий розгляд повинен бути проведений і завершений протягом:
1. 2 місяці.
2. 3 місяці.
3. 4 місяців.
Розумного строку.
2. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, запасний суддя:
1. Не призначається.
2. Призначається судом.
3. Призначається за згодою голови суду.
4. Призначається головою суду.
3. Головуючий може обмежити кількість присутніх у залі судового засідання лише у разі:
1. Здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі.
2. Недостатності місць у залі засідання.
3. Обмеження часу проведення судового засідання.
4. Неможливість забезпечення безпеки присутніх.
4. У разі не прибуття у судове засідання обвинуваченого, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може:
1. Вжити заходів до забезпечення його прибуття до суду.
2. Відкласти судовий розгляд і призначити дату нового засідання.
Зупинити судове провадження.
4. Накласти грошове стягнення.
5. У разі не прибуття у судове засідання цивільного позивача чи його представника суд:
1. Відкладає судовий розгляд.
2. Може розглянути цивільний позов, якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю його визнав.
3. Повторно викликає позивача.
4. У будь-якому разі розглядає цивільний позов.
6. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду в судовому засіданні вирішується судом:
1. При постановлені кінцевого рішення у справі.
2. Негайно після вчинення порушення, для чого оголошується перерва.
3. По закінченню судового засідання.
4. Після роз’яснення правил поведінки.
7. У разі зміни судом запобіжного заходу під час судового розгляду копія ухвали не вручається:
1. Прокурору.
Захиснику.
3. Обвинуваченому.
4. Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.
8. Судове провадження зупиняється у разі, якщо:
1. В судове засідання не прибув потерпілий.
2. Обвинувачений ухилився від суду.
3. Необхідно призначити експертизу.
4. У разі необхідності призначення запасного судді.
9. Організація виконання ухвали суду про розшук обвинуваченого, який ухиляється від суду доручається:
1. Прокурору. (та/або слідчому)
2. Начальнику слідчого підрозділу.
3. Начальнику органу міліції.
4. Державній виконавчій службі.
10. Суд не має права проводити дистанційне судове провадження, якщо один із учасників перебуває поза межами суду і заперечує проти такого провадження, зокрема:
1. Потерпілий.
Обвинувачений.
3. Адвокат.
4. Свідок.
11. Під час судового розгляду суд за власною ініціативою:
1. Не має права вийти за межі обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті.
2. Вправі вийти за межі обвинувачення як в частині зміни кваліфікації, так і обсягу обвинувачення, якщо це покращує становище обвинуваченого.
3. Вправі вийти за межі обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації вчиненого, якщо це покращує становище обвинуваченого.
4. Має право вийти за межі обвинувачення як на пом’якшення, так і на погіршення становища обвинуваченого.
12. У разі зміни прокурором обвинувачення в суді копії нового обвинувального акта надаються:
1. Всім учасникам судового провадження.
2. Лише стороні захисту.
3. Обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам.
4. Лише обвинуваченому та його захиснику.
13. Головуючий зобов’язаний роз’яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі:
1. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про пом’якшення становища обвинуваченого;
2. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого;
3. У разі зміни прокурором обвинувачення з будь-яких підстав;
4. Зазначене право потерпілому не роз’яснюється.
14. Для підготовки до захисту від нового обвинувачення суд зобов’язаний відкласти розгляд справи не менше ніж:
1. На три дні.
2. На сім днів.
3. На десять днів.
4. На місяць.
15. У разі отримання в судовому розгляді відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого, більш тяжкого, кримінального правопорушення, тісно зв’язаного з первісним, прокурор:
1. Не має права висунути додаткове обвинувачення.
2. Вправі звернутися до суду з клопотанням про відкладення судового розгляду для підготовки до нового обвинувачення.
3. Вправі звернутися до суду з клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним.
4. Вправі висунути додаткове обвинувачення, якщо це не потребує проведення досудового розслідування.
??? 16. У разі звернення прокурора з клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним, суд:
1. Має право відмовити в його задоволенні. - ПОЛИНА ГОВРИТ ЕТО
2. Зобов’язаний задовольнити це клопотання.
3. Задовольняє клопотання лише у випадку згоди інших учасників судового провадження.
4. Задовольняє клопотання лише у випадку згоди потерпілого та його представника.
17. У разі висунення прокурором додаткового обвинувачення судове провадження:
1. Зупиняється.
2. Продовжується.
3.Розпочинається зі стадії судового розгляду.
4. Розпочинається з підготовчого судового засідання.
18. Копія постанови про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення не вручається:
1. Обвинуваченому.
2. Потерпілому.
3. Представнику потерпілого.
4. Цивільному позивачеві.
19. Прокурор міськрайпрокуратури зобов’язаний погодити процесуальні документи, якими він змінює обвинувачення в суді або висуває додаткове обвинувачення:
1.З керівником органу прокуратури, в якому він працює.
2. З керівником прокуратури або його заступником, на якого покладено обов’язок щодо організації роботи з підтримання державного обвинувачення.
3. З прокурором вищого рівня.
4. З прокурором, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
20. У разі не погодження керівником прокуратури зміни обвинувачення і заміни прокурора суд:
1. Продовжує розгляд справи.
2. Починає розгляд справи з початку.
3. Ознайомлює прокурора з журналом судового засідання.
4. Відкладає розгляд справи.
21. Головуючий оголошує склад суду та інших учасників судового провадження після:
1. Відкриття судового засідання.
2. Роз’яснення прав і обов’язків учасникам.
3. Після оголошення обвинувального акта.
4. Після визначення обсягу та порядку дослідження доказів.
22. Пам’ятки про права і обов’язки учасників судового розгляду роздає:
1. Головуючий.
2. Секретар судового засідання.
Розпорядник суду.
4. Прокурор.
23. Після закінчення підготовчих дій судовий розгляд починається з:
1. Роз’яснення обвинуваченому суті обвинувачення.
2. Встановлення особи обвинуваченого
3. Доповіді секретаря судового засідання про прибуття учасників судового провадження.
Оголошення прокурором обвинувального акта.
24. Обсяг та порядок дослідження доказів визначається:
1. Обвинувальним актом.
2. Постановою прокурора.
Ухвалою суду.
4. Клопотаннями сторін.
25. Суд має право не досліджувати докази:
1. Якщо вони надані прокурором.
2. Якщо вони надані цивільним позивачем.
3. Якщо їх ніхто не оспорює.
4. Якщо їх не оспорює прокурор.
26. У судовому засіданні обвинуваченого першим допитує:
1. Головуючий.
Прокурор.
3. Захисник.
4. Вирішує суд.
27. Не дозволяється у судовому засіданні задавати свідкові навідні запитання під час:
Прямого допиту.
2. Перехресного допиту.
3. Додаткового допиту.
4. Всього судового розгляду.
Судові рішення
1. Видами судових рішень є:
1. Вирок, постанова та окрема ухвала.
Вирок та ухвала.
3. Вирок та постанова.
4. Ухвала, окрема ухвала та постанова.
2. Законним є рішення:
1. Що набрало законної сили.
2. Закріплене у вироку, постанові чи ухвалі.
3. Що не оскаржене учасниками судового провадження.
4. Ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
3. Судове рішення повинно бути:
1. Законним, обґрунтованим. (+ вмотивованим)
2. Належним, вмотивованим.
3. Законним, обґрунтованим, об’єктивним.
4. Законним, обґрунтованим, належним.
4. Обґрунтованим є рішення:
1. Ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.
2. Закріплене у вироку, постанові чи ухвалі.
3. В якому наведені належні і достатні підстави його ухвалення.
4. В якому наведені належні і достатні мотиви його ухвалення.
5. Вмотивованим є рішення:
1. Ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин.
2. Підтверджене доказами.
3. Закріплене у вироку, постанові чи ухвалі.
4. В якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
6. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати:
1. Заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
2. Не можуть роз’яснюватись судом.
3. Повинні бути затвердженими в нарадчій кімнаті.
4. Є незаконними
7. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
1. Дати і місця постановлення, описової частини, резолютивної частини.
2. Вступної частини, мотивувальної частини та резолютивної частини.
3. Основної частини та резолютивної частини.
4. Вступної частини, описової частини, резолютивної частини.
8. У вступній частині вироку не може зазначатись:
1. Дата і місце його ухвалення.
2. Назва та склад суду, секретар судового засідання.
3. Сторони кримінального провадження.
4. Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження.
9. У резолютивній частині вироку не може зазначатись:
1. Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження.
2. Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
4. Порядок отримання копій вироку.
10. Судове рішення проголошується:
1. Протягом однієї години після виходу суду з нарадчої кімнати.
2. Протягом п’яти діб після виходу суду з нарадчої кімнати.
3. Негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.
4. Протягом розумного строку.
11. Копія судового рішення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні:
1. Не пізніше наступного дня після ухвалення.
2. Протягом п’яти діб після ухвалення.
3. Негайно після ухвалення.
4. Протягом розумного строку.
12. Суд з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право (але не зобов’язаний) звільнити обвинуваченого в залі судового засідання з-під варти:
1. У разі виправдання.
2. У разі звільнення від відбування покарання.
3. При засудженні до обмеження волі.
4. У разі ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
13. Ухвала щодо роз’яснення судового рішення надсилається:
1. Стороні обвинувачення.
2. Заявнику.
3. Прокурору.
4. Заявителю та учасникам провадження, що не були присутні на засіданні.
14. Якщо в обвинуваченого залишилося без нагляду житло чи інше майно, суд за клопотанням зобов’язаний:
1. Вжити заходів через відповідні органи для передання майна родичам.
2. Вжити заходів через відповідні органи для продажу майна.
3. Вжити заходів через відповідні органи для переходу майна у власність держави.
4. Вжити заходів через відповідні органи для його збереження.
3. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції
1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків при наявності вказаних в законі підстав здійснюється в суді:
1. За участю сторін.
2. За участю всіх учасників судового провадження.
3. За відсутністю учасників судового провадження без проведення судового розгляду.
4. За участю обвинуваченого та потерпілого.
2. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків при визнанні обвинуваченим вини здійснюється в суді:
1. За участю сторін.
2. За участю всіх учасників судового провадження.
3. За відсутністю учасників судового провадження без проведення судового розгляду.
4. За участю обвинуваченого та потерпілого.
??? 3. Разом з обвинувальним актом до суду направляються матеріали досудового розслідування:
1. У всіх кримінальних провадженнях.
2. У кримінальних провадженнях, де підозрюваний не визнає своїй винуватості у вчиненні діяння, в якому він підозрюється.
3. У кримінальних провадженнях про вчинення особою кримінального проступку, де в обвинувальному акті прокурор заявляє клопотання про судове провадження у спрощеному порядку.
4. У кримінальних провадженнях, де в обвинувальному акті висловлюється клопотання про затвердження угоди.
4. Копія вироку за результатом судового провадження у спрощеному порядку надсилається:
1. Не пізніше наступного дня після ухвалення.
2. Протягом п’яти діб після ухвалення.
3. Негайно після ухвалення.
4. Протягом розумного строку.
5. Судді і присяжні вирішують спільно:
1. Усі питання, пов’язані з судовим розглядом.
2. Усі питання, пов’язані з судовим розглядом, крім питань обрання, скасування або зміни запобіжних заходів в суді.
3. Усі питання, пов’язані з судовим розглядом, крім питань призначення покарання.
4. Лише питання визнання особи винною.
6. Під час підготовчого судового засідання заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних має право:
1. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.
2. Обвинувачений у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
3. Обвинувачений у вчиненні особливо тяжкого злочину.
4. Обвинувачений у вчиненні умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину.
7. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості:
1. Трьох осіб.
2. Чотирьох осіб.
3. П’яти осіб.
4. Семи осіб.
8. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж:
1. За три дні до судового засідання.
2. За чотири дні до судового засідання.
3. За п’ять днів до судового засідання.
4. За сім днів до судового засідання.
У виклику присяжного не зазначаються:
1. День, час і місце проведення судового засідання.
2. Права та обов’язки присяжного.
3. Перелік вимог до присяжних.
4. Обставини, встановлені під час кримінального провадження.
9. Законом не передбачено право присяжного:
1. Брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні.
2. Не повідомляти відомості про себе.
3. З дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються.
4. Робити нотатки під час судового засідання.
10. Законом не передбачено обов’язку присяжного:
1. Виконувати обов’язки головуючого за відсутності останнього.
2. Додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого.
3. Не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду.
4. Не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням.
11. Законом передбачено необхідність відбору наступної кількості запасних присяжних:
1. Одного.
Двох.
3. Трьох.
4. Необхідність відбору запасних присяжних законом не передбачено.
12. Законом заборонено спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України протягом усього судового розгляду:
1. Лише прокурору та обвинуваченому.
2. Лише прокурору, обвинуваченому та потерпілому.
3. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження.
4. Така заборона відсутня.
13. За наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження:
1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження рішенням більшості від складу суду присяжних.
2. Присяжний усувається від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження рішенням головуючого.
3. Присяжний замінюється на запасного рішенням головуючого.
4. Головуючий проводить відповідну перевірку.
14. У разі усунення присяжного:
1. До складу суду включається професійний суддя, після чого судовий розгляд продовжується.
2. Здійснюється відбір нового складу присяжних, після чого судовий розгляд продовжується.
3. Здійснюється відбір нового складу присяжних, після чого судовий розгляд розпочинається з початку.
4. До складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного, після чого судове провадження розпочинається з початку.
15. Головуючий голосує:
1. Першим.
2. Разом з усіма.
3. Останнім.
4. Не голосує.
16. Утримуватись від голосування має право:
1. Головуючий.
2. Суддя чи присяжний, котрий голосував за виправдання обвинуваченого у випадку коли вирішується питання про міру покарання.
3. Тільки присяжний, котрий голосував за виправдання обвинуваченого у випадку коли вирішується питання про міру покарання.
4. Ніхто зі складу суду присяжних не має такого права.
4. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ З ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ
АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
1. Ухвала суду І інстанції у кримінальному провадженні може бути оскаржена до апеляційного суду у строк:
1. 5 днів.
2. 7 днів.
3. 15 днів.
4. 30 днів.
2. На ухвалу слідчого судді апеляційна скарга подається:
1. До суду І інстанції у 3 денний строк.
2. До апеляційного суду у 5 денний строк.
3. До апеляційного суду у 7 денний строк.
4. Через суд, який постановляє ухвалу у 5 денний строк.
3. Постановою про залишення апеляції без руху у кримінальному провадженні строк про усунення недоліків становить не більше:
1. 5 днів.
2. 7 днів.
3. 10 днів.
4. 15 днів.
4. Якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги у кримінальному провадженні у строк, встановлений судом:
1. Апеляційна скарга повертається.
2. Апеляційна скарга залишається без розгляду.
3. Відмовляється у відкритті провадження.
4. Відкривається апеляційне провадження.
5. Отримавши апеляційну скаргу суддя доповідач:
1. Протягом п’яти днів відкриває провадження.
2. Одразу відкриває провадження та перевіряє відповідність скарги вимогам ст. 396.
3. Протягом трьох днів перевіряє відповідність скарги вимогам ст. 396.
4. Витребує матеріали справи в суді першої інстанції.
6. Копія судового рішення апеляційного суду, постановленого за наслідками письмового провадження надсилається учасникам кримінального провадження у строк:
1. 3 днів.
2. 5 днів.
3. 7 днів.
4. 15 днів.
7. Апеляційний суд не може скасувати вирок суду І інстанції і постановити свій вирок у випадку:
1. Скасування виправдувального вироку. - так я думаю