Стаття 1729. Невжиття заходів щодо протидії корупції

Об’єктом даного правопорушення є суспільні відносини, у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції пов’язані із здійсненням уповноваженими на те законом суб’єктами заходів щодо запобігання та протидії корупції.

Об’єктивна сторона проступку виражається у невжитті передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення (формальний склад) Вона характеризується бездіяльністю суб’єкта проступку щодо обов’язку для вжиття передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення.

У відповідності до ч. 7 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» посадові і службові особи органів державної влади, посадові особи місцевого самоврядування, юридичних осіб, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, їх структурних підрозділів, зобов'язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.

Спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 5 зазначеного Закону, як вже згадувалося, є органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо інше не передбачено законом.

Склад правопорушення, передбаченого ст. 172⁹ КУпАП, є формальним: диспозицією не передбачено настання шкідливих наслідків у якості обов’язкового елемента об’єктивної сторони проступку.

Суб’єкт даного адміністративного правопорушення спеціальний.

Необхідно зазначити, що в усіх статтях розділу 13-А КУпАП (крім статті, що розглядається) є примітка, де чітко вказано, хто саме є суб’єктом кожного конкретного правопорушення. Таким чином, суб’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172⁹ може бути:

1) посадова чи службова особа органу державної влади, його структурного підрозділу;

2) посадова особа місцевого самоврядування, структурного підрозділу органу місцевого самоврядування;

3) посадова особа юридичної особи публічного права, її структурного підрозділу, яка не зазначена у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», але одержує заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету.

Чинне законодавство містить визначення посадової та службової особи органу державної влади.

Посадовими особами відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 р. №4050-VІ визнаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Примітка до ст. 172³ КУпАП тлумачить поняття «службова особа», як така, під якою розуміється особа, визначена в пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Але дане тлумачення поширене лише щодо кваліфікації діяння за ст. 172³ КУпАП.

Таким чином, для цілей кваліфікації діяння, передбаченого ст. 172⁹ КУпАП, доцільно використовувати визначення, наведене у примітці до ст. 364 Кримінального кодексу України. Відповідно до нього службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування, як такої, якою є особа, що працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України, а юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини прямого чи непрямого умислу.

Порушення ст. 172⁹ тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

45. Суб’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення.