Методами діяльності рад є засоби, які застосовуються в ме­жах певних форм з метою здійснення їх повноважень.

Методи діяльності представницьких органів місцевого самоврядування

Методами діяльності рад є засоби, які застосовуються в ме­жах певних форм з метою здійснення їх повноважень.

Методи діяльності рад поділяються на правові і організаційні.

Правовий метод — це засіб прийняття радами та їх органами відповідних нормативно-правових актів.

Організаційні методи — це засоби досягнення певної мети в межах відповідних форм організаційної діяльності.

Існують також організаційно-правові методи, які здобули своє закріплення у відповідних нормативно-правових актах (на­приклад, методи організації і перевірки виконання, інформацій­ного забезпечення роботи ради тощо).

Організаційні методизалежно від спрямованості і мети діяльності рад поділяються на :

· загальні;

· і похідні від них, або кон­кретні.

До загальних, зокрема, відносяться методи безпосереднього керівництва та координації.

42) Сесія є основною організаційно-правовою формою роботи сільських, селищних, міських, районних, обласних, районних у місті, а також міст Києва і Севастополя рад.

Сесія — це сукупність пленарних засідань ради, а також засідань її постійних комісій.

Відповідно до ст. 46 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", перша сесія новообраної сільської, селищної, міської, районної у місті ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через місяць після обрання ради у правомочному складі. Відкриває і веде сесію голова цієї виборчої комісії. Він інформує раду про підсумки виборів депутатів і сільського, селищного, міського голови і визнання їх повноважень.

Першу сесію районної, обласної ради скликає і веде голова відповідної територіальної виборчої комісії. Другу і наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської — відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної — головою відповідної ради.

Як правило, на другій сесії затверджується регламент відповідної місцевої ради, що дозволяє спланувати її роботу, визначити правові й організаційні засади діяльності ради, процесуальні та процедурні правила підготовки і проведення сесії.

43).Особливості нормотворчого процесу в органах місцевого самоврядування.Серед актів місцевих рад і їх органів провідне місце посіда­ють нормативні акти, які суттєво відрізняються від актів ненормативного характеру насамперед своєю юридичною природою.

Отже, нормативний правовий акт місцевого самоврядуван­ня — це офіційний письмовий документ, прийнятий (виданий)уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній чинним законодавством України формі та за встановленою про­цедурою в межах його компетенції, що містить норми права і спрямований на регулювання суспільних відносин, розрахова­ний на широке коло осіб та неодноразове застосування, неза­лежно від строку дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в ньому містяться, у тому числі з гри­фами, що обмежують до них доступ, а також прийняті в поряд­ку експерименту.Положення - це нормативно-правовий акт, що встановлює структуру і функції будь-якого органу або визначає порядок будь-якої діяльності. Інструкція - це нормативно-правовий акт, який установлює порядок застосування актів законодавства, прийнятих органа­ми державної влади, або актів прийнятих органами, посадовими особами місцевого самоврядування, а також порядок здійснення будь-якої діяльності. Правша - це звід правових норм, що регламентують діяльність певної галузі виробництва чи окремий вид діяльності. Наприклад, рішенням міських рад затверджуються правила благоустрою міс­та, правила забудови міста, правила приймання стічних вод під­приємств до системи каналізації міста тощо.Практика роботи над проектами нормативних актів місцевого амоврядування свідчить, що обов'язковими складниками нормогворчого процесу мають бути: 1) вивчення матеріалів, необхід­них для розробки проекту; 2) розробка пропозицій щодо суті пи­тань, які становлять зміст проекту; 3) обговорення підготовлених пропозицій та складання проекту; 4) підготовка переліку актів, які втратять чинність або в які будуть внесені відповідні зміни у зв'язку з прийняттям підготовленого акта; 5) направлення проек­ту на відгук (рецензування) відповідним органам та організаціям; 6) розгляд одержаних зауважень та пропозицій, уточнення проек­ту.

44) Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова

1. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

(Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 806-VI від 25.12.2008)

3. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

4. Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

5. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

6. Повноваження сільських, селищних, міських голів можуть бути тимчасово покладені на керівника відповідної військово-цивільної адміністрації відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації".

48) дійснюючи представницьку функцію, голова районної, об­ласної, районної в місті ради представляє раду у відносинах із де­ржавними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, трудовими колективами, підприємства­ми, установами, організаціями і громадянами, а також у зовніш­ніх відносинах відповідно до законодавства; за рішенням ради шертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих

органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх ор­ганів.

У рамках номінаційної функції він представляє кандидатури для обрання на посаду заступника голови ради, призначає й звіль­няє керівників та інших працівників структурних підрозділів вико­навчого апарату ради.

Здійснюючи установчу функцію, він вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апа­рату, витрат на їх утримання; щодо утворення й обрання постій­них комісій ради.

У межах організаційно-розпорядчої функції забезпечує під­готовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, скликає сесії ради, веде засідання ради, підписує її рішення, доводить їх до виконавців, організовує контроль за їх виконанням; відповідно до законодавства організовує проведення референдумів та виборів; організує роботу президії (колегії) ради, координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє виконанню їх рекомендацій; організує подання депутатам допомоги в реалізації ними своїх повноважень; здійснює керівництво виконавчим апа­ратом ради; є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату; веде особистий прийом громадян та забезпечує розгляд їх звернень.

Здійснюючи комунікаційну функцію, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце прове­дення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорен­ня громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцево­го значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради.

49) Правовий статус голів міст Києва і Севастополя визначається Законом "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" та законами про вказані міста. При цьому зазначимо, що поки що прийнято лише один Закон — "Про столицю України — місто-герой Київ".

Голови цих міст мають специфічний статус.

З одного боку, голова міста Києва на підставі Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селивдних, міських голів" обирається шляхом прямих виборів, а з іншого — відповідно до ст. 118 Конституції України призначається на посаду голови Київської міської адміністрації Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Повноваження Київського міського голови визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та законом про столицю. Зокрема, серед цих прав і обов'язків голови виділяється група повноважень, пов'язаних з нормотворчістю та розробкою програм, які стосуються міста.

Так, голова бере участь у підготовці проектів законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, відповідних програм, що стосуються міста Києва.

Він бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються столиці України — міста Києва.

Голова міста вносить на розгляд Президента України, Кабінету Міністрів України проекти відповідних нормативно-правових актів та інші пропозиції з питань, що стосуються міста Києва як столиці України.

Виділяється і група повноважень голови міста, пов'язаних з управлінням підприємствами та організаціями, розташованими на території міста.

Зокрема, він вносить до відповідних органів виконавчої влади пропозиції щодо передачі до сфери управління Київської міської ради, передачі або продажу у комунальну власність територіальної громади міста Києва чи районів у місті Києві підприємств, організацій, установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної або інших форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних товариствах, розташованих на території міста Києва, якщо вони мають важливе значення для забезпечення виконання містом Києвом столичних функцій. кликає сесії ради, повідомляє депутатів і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, проводить засідання ради;

забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організовує контроль за їх виконанням;

представляє раді кандидатури для обрання на посаду заступника голови міської ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання;

вносить міській раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради;

координує діяльність постійних комісій міської ради, дає їм доручення, сприяє організації їх виконання;

організовує подання депутатам міської ради допомоги у здійсненні ними своїх повноважень;

відповідно до законодавства, організовує проведення референдумів і виборів до органів державної влади та до Севастопольської міської ради;

організовує роботу президії (колегії) міської ради (в разі її створення);

50) Згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у ра­зі її створення) ради є виконавчий комітет ради, що утворюється відпо­відною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Кількісний склад виконавчого ко­мітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконав­чого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного міського голови, районної у місті ради – за пропозицією голови відповідної ради.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі: 1) сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради – голови відповідного виконкому; 2) заступника (заступників) сільського, селищного, міського голо­ви з питань діяльності виконавчих органів ради; 3) керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету; 4) керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради; 5) інших осіб. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради.

90) Організаційно-правові форми міжнародного співробітництва органів місцевого самоврядування України мають різноманітний і багатоплановий характер і у своїй сукупності утворюють систему міжнародних відносин на локальному і регіональному рівнях. У цій системі залежно від різних ознак, які можна класифікувати, виділяють різноманітні організаційно-правові форми:

— залежно від кількості реалізованих у рамках одного заходу організаційно-правових форм розрізняють комплексні (понад дві організаційно-правові форми, наприклад проведення Днів (Тижнів) споріднених міст та цільові (реалізується конкретна форма співробітництва, наприклад, спортивні змагання між молоддю міст-партнерів та ін.);

— від реалізації у певних сферах громадського життя — форми гуманітарного (в т. ч. культурного), економічного, науково-технічного, політичного співробітництва;

— залежно від суб´єктів, які беруть участь у реалізації організаційно-правових форм співробітництва, розрізняють форми співпраці на рівні місцевої влади, громадських формувань (політичні партії, масові рухи, добровільні товариства, земляцтва, фонди, асоціації та інші об´єднання людей, які не мають на меті одержання прибутку), навчальних закладів, господарюючих суб´єктів (підприємства, організації, установи різних форм власності), окремих громадян. Останнім часом все частіше партнерами органів місцевого самоврядування України виступають урядові організації зарубіжних країн (наприклад, Агентство міжнародного розвитку США та ін.), ММУО (економічні, фінансові, гуманітарні тощо), МНУО, транснаціональні корпорації, великі промислові фірми зарубіжних держав та ін.; — за хронологічною характеристикою розрізняють організаційно-правові форми довгострокові (реалізація договору про співробітництво споріднених міст, розрахованого на невизна-чений термін), середньострокові (реалізація міжнародної програми співробітництва навчальних закладів, розрахованої на реальні терміни до 3-5 років) та короткострокові (наприклад, укладення однократної міжнародної угоди купівлі-продажу майна, однократне проведення міжнародної презентації або виставки тощо). Таким чином, можна констатувати, що міжнародні зв´язки органів місцевого самоврядування регулюються внутрішньодержавним (національним) законодавством, міжнародним публічним правом, а також міжнародним приватним правом (у разі, якщо органи місцевого самоврядування вступають у цивільно-правові відносини, "ускладнені" іноземним елементом).

55) (1) Муніципальна служба - сукупність правових норм, що регулюють питання, пов'язані зі службою; правовий інститут (ФЗ «Про основні засади» - ст. 42, ФЗ «Про основи муніципальної служби», закони суб'єктів РФ «Про муніципальної службі», «Про єдиний реєстр муніципальних посад муніципальної служби», «Про атестацію державних і муніципальних службовців») . Ознаки муніципальної служби:

1) засновується / функціонує в сфері публічної влади, носить публічний характер;

2) має специфічні завдання, пов'язані із забезпеченням повноважень органів місцевого самоврядування;

3) спадкоємність між державною і муніципальною службою.

Службовці своєю працею матеріальні цінності не створюють, а створюють лише умови для цього. У них особливий предмет праці - інформація, це розумова праця.

Принципи - ст. 5 ФЗ «Про основи муніципальної служби»:

1) Верховенство Конституції РФ і ФЗ;

2) Принцип професіоналізму;

3) Принцип відповідальності;

4) Принцип рівного доступу громадян до муніципальної службі.

56) Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування
визначається Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України
"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), "Про статус
депутатів місцевих рад" ( 93-15 ), "Про вибори депутатів
місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" ( 2487-17 ),
цим та іншими законами України.

Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені
Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності
Конституцією України і законами України, актами Президента України
і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого
самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також
нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки
Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у
межах їхньої компетенції. 57) Прийняття на службу в органи місцевого
самоврядування

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування
здійснюється:

на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку,
встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР );

на посаду голови та заступників голови районної, районної у
місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря
Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської
ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної,
Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання
відповідною радою;

на посади заступників сільського, селищного, міського голови
з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами
(секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської,
районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою;

на посади керівника секретаріату (керуючого справами)
районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату
обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших
працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення
відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної,
районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою
процедурою, передбаченою законодавством України.

Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті
на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в
порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

У разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа
місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи
нижчу посаду або посаду радника чи консультанта без конкурсного
відбору.

Голови районних, районних у містах, обласних рад, Київський
та Севастопольський міський голова та міські голови (міст
обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим
значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та
приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу).

На час відсутності (відпустки) посадових осіб органів
місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх
повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим
трудовим договором (контрактом).

72) Повноваження органів місцевого самоврядування щодо здійснення майнових операцій з об’єктами права комунальної власності.

1.Важливою складовою компетенції органів місцевого самоврядування є їх повноваження (права та обов’язки) щодо вирішення господарських питань місцевого значення. Надання органам місцевого самоврядування таких повноважень дозволяє створити організаційно-правові умови для реалізації їх завдань, пов’язаних із забезпеченням соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та задоволенням потреб територіальних громад у побутових, соціально-культурних та інших послугах.

Таким чином, повноваження органів місцевого самоврядування у сфері господарювання охоплюють: 1) права та обов’язки щодо управління господарською діяльністю суб’єктів господарювання, майновою основою якої є об’єкти комунальної власності; 2) права та обов’язки щодо регулювання господарської діяльності суб’єктів господарювання всіх форм власності, що знаходяться на відповідних територіях[134].

У літературі та у законодавчих актах застосовуються й інші класифікації повноважень органів місцевого самоврядування у сфері господарювання. Зокрема, залежно від галузей (сфер) господарювання, в яких реалізується господарська компетенція цих органів, можна виділити повноваження у сфері соціально-економічного розвитку, планування та обліку, у галузі бюджету, фінансів і цін, щодо управління комунальною власністю, у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку, у галузі будівництва, у сфері зовнішньоекономічної діяльності тощо[135].

рийняття рішень про створення підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Районні та обласні ради створюють підприємства, установи та організації на базі об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (п. 30 ч. 1 ст. 26, п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)[136]. Крім того, місцеві ради можуть приймати рішення про утворення господарських товариств та комунальних господарських об’єднань у складі двох або більше комунальних підприємств (ч. 3 ст. 24, ч. 4 ст. 119 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Оскільки основна маса об’єктів комунальної власності сформувалася способом передачі державою частини свого майна територіальним громадам, органи місцевого самоврядування уповноважені розглядати питання передачі об’єктів з державної у комунальну власність. Значна частина цих об’єктів належить до соціальної інфраструктури[139]. Крім того, іноді виникає й потреба передачі певного об’єкта у спільну власність територіальних громад чи у власність держави. У зв’язку з цим визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності. До компетенції районних та обласних рад віднесено надання згоди на передачу об’єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст та прийняття рішень про передачу об’єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності (п. 51 ч. 1 ст. 26, п. 32 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Порядок реалізації органами місцевого самоврядування відповідних повноважень встановлено Законом України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності».

ажливою складовою компетенції органів місцевого самоврядування є їх повноваження щодо встановлення для суб’єктів господарювання умов оподаткування. Так, на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад приймаються рішення про встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, а також про надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах та земельному податку, затвердження ставок земельного податку. При цьому установлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного податку та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є для місцевих рад обов’язковим (п. 24, 28, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Податкового кодексу України).

У випадках, визначених законодавством, органи місцевого самоврядування вправі здійснювати контроль за додержанням суб’єктами господарювання (в тому числі тими, які не належать до комунального сектору економіки) встановлених правил ведення господарської діяльності. Зокрема, зазначені органи можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади. Наприклад, виконавчим органам місцевих рад делеговано повноваження із здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов’язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності, контролю за дотриманням цін і тарифів тощо (ч. 3 ст. 18 Закону України, п. «б» ст. 28 «Про місцеве самоврядування в Україні»).

62) а) власні повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення , а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів;

2) підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля;

3) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

4) справляння плати за землю;

б) делеговані повноваження:

1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;

2) реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею;

3) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; від 11.12.2003 )

4) погодження питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;

5) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом;

6) вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення; від 19.06.2003 )

63) До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення відповідно до закону міліції, що утримується за рахунок коштів місцевого самоврядування, вирішення питань про чисельність працівників такої міліції, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово-побутових умов;
2) сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, внутрішніх справ адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України; { Підпункт 2 пункту "а" частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1254-VI від 14.04.2009 }

3) внесення подань до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб, якщо вони ігнорують законні вимоги та рішення рад і їх виконавчих органів, прийняті в межах їх повноважень;

4) звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

5) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби, що утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, вирішення питань про чисельність працівників такої служби, витрати на їх утримання, зокрема щодо матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово-побутових умов; від 29.05.2001 )

6) створення в установленому порядку комунальних аварійно-рятувальних служб; від 29.05.2001 )

7) створення резервного фонду для ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; від 29.05.2001 )

8) розроблення та здійснення заходів щодо матеріально-технічного забезпечення діяльності комунальних аварійно-рятувальних служб; від 29.05.2001 )

9) організація в установленому порядку навчання особового складу комунальних аварійно-рятувальних служб та аварійно-рятувальних служб громадських організацій; від 29.05.2001 )

10) централізоване тимчасове зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території, та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду; від 06.03.2003 )

б) делеговані повноваження:

1) забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян, здійснення контролю за станом цієї роботи на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності;

2) вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров'я, збереження матеріальних цінностей; від 19.06.2003 )

3) вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;

3-1) погодження проекту плану проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; взаємодія з органами військового управління під час планування та проведення таких заходів з метою запобігання і недопущення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків відповідно до закону; від 03.02.2004 )

4) розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їх діяльності;

5) вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів громадянського стану рад);

від 11.01.2000 )

6) здійснення в установленому порядку державної реєстрації підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності, розташованих на відповідній території, а також положень про організації орендарів;

7) реєстрація у встановленому порядку місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення, які створюються і діють відповідно до законодавства.
64) Орган самоорганізації населення є однією з форм участі
членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у
вирішенні окремих питань місцевого значення.

сільський, селищний комітет - в межах території села, селища, якщо його межі не співпадають з межами діяльності сільської, селищної ради;

> вуличний, квартальний комітет - у межах території кварталу, декількох чи однієї вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови;

> комітет мікрорайону - в межах території окремого мікрорайону, житлово-експлуатаційної організації в містах;

> будинковий комітет - у межах будинку (декількох будинків) в державному, муніципальному житловому фонді і фонді житлово-будівельних кооперативів.

З ініціативою про створення органів самоорганізації населення до відповідної ради можуть звернутися збори (конференція) мешканців за умови присутності (представлення) на цих зборах (конференції) не менше половини мешканців відповідної території, які мають право голосу.

На зборах (конференції) більшістю голосів обирається ініціативна група, яка подає до відповідної ради заяву про створення органу самоорганізації населення, протокол зборів (конференції) із зазначенням основних напрямків діяльності цього органу, а також список учасників зборів (конференції) із зазначенням їх паспортних даних.

Питання про створення органу самоорганізації населення має бути розглянутим на найближчому засіданні відповідної ради за участю відповідної ініціативної групи.

66) Цей Закон визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок.

Згідно ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" професійна спілка визначається як добровільна, неприбуткова громадська організація, яка об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) (ст. 1). Метою діяльності профспілок є представництво, здійснення та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок (ст. 2). Забороняється будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при складанні, зміні або припиненні трудового договору у зв'язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї. Профспілки у своїй діяльності незалежні від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадянських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Належність чи неналежність до профспілок не спричиняє яких-небудь обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України.

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів, які приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України. Заслуговує бути виділеним принципове положення про те, що в питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках. Основним завданням профспілок є представництво і захист інтересів працівників перед власником. Виходячи з цих задач, основними функціями діяльності профспілок виступають захисна і представницька, які доповнюються контрольними повноваженнями за додержанням законодавства про працю.

67) Державна реєстрація асоціації

1. Асоціація підлягає обов’язковій державній реєстрації.

2. Державна реєстрація асоціації органів місцевого
самоврядування здійснюється у порядку, визначеному Законом України
"Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань".

3. Асоціація забезпечує внесення змін до відомостей про
асоціацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних
осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в
порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань", у тижневий строк після прийняття рішень з цих питань.

4. Рішення про внесення змін до відомостей про асоціацію, що
містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань, приймається в
порядку, визначеному статутом асоціації, та оформляється
протоколом засідання відповідного уповноваженого органу.

Невід’ємною частиною протоколу засідання уповноваженого
органу є реєстр учасників, в якому зазначаються: прізвище, ім’я,
по батькові особи, її посада.

68) На таких же принципах відповідно до Конституції України та законів України будуються взаємовідносини між представницькими та виконавчими органами в системі місцевого самоврядування, де, наприклад, сільські, селищні, міські ради представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та в їх інтересах права суб'єкта комунальної власності, приймають рішення про створення, ліквідацію, реорганізацію і перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади, про відчуження комунального майна, про доцільність, порядок та умови його приватизації тощо. Що стосується районних та обласних рад, то вони представляють спільні інтереси територіальних громад, управляють об'єктами їхньої спільної власності, призначають і звільняють їх керівників (частини перша, третя, четверта статті 140, частина перша статті 142 Конституції України, частина перша статті 10, частина п'ята статті 16, пункт 30 частини першої статті 26, пункт 20 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, в системі місцевого самоврядування, як і в адміністративно-територіальній автономії, якою є АРК, немає і не може бути, на мій погляд, чіткої межі між сферою застосування розпорядчої функції представницького органу та управлінської функції виконавчого органу, особливо коли йдеться про здійснення ними повноважень власника майна, яке належить територіальній громаді чи АРК.