Поняття “системний аналіз” та його специфічні особливості

Тема № 5. Основи системного аналізу

План

1. Поняття “системний аналіз” та його специфічні особливості.

2. Предмет та області застосування системного аналізу.

3. Методологія системного аналізу. Етапи методики СА.

4. Застосування принципів системного аналізу до дослідження

соціально-економічних об'єктів.

Поняття “системний аналіз” та його специфічні особливості

Зародження системного аналізу (СА) пов'язують з діяльністю «Ренд Корпорейшн» (RAND) в області планування розвитку озброєнь.

На початку в певних роботах СА визначали як ”додаток системних концепцій до функцій управління, пов'язаним із плануванням” або навіть із стратегічним плануванням. Потім - термін ”системний аналіз” вживається як синонім терміна “аналіз систем” або ”системне розв¢язання складних проблем управління”.

Спочатку в СА використовувались методи та математичні засоби теорії дослідження операцій, але в подальшому почали широко застосовуватися евристичні методи (експертні оцінки, метод Дельфі, морфологічний підхід тощо).

Системний аналіз – методологічна наукова дисципліна, заснована на системному підході. Її основними принципами є:

- органічна єдність суб'єктивного та об'єктивного;

- структурність системи, що визначає цілісність та стійкість характеристик системи;

- динамізм системи;

- міждисциплінарний характер системних досліджень;

- органічна єдність формального та неформального при проведенні СА.

Головне в системному аналізі - це складне перетворити в просте. Проблему, що важко розв'язати і зрозуміти, необхідно перетворити в чітку послідовність завдань, для яких або існує тривіальний розв'язок, або які можна легко розв'язати відомими методами.

Перша частина процедури системного аналізу полягає в тому, щоб розбити цілісну проблему на більш доступні для розв'язання складові частини та використати найбільш підхожі спеціальні методи для розв'язання окремих підпроблем. Ця частина називається аналізом. Друга частина - об'єднання окремих розв'язків в загальний розв'язок проблеми - отримала назву синтез.

Таким чином, системний аналіз передбачає не лише органічне поєднання аналітичного поділу проблеми на частини і дослідження зв'язків і відношень між цими частинами, але й робить особливий акцент на розгляд цілей і задач, спільних для усіх частин, і відповідно до цього здійснюється синтез загального розв'язку з окремих. По суті справи, в системному аналізі методи аналізу та синтезу взаємно переплітаються, при виконанні аналітичних процедур звертається увага на способи об'єднання окремих результатів в єдине ціле і вплив кожного елемента на інші елементи системи.

Системний аналіз - це методологія дослідження та проектування складних систем, пошуку, планування та реалізації заходів, спрямованих на вирішення проблемних ситуацій (політичного, соціального, економічного, технічного, військового характеру). Вона об'єднує в єдиний комплекс різні методи дослідження систем різноманітної природи на будь-яких рівнях їх вивчення та стадіях існування.

Головними завданнями СА є побудова узагальнених моделей систем різного рівня і складності, в яких відображені закономірності реальної ситуації. Моделі СА відображають структуру, взаємозв'язки у системах, реальну ситуацію та проблеми, які в них виникають. За допомогою створених моделей досліджують системи й знаходять шляхи вирішення складних проблем практичної діяльності людини.

Системний аналіз має дві особливості:

1) системні аналітики вивчають лише штучно створені системи, в яких людині належить надзвичайно важлива роль;

2) головною задачею СА є прийняття рішень і управління.

Системний аналіз відрізняється від інших методів дослідження тим, що:

- враховує принципову складність об'єкта, що досліджується;

- бере до уваги розгалужені та стійкі взаємні зв'язки його з оточенням;

- враховує неможливість спостереження ряду властивостей об'єкта та оточуючого середовища;

- реальні явища, їх властивості та зв'язки з оточенням переводяться далі в абстрактні категорії теорії систем;

- ґрунтуючись на відомих властивостях складних систем дозволяє виявити нові властивості та взаємні зв'язки конкретного об'єкта дослідження;

- орієнтується не на розв'язання «правильно сформульованих» задач, а на створення правильної постановки задачі (правильно поставити задачу - це означає на 50% її розв'язати), вибір відповідних методів для її розв'язання;

- можливість перетворити складну проблему в простішу, тобто перетворити проблему в послідовність задач, для яких існують методи їх розв'язання;

- СА завжди має справу з конкретною проблемою, конкретним об'єктом дослідження.

Системний аналіз не протиставляється іншим методам аналізу проблем та прийняття рішень. Новим є синтез в єдиній методології певного взаємопов'язаного кола понять, методів та прийомів, які раніше використовувалися розрізнено при розв'язанні окремих часткових проблем. Цей комплекс системних понять та методів розповсюджується на нові області - планування та управління. Сила системного аналізу в тому, що він дозволяє розкласти складну проблему на компоненти аж до постановки конкретних задач, для яких існують методи розв'язання, і, з іншого боку, зберігає цілісність цієї проблеми.