Засади конституційного ладу україни

1. Поняття конституційного ладу України та його співвідношення із засадами конституційного ладу.

2. Принцип засад конституційного ладу.

3. Захист засад конституційного ладу.

4. Значення засад конституційного ладу у формуванні демократичної, правової і соціальної держави.

§1. Поняття конституційного ладу і його співвідношення

ізсуспільним ладом

У поняття конституційного ладу вкладається різне значення. Так, зо­крема, він визначається: по-перше, як фактична конституція або цілісна система основних політико-правових, економічних і соціальних відно­син, які встановлюються й захищаються конституцією та іншими кон­ституційно-правовими (державно-правовими) нормами; по-друге, як пе­вний спосіб (форма) організації держави, якого (яку) закріплено в його конституції; по-третє, як такий стан відносин (або порядок), що характе­ризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці й правосвідомості спра­ведливих, гуманних і правових взаємозв'язків між людиною, громадян­ським суспільством і державою або як установлені конституційним пра­вом взаємовідносини між людиною, народом, суспільством і державою, що покликані забезпечити визнання та захист прав і свобод людини і громадянина, народовладдя, громадянського суспільства і демократичної держави. При цьому під конституційною державою розуміється держава, що характеризується, по-перше, обмеженістю (підпорядкованістю) державної влади правом і народним суверенітетом, по-друге, забезпеченням такої обмеженості відповідними гарантіями.

Розмаїття підходів до визначення терміну „конституційний лад” значною мірою пояснюється тим, що він є відносно новим для вітчизняної конституційно-правової теорії. Цей термін увійшов до широкого вжитку на початку 90-х років ХХ ст., прийшовши на зміну терміну „основи суспільного ладу”, що використовувався в радянському державознавстві. Така зміна термінології є цілком виправданою, оскільки суспільний лад є явищем об’єктивним і являє собою систему базових суспільних відносин, що характеризують конкретно-історичний етап розвитку суспільно-економічної формації. Характер цих відносин зумовлений певним рівнем виробництва, розподілу й обміну продуктів, характерними особливостями суспільної свідомості й традиціями взаємодії людей в різних сферах життя, яка охороняється державою і правом.

Суспільний лад постійно перебуває під впливом держави, котра створюється суспільством як суверенна політична організація для захисту спільних інтересів, зокрема для охорони суспільного ладу. Держава здійснює вплив на суспільний лад своєю політикою, тобто організованою й цілеспрямованою діяльністю державних органів, установ і посадових осіб, яка виходить з певним чином усвідомлених суспільних потреб.

Держава впливає на суспільний лад насамперед шляхом правового регулювання суспільних відносин – встановлення чи санкціонування правових норм і забезпечення їх реалізації. У сучасному демократично організованому суспільстві правове регулювання спирається на конституцію та інші джерела права, що мають конституційне значення. Суспільний лад у конституційній державі обов’язково отримує більш чи менш повне закріплення й гарантію на рівні конституції як основного закону.

Проте право, в тому числі й конституційне, може тільки закріплювати суспільний лад чи певним чином впливати на його розвиток, але жодним чином не може змінити його сутнісних рис, так само як і законів суспільного розвитку, що лежать в його основі. Крім того, як відзначалося в попередньому розділі, юридична конституція не може абсолютно повно відобразити все розмаїття суспільних відносин, що складають фактичну конституцію; між ними завжди зберігається певний „люфт”. Тому предметом конституційного права є не сам суспільний лад, а його „юридична оболонка” – конституційний лад.

Структура суспільного ладу складається з чотирьох основних підсистем, котрі являють собою відносно самостійні, але взаємно пов’язані системи відносин у відповідних сферах життя суспільства. Такими підсистемами є:

а) економічна система – сукупність відносин, що визначають спосіб виробництва матеріального життя суспільства; до неї належать відносини власності та такі, що виникають на їх основі відносини щодо виробництва, обміну, виробничого розподілу та споживання матеріальних і духовних благ;

б) політична система – сукупність відносин щодо управління державними і суспільними справами, відносини влади й підпорядкування;

в) соціальна система – сукупність відносин між різними соціальними групами, що забезпечують задоволення матеріальних і духовних потреб людей, підтримання наявного способу життя;

г) духовно-культурна система – сукупність відносин, пов’язаних з внутрішнім, духовним світом людини, її світосприйняттям та участю в культурному житті.

Кожна з названих підсистем тією чи іншою мірою врегульована правом. Конституційне право відіграє при цьому двояку роль: з одного боку, ця галузь майже повністю впорядковує політичні відносини, а з іншого – встановлює вихідні засади, найважливіші принципи правового регулювання для інших підсистем – економічної, соціальної й духовно-культурної, – які потім отримують деталізацію й розвиток в інших галузях права (цивільному, господарському, адміністративному, фінансовому тощо).

Суспільний лад у конституційній формі закріплення називається конституційним ладом. Іншими словами, конституційний лад – це форма (спосіб) організації держави, що забезпечує підпорядкування її праву й характеризує її як конституційну державу.

Існування конституційного ладу є можливим тільки за наявності трьох умов: 1) у державі має існувати юридична конституція (незалежно від її форми, способу прийняття тощо); 2) конституція має визначати чіткі межі владної діяльності держави і гарантувати додержання загальновизнаних прав і свобод людини; 3) конституція має втілюватися в життя, тобто бути реальною. Відповідно, конституційний лад – це державний лад конституційної держави; це, насамперед, певна якісна характеристика державноорганізованого суспільства, ступінь його досконалості, убезпеченості людини від утисків і свавілля. З даної точки зору про існування конституційного ладу в Україні говорити поки що зарано; конституційний лад в нашій країні тільки складається, а тенденція до розбудови конституційної держави поки що не є стійкою й однозначною.