Класифікація за конфесіональним складом.
За конфесіональним складом держави діляться на:
· моноконфесіональні (більш 90% населення є представниками однієї релігії);
· поліконфесіональні.
Необхідно вказати основні конфесіональні групи в державі.
Класифікація за економічним розвитком.
За економічним розвитком держави діляться на наступні категорії:
· постіндустріальні (невиробничий сектор забезпечує більш 50% ВВП). У свою чергу, постіндустріальні держави діляться на два типи. Перший тип – держави, що побудували потужний невиробничий сектор, опираючись на промислове виробництво. Другий тип – держави, що відмовляються від промислового виробництва, у силу чого невиробничий сектор у їхній економіці домінує;
· індустріальні (промисловість забезпечує більш 33% ВВП);
· держави, що розвиваються (більш 33% ВВП забезпечує сільське господарство).
Класифікація за формою правління.
За формою правління держави діляться на монархії й республіки. Основна різниця між ними полягає в джерелі влади: у республіці – народ, у монархії – монарх, що править з волі «вищої сили». У свою чергу, республіки поділяються на парламентські, президентські й змішані. Основним критерієм цієї класифікації є той, хто призначає/знімає зі свого поста членів уряду. Монархії підрозділяються на абсолютні (усі три галузі влади перебувають під контролем монарха) і обмежені (хоча б одна галузь влади монархом не контролюється).
Класифікація за державним устроєм.
З погляду державного устрою, держави діляться на унітарні, федеративні й конфедеративні. В унітарних держав присутній тільки один рівень законодавчої влади – загальнодержавний. У федерацій і конфедерацій їх два – загальнодержавний і регіональний. При цьому у федераціях загальнодержавний рівень законодавчої влади має пріоритет над регіональним; у конфедерацій, відповідно, регіональний рівень законодавчої влади має пріоритет над загальнодержавним.
Класифікація за політичним режимом.
Політичний режим держави визначається ступенем незалежності друг від друга галузей влади. Відповідно, при концентрації всіх галузей влади (виконавча, законодавча й судова) в одних руках, політичний режим характеризується як диктатура. При повній незалежності галузей влади одна від одної – як демократія. Існують також проміжні/гібридні форми.
Роль держави в міжнародних відносинах на регіональному й глобальному рівні.
Необхідно проаналізувати ступінь впливу держави на сучасні міжнародні відносини.
Сусіди й відносини з ними.
Необхідно вказати сусідні держави, що граничать із досліджуваною країною, і дати загальну характеристику відносин з ними.
Основні регіональні міжнародні організації, у які входить досліджувана держава.
Необхідно вказати, у які регіональні міжнародні організації входить держава, оцінити взаємовплив держави й зазначених організацій.
Кожний із зазначених пунктів повинен займати обсяг не більш 20 рядків. Таким чином, обсяг даної частини роботи повинен становити 8-10 сторінок.
Висновки.
Висновки до роботи повинні бути чіткими і ясними, містити в концентрованому виді інформацію, необхідну для політико-географічної характеристики аналізованої держави. Нижче представлений орієнтовний приклад висновків до роботи студента 1 курсу:
Абсурдистан відноситься до середніх прибережних держав. Забезпеченість власними сировинними ресурсами висока, забезпеченість водними ресурсами недостатня.
Абсурдистан відноситься до високоурбанізованих средньонаселених поліетнічних багатоконфесійних країн. Населенню Абсурдистана властивий четвертий тип відтворення, у країну відбувається активна імміграція, за рахунок чого чисельність населення суттєво не змінюється.
За рівнем економічного розвитку Абсурдистан є постіндустріальною державою першого типу.
З погляду форми правління Абсурдистан є парламентською республікою. З погляду державного устрою Абсурдистан є федерацією. За політичним режимом Абсурдистан - демократична правова держава.
Абсурдистан є регіональною державою, у сферу впливу якого входять Нуристан і Даристан.
У Абсурдистана 7 сусідів, з яких два входять у його сферу впливу, а із трьома існують неврегульовані територіальні суперечки.
Абсурдистан є активним учасником АСЕАН і ШОС.
Рекомендовані джерела.
У ході написання курсової роботи слід приділити особливу увагу добору джерел інформації, що забезпечують об'єктивні веріфіковані дані. Нижче представлений список рекомендованих баз даних.
1. База даних Всесвітнього банку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://data.worldbank.org/
2. База даних Міжнародного Валютного Фонду [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/en/Data
3. База даних ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://data.un.org/
4. База даних ФАО (Продовольчої й сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fao.org/statistics/databases/ru/
5. База даних Центрального розвідувального управління США [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/index.html
6. Інтернет-Бібліотека конституцій країн світу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://worldconstitutions.ru/
7. Посилання на державні статистичні організації закордонних країн і міжнародні статистичні організації статистичного бюро Японії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stat.go.jp/english/info/148.htm
8. Статистичний портал Організації економічного співробітництва й розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stats.oecd.org/index.aspx
Допускається також цитування офіційної статистики, розміщеної на сайтах відповідних державних органів окремих держав.
Категорично не допускається залучення матеріалів інтернет-енциклопедій (Вікіпедія, Кругосвет і т.п.) через їхню принципову неверіфікованість!
НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТАМИ 2 КУРСУ
На другому курсі студенти відділення МВ пишуть курсову роботу із предметів «Історія країн Європи й Америки. 1648-1991» та «Історія країн Азії й Африки. 1850-1991». Метою даної курсової роботи є одержання студентом знань по історії через аналіз класичних монографій з вищевказаних предметів.
Вступ.
Вступ роботи повинен містити наступні складові.