Методичні рекомендації курсантам по підготовці до семінару. У межах даного семінарського заняття, що охоплює дві пари по 1 год

У межах даного семінарського заняття, що охоплює дві пари по 1 год. 20 хв., курсанти мають засвоїти декілька крупних проблемних питань. По-перше, необхідно розглянути характер соціальних зв’язків та соціально-правові групи давньоруського суспільства. Крім навчальної та наукової літератури, присвяченій цій проблемі, курсанти повинні уважно проаналізувати низку правових джерел давньоруської епохи, в яких відбилася інформація щодо різноманітних соціальних прошарків та їх взаємного розташування на щаблях суспільної ієрархії. Приміром, Руська правда вказує відмінні розміри плати (штрафу) за вбивство представників різних прошарків. Наприклад, віра за вбивство вільного чоловіка («лю́дина») дорівнювала 40 гривням, тоді як за вбивство чоловіка з княжого оточення («огнищанина», «княжого мужа») сплачувалася подвійна віра – 80 гривень. Слід мати на увазі, що для суспільства Київської Русі не був властивим становий лад, ступінь вертикальної та горизонтальної соціальної мобільності (тобто існуючі умови для переходів людини з одної групи до іншої вверх або вниз чи на одному рівні суспільної драбини) була достатньо високою, а межі всіх груп населення достатньо розмитими.

По-друге, розглядаючи політичну систему Русі, слід враховувати, що протягом усієї її історії відбувалося становлення єдиного центру влади, що домінував би над іншими альтернативними центрами. Тобто князь, як ранньофеодальний монарх, обмежений звичаєм, релігійно-моральними нормами, власним оточенням і родиною, місцевими елітами та регіональними громадами, був здатен правити у своєму князівстві як єдиновладний господар лише за виключних обставин та/чи за умов постійного маневрування між перерахованими політичними силами. Інакше кажучи, держава в стародавній Русі, уособлена київським або іншим великим чи удільним князем, не була повноцінним носієм суверенітету. Ця риса яскраво виявлялася на тлі поступового, проте неухильного, витіснення та/або поглинання громадсько-вічової (десяткової) системи управління, двірсько-вотчинною. Перша система, уходячи корінням ще в додержавні часи, була набагато старіша за верховну княжу владу. Друга система владарювання, носячи відверто приватновласницький характер, була представлена особами з княжого оточення, які опікувались спочатку виключно княжим особистим господарством.

По-третє, в рамках даної теми мають бути розглянуті політико-правові системи кочівників українського степу, зокрема печенігів і половців. У цьому питанні потрібно показати перехід у кочівницьких племенах і ордах потестарної за своїм характером влади в політичну, тобто продемонструвати становлення на базі родоплемінної – соціальної ієрархії та етапи виникнення «кочової державності».

По-четверте, курсанти повинні проаналізувати процес включення земель-князівств Русі до політичної системи Золотої Орди, що являла собою західну частину (т. зв. Улус Джучі) великої Монгольської імперії, що простягнулася від Хуанхе і Янцзи до Дніпра і Дунаю. Необхідно показати особливості опосередкованого управління монголами Руссю через місцевих князів та прямого контролю через систему митно-податкових та воєнних округів на чолі з даругами і баскаками.

Нарешті, курсанти мають підготувати повідомлення про політичну роль церкви на Русі та її вплив на систему законодавства і права, внутрішню та зовнішню політику Галицько-Волинської держави, а також щодо розвитку держав і права народів середньовічного Криму до другої половини XV ст.

Література

Основна:

1. Вернадский В.Г. Монголы и Русь. – Тверь; М., 1997.

2. Винокур І.С., Трубчанінов С.В. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

3. Греков Б.Д. Киевская Русь. – Л., 1953.

4. Давня історія України. В 3-х т. – Т. 3: Слов’яно-Руська доба / Ю.С. Асєєв, В.Д. Баран, П.П. Толочко та ін. – К., 2000.

5. Дьяконов М.А. Очерки общественного и государственного строя Древней Руси. – СПб., 2005.

6. Історія України: суспільство і державність. Навчальний посібник / Авт. кол.: В.Т. Британ, О.Ю. Висоцький, К.М. Колесников та ін. – Дн-вськ, 2004.

7. Історія держави і права України. Підручник. У 2 т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка. – Т. 1. – К., 2003.

8. Літопис руський / Пер. Л.Є. Махновця; Відп. ред. О.В. Мишанич. – К., 1989.

9. Любавский М. Лекции по древней русской истории до конца XVI в. – СПб., 2002.

10. Памятники русского права. Вып. 1. Памятники права Киевского государства Х – ХІІ вв. / Под ред. С.В. Юшкова, сост. А.А. Зимин. – М., 1952.

11. Плетнева С.А. Половцы. – М., 1990.

12. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. – Т. 1. До сер. XVII ст. –К., 1992.

13. Толочко О.П. Русь: держава і образ держави. –К., 1994.

14. Толочко П.П. Киевская Русь. – К., 1996.

15. Швидько Г.К. Історія держави і права України. (Х – поч. ХІХ ст.). – Дн-вськ, 1998.

16. Щапов Я.Н. Церковь и становление древнерусской государственности // Очерки русской истории, источниковедения, археографии. – М., 2004.

17. Юшков С.В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. –М., 1949.

Додаткова:

1. Артамонов М.И. История хазар. – СПб., 2001.

2. Вернадский В.Г. Киевская Русь. – Тверь; М., 1997.

3. Вернадский Г.В. Древняя Русь. – Тверь; М., 1997.

4. Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и ее падение. – М.; Л., 1950.

5. Греков И.Б. О характере ордынско-русских отношений второй половины XIII – нач. XIV в. // Древности славян и Руси. – М., 1988.

6. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – Т.1 - 2. – К., 1991-1992.

7. Гумилев Л.Н. Открытие Хазарии. – М., 1966.

8. Дюличев В.П. Рассказы по истории Крыма. – Симферополь, 1998.

9. История Европы. – Т.2: Европа в Средние века. – М., 1992.

10. История Украинской ССР в 10 томах. – Т.1: Первобытнообщинный строй и зарождение классового общества. Киевская Русь (До 2 пол. ХІІІ в.). –К., 1981.

11. История Украинской ССР в 10 томах. – Т.2: Развитие феодализма. Наростание антифеодальной и освободительной борьбы (2 пол. ХІІІ – 1 пол. XVII в.). – К., 1982.

12. Кёстлер А. Тринадцатое колено. Крушение империи хазар и ее наследие. – СПб., 2001.

13. Ключевский В.О. История сословий в России // Соч.: В 9 т. – Т.VI: Спец. курсы. – М., 1989.

14. Ключевский В.О. Курс русской истории. Ч.1 – 2. // Сочинения: В 9 т. – Т. І – ІІ. – М., 1987.

15. Колесников К.Н. Материалы к лекционному курсу “История Украины”. Тема 1.2. Происхождение и расселение славян. Возникновение Киевской Руси // Грани. – 2000. – № 4 (12).

16. Лебедев Г.С. Эпоха викингов в Северной Европе и на Руси. – СПб., 2005.

17. Насонов А.Н. Моголы и Русь. – М.; Л., 1940.

18. Новосельцев А.П. Арабские источники об общественном строе восточных славянах IX – первой половины Х в. (полюдье) // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998 г. – М., 2000.

19. Новосельцев А.П. Восточные источники о восточных славянах и Руси VI – IX вв. // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998 г. – М., 2000.

20. Новосельцев А.П. К вопросу об одном из древнейших титулов русского князя // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998 г. – М., 2000.

21. Новосельцев А.П. Образование Древнерусского государства и первый его правитель // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998 г. – М., 2000.

22. Павлов-Сильванский Н.П. Феодализм в России. – М., 1992.

23. Плетнева С.А. Кочевники средневековья. Поиски исторических закономерностей. – М., 1982.

24. Плетнева С.А. Хазары. – М., 1986.

25. Ричка В.М. Духовенство в класово-становій структурі давньоруського суспільства // УІЖ. – 1989. – № 6.

26. Ричка В.М. Еволюція державної влади і шляхи розвитку церковної організації у Київській Русі // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. – Вип. 15. – К., 1989.

27. Свердлов В.Б. Генезис и структура феодального общества Древней Руси. – Ленинград, 1983.

28. Толочко А. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992.

29. Толочко П.П. Древнерусский феодальный город. – К., 1989.

30. Фроянов И.Я. Из истории русской государственности //Начала русской истории. – М., 2001.

31. Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки социально-политической истории //Начала русской истории. – М., 2001.

32. Хрусталев Д.Г. Русь: от нашествия до «ига» (30 – 40 гг. ХIII в.). – СПб., 2004.

33. Щапов Я.Н. Офункциях общины в Древней Руси // Очерки русской истории, источниковедения, археографии. – М., 2004.

34. Юшков С.В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. – К., 1992.

Семінарське заняття 4. Правова система Київської Русі (ІХ – XIV ст.)

Час: 4 год. (160 хвилин).

1. Система джерел давньоруського права: класифікація, зміст, характеристика.

2. Звичаєве право: історія вивчення, сутність та значення.

3. Право держави і право церкви: специфіка взаємодії.

4. Основні сфери правового регулювання на Русі: розвиток туземних норм та проблема правової рецепції.

5. Система судоустрою та судочинства в Стародавній Русі.

Тематика рефератів, доповідей, повідомлень:

1. Джерела (форми) права Стародавньої Русі: зовнішній та внутрішній аналіз.

2. Руська правда – найвідоміша пам’ятка права Київської держави: історико-юридичний та догматично-юридичний аналіз.

3. Договори Русі з Візантією: соціально-політичні, зовнішньоекономічні та юридичні аспекти.

4. Політичні, торговельні та митні зв’язки Русі та Візантії за юридичним та іншими джерелами (IX – XII ст.)

5. Злочин та покарання за Руською правдою.

6. Елементи майнового, зобов’язального та спадкового права в Руській правді.

7. Церковні устави – одна з найважливіших пам’яток права Київської Русі: історико-юридичний та догматично-юридичний аналіз.

8. Давньоруське звичаєве право: історія вивчення, сутність та значення

9. Суд і процес у Київській Русі.