Денної та заочної форм навчання

1. Країнознавство як навчальна наукова дисципліна. Об’єкт і предмет дослідження даної науки.

2. Основні функції та завдання дисципліни “Країнознавство”.

3. Система методів наукових досліджень у країнознавстві та їх коротка характеристика.

4. Значення методів наукової систематизації у теорії та практиці країнознавства.

5. Еволюція країнознавчої думки. Національні наукові школи суспільної географії (суспільно-географічних досліджень).

6. Історія країнознавства та регіональної економічної і соціальної географії в Україні.

7. Поняття про політичну карту світу. Кількісні та якісні зміни на політичній карті світу, їх характеристика.

8. Прогноз змін на полтичній карті світу.

9. Території, країни, держави як об’єкти політичної карти світу.

10. Держава як головний об’єкт політичної карти світу. Причини виникнення держав.

11. Ознаки та функції держави.

12. Території суверенних держав (метрополії, анклави, кондомініуми, «домініони»): зміст, географія поширення.

13. Поняття про спірні території світу та політико-територіальні об’єкти з невизначеним міжнародно-правовим статусом. Самопроголошені країни світу та їх географія.

14. Міжнародно-правовий статус Антарктиди та Арктики.

15. Поняття про територіальні води. Проблеми розмежування в територіальних водах на прикладах держав світу.

16. Морська економічна зона, її значення та міжнародно-правові функції.

17. Колонії, протекторати, підопічні території, їх сутність. Місце залежних територій на політичній карті світу.

18. Географія колоніальних володінь сучасних метрополій світу.

19. Поняття про політичну географію як одну із суміжних дисциплін країнознавства. Актуальні проблеми сучасної політичної географії.

20. Особливості визначення політико-географічного та геополітичного положень держав світу.

21. Столиця як головне місто країни: функції, види, причини переносу.

22. Делімітація та демаркація державних кордів як одна із проблем політико-географічного країнознавства. Функції державних кордонів.

23. Проблеми формування сучасних державних кордонів України.

24. Етапи формування політичної карти світу та їх характеристика.

25. Форми правління держав світу та їх характеристика. Географія монархій Європи, Азії, Африки, острівної Америки, Австралії з Океанією.

26. Співдружність націй, очолювана Великобританією, як форма правління та асоціація незалежних держав. Склад держав, мета функціонування.

27. Форми державного устрою: характеристика унітарних держав світу.

28. Федеративна форма державного устрою: сутність та географія.

29. Характеристика федеративних держав Європи.

30. Географія федеративних держав Азії.

31. Географія федеративних держав Америки.

32. Географія федеративних держав Африки та Австралії з Океанією.

33. Сучасна економічна карта світу. Головні економічні осередки світу.

34. Сучасна економіко-географічна регіоналізація країн світу.

35. Характеристика показників, що склали основу для розроблення сучасної соціально-економічної типології країн світу.

36. Високорозвинені держави з ринковою економікою: загальна характеристика соціально-економічного типу.

37. Головні високорозвинені країни з ринковою економікою (країни «великої сімки»): загальна характеристика соціально-економічного підтипу.

38. Високорозвинені країни з ринковою економікою в інших регіонах світу (країни «переселенського типу капіталу»): загальна характеристика соціально-економічного підтипу.

39. Країни транзитивної економіки: загальна характеристика соціально-економічного типу.

40. Країни централізованого економічного планування, що реформуються: загальна характеристика соціально-економічного типу.

41. Країни, що розвиваються: загальна характеристика соціально-економічного типу.

42. Нові індустріальні країни: загальна характеристика соціально-економічного підтипу.

43. Країни-експортери нафти та малі острівні країни з високими доходами: загальна характеристика соціально-економічних підтипів.

44. Економічно слабкі держави зі змішаною економікою та найменш економічно розвинуті країни: загальна характеристика соціально-економічних підтипів.

45. Коротка країнознавча характеристика держав (країн) світу за планом: статус – столиця – форма правління – форма державного устрою – соціально-економічний тип (підтип) – регіон (субрегіон) – членство в міжнародних організаціях.