Розділ 3. Правовий статус Автономної Республіки Крим.

Як зазначалося вище, Україна відповідно до ст. 2 Конституції України є унітар­ною державою, але в даний час до її складу входить Автономна Республіка Крим. Її створенню передував референдум, про­ведений 20 січня 1991 р. у Криму. А 12 лютого 1991 р. Вер­ховна Рада України підтримала це бажання народу і прийняла закон про відновлення автономії Криму. Так юридично було оформлено створення Автономної Республіки Крим.

Під час проведення референдуму татари становили лише ЗО тисяч населення Криму і не проживали компактно. За та­ких умов не було підстав для створення автономної респуб­ліки. Однак у зв'язку з політичною ситуацією, яка склалася на той час в Україні в цілому і в Криму зокрема, була утворе­на Автономна Республіка Крим. У подальшому це мало на­слідком те, що певні сепаратистські сили в Криму почали за­проваджувати ідею створення незалежної держави. Протягом 1991—1995 рр. цей курс був домінуючим у діяльності керів­ників Криму. Так, 4 вересня 1991 р. Верховна Рада Криму прийняла Декларацію про державний суверенітет Криму, 5 травня 1992 р. — Акт проголошення незалежності Криму, 6 травня 1992 р. — Конституцію Республіки Крим, згідно з якою Крим проголошувався суверенною і незалежною державою. Потім були прийняті інші акти подібного характеру, які суперечили Конституції та іншому законодавству України. У результаті виникла реальна загроза територіальній цілісності України. З урахуванням цього 17 березня 1995 р. Верховна Рада України з метою захисту державного суверенітету скасувала Конституцію Республіки Крим, прийняту 6 травня 1992 р., та інші акти, які суперечили Конституції та іншому законодавству України.

Тепер правовий статус Автономної Республіки Крим визна­чений Законом України «Про Автономну Республіку Крим», який прийнято 17 березня 1995 р., Конституцією України 1996 р., в якій міститься розділ X, присвячений Автономній Республіці Крим, Конституцією Автономної Республіки Крим 1998 р. Згідно з ними Автономна Республіка Крим є невід'єм­ною складовою частиною України, що перебуває у її складі як адміністративно-територіальна автономія. Тому вона не є но­сієм державного суверенітету, не має права виходу зі складу України, не може вступати у політичні відносини з іноземни­ми державами.

Ст.134 КУ закріплює, що . Автономна Республіка Крим є не­від'ємною складовою частиною України і в межах пов­новажень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Конституція України закріпила за Автономною Респуб­лікою Крим право мати свою Конституцію. Це її право закріп­лене у ст. 135 Конституції України.

Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку при­ймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як поло­виною від конституційного складу Верховної Ради України.

Нормативно-правові акти Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються від­повідно до Конституції України, законів України, ак­тів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

Така процедура прийняття Конституції Автономної Респуб­ліки Крим, з одного боку, вказує на контроль вищих держав­них органів України і їх відповідальність за соціально-економічний і культурний розвиток Автономної Республіки Крим, а з другого — свідчить про те, що Автономна Республіка Крим не є суверенною.

21 жовтня 1998 р. на другій сесії Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим було прийнято нині чинну Конс­титуцію Автономної Республіки Крим. За Законом України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" вона набрала чинності одночасно з зазначеним Зако­ном від 23 грудня 1998 р.

Конституція Автономної Республіки Крим складається з преамбули, 5 розділів, 9 глав та 48 статей:

Преамбула.

Розділ І. Загальні засади.

Глава 1. Конституційні основи статусу та повноваження Автономної Республіки Крим і гарантії Автономної Респуб­ліки Крим.

Глава 2. Територія, символи і столиця Автономної Рес­публіки Крим.

Глава 3. Забезпечення прав і свобод громадян України, прав національностей в Автономній Республіці Крим.

Глава 4. Забезпечення безпечних і здорових умов життя населення. Охорона навколишнього природного середовища.

Розділ II. Повноваження Автономної Республіки Крим.

Глава 5. Основні повноваження Автономної Республіки Крим.

Розділ III. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Правосуддя і прокуратура в Автономній Республіці Крим.

Глава 6. Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Глава 7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

Глава 8. Правосуддя та органи прокуратури в Автономній Республіці Крим.

Розділ IV. Місцеве самоврядування в Автономній Рес­публіці Крим.

Глава 9. Правові основи місцевого самоврядування в Ав­тономній Республіці Крим.

Розділ V. Гарантії статусу і повноважень Автономної Рес­публіки Крим.

Автономна Республіка Крим має свою систему органів — Верховну Раду, Раду міністрів та органи місцевого самовря­дування. Водночас в Автономній Республіці Крим діє Пред­ставництво Президента України.

Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Ав­тономної Республіки Крим, як орган виконавчої влади авто­номії, що самостійно здійснює виконання функцій і повно­важень.

Проте Рада міністрів автономії не входить до системи органів державної виконавчої влади України, оскільки утво­рюється на частині території України — в межах Автоном­ної Республіки Крим, яка водночас є невід'ємною частиною України.

Місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим здійснюють органи самоврядування відповідно до Конститу­ції України та Закону України «Про місцеве самоврядуван­ня». Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.