Органи державного управління охороною праці.

Предмет „Основи охорони праці” і його основний зміст.

В цивілізованому суспільстві праця повинна перетворитися в першу життєву необхідність людини. А це можливо тільки в тому випадку, якщо людина буде працювати в умовах, що забезпечують розвиток всіх її здібностей і високу продуктивність праці. Крім того в процесі праці людина не повинна захворіти або отримати травму.

Повністю безпечних і нешкідливих виробництв не існує.

Проблемами, пов’язаними із забезпеченням здорових і безпечних умов праці, займається наука охорона праці. Вона виявляє і вивчає можливі причини нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє заходи і вимоги з метою усунення цих причин і створення безпечних і сприятливих для людини умов праці.

Охорона праці – це система законодавчих, організаційних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Предмет „Основи охорони праці” вміщує такі розділи:

1. Правові та організаційні питання охорони праці;

2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

3. Основи техніки безпеки;

4. Пожежна безпека.

Поняття про шкідливий і небезпечний фактор.

В чому різниця між професійним захворюванням і професійним випадком.

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі праці.

За своєю дією на працюючого виробничі фактори можна поділити на небезпечні і шкідливі.

Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах може призвести до травми чи іншого раптового різкого погіршення здоров’я.

Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах може призвести до захворювання чи зниження працездатності.

В залежності від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

За характером дії небезпечні і шкідливі фактори діляться на такі групи:фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.

Результатом дії на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів можуть бути нещасні випадки і професійні захворювання.

Нещасним випадком(травмою або отруєнням) на виробництві називається подія, при якій в результаті раптової зовнішньої дії виробничої небезпеки або шкідливості виникає ушкодження або отруєння людського організму або порушення правильного функціонування його органів, що викликає часткову втрату працездатності, а іноді і смерть.

За характером пошкодження організму виробничі травми можна поділити на:

- механічні;

- теплові;

- хімічні;

- електричні;

- від випромінювання;

- комбіновані.

Отруєнняна виробництві бувають хронічні і гострі. Перші обумовлені поступовою дією шкідливих речовин на людину в процесі виробництва і через це відносяться до професійних захворювань, а другі пов’язані з раптовою дією і відносяться до нещасних випадків.

Професійне захворювання– це результат тривалої багаторазової дії на організм працюючих таких виробничих шкідливостей, як пил, отруйні речовини, радіоактивні речовини, сильний шум, робота в умовах тривалого охолодження або перегрівання.

Сукупність виробничих травм, які мали місце на виробничих об’єктах протягом певного періоду (як правило, року) називається виробничим травматизмом.

Безпека праці– стан умов праці, при якому відсутня можливість дії на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Техніка безпекививчає питання безпеки і нешкідливості праці і є системою організаційних і технічних заходів і засобів, за допомогою яких попереджується дія на працюючих небезпечних виробничих факторів.

Органи державного управління охороною праці.

Ст. 31. Державне управління охороною праці здійснюють:

· Кабінет Міністрів України;

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд);

· міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

· Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів України:

· забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці;

· визначає порядок створення і використання державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці.

Держгірпромнагляд:

· здійснює комплексне управління охороною праці;

· здійснює державний нагляд за охороною праці;

· координує роботи з профілактики травматизму невиробничого характеру;

· проводить експертизи проектної документації та видає дозволи на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва;

· координує науково-дослідні роботи з питань охорони праці та підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці, контроль за їх виконанням, державне замовлення наукових досліджень з цих питань;

· встановлює та розвиває міжнародні зв’язки з питань нагляду за охороною праці.

Рішення Держгірпромнагляду , прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадян.

Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці:

· проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці;

· розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращення безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії в галузі;

· здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств в галузі охорони праці;

· укладання з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки праці;

· фінансування опрацювання і перегляд нормативнихактівпро охорону праці;

· організація в установленому порядку навчання і перевірки знань та норм охорони праці керівними працівниками і спеціалістами галузі;

· створення при необхідності професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань, що діють відповідно до типового положення, затвердженого Держгірпромнаглядом;

· здійснення внутрівідомчого контролю за станом охорони праці.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в центральному апараті міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються служби охорони праці.

Повноваження місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у галузі охорони праці:

· забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

· формують за участю профспілок заходи з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

· організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;

· здійснюють контроль за виконанням нормативних актів з охорони

праці;

· створюють при необхідності фонди охорони праці.

Для виконання названих функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи.