Тема семінарського заняття № 9. Глава держави та уряд в зарубіжних країнах.

План семінарського заняття

1. Глава держави в зарубіжних країнах:

а) монарх;

б) президент.

2. Правове становише монарха та президента як глав держави.

3. Повноваження голови держави.

4. Уряд, його місце в системі вищих органів влади.

5. Глава уряду, порядок його призначення, правове становище і роль.

6. Повноваження уряду:

а) в галузі державного управління;

б) в законодавчі сфері;

в) в зовнішньоекономічній сфері;

г) надзвичайні повноваження.

Методичні вказівки

Виконавча влада - одна з трьох гілок державної влади, на яку покладається обов’язок по безпосередньому управлінню справами держави. Вона існує на різних щаблях державної організації, та найбільш чітко виявляється на центральному рівні, де її репрезентують глави держав та уряди. На відміну від представницьких органів, система органів виконавчої влади складає єдину вертикаль, де посадові особи та державні органи нижчого рівня зобов’язані виконувати не лише закони а й вказівки та нормативні листи вищих за статусом державних органів та посадових осіб.

В зарубіжних країнах прийнято розділяти центральну виконавчу владу, на моністичну центральну виконавчу владу що існує в президентських республіках, в яких президент поєднує функції глави держави та уряду, та дуалістичну. Дуалістична центральна виконавча влада існує в парламентських та змішаних республіках і в конституційних монархіях. В цих країнах глава держави та глава уряду існують відокремлено.

Монарх є главою держави в країнах з монархічною формою правління. Влада монарха юридично вважається незалежною від будь-якої іншої влади, органу чи корпусу та передається у спадок від одного представника правлячої династії до іншої. Студентам на семінарському занятті потрібно розглянути системи престолонаслідування, які існують на сьогодні в монархічних країнах, умови спадкування (кровне рідство з монархом, релігійний ценз та належний шлюб) крім того, слід звернути увагу на те, що монарх є особою недоторканою та безвідповідальною. Безвідповідальність монарха має два аспекти – політичний та загальноправовий. Крім того, слід розглянути і інші привілеї, які законодавчо визнаються за монархом (право на особисте утримання, права на власний двір тощо), а також на те, яке значення відіграє монархія в сучасному світі.

Президент є главою держави в країнах з республіканською формою правління. Він може займати різне становище в системі державної влади: бути лише главою держави (Німеччина); одночасно главою держави та всієї вертикалі виконавчої влади (США, Бразилія); главою держави та фактичним керівником уряду при наявності особливої посади прем’єр – міністра (Франція, Єгипет).

Президент як вища посадова особа республіки завжди обирається. На семінарському занятті слід звернути увагу на умови та способи обрання президента, які існують в світовій практиці, а також на основні аспекти, які характеризують його правове становище.

В літературних джерелах наводяться різні переліки повноважень (компетенції) глави держави, однак при їх узагальнені можна виділити найбільш характерні та специфічні повноваження:

– представницькі функції глави, держави та повноваження в сфері зовнішньої політики;

– повноваження в сфері духовного управління;

– повноваження, пов’язані з діяльністю парламенту та повноваження в законодавчій сфері;

– повноваження у військовій сфері (в тому числі в сфері питань війни та миру);

– повноваження в сфері правосуддя;

– повноваження в сфері правового статусу людини;

– повноваження в сфері державної безпеки;

– повноваження в сфері надзвичайних ситуацій;

– дискреційні повноваження глави держави.

Ці питання вимагають деталізації на семінарському занятті.

Уряд це вищий політичний колегіальний орган, який очолює державну адміністрацію та здійснює загальнонаціональне управління. Для визначення місця уряду в системі органів держави, доцільним буде проаналізувати його взаємовідносини з главою держави та парламентами в зарубіжних країнах, а також зупинитися на парламентському та позапарламентському способах формування уряду. При аналізі внутрішньої структури уряду слід виходяти з того, що тут можна виділити дві основних системи –– континентальну систему структури уряду та англосаксонську.

З точки зору партійного складу виділяються уряди –– однопартійні, коаліційні, національної єдності парламентської меншості та службові (ділові) уряди.

Компетенція уряду в більшості конституцій зарубіжних країн визначається самими загальними фразами, оскільки фактична компетенція уряду не може бути чітко визначеною, через те, що її межі постійно змінюються. Взагалі в системі вищих органів державної влади уряд найбільш активний та динамічний елемент, який в найменшій мірі підпадає під правову регламентацію. Він знаходиться над усіма іншими –– вищими органами державної влади і не є підконтрольним із зовні, що дає йому можливість самостійно визначати обсяг своїх повноважень.

В загальних рисах можна визначити наступні групи повноважень (компетенції) уряду:

– управління державним апаратом;

– виконання законів на основі конституції;

– контроль над законодавчою діяльністю парламенту (законодавча ініціатива та право вето);

– нормовстановлююча діяльність;

– складання та виконання бюджету.

Література:основна [ 9, 11, 14 ]; додаткова [ 25, 33, 42, 66, 67, 72, 83, 98, 105 ]

Наши рекомендации