ЛЕКЦІЯ 26. Правова поведінка.

Діяльність та вчинки людей завжди оцінюють з урахуванням їхньої соціальної значущості, корисності чи шкоди для су­спільства. У правовій системі суспільства їх розглядають ще й і з точки зору права, яке є критерієм оцінки цих вчинків як соціаль­не корисних чи шкідливих. Будь-яка юридично значуща поведінка суб'єктів права (індивідуальних чи колективних) є правовою: вона передбачена нормами права і тягне за собою юридичну оцінку і юридичні на­слідки (позитивні або негативні).

З урахуванням змісту вчинку правова поведінка поділяється на два види: правомірну поведінку і правопорушення. У складі правовідносин вони відіграють роль юридичних фактів: пра­вомірну поведінку може призводити до виникнення правовідно­син, у яких суб'єкти здійснюють суб'єктивні права й обов'язки на основі реалізації регулятивних норм; правопорушення ж є юри­дичним фактом, який тягне за собою виникнення охоронних пра­вовідносин і застосування заходів юридичної відповідальності на основі охоронних норм. Правова поведінка є головною спо­нукальною обставиною, що впливає на побудову і функціонуван­ня механізму правового регулювання, усіх його правових заходів, починаючи з офіційного оформлення цієї поведінки і закінчуючи правовою оцінкою й реалізацією її юридичних наслідків.

Будь-яка правова поведінка (правомірна чи протиправна) ха­рактеризується такими основними рисами та ознаками, що не співпадають за своїм змістом:

а) соціальною значущістю (поведінка з точки зору інтересів суспільства, особи, держави може оцінюватися як соціальне ко­рисна, індеферентна чи соціально шкідлива). Соціально корисний характер правової поведінки проявляється насамперед у пра­вовій активності суб'єктів, у здатності підтримувати конструк­тивні відносини у всіх сферах життя суспільства. Соціально шкід­лива поведінка, навпаки, гальмує розвиток їх позитивного по­тенціалу, викликає негативні економічні, соціально-політичні, морально-психологічні та інші наслідки;

б) психологічною характеристикою, яка полягає в тому, що правова поведінка перебуває під контролем свідомості і волі осо­би. Ця ознака обумовлена самою природою права. Поведінка піддається регулюванню правовими засобами. Закон може сти­мулювати корисні для суспільства та особи вчинки або перешкод­жати суспільне шкідливим тільки в тому разі, коли вони контро­люються волею і свідомістю;

в) юридичною ознакою, суть якої полягає в наявності певних юридичних засобів регламентації правової поведінки, її зовнішніх (об'єктивних) і внутрішніх (суб'єктивних) властивостях, передба­чених нормами права. Межі поведінки, що зазначені в нормах, вка­зують на діапазон можливостей та чітко визначені випадки впливу на поведінку юридичними засобами;

г) здатністю викликати юридичні наслідки. Будь-яка правова поведінка, виконуючи роль юридичного факту в механізмі право­вого регулювання, впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, у яких здійснюються права й обов'язки, реалізу­ються заходи відповідальності;

ґ) динамічною ознакою, яка полягає в тому, що тільки кон­кретний свідомо-вольовий вчинок (дія або бездіяльність) суб'єкта права у сфері правового регулювання будь-яких відно­син може оцінюватися з точки зору права як правомірний чи неправомірний і викликати юридичні наслідки на підставі правових норм. Намір, бажання вчинити юридичне діяння самі по собі наслідків не викликають: вони залишаються поза межами право­вого впливу юридичними засобами;

д) підконтрольністю правової поведінки і її гарантованістю державою. Ця ознака полягає в тому, що саме держава виступає гарантом правомірної поведінки і суб'єктом, здатним від імені суспільства привести в дію апарат примусу для притягнення до відповідальності за протиправну поведінку. Правомірна по­ведінка забезпечена гарантіями інституційними (державний апа­рат) і юридичними.

Таким чином, сама правова сфера життя суспільства робить вчинки різних суб'єктів правовими й, отже, такими, що мають низку загальних рис, ознак, які дозволяють відмежовувати пра­вові вчинки від неправових. За цими ознаками і проводиться відмінність між правомірною і протиправною поведінкою.