Поняття і види суспільно небезпечних наслідків злочину.

Злочинні наслідки – це небезпечні пошкодження в сус­пільних відносинах. Будь-який злочин заподіює, спричиняє суспільно небезпеч­ну шкоду. Злочин, що не спричиняє шкоди – не злочин. Зло­чин тому і визнається суспільно небезпечним, протиправним та караним. Нешкідливий злочин – абсурд, явище неможливе. Та­ким чином, злочинні наслідки – обов’язкова ознака злочи­ну.

У злочинних наслідках важливо відрізняти їх фізичну сутність від суспільної. Фізична сутність злочинних наслідків полягає в кон­кретних змінах, які настають у зовнішньому світі, – вилу­чено у власника майно, заподіяно потерпілому тілесні уш­кодження, жива людина стала мерцем і т. ін. Суспільна сутність злочинних наслідків полягає в запо­діянні шкоди суспільним відносинам, в пошкодженні чи знищенні певних суспільних відносин – позбавлення власника можливості користуватися майном, погіршення здоров’я потерпілого від заподіяних йому тілесних ушко­джень тощо.

Фізична сутність злочинних наслідків належить до об'єктивної сторони злочину, а суспільна – до об’єкту. Але традиційно злочинні наслідки розглядаються лише при ана­лізі об'єктивної сторони злочину.

Щодо визначення суспільно небезпечних наслідків В.М. Кудрявцев зазначає, що суспільно небезпечні наслідки – це передбачені кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематеріальна шкода, заподіяна злочинною дією чи бездіяльністю об’єкту посягання. А.С. Міхлін вказує, що це шкода заподіяна злочинною діяльністю людини суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом. Вчинювана злочином шкода за М.І. Ковальовим може бути класифікована на два види: 1) матеріальні наслідки: фізичні – вбивство, тілесні ушкодження, прове­дення аборту; майнові – зменшення майна, заподіяння майно­вих збитків; екологічні та 2) нематеріальні наслідки: ідеологічні; політичні; моральні.

М.І. Бажанов виділяє такі види злочинних наслідків: а) матеріальні (матеріальні збитки, фізична шкода) та нематеріальні наслідки (моральна шкода); б) іноді законодавець в законі зазначає можливі реальні наслідки.

Фесенко Є.В. вказує на такі види злочинних наслідків: 1) наслідки у вигляді фізичної шкоди (смерть, ушкодження здоров'я статті 115-119, 121-125); 2) у вигляді майнової шкоди (стат­ті 185-190); 3) порушення нормальної роботи транспорту або зв'язку (статті 277, 360, 283); 4) у вигляді іншої шкоди – дезорганізації нормальної діяльності уста­нов (ч. 2 ст.357).

М.Й. Коржанський вважає, що є такі види суспільно небезпечної шкоди: 1) фізична – вбивство, тілесні ушкодження, прове­дення аборту; 2) майнова – зменшення майна, заподіяння майно­вих збитків; 3) моральна – приниження гідності, честі, глум над могилою, над державним прапором, приниження авторите­ту представника влади і т. ін.; 4) політична – підрив державної самостійності, незалежності, економічної та політичної системи тощо.

Крім видів суспільно небезпечних наслідків Мальцев В.В. виділяє такі форми наслідків (в залежності від механізму спричинення шкоди об’єкту): 1) пов’язані з прямим посяганням на соціальну можливість (державна зрада); 2) пов’язані з посяганням на соціальну можливість через вплив на предмет злочину (крадіжка); 3) пов’язані з посяганням на соціальну можливість через вплив на суб’єкта суспільних відносин (посягання на працівника правоохоронного органу, суддю).

Характерна особливість злочинних наслідків в тому, що вони майже не зустрічаються в чистому вигляді – фізична шкода часто поєднується з майновою шкодою (наприклад, при розбійному нападі), а майнова шкода – з моральною (наприклад, при зґвалтуванні).

Крім того, злочином в багатьох випадках заподіюється моральна шкода близьким та рідним потерпілого – вони терплять великі страждання, нервові стреси.

Оскільки злочин завжди аморальний і протидіє держав­ній волі, то він завжди чинить також моральну та політич­ну шкоду – порушує моральні засади співжиття суспіль­ства, шкодить державному авторитету та управлінню.

Особливість злочинної шкоди в тому, що вона здебіль­шого не може бути повернена чи відшкодована. Не може бу­ти відшкодованою, наприклад, викрадена чи знищена уні­кальна, рідкісна річ. Відшкодування грішми не може бути повним, рівноцінним.

Фізичну та моральну шкоду взагалі не можна ні повернути, ні відшкодувати, наприклад, вибиті зуби чи очі, сплюнд­ровану честь, гідність особи, статеву волю жінки і т. ін.

Нічого не змінює в цьому те, що нанесена рана зажила, що з винного були стягнуті кошти на лікування потерпіло­го чи навіть на утримування його, бо ніщо не може відшко­дувати його страждань, фізичного та душевного болю, жах­ливих переживань, які йому були заподіяні злочином.

Кримінально-правове значення злочинних наслідків різне:

1. Вони є обов'язковою ознакою будь-якого злочину, тобто всіх злочинів. Злочину без суспільно небезпечних на­слідків немає. Дію чи бездіяльність, які не заподіюють суспільно небезпечних наслідків, немає ні підстав, ні по­треби вважати, визнавати злочином. Злочинні наслідки є матеріальним виявом суспільної не­безпечності діяння. Саме тому певне діяння і передбачене законом як злочин, що його вчинення тягне за собою неми­нуче суспільно небезпечні наслідки.

2. Для багатьох складів злочинів злочинні наслідки є обов'­язковою ознакою. Це так звані «матеріальні» склади злочинів. Без настання вказаних в законі певних наслідків немає закінченого складу цього злочину або немає зовсім складу злочину. Наприклад, вбивство може бути закін­ченим складом злочину лише при настанні смерті потер­пілого. Але при порушенні правил дорожнього руху без настання зазначених в законі (ст. 286 КК) наслідків скла­ду злочину в діях водія немає. Злочинні наслідки «матеріального» складу злочину за­вжди повинні бути конкретно і повно визначеними – їх кіль­кість, тяжкість, розміри, вага, вартість, ціна, колір тощо.

3. Для великої групи злочинів настання будь-яких наслід­ків є достатнім для складу злочину, тобто такі склади злочину є повними при наявності певних наслідків будь-яких розмірів, тяжкості. Це так звані «формальні» скла­ди злочину, в яких злочинні наслідки винесені законо­давцем за межі складу злочину. Встановлювати, вимірю­вати, конкретизувати злочинні наслідки тих злочинів, які містять «формальний» склад, не потрібно. «Формальні» склади злочинів теж певною мірою є «уко­роченими», оскільки в них момент закінчення складу злочи­ну передує настанню злочинних наслідків і які знаходяться за його межами.

4. Настання наслідків визначає момент закінчення злочину. Злочин, який має «матеріальний» склад вважається за­кінченим лише тоді, коли настали наслідки, передбачені законом. Злочин, який має «формальний» склад, ви­знається закінченим з моменту вчинення діяння, тобто з моменту вчинення дії чи бездіяльності.

5. Заподіяння злочином тяжких наслідків (п.5 ст.67 КК) враховується судом при призначенні покарання як об­ставина, що обтяжує відповідальність.