ТЕМА 10. Історія політичних вчень.

1. Н. Макіавеллі – засновник світської політичної науки.

2. Просвітництво: суть та причини виникнення.

3. Розвиток політичних ідей в Україні в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст.

Література:

1. Кирилюк Ф.М. Історія політології. – К., 2001.

2. История политических и правовых учений ХVII-XVIII вв. – М., 1989.

3. Історія розвитку політичної думки: Курс лекцій. – К., 1996.

4. Історія суспільної думки України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). – Хрестоматія. – Дніпропетровськ, 1994.

5. Українська політологія: витоки та еволюція. / За ред. Ф. Кирилюка. – К.: Ватра, 1995.

6. Українська державність у ХХ ст. – К.: Політична думка, 1996.

7. История политических и правовых учений. / Под ред. О. Лейета. – М., 1999.

8. История политических и правовых учений. / Состав. Г. Демиденко. – Харьков, 1999.

9. Нерсесян В.С. Политические учения Древней Греции. – М., 1979.

Література:

1. Конституція України.

2. Бегей І.І. Порадник з політології. – Л., 2006.

3. Бодио Т. Елементы теории политики / Под ред. В.Р.Макаренко. - Ростов-на-Дону, 1991.

4. Боднар С.С. Політична опозиція в системі владних відносин України. – Донецьк, - 2008.

5. Брегеда А.Ю. Основи політології. - К., 1997.

6. Бульбенюк С.С., Іванова Н.Ю. Політологія у запитаннях і відповідях: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2010.

7. Вебер М. Политика как призвание и профессия. Избранные произведения. - М., 1997.

8. Веймер Д. Аналіз політики. Пер. з англ. – К., 2000.

9. Винниченко В.К. Заповіт борцям за визволення. - К., 1991.

10. Воронов І.О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру. – К.: «Генеза». – 2005.

11. Вятр Е. Социология политических отношений. - М., 1979.

12. Гаджиев К.С. Введение в политическую философию. – М., 2004.

13. Гаджиев К.С. Геополітика. Учебник для вузов. – М.: Международные отношения, 1997. – 384 с.

14. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

15. Головатий М.Ф. Класи і партії. – Навч. Посіб. Для студ. ВНЗ – К.: ДП Видавничий дім «Персонал», 2008. – 144 с.

16. Горбова Г.А., Самыгин С.И. Основы социологии и политологии: Учебное пособие.—М.: ИКЦ «МарТ»; Р.-на-Дону: изд. центр «МарТ», 2005.—336 с.

17. Грушевський М.С. На порозі нової України. Гадки і мрії. - К., 1992.

18. Гумплович Л. Социология и политика. - М., 1985.

19. Демидов А., Малько А. Политология в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие – М.: Юристъ, 1998. – 776 с.

20. Демин Г.И. Политология: Альбом схем. – М.: «Палеотип», 2002. – 92 с.

21. Дмитренко М. Політичні партії та політичні ідеології: Навчальний посібник. – К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2007. – 96 с.

22. Дмитренко М.А. Політична система України: розвиток в умовах глобалізації та інформаційної революції. – К.: Знання, 2008. – 544 с.

23. Дослідження політики в системі Інтернет. – Чернівці, 2005. – 47 с.

24. Дюверже М. Политические партии. Пер. с фр.– М., 2000.

25. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта: Учебное пособие. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 317 с.

26. Історія української суспільно-політичної думки / Упорядник В.В. Морозов. – К.: КНЕУ, 2006.

27. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода: Основи когнітивної теорії конфліктів: Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 1996. – 191 с.

28. Іщенко М.П. Політологія: питання теорії і методики: Навчально-методичний посібник.—Черкаси: Черкаський університет ім. Б. Хмельницького, 2006. – 320 с.

29. Іщенко М.П., Іщенко О.М. Практикум з політології. – Черкаси: Черкаський університет ім. Б. Хмельницького, 2004. – 324 с.

30. Кирилюк Ф.М. Історія політології. – К., 2002.

31. Кочубей Л. Виборчі технології: Навчальний посібник. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2008.

32. Мадіссон В.В. Сучасна українська геополітика: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2003. – 176 с.

33. Мухаев Р. Т. Политология: Учебник для вузов. Узд. 3-е. – М.: «Приор-издат», 2005, - 432 с.

34. Нор В., Стецюк П. Конституція – Основний закон України в запитаннях і відповідях. – Л., К., 1996.

35. Орач Є.М. Історія політичних і правових вчень. – К., 2005.

36. Остапенко М.А. Політична культура суспільства : Навч. посіб. – К.: МАУП, 2008 – 96 с.

37. Парламенти світу. – К.: Молодіжна альтернатива, 2004. – 64 с.

38. Политология в вопросах и ответах / Под ред. Ю.Г. Волкова. – М., 1999.

39. Политология в вопросах и ответах: Учебное пособие / Под ред. Ю.С. Борцова. – Р.-на-Дону, 1998.

40. Политология в схемах и комментариях / Под ред. А.С. Тургаева. – Спб, 2005.

41. Политология. Учеб. Для вузов. /Под ред. М.А. Василика. – М., 2003.

42. Политология: политический словарь-справочник / Д.Е. Погорелый, В.Ю. Фесенко, К.В. Филиппов. – М.: Эксмо, 2008. – 319 с.

43. Политология: Практикум / Под ред. М.А. Василика. – М.: Гадарики, 1999. – 384 с.

44. Политология: Учебное пособие / Под ред. А.С. Тургаева, А.Е. Хренова. – СПб.: Питер, 2005. – 560 с.

45. Політичні партії України: В 3-х томах / Укл. Ю. Шайгородський. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2005.

46. Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Ю.С.Шемшушенка, В.Д.Бабкіна, В.П. Горбатенка. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.

47. Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка.—К.: Здоров’я, 2004. – 776 с.

48. Політологія : Підручник ( М.М. Вегеш), Ю.О. Останець) за ред. М.М. Вегеша. – К., Знання, 2008 .

49. Політологія у запитаннях і відповідях / За заг. ред. К. Лемківського. – К.: Вища школа, 2003. – 263 с.

50. Політологія у запитаннях і відповідях: Навчальний посібник / І.Г. Онищенко, Д.Т. Дзюбко, І.І. Дуднікова та ін. – К., 2003.

51. Політологія: Загальний курс / За ред. В.О. Храмова. – К.: Знання. – 2007.

52. Політологія: Збірник базових тестових завдань і вправ / Автор – упорядник Гаврилів Н.В.—Дрогобич: ДДПУ, 2006. – 144 с.

53. Політологія: Збірник вправ і завдань для самостійної роботи. Глосарій: Методичний посібник до підручника «Політологія» / За ред. А. Колодій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.

54. Політологія: Методичні вказівки щодо використання модульно-рейтингової системи в процесі вивчення курсу «Політологія». – Львів: Львівська комерційна академія, 2005. – 59 с.

55. Політологія: Методичні рекомендації.—Миколаїв, 2006. – 43 с.

56. Політологія: наука про політику. Підручник./ За заг. ред. В.Г. Кременя, М.І. Горлача.—К.-Х.: „Єдінорог”, 2001.—640 с.

57. Політологія: Підручник / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – 3-тє вид., перероб., доп. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 568 с.

58. Політологія: Підручник для курсантів вищих військових навчальних закладів збройних сил /За заг. ред. В.Ф.Смолянюка.- Вінниця, - 2002.

59. Політологія: Підручник для студентів вищ. Навч.закл. / За ред. А. Колодій, Л. Климанської, Я. Косміна, В. Харченко. – К, 2003.

60. Політологія: Посібник для підготовки до іспитів / П.С. Прибутько, С.І. Вировий, Р.В. Михайленко. – К., 2005.

61. Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці / За ред. В.М. Пічі. – Львів, 2002.

62. Практикум з політології / За заг. ред. Ф.М. Кирилюка. – К.: КНУ ім. Т.Г. Шевченка, «Комп’ютерпрес», 2003. – 622 с.

63. Практикум по курсу «Политология» / Сост. О.Н. Кузь и др. – Х.: Изд. ХГЭУ, 2002. – 136 с.

64. Практикум по курсу «Політологія» / За ред. В.С. Малишенко. – Х.: НТУ «ХПИ», 2003. – 152 с.

65. Прикладна політологія: Навчальний посібник / За ред. В.П. Горбатенка. – К.: ВЦ «Академія», 2008.- 472 с.

66. Романюк А.Порівняльний аналіз політичних систем країн Східної Європи: інституційний вимір: - Львів: Тріада плюс. – 2008. – 392 с.

67. Руденко Ю.П. Політична свідомість українського суспільства в трансформаційний період: чинники формування. – Х., 2003. – 356 с.

68. Сидельникова Т., Темников Д.А., Шарагин И.А. Политология: комментарии, схемы, афоризмы: Учебное пособие. – М.: ВЛАДОС, 1999. – 208 с.

69. Соловьев А.И. Политология. Политическая теория, политические технологии: Учебник для студентов вузов. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 559 с.

70. Сучасний політик: Практичний посібник політичного діяча. Пер. з анг. – К.: Фонд Едуардо Фрея, 1998.

71. Українська політична нація: Ґенеза, стан, перспективи. – К.: НІСД, 2003. – 632 с.

72. Холод В.В. Лекції з політології: Навч. Посіб. – 2-ге вид. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 408 с.

73. Шатіло В.А. Інститут президентства в системі державної влади: Монографія. – К.: Український центр політичного менеджменту. – 2004. – 159 с.

74. Шляхтун П. Політологія (теорія та історія політичної думки). – К., 2002.

Шкала оцінювання:

Оцінка за 100-бальною шкалою[1]	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
	відмінний
	добрий
	задовільний

Якщо студент на іспиті набирає менше 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	(відмінно)
B	80-89	(добре)
C	70-79
D	66-69	(задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Для оцінювання відповідей студентів з навчальної дисципліни “Політологія” використовуються наступні критерії:

- відмінному рівню (10 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на проставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмою дисципліни; уміння використовувати знання для аналізу політичного життя суспільства та аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, закономірностей, випадковостей, політичних явищ і процесів.

- доброму рівню (8 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав ґрунтовні знання програмного матеріалу, засвоєння учбової літератури, чітке володіння категоріальним апаратом.

- задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу дисципліни “Політологія”, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання рекомендованої літератури.

- незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

Завдання для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання.

Кожен студент заочної форми навчання повинен підготувати реферат (тематика рефератів та список літератури додається), який подається на кафедру в установлені деканатом терміни. Важливим критерієм оцінки реферату є самостійність автора у висновках та вміння поєднати теоретичний матеріал з проблемами сучасного українського суспільства.

Реферат складається із плану; вступу, 2-3 питання; висновки (заключення); список літератури. Відповідь на кожне питання мусить мати:

1. короткий зміст першоджерел (наукові роботи, державні документи);

2. теорія питання (визначення категорій, принципів, закономірностей, випадковостей);

3. соціальна практика (як теорія використовується в життєдіяльності);

4. висновки.

Необхідні посилання на першоджерела під текстом на кожній сторінці, або загальний список в кінці реферата або розділа.

Реферати оцінюються від 0 до 50 балів:

- у 50 балів оцінюється реферат, який повністю відповідає вимогам, що ставляться до такого виду письмових робіт, а саме: обґрунтована актуальність проблеми, що досліджується; демонструється вільний виклад проблеми; поєднано теоретичний матеріал з проблемами сучасного суспільства; є висновки (як по кожному питанню так і взагальний); автор демонструє глибоке розуміння матеріалу, що використовується;

- у 40 балів оцінюється реферат, який в основному відповідає вимогам, що ставляться до такого виду робіт, але є окремі неточності, недостатньо прослідковується зв’язок теоретичного матеріалу з практикою, відсутня власна оцінка проблеми тощо;

- у 30 балів оцінюється реферат, у якому поверхнево висвітлена проблема, відсутні висновки, немає розуміння зв’язку теорії з практикою, не простежується самостійність в аналізі досліджуваної проблеми;

- до 20 балів оцінюється реферат у якому наявна невідповідність питань плану їх змісту, відсутній теоретичний аналіз проблеми, немає ніяких висновків, повністю відсутнє самостійне тлумачення проблеми.

[1] Шкала розроблена на основі чинної в Україні 4-ри бальної шкали оцінювання знань студентів («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») — відповідно до «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого Наказом МОН України №161 від 02.06.1993 п. 3.12.2.3.