Еволюція державного ладу в Німеччині
Зміст
1. Розвиток державно-монополістичного капіталізму
2. «Новий курс» президента Ф. Рузвельта
3. Еволюція державного ладу у Великобританії.
4. Еволюція державного ладу Франції.
5. Еволюція державного ладу Німеччині.
6. Президентська республіка в США.
Розвиток державно-монополістичного капіталізму
На початку XX століття США перетворюються на класичну країну монополістичного капіталу. В цей час Сполучені Штати йшли попереду всіх держав за випуском продукції і загальним обсягом виробництва. Так, у 1913 році чорна металургія США випускала більше продукції, ніж Англія, Франція і Німеччина разом. Надзвичайно швидкі темпи економічного розвитку США пояснювалися значним посиленням американського імперіалізму в роки Першої світової війни, перетворенням США на один із центрів фінансової експлуатації світу. Участь США в Першій світовій війні вимагала розширення державного контролю над виробництвом; знищення анархічних тенденцій в економіці, які були викликані загостренням конкурентної боротьби монополістичного капіталу; утворення єдиного центру керівництва воєнними підприємствами, транспортом, засобами зв'язку і т.д. На цьому фундаменті і відбувався розвиток державно-монополістичного капіталізму. Одночасно посилювалося державне регулювання ринкових відносин.
Новий курс» президента Рузвельта.
У 1929-1933 роках світова економічна криза охопила і США. Криза викликала різке скорочення обсягу виробництва, розлад фінансової системи, повсюдне розорення і банкрутство промислових, торговельних і фінансових фірм, масове безробіття. Загальний обсяг продукції промисловості США склав у 1932 році лише 54 відсотки в порівнянні з 1929 роком.
Уряд Рузвельта розпочав реалізацію політики «Нового курсу» зі створення Національної адміністрації відбудови промисловості (НІРА), яка повинна була вивести промисловість з кризи, і вжиття заходів по боротьбі з безробіттям. На чолі НІРА була поставлена Рада, яку іронічно називали «мозковим трестом». До її складу входили промислові, фінансові магнати і науковці.
«Новий курс» провадився за такими основними напрямками:
Еволюція державного ладу у Великобританії.
Великобританія у XX століттізалишається конституційною монархією, яка ґрунтується на принципі розподілу влади. Характерною рисою державного ладу була також відсутність писаної конституції у вигляді єдиного документу. Великобританії, як і США, властива стабільність політичних інститутів і установ. Тому еволюція державного ладу відбувалась або шляхом помірних часткових реформ конституційного характеру, або шляхом модифікації давніх інститутів неписаної конституції (прецедентів, угод).
Еволюція державного ладу у Франції.
З Першої світової війни Франція вийшла переможницею. За умовами Версальського договору їй повернули Ельзас і Лотарингію, передали частину німецьких колоній, надали право експлуатації Саарського вугільного басейну. Отримала Франція право на значну суму німецьких репарацій.
Еволюція державного ладу в Німеччині.
На початок ХХ ст. Німеччина була об’єднаною державою. Шістнадцятого квітня 1871 року установчий рейхстаг прийняв Конституцію Німеччини. Союзна територія складалася з двадцяти двох монархій і трьох вільних міст. Конституція передавала всю повноту суверенних прав Німецькій імперії в цілому. Окремі держави, що входили до складу імперії, зберігали свої конституції, ландтаги, уряди, але їх автономія була дуже обмеженою. Імперське законодавство здійснювалося рейхстагом і союзною радою (бундесратом). Рейхстаг обирався спочатку на три, а потім на п'ять років. Збирався щорічно. Ніякого контролю над міністерствами рейхстаг не мав. Союзна рада складалася з представників союзних держав, призначених їх урядами. Всього було п'ятдесят вісім депутатів. Кожна держава отримувала певну кількість голосів – від одного до шести. Але Пруссії було надано сімнадцять голосів. Поряд з рейхстагом союзна рада брала участь у законодавстві, утворювала постійні комітети. Вона могла засідати самостійно, рейхстаг такої можливості не мав, Бундесрат мав право передавати імператору своє рішення щодо розпуску рейхстагу.