Та засоби його контролювання з кожного змістового модуля
Методичні рекомендації до самостійного вивчення студентами матеріалу
та засоби його контролювання з кожного змістового модуля
1. Дисципліна політологія покликана сформувати інтерес до сфери політичного, навички самостійного і неупередженого вивчення політичного життя, вміння із знанням справи брати участь у політичному процесі, формулювати і виражати свою думку про ті чи інші політичні події. Перш за все слід зважити на те, що мова сучасної політики потребує відповідної серйозної роботи і опанування. Це вимагає від студента ґрунтовно ознайомитися із існуючими словниками, що містять основний об’єм сучасного політичного лексикону. Можна порадити перш за все звернути увагу на невеликий за обсягом, але змістовний словник-довідник С.Г.Рябова “Політологія: Словник термінів і понять” (К.: Тандем, 1996), або більш нове і доповнене видання цієї ж роботи (К., Видавничий дім «КМ Академія», 2001).
В бібліотеці ДонДУУ в достатній кількості наявний «Політологічний енциклопедичний словник» (К., 1997), до якого слід звернутися, якщо треба більш докладно зрозуміти те чи інше слово з лексикону політики. У Москві під редакцією проф. Г. Семігіна у 1999 р. вийшла «Политическая энциклопедия» у 2 – х тт.
Радимо також звернути увагу на глосарій, вміщений наприкінці книги «Основи демократії» (К., 2002). Книга також наявна у бібліотеці ДонДУУ.
Політологічний словник розміщений також у навчально-методичному посібнику “Политология”(ДонДУУ, 2006).
2.Слід мати на увазі, що досить прості і усім знайомі слова в рамках політичної науки набувають чіткого змісту, який треба правильно розуміти (скажімо, “влада”, “політика”, “цінність”, ). Не покладайтеся на свою спроможність усе пояснити “своїми словами”, - їх, як правило, не вистачає.
3.Зверніть увагу на взаємозв’язок понять між собою, на їхню взаємну залежність.
4.Спробуйте окреслити коло найбільш фундаментальних понять політичної науки (скажімо, 15 – 20), із допомогою яких можна описати і в основному пояснити (наскільки це буде можливо) соціально – політичну реальність.
5.Складіть таблицю “Основні етапи розвитку політичної думки” (діячі, напрямки наукової теорії, основні праці, внесок у становлення і розвиток політичної думки).
6.Оберіть з наведеного нижче списку зручний для Вас посібник (підручник), ознайомтеся із його змістом, продивіться усі теми.
7.Більш уважно прочитайте розділи, де безпосередньо йдеться про теми, внесені до програми курсу.
8.Намагайтеся фіксувати ключові слова і словосполучення, через посередництво яких Ви будете розкривати тему. Скажімо, неможливо розповісти про політичну систему суспільства, не використовуючи і не розуміючи таких понять, як “держава”, “політична партія”, “політичний клас” та ін.
9.Продивіться питання, які виносяться на іспит. Спробуйте відповісти на них, не звертаючись до посібника або записів.
10.У разі, якщо у Вас виникають запитання, на які Ви не знаходите (не знайшли) відповіді – зверніться за консультацією до викладача кафедри соціології управління (корпус 6, ауд. 205, телефон (0622) 312-56-65).
11.У підготовці до іспиту (і в цілому для кращого опанування курсу) рекомендується звернутися до додаткової літератури, яка містить відомості про сучасні політичні процеси. Це, зокрема, стосується, періодичної печаті (газети, журнали). Не обминіть увагою такі відомі видання, як журнал “Політична думка”, “Политические исследования”.
12.Вивчення курсу ставить на меті сформувати стійкий інтерес до соціально політичного життя, проблем політики, сприяти Вашому свідомому самовизначенню як суб’єкта власного життя. Не уникайте можливості викласти власну думку, своє бачення тієї чи іншої складної проблеми, - адже політологія пропонує тільки певне (і багато в чому обмежене) бачення соціального світу. Навіть якщо Ви свідомо намагаєтесь уникнути політики, це краще зробити із знанням справи.
13. Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів всіх форм навчання та всіх спеціальностей видані як навчально-методичний посібник “Політологія” під редакцією В.В. Бурегі та В.Ж. Попова (ДонДУУ, 2006)