Міжнародні електронні видання?

Ера електронних журналів по-справжньому настала на початку 1990-х рр.. і незабаром викликала революцію у виробництві серіальних видань. Автори, бібліотеки, видавництва стали розглядати це носій інформації як можливе вирішення бюджетних проблем. На початку 1993 Енн Окерсон (Асоціація наукових бібліотек - Association of Research Libraries - ARL) почала вести електронний список під назвою NewJour, який можна було отримати за безкоштовної підписки в онлайновому режимі. Кожен запис в ньому є всього лише назва електронного журналу та його електронну адресу. У той час у списку була представлена тисячі журналів, приблизно 10% з яких були науковими. 28 січня. 1998 р., всього п'ять років по тому редактори NewJour внесли до цього списку 5-тисячною назва - перший електронний журнал в області палеонтології. У NewJour, що розмістився тепер в Університеті Пенсільванії, більше 3 тис. постійних користувачів; нещодавно опублікована восьма редакція довідника ARL по електронних журналів, інформаційних бюлетенів та професійними групами (одна з яких і стала ініціатором появи даного списку).

Переваги, які можуть дати електронні публікації:


  • скорочення часу між прийняттям статті до друку та її опублікуванням

  • економія паперу

  • менша вартість зберігання при меншій займаної площі зберігання

  • виключення витрат на переплет друкованих версій журналів

  • економія на покупці дуже дорогих комерційних друкованих покажчиків

  • більш ефективне обслуговування користувачів за рахунок скорочення часу обслуговування і збільшення фонду електронних документів

  • можливість будувати обслуговування відповідно до потреб конкретної бібліотеки.


Але в той же час неогранічітельний характер законів авторського права, який дає можливість бібліотекам та їх читачам безкоштовно користуватися матеріалами, а також доступ до їх широкому загалу, багатьом здається краще обмежувальних вимог і високих розцінок на одне входження в систему.

Враховуючи і переваги, і проблеми у використанні електронних публікацій, ми висуваємо до них певні вимоги, оскільки нам необхідна впевненість в тому, що повні тексти журналів архівуються, оновлюються і відповідають сучасним комп'ютерним стандартам; постійний доступ до журналів, на які була підписана бібліотека, буде забезпечений і в разі припинення підписки. Стандартизація способів доступу і пошуку перетворилася на пріоритетну задачу, оскільки бібліотеки не тільки допомагають своїм читачам знайти те, що їм потрібно, а й змушені навчати їх техніці користування комп'ютером.

По відношенню до електронних публікацій читачів - викладачів і студентів можна розділити на дві групи. Перша - більш утворена в технологічному відношенні і хотіла б мати більш незалежний електронний доступ до матеріалів; її запити бібліотеки вже не в змозі задовольнити. Друга група менш охоче переходить від паперових носіїв інформації до електронних, їй подобається швидкість онлайнового пошуку і доступність інформації, але вона вважає за краще мати справу з друкованими (паперовими) копіями статей. Більшість читачів - викладачів і студентів хочуть:


  • отримувати доступ до більшої кількості матеріалів за меншу ціну і при менших витратах власної праці

  • мати більш простий доступ до більш великим фондам

  • користуватися більш швидкими та простими способами доставки замовлених матеріалів або їх копій

  • використовувати зрозумілий їм спосіб пошуку, при якому застосовуються "реальні" слова, а не здаються їм штучними терміни традиційних стандартних бібліотечних предметних рубрик

  • можливість переглядати, а не просто шукати конкретні статті чи статті з окремих тем

  • більше гіпертекстових посилань та інших механізмів, які зв'язують різні матеріали

  • отримувати не тільки тексти статей, а й ілюстрації до них

  • мати можливість виводити на екран інформацію найбільш зручним для них способом

  • читачі - вчені і дослідники хотіли б того ж, але у них є й інші вимоги до електронного доступу

  • виводити на екран надрядкові і підрядкові знаки, а також особливі шрифти, що використовуються в наукових і багатомовних публікаціях

  • надання препринтів наукових і науково-дослідних статей

  • фіксація часу надходження статей в редакції журналів і рішення наукового журі

  • впевненість в якості та компетентності одержуваних журналів, їх можливості служити відкритим форумом для наукових дискусій

  • архівування електронних текстів з гарантією їх збереження без змін (вчені повинні бути впевнені в тому, що в їх праці не будуть внесені зміни і доступ до них не буде припинений)

  • невисока вартість доступу до матеріалів або низька передплатна ціна на них

  • додаткові функції, такі, як спливаюча графіка, можливість збільшення масштабу ілюстрацій, звук, "віртуальна реальність" та прямі відсилання до цитованим статтями і бібліографічних джерел

  • доступ до книжкових оглядам і листів до редакції як додаток до повних текстів статей

  • форум, де вчені з менш індустріалізованих країн мали б таке ж право голосу і таке ж визнання, як і їхні колеги з розвинених країн, що працюють в тій же науковій галузі

  • статус електронних і друкованих журналів повинен бути однаковий - вчені хочуть бути впевненими в тому, що опубліковані в них роботи отримають таке ж визнання і послужать ту ж службу в області просування наукових ідей і формування наукового імені, що й надруковані в традиційних журналах.


Бібліотеки та видавництва, звичайно ж, намагаються зрозуміти точки зору один одного.Такі організації, як Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та інститутів (IFLA), UKSG, NASIG і всі національні бібліотечні асоціації, проводять конференції, семінари, дискусії, присвячені питанням електронних серіальних видань. Восени 1993 р. в Університеті Манітоба (Вінніпег, Канада) пройшла Міжнародна конференція з електронних журналів.Ера електронних публікацій лише починалася, але вже тоді вчені цілком уявляли собі, чого вони чекають від неї. Чотири роки по тому багато хто з учасників конференції в Манітобі приїхали на іншу канадську конференцію (Beyond Print: Scholarly Publishing and Communication in the Electronic Environment), яка проходила в Університеті Торонто в Скарборо у вересні 1997 р. Навесні 1998 р. у Будапешті відбулася друга конференція ICCC / IFIP з питань електронних публікацій. Крім того, створюються різні спільні групи, що об'єднують великі бібліотеки та окремі видавництва (або групи видавництв). Деякі з цих спільних підприємств домоглися значних успіхів у справі впровадження міжнародних стандартів. Завдяки їм відбулися значні зміни в галузі електронних публікацій:


  • видавництва Wiley і (спочатку) Chapman і Hall стали спонсорами проекту CAJUN (CD-ROM Acrobat Journals Using Networks), розгорнутого на базі Ноттінгемського університету в Англії

  • Red Sage, розгорнутий в Америці, є продовженням співпраці видавництва Springer-Verlag, Університету Каліфорнії (Сан-Франциско) і лабораторій AT & T Bell і крім названих організацій об'єднує сьогодні ще 18 медичних видавництв

  • компанія Elsevier реалізувала проект TULIP (The University Licensing Program) з ліцензування університетських бібліотек

  • національні лабораторії в Лос Аламосі створили досить популярний і ефективний архів електронних публікацій в галузі фізики

  • CARL - альянс наукових бібліотек штату Колорадо (Colorado Alliance of Research Libraries) - розробив проект UnCover зі створення пошукового банку даних про статті з журналів, колективними передплатниками на які є що увійшли до альянсу бібліотеки

  • банк даних (користування яким платне) дозволив бібліотекам підвищити ефективність служб доставки документів

  • проект по онлайновому пошуку хімічної інформації CORE (Chemistry Online Retrieval Experiment) розроблений спільними зусиллями Американського хімічного товариства, Служби Chemical Abstracts, OCLC, Bellcore і Корнеллського університету з метою вивчення технічних, економічних, соціологічних питань і питань матеріально-технічного забезпечення переходу від традиційної до електронної доставки документів

  • проект Muse, розроблений спільно видавництвом Університету Джона Хопкінса (John Hopkins University Press), бібліотекою Мілтона С. Ейзенхауера і компанією Homewood Academic Computing, дозволив передплатникам одержувати всі журнали, що випускаються видавництвом, через World Wide Web; свіжі номери цих журналів з'являються там на кілька тижнів раніше, ніж виходять у світ їх друковані версії

  • ці самі завдання вирішує і програма IDEAL (International Digital Electronic Access Library - Міжнародна бібліотека цифрового електронного доступу)

  • завдяки програмі JSTOR, реалізованої в рамках співпраці Фонду Ендрю Меллона і Університету штату Мічиган, проведена ретроспективна конверсія 100 назв журналів з соціальних і гуманітарних наук

  • в Університеті Лафборо (Англія) розроблений ряд наукових проектів в галузі електронних публікацій. Серед них проект створення електронної мережі Бірмінгема і Лафборо BLEND (Birmingham and Loughborough Electronic Network Development), проекти Quartet, ELVYN: Electronic Versions Why Not (Електронні версії: чому ні?) І проект з вивчення користувача аудиторії комерційних і безкоштовних електронних журналів CAFE JUS ( Commercial and Free Electronic Journals User Study).


Усі проекти, професійні об'єднання та конференції допомагають шукати вихід з кризової ситуації, що склалася в області серіальних видань, але багато проблем все ще не вирішені.

Семінар13

Наши рекомендации