Методичні рекомендації до самостійної роботи

ВСТУП

Політологія як навчальна дисципліна постала у вузівських програмах лише в останнє десятиліття. Тепер це вже далеко не екзотична, як було на перших порах, дисципліна, а обов’язковий компонент. Вона з великими труднощами освоюється на освітніх теренах, що зумовлено передусім дефіцитом кваліфікованих викладацьких кадрів, ґрунтовних підручників, посібників, інших видань. Але актуальність її від цього не зменшується, а інтерес до неї невпинно росте, що цілком закономірно. Адже ми торуємо дорогу до суспільства, в якому громадянин є не лише об’єктом, а й повноцінним суб’єктом політики. І йому не справитися з цією роллю без відповідних базових знань щодо суті політики, закономірності та специфіки функціонування політичних суб’єктів, динаміки процесів і тенденцій в сучасному світі.

Політологія дає можливість через опанування основних принципів політичної етики, історичного досвіду людської цивілізації, тенденцій сучасної політичної практики уникнути багатьох недемократичних прийомів владним структурам, а громадянам у повному обсязі використати свої можливості як суб’єктів політики – громадянам.

Орієнтуючись на кращі науково-теоретичні та навчально-методичні політологічні видання, ми прагнули не лише втілити власний досвід роботи, а й врахувати теоретичні здобутки сучасної політичної науки задля формування у студентів систематизованих наукових уявлень про політику та гуманістичні засади. Основну увагу зосереджено на таких головних проблемах: з’ясування суттєвих ознак феномена політики, визначення місця й ролі політології в системі знань про суспільство та розкриття особливостей її утвердження як науки; ґенеза найвищих здобутків світових політичних учень і розуміння політики, висвітлення базових характеристик вітчизняної політичної думки; засвоєння головних категорій політичної науки, як-от: політичне життя, етно-національні відносини, національна політика, політична еліта, політичне лідерство, політична система суспільства, держава, політична влада, політичні режими, громадські об’єднання, національна безпека, політичні конфлікти, геополітика, політичні партії, політична модернізація, глобальні проблеми сучасності та ін.; формування уявлень про основні політологічні течії, найважливіші принципи та цінності політології.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМ 1.Генезис, сутність і зміст політики

1.1. Сутність, місце і роль політики і політології як науки в житті суспільства.

Політичне життя як об'єкт пізнання, що змінюється. Аспекти політики і предмет політичної теорії. Логіка пізнання політики і структура політичної науки. Загальна теорія політики і політичні субдисципліни. Емпіричний і теоретичний рівні політичного знання. Фундаментальні і прикладні дослідження в політології. Закони і категорії політології як науки. Функції політології.

1.2. Історія політичних вчень.

Політична думка Сходу. Древній Китай і Індія. Політичні ідеї Давньої Греції і Рима. Політична думка Середньовіччя й епохи Відродження. Політичні вчення Нового часу: держава як утілення розуму. Теорія демократії: новий ідеал і практика. Політична думка XX-XXI ст.

1.3. Політика як соціальне явище.

Природа і соціальне призначення політики: теоретичні підходи. Директивний підхід: політика як відношення з приводу влади. Функціональний підхід: політика – середовище інтеграції чи сфера боротьби. Структура політики та її функції. Межі політики в суспільстві. Політика і мораль.

1.4. Політична влада.

Види політичної діяльності. Проблема засобів у політиці. Влада як категорія політичної науки. Соціальний зміст і призначення влади. Концепції і визначення влади. Ресурси влади. Принципи організації і функціонування влади. Суверенітет і легітимність політичної влади. Співвідношення легітимності й ефективності влади.

ЗМ 2.Політичні інститути

2.1. Політична система суспільства та її інститути.

Теорія політичної системи: Істон Д., Алмонд Т., Дойч К. Механізм функціонування політичної системи. Структура політичної системи, її функції. Типи політичних систем. Політична система в Україні.

2.2. Політичні режими сучасності.

Зміст поняття «політичний режим». Типи політичних режимів. Тоталітаризм. Авторитаризм. Демократія. Поліархія. Політичний режим в Україні.

2.3. Держава як базовий інститут політичної системи.

Природа і сутність держави. Ознаки держави. Функції держави. Форми правління і форми державного устрою. Правова держава. Співвідношення соціального і правового. Тенденції розвитку держави.

2.4. Політичні партії і виборчі системи.

Виникнення і сутність партій. Причини виникнення сучасних партій та їх природа. Типологія партій та їх функцій. Партійні системи. Українська модель партійної системи, тенденції її розвитку. Сутність виборчої системи і типологія виборів. Виборча процедура і виборча компанія. Пропорційна і мажоритарна системи обліку і підрахунку голосів. Виборча система в Україні.

ЗМ 3. Політика як діяльність

3.1. Політична культура і політична соціалізація.

Концепції політичної культури: підходи і визначення. Типи політичної культури. Функції і структура політичної культури. Сутність політичної соціалізації. Етапи політичної соціалізації. Основні типи соціалізації.

3.2. Політичне лідерство.

Сутність і природа лідерства. Призначення лідерства як соціального інституту. Ідея лідерства в історії політичної думки. Природа лідерства. Типи лідерства і його функції. Політичне лідерство в Україні.

3.3. Політична свідомість і ідеологія.

Політична свідомість: рівні, функції, форми. Політична психологія. Виникнення ідеології і її функції. Ідеології і пропаганда. Типи ідеологій. Критерії класифікацій ідеологій. Структура функцій політичної ідеології.

3.4. Сучасні політичні течії.

Лібералізм. Класичний лібералізм. Переоцінка цінностей, формування нового лібералізму. Консерватизм. Сутнісні характеристики консерватизму. Новітні плини консерватизму. Соціал-демократизм. Виникнення демократичного соціалізму. Нові явища соціал-демократії. Комунізм. Фашизм.

3.5. Міжнародні відносини.

Політика і міжнародні відносини. Природа міжнародної політики. Зміст і принципи міжнародної політики. Теорія і практика міжнародних відносин. Нові тенденції в розвитку сучасних міжнародних відносин.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота студентів заочної форми навчання в процесі вивчення суспільних та гуманітарних дисциплін, в тому числі політології, передбачає декілька видів робіт, серед яких особливо слід виділити такі:

1. Робота над підручниками, учбовими посібниками і конспектами лекцій.

2. Самостійне вивчення першоджерел.

3. Вирішення проблемно-пошукових питань та завдань.

4. Виконання контрольної роботи.