Існують три види підпрімницьких союзів

Питання 1. Конституція Японії

Проект діючої конст. Японії розроблений значною мірою в штабі Америк. окупаційних військ після поразки Яп. в 2-й світовій війні, представл. урядом Яп. до парламенту, прийнята їм в 1946р., схвалений Далекосхідною комісією і набула чинності в 1947р. Конст. Яп. невелика за обсягом - склад. з 103 ст., коротких. Конст. містить принципові анти військові положення. В конст. є спец. Глава 2 «відмова від війни». В Яп. є корпус оборони - 135 тис. чоловік сухопутних, військ-морськ та військ-повітрян сил на його утримання не може витрачатися більше 1% Д. бюджету. Існує також положення про те,шо уряд повинен склад. тільки з цивільних осіб. Яп. за формою правління є фактично конст. монархія, за формою територ-політ. устрою – є простою унітарною Д., з широкою місцевою автономією адмін-територ. одиниць. Конст. є «жорсткою». Остаточне рішення з питання не конст. нормат. Акта в Яп. приймає Верховний суд. Цей суд консервативний і дуже рідко визнає нормативні акти за неконст.

Питання 2. Законодавча влада Японії.

Яп. парламент склад. з 2-х палат: Палата представників(нижня) та палата Радників(верхня). Палата представників обирається на 4 р., 480 депутатів . Палата радників склад. з 252 радників, які обираються на 6 р., але за ротацією кожні 3 р. на половину. 152 радники обир. багатомандатними округами, від префектур, за сист. єдиного неперервного голосу. 100 радників обирається за пропорційною сист. (за партійними списками) в масштабі загально національного округу. В палаті представників є 18 постійних спеціалізов. Комісій, в палаті радників-16. Комісії проводять 2 види засідань: робочі та загальні. Виборча компанія дуже коротка-2 тижні. Найбільш пошир. Форма агітації – виступ в окрузі і зустріч з виборцями. Поширена сімейність та клановість. Головні фун-ції парламенту – ухвалення законів, бюджету, формування уряду. Чергові сесії парламенту склик. 1 раз на рік.

Питання 3. Виконавча влада.

До гілки вик. вл. відносять імператора(глава Д.) та уряд(КМ). Але насправді владою володіє лише уряд. В Яп. діє салічна сист. престолонаслідування (успадков. Трон старший син, а жінки зовсім не успадков) Імператор суто церемоніальна фігура. Він не має самостійних повноважень по управлінню Д. Імператор особа недоторкана і не несе ніякої відповідальності, за його дії відповід уряд та міністри. Найвищим орг. вик. вл. є уряд(КМ). Особливості формування та фун-ня уряду: - прем-міністр обир. лідер партії, що перемогла на виборах; - прем-міністр та половина мінстрів повинні бути обов’язково депутати; - призначення на міністерський пост не означає втрату мандата, на практиці всі члени уряду-депутати; - рішення ухвалюється лише одноголосно; - КМ як правило засідає таємно; - КМ Яп. в кращому плані залиш при владі не більше 2 років – міністри міняються щороку, прем-мін. кожні 2 р. Мін в Яп. в більших випадків не є професіоналами - це партійні політики, вони часто змін. І не вникають глибоко в справи міністерств. Згідно конст. уряд вик. фун-ції управління, зокрема він зобов’язаний сумлінно проводити в життя конст. і закони, вести Д. справи, він керує зовн. політ. укладання міжнародних договорів. Укази КМ підпис прем-мін і відповід міністр. При уряді є також різні органи, що склад з Д. служб, секретаріат, зак-че бюро, рада нац.. оборони, рада у справах кадрів.

Питання4 Суд.влада.

Суд.владу очолює Верх.Суд.який склад з головногосудді(признач. імператором за уявленням Кабінету)і 14суддів,що признач.КМ. В ВС є 3відділення(по 5суддів)ВС здійснюєконст.контроль,а також є останньою інстанцієюдля розгляду інш.справ. Конст.встановлює референдарну відповідальність членів ВС:Кожні 10р одночасно з виборами в нижню палатупарламенту виборці голосують «за» або «проти» конкретних суддів. При більшості голосів «проти» суддяповинен піти у відставку. Вищі суди,що мають в своєму складі декілька відділень(до6)є судами 1-ї інстанціїу справах про держ.злочин,а також апеляц.інстанцієюпо крим.і цив.справах,розглянутих нищестоящими судами. Майже50 окружних судів,що в кожній префектурі(губернаторстві), діляться на декілька відділень(в середньому4-5)і розгляд.основну масу крим.іцив.справ. Вони є також апеляц.інстанцією для т.з.дисциплінарних судів. Низова ланка-дисциплінарні суди справи в них розглядає одноосібно суддя, який необовязково повинен мати юр.освіту. в цьома суді розгляд. дрібні крим.справи і цив.справи з ціною позовуне більше 900тис.ієн(=9тис.$). Особливу сист.склад.суди по сімейних справах. Особливих адмін.судівв Японії не має.

М\С і управління.

М\С в Японії відповідно дозакону 1947р застосовано на принципі місцевої автономії. Японія розділена на префектури. Токійський столичний округділиться на міські райони (їх 23 в них є обирані ради глави районів).До Токіо примикають міста,селища,села,що входять в цей округ. Решта префектур ділиться на міста,селища і села. У адмін.-територ. одиницях, що володіють правом М\С (префектурах, містах, селищах) громадяни обираються строком на 4р.префектурні, міські, сільські збори, що складаються з професійних і незвільнених депутатів.У дрібних общинах ради необираються, скликаються збори виборців (практично жителів). На той же термін,що і ради,громадяни обирають органи упр-ня адмін-тер. Одиниць-префектів (губернаторів), мерівміст, старост сіл.

Питання 6. Основи правового статусу особи

Конституція надає великезначення принципу рівноправності громадян, В ній мовиться про рівноправність перед законом, пронеприпустимість дискримінації з якої-небудь причини і привілеїв, забороняється рабство, примусова праця, проголошується рівноправність полови, ліквідовуються дворянські титули. Серед соціально-економічних правКонституція називає право власності, право на працю. В Японії високий рівень життя.

Разом з традиційними політичними правами : про право народуобирати публічних посадовців і усувати їх з посади, право поводитися з мирними петиціями, на зсувпублічних посадовців, на виправлення і відміну законів.

Конституція гарантує особисті свободи. Конституція містить положенняпро обов'язки народу і індивідів. Мовиться про обов'язок японського народу утримуватися від зловживання правами ісвободами, про обов'язок населення платити податки і трудитися.

Питання 7. Правове регулювання інститутів безпосередньої демократії

Про референдум Конституція не згадує, і загальнодержавні референдуми вЯпонії не проводилися.Вибори.Конституція встановлює «загальне виборче право для повнолітніх», таємнеголосування, недопущення дискримінації у виборчих правах. Активним виборчим правом користуються громадяни (японці), що досягли 20-річного віку, проживали у виборчому окрузі не менше трьох місяців і включені в списки виборців.

Позбавляються виборчих прав психічнохворі, особи, щознаходяться в ув'язненні, не знаходяться в ув'язненні, але осуджені захабарництво і шахрайство на виборах (позбавляються судом). Правом бути вибранимв нижню палату Парламенту — Палату представників — користуються громадяни, щодосягли 25 років, у верхню палату — Палату радників — 30 років. У нижню палату Парламенту 300 депутатів обираються по одномандатних округах по мажоритарній системі відносної більшості, а 180 (з 2000 р.) — по одинадцяти крупних регіональних округах попропорційній системі . Виборець має два голоси. Виборчі органи: Центральна рада, префектуральні, міські і муніципальні виборчі ради. Підготовкою до голосування відає спеціальний посадовець — суперінтендант (він обирається виборчоюкомісією), а нагляд за виборами здійснює міністерство внутрішніх справ. У Японії законодавство встановлює жорсткі правила передвиборної агітації. Вона триває тільки дватижні.

Питання8. Основи правового статусу громадських об'єднань

Відповідно до конституційногоправа на об'єднання в Японії існує безліч різних організацій: професійних,молодіжних, жіночих і інших, які часто примикають до певних партій іорієнтуються на них.

Ліберально-демократична партія (близько 3 млн. членів) — партія, що стоїть на консервативних позиціях,але ближче до центру. Вона тісно пов'язана з крупним бізнесом, з вищими урядовцями; її підтримують середні підпрімці, значна частина селян, інтелігенції; є в ній ібагато робітництва. Ліберальна партія — частина відкололися від ЛДП членів. Соціал-демократична партія Японії (до 1991 р. — Соціалістична) в її склад входять значна частина робітництва, селяни і інтелігенція, середні і дрібні підпрімці. Сакигаке — ценечисленна консервативна партія, що є групою членів ЛДП. Впливову силу, представляє Комуністична партія Японії (більше 400 тис. членів). Партія чистої політики(Комейто) налічує близько 190 тис. членів. Вона проголошує ідею побудови гуманного соціалізму на базі «буддійської демократії», складовими елементамиякої є стриманість, постійність і гармонія. Вона підтримує ЛДП, але в коаліціюз нею не входить.

існують три види підпрімницьких союзів

-Федераціяекономічних організацій Японії

- Японська торговельно-промислова палата

-Японськафедерація організацій наймачів