Екзотика Південної та Південно-Східної Азії
Спадкоємицею однієї з найдревніших цивілізацій, батьківщиною декількох релігій та Камасутри, 2-ою за чисельністю населення та 7-ою за територією держав сучасного світу є Індія.
Переважну частину півострова Індостан займає плоскогір'я Декан на південному заході знаходяться мальовничі гори Західні Гати, а на північному сході найвищі гори світу Гімалаї та не менш величний Каракорум.
Країна об'єднує вологі джунглі, майже безлісі савани та пустельні райони. Річки Індії – Ганг, Брахмапутра, Інд – виконують не лише важливу господарську, а й сакральну роль. До світової спадщини ЮНЕСКО включені парки Кеоладео (найбільше поголів'я чапель у світі), Нандадеві (ельдорадо для альпіністів; сніжний барс, мускусний олень, бхарал, горал), Казіранґа (носороги, дикі буйволи, олені, тигри тощо), заповідники Манас (тигри, слони, дикі буйволи) та Сандарбан (найбільша популяція тигрів в Індостані).
Великий Могол – Шах-Джахан – звелів збудувати мармурову усипальницю для коханої дружи в Аґрі, яка нині перетворилася на туристичний символ Індії. Тадж Махал був збудований в 1651 році. На припіднятому цоколі в оточенні саду стоїть головна будівля мавзолею, де знайшли останній спочинок правитель та його дружина. Вишукані 22 куполи символізують кількість років, що знадобилися для будівництва цього шедевру, а головний купол має висоту 59 метрів. Ще одним шедевром Аґри є Червоний форт. Саме тут, милуючись з його вікон Тадж Махалом, помер Шах-Джахан, який був ув'язнений власним сином. За стінами форту знаходиться мармурова мечеть Моті Масджід.
Праобразом для Тадж-Махалу слугував мавзолей Хамаюна в Делі, який було збудовано його дружиною в XVI ст. Мусульманський комплекс Кутб-Мінар знаходиться в 15 км від Делі. Його домінантою є вежа: товщина біля фундаменту 15 м, висота 75 метрів. Визначними пам'ятками Делі також є фортеця Лал-Кіла з численними палацами, Червоний форт, соборна мечеть Джамі Масджід, руїни палацово-фортечного ансамблю Пурана-Кіла, мавзолеї, храми та музеї.
Нью-Делі – більш сучасне місто з представницькими будівлями та новітніми храмами і розвинутою туристичною інфраструктурою.
Місто-фортеця Фатехпур-Сікрі дає уявлення про період розквіту Імперії великих моголів у XVI столітті.
І все ж туристичну привабливість Індії більшою мірою формують численні храми. Прибережний храмовий комплекс (VII ст.) Махабаліпураму уособлює собою боротьбу Вішну та Шиви. У місті знаходяться також храм Салуван-Куппан, 10 видовбаних у скелі печер (мантапам) та монументальні храми «ратха» у формі тріумфальних колісниць.
Храмовий комплекс Еллора включає 34 скельні буддійські, джайнські та індуїстські храми. Скельні буддійські храми Аджанта, були видовбані між 200 та 650 роками. Руїни храму Сонця (Конарак) у штаті Орісса є згадкою про владу Нарасімха Дева І (XIII ст.) і присвячений богові сонця Шур'ї. Храми Паттадакалу збудовані в VII-VIII ст. Найвидатнішим серед них є храм Локешварі, прикрашений скульптурними групами з «Рамаяни» та «Махабхарати». До списку ЮНЕСКО включені також вокзал Чхатрапаті-Шіваджи в Мумбаї, археологічний парк Чампанер-Паваґадх та ін.
Непал - одна з найдавніших монархій світу, що затиснута між Індією і Китаєм, є найвисокогірнішою державою світу, оскільки на її території знаходиться Джомолунгма (Еверест) та ще 7 вершин 8-митисячників. Постійно вкриті снігом і важкодоступні вершини – об'єкт №1 для альпіністів усього світу. Крім того, за переказами, саме непальські Гімалаї є місцем проживання йєті (снігової людини).
Різноманітність ландшафтів репрезентують численні природоохоронні об'єкти, в т.ч. національні парки Чітван (схованка багатьох рідкісних видів тварин, зокрема, носорогів, леопардів та бенґальських тигрів) і Саґарматха (найвисокогірніший район Гімалаїв, оповитий міфами та з численними буддійськими святинями).
Ще одним важливим туристичним ресурсом Непалу є те, що за однією з версій, у м. Лумбіні народився принц Сіддхартха Ґаутама – майбутній Будда. Місто з храмом Маядеві, присвяченим матері Будди, та комплекс Сваямбхунаґх є важливими центрами паломництва. По всій країні можна зустріти численні буддійські та індуїстські святині. Особливо їх багато в Долині Катманду. Катманду був заснований на початку VIII століття, а період розквіту пережив у ранній Новий час. Найкрасивішим монастирем Непалу (позолочені дахи, прикрашені розписами і фігурами стіни) вважається Хіраньяварна Махавіхара в Лалітпурі, місті 300 храмів та монастирів. Туристична інфраструктура Непалу майже нерозвинута.
Одна з найбідніших, в економічному відношенні, країн Азії – Бангладеш.
Не зважаючи на нинішнє домінування ісламу, особливо цікавою є спадщина буддизму, буддійський монастир Пагарпур, заснований в кінці VIII ст., нині лежить в руїнах. Столиця Дакка – місто мечетей, їх в місті понад 700 (Байт уль-Мухаррам, «3іркова», Нова, Сат Ґумбад тощо). Цікавими пам'ятками є численні караван-сараї, мавзолеї, фортеця Лал-Баґх, індуїстський храм Дханесварі.
Загалом туризм ще не отримав розвитку в країні.
Шрі-Ланка ніби створена для пізнавального та релігійного туризму, відпочинку на узбережжі або посеред мальовничих пейзажів.
В країні багато унікальних місць. Цейлонський правитель Датхусена вважав себе інкарнацією бога багатства і любові, і тому в V ст. звелів збудувати казковий палац «над хмарами», яким стала Сіґірія. Невідомі художники створили біля 500 фресок у царському палаці, однак лише 22 збереглися до наших днів. Від Левових воріт, що ведуть на гору, також залишилися лише лапи. Серед визначних місць «священного міста» Анурадхапура: палаци, 13 монастирів, давні міські мури, залишки фортифікаційних укріплень. Унікальними об'єктами міста є дерево Бодхі (виросло з гілки дерева, під яким на Будду зійшло просвітлення), дагоба Джетаванарама заввишки 122 м, скельний монастир Ісурумунія. Колишня столиця – Полоннарува – цікава своїми храмами Ланкатілака, Тхупарама, монастирем Кірі, печерним комплексом Галвіхара, скульптурою спочиваючого Будди.
До 1815 року м. Канді було столицею Цейлону – «країни без турбот». Тут знаходиться «Храм Священного Зуба» (уцілів після кремації Будди) та інші буддійські храмові комплекси, дерев'яна Зала аудієнцій, палац царя Шрі Вікрама, монастир Малватте Віхара.
Шрі-Ланка відома у світі своїми приморськими курортами: Бентота, Берувела, Аруґам-Бей (одне з найкращих у світі місць для серфінґу), Калкудах, Маунт-Лавінія (район Коломбо), Трінкомалі (можна поєднати відпочинок з оздоровленням у термальних джерелах), Хіккадува (чудовий дайвінґ).
Бутан залишається доволі закритим і в суспільному, і в природному відношенні. Лише в 1958 році були ліквідовані кастова система і рабство, у 1999 – почало транслюватися національне телебачення та було підключено «Інтернет». Країна не має виходу до моря, а її сусідами є лише Китай (Тібет) та Індія.
У країні діє більше 200 монастирів (дзонґів), найбільшими з яких є Ташичходзонґ та Пародзонґ. В Тхімпху цікавими об'єктами є палац короля та резиденція джей-кхемпо (верховного лами), меморіал Чхортен; в Пунакхсі –старий королівський палац. Туризм (альпінізм, паломництво) хоча й відіграє важливу роль як джерело бюджетних надходжень, однак туристична інфраструктура в країні нерозвинута.
«Загублені» посеред постійно теплих вод Індійського океану Мальдівські (Райські) острови давно перетворилися на улюблене місце приморського відпочинку для багатьох європейців. Найкращі умови для дайвінґу мають атоли Арі та Фотейо. О. Кураматі є визнаним центром натуризму.
М'янма, не зважаючи на демократичні перетворення останніх років залишається однією з найбільш нестабільних країн Азії з численними партизанськими та мафіозними групами (країна посідає провідне місце у світі за виробництвом героїну).
Після зміни багатьох релігій М'янма нині є складовою буддійського світу. Визнаним центром цієї релігії є м. Мандалай. Серед численних храмів, ступ, монастирів та палаців міста особливо цікавими є храмовий комплекс Кутодо, храм Махам'ямуні, монастир Салін. Серед столичних цікавинок заслуговують на увагу покрита золотом 100-метрова пагода Шведаґон, пагоди Миру та Суле, інші культові та світські будівлі. По всій країні тисячі храмів і монастирів.
Поки що на протяжному (1930 км) узбережжі М'янми функціонує один курорт міжнародного класу - Нґапалі.
Лаос – внутрішньоконтинентальна, переважно гірська країна. Рівнинною є лише густозаселена долина Меконґу. Частина території Лаосу на кордоні з Таїландом та М'янмою входить до «Золотого трикутника» – основного світового ареалу вирощування опійного маку.
Країна має цікаву історико-культурну спадщину, її основу формує сакральна архітектура: вати Фра-Кео, Сісакет, Мі-Сай, монастирі Ксьєнґ Тхонґ та Лонґ Кхун у В'єнтьяні. Заслуговують на увагу королівські палаци в столиці та Луанґпхабанзі. Туристична інфраструктура майже відсутня.
В'єтнам простягнувся на 1750 км з півночі на південь вздовж узбережжя Південнокитайського моря, яке з мальовничими бухтами та численними островами і є головним, однак не єдиним, природним туристичним ресурсом країни. Надзвичайно цікавими ресурсами міста є цитадель, імператорське місто Дай-Ной із забороненим Пурпуровим містом, імператорські гробниці, пагода Тьєн-Му, численні статуї Будди, 200 кілограмовий дзвін. По всій країні можна зустріти буддійські, індуїстські, конфуціанські храми. Серед найцікавіших – храмовий комплекс Бут-Тап, руїни буддійського храму Бо-Кхат-Ре-Соа в Мішоні, храми в Нхатранзі. Привабливими для іноземних туристів є й етнографічні особливості районів В'єтнаму.
Філіппіни – острівна країна, що омивається теплими водами морів Тихого океану (Південнокитайське, Сулу, Целебес, Філіппінське). З понад 7-тис. островів архіпелагу лишень близько 3 тис. мають назви, а заселені – менше 10%. Репутацію найкращого в країні місця для підводного плавання має риф Апо. Філіппіни дуже популярні серед дайвінґістів, сноркелінгістів, віндсерферів та прихильників морської риболовлі.
Туристичний бренд країни – філіппінські барочні церкви (Сан-Вісенте, Марсінґал, Кабуґао, Паоай, Лаоаґ тощо), які є спадком 250-річного управління країною іспанцями посередництвом Мехіко, їх вплив був настільки значимим, що країну називали Чорною Іспанією. Церкви побудовані за кастильськими зразками, однак з врахуванням місцевого клімату та сейсмічності.
Важливими центрами туризму є Маніла (район Інтрамурос, форт Сантьяґо), Віґан (собор, будинок Бурґоса, палац Сіка), Баґіо (храм Колокола, кладовище недоліків), Саґада, Кабанам (поховальні печери), Себу (Хрест Магеллана, церква Св. Августина, форт Сан-Педро), Мактан (тут загинув Ф. Магеллан), водоспад Паґсанджан, Шоколадні горби Бохоля, рисові тераси філіппінських Кордільер, вулкан Апо, озеро Ланао, печери Табон, численні острови теплих морів.
Королівство Таїланд розташоване в Південно-Східній Азії. Одним із найважливіших туристичних ресурсів країни є буддизм. Саме він є основою для будівництва величних храмових комплексів доброзичливості і гостинності місцевих жителів, їх толерантності і сексуальної розкутості, екзотичних, як для європейців, звичаїв та свят. У поєднанні з виходом до теплих вод Індійського (Андаманське море) та Тихого (Сіамська затока) океанів, тропічним та субекваторіальним кліматом, багатим рослинним та тваринним світами, гірськими масивами заходу і півночі та плато Корат, – все це створює чудові умови для розвитку туристичної індустрії. Заслуговують на увагу школи для слонів та мавп, зміїні та крокодилові ферми, загадкові печери та мальовничі водоспади, прогулянки джунглями, парк Нонґ-Нуч, сплави по гірських річках, дайвінґ...
Важливими осередками історико-культурної спадщини є давні та сучасна столиця Сіаму. Місто Сукхотая було засноване у XII ст. китайськими поселенцями і пізніше перетворилося в найбільше місто Сіаму. Королівські палаци не збереглися, оскільки були збудовані з дерева, однак збереглися численні храми, система каналів, водосховищ та ставків. Бангкок (Місто янголів) вражає своєю еклектичністю: ультрасучасні готелі та торговельні центри, комплекс Великого королівського палацу та численні храми (понад 400), фанерні бідноти та бурхливе нічне життя. І все ж символами міста є буддійські храми (вати): Пра Кео (Смарагдового Будди), Арун (Ранкової Зірки), Сакет (Золотого Горба), Трімітр (Золотого Будди).
Заслуговують на увагу поселення монів, яо, каренів, шанів та ін.; свято слонів в Суріні; шоу трансвеститів та транссексуалів (Алказар в Паттайї вважається найкращим у світі); численні релігійні та світські свята і фестивалі.
Найдавніші зразки кераміки було знайдено на північному заході країни в поселенні Банчіанґ і відносяться вони до IV тисячоліття до н.е.
Заповідники для дичини Тхунґаі – Хуай Кха Кхаенґ знаходяться на кордоні з Бірмою. Тут на площі в 320 тис. га переважають вологі вічнозелені ліси і проживає близько 4000 чоловік, представників різних племен.
Готельна база включає весь спектр: від найсучасніших складових всесвітньовідомих готельних ланцюгів і комфортабельних бунгало до екзотичних готелів з гасовими лампами на плотах посеред джунглів.
Таїланд має найбільш розвинене і адаптоване до міжнародних туристичних потоків курортне господарство в Південно-Східній Азії, у 20-і роки XX ст. на узбережжі Сіамської затоки виник курорт Хуа Хін, що одночасно є літньою резиденцією королівської сім'ї.
На перешийку Кра, на відстані 508 км від Банґкока, знаходиться бальнеологічний курорт Ранонґ. Багато термальних сірководневих джерел є на півночі в національних парках Кенґ-Кратьян, Аоп-Кхан, Че-Савн. Відомим гірськокліматичним курортом країни є Меса.
Камбоджа поступово відновлюється після десятиліть громадянської війни і має непогані передумови для розвитку туризму.
У ІХ-ХV ст. кхмерська буддійська імперія Камбуджа зі столицею в Анґкорі була найсильнішою державою регіону. Свідченням її величі є храмовий комплекс Анґкор-Ват. який вважається одним з найбільших у світі, та архітектурний ансамбль Анґкор-Тхом із храмом Байон. Будівництво тутешніх палаців і храмів відбувалося в ІХ-ХІІ ст. З тих часів збереглися храмові комплекси Баконґ та Прах-Ко в Ролуосі. По всьому королівству можна зустріти більш сучасні храми. Туристичними символами Пномпеню є ансамбль Королівського палацу, ват Пном, Срібна пагода, дешеві базари та бурхливе нічне життя.
Малайзія водночас материкова та острівна країна, яка омивається теплими приекваторіальними водами Індійського та Тихого океанів. На півострові Малакка знаходиться крайня південна точка Євразії – мис Піай.
Перехрестя суходільних та морських шляхів зумовило багатство не лише природи, а й історико-культурної спадщини. Зокрема, туристичними символами столиці (Куала-Лумпур), окрім всесвітньовідомої будівлі Петронас, є собор Сент-Джон, Масджід Неґара (Національна мечеть) та Масджід Джаме (П'ятнична мечеть), індуїстські храми Срі Махамаріамман та печерний Бату-Кейвс, буддійський храм Хун Ям, китайський храм Чан Сі Шу Юень. На о. Пінанґ знаходяться 13-ти кілометровий міст, який з'єднує острів з континентом, Комтар, форт Корнуолліс, пагода десяти тисяч Будд, численні храми, в т.ч. храм змій Лазурова хмара, ферма метеликів, Кота-Бару, Кота-Кінабалу, Кучінґ.
Важливими приморськими курортами Малайзії з чудовими пляжами та розвинутою інфраструктурою є о-ви Ланґкаві, Пінанґ (Бату, Феррінґі-Біч), Чератінґ, Панґкор, Реданґ, Палау-Тіоман (Тіоман-Айленд).
Острівні курорти мають чудові можливості для занять дайвінґом у період з травня по жовтень. Розвиваються приморські курорти і в штатах Сабах та Саравак на о.Калімантан (Танджунґ-Ару, Дамай).
У високогірних районах півострова Малакка знаходяться гірськокліматичні курорти Букіт-Ларут, Камерон-Хайлендс, Ґентінґ-Хайлендс, Фрезерс-Хілл, острова Пінанґ – Пінанґ-Хілл.
Бруней – найменша за площею монархія Азії і одна з найбагатших держав світу. Султан Брунею Хаджи Хассанал Болкіах Муізаддін Ваддаулах вважається найбагатшим монархом світу.
Країна складається з двох ексклавів, що глибоко вдаються в територію Малайзії на о. Калімантан і мають вихід до Південнокитайського моря. Поблизу міста Тутонґ знаходиться комфортабельний курорт Пантай-Сері-Кенанґан-Біч.
Столиця держави, яку можна перетнути пішки за 15 хв., вражає своєю сучасністю, її символом є мечеть Омара Алі Сайфуддіна (1958 р.) – одна з найбільших в Азії. Заслуговують на увагу Істана-Нурул-Іман (офіційна резиденція нинішнього султана з величезним позолоченим куполом. Палац вважається найбільшим у світі.), Істана Даруссалам (палац султана до 60-х рр.XX ст.), Лапау (королівська зала церемоній), китайський храм, англіканська церква Св. Андрія, акваріум Хассанала Болкіаха. Частиною столиці є екзотичне поселення на воді – Капонґ-Айєр, яке вважається одним з найбільших в Азії і дає уявлення про спосіб життя в минулому. На воді збудовано все, що потрібно для життя: школи, мечеті, лікарні, кав'ярні, заправки для моторних човнів...
Сінґапур – місто, острів та держава водночас – важливе транспортне та туристичне «перехрестя» Південно-Східної Азії, де поєднуються Схід і Захід, минуле і ультрасучасне.
В столиці безліч історико-архітектурних пам'яток різних часів, народів і релігій: палац імператриці, будинки муніципалітету, парламенту Верховного суду, Китайського банку та готелю «Раффлз», Істана (президентська резиденція), театр Вікторія, історичний архітектурний заповідник Танджонґ-Паґар, собори Св. Андрія та Пастиря Доброго, вірменська церква, храми, мечеті Султана, Наґоре Дурґха та Аль-Абрар, архітектура етнічних кварталів. Місцем паломництва для таоїстів та мусульман країни є о. Кусу.
Країна має високорозвинену туристичну інфраструктуру, яка окрім високоякісних готелів та ресторанів (справжній гастрономічний рай), включає поліфункціональну зону відпочинку Маріна-Віллідж, парк відпочинку «Сад тигрового бальзаму», острів Фантазії, тематичні парки «Хо Пар Вілла» та «Місто династії Танґ» тощо.
Досить жаркий і вологий клімат, що залишається незмінним протягом усього року, характеризує екваторіальні приморські курорти Сінгапуру, розміщені переважно на о.Сентоса, Кусу та Сент-Джонс.
Індонезія – найбільша мусульманська країна світу, розташована на 13 677 (за іншими даними понад 17 тис.) островах на межі Індійського та Тихого океанів у Південно-Східній Азії. Національний парк Уджунг-Кулон знаходиться в околицях вулкану Кракатау та займає низку дрібних островів. Особливо цінними є неповторний підводний світ та рідкісний яванський носоріг. Острови Комодо, відомі завдяки доісторичним варанам, мають дуже багатий і цінний тваринний і рослинний світ. Національні парки о. Суматра занесені до світової спадщини завдяки унікальним вологим екваторіальним лісам.
З несприятливих природних факторів варто зазначити землетруси, виверження вулканів, цунамі, нозоареали небезпечних захворювань.
Кожен острів країни, де співіснують десятки релігій, а населення говорить на 583 мовах, має неповторний колорит та туристичну привабливість. Для більшості іноземців знайомство з країною розпочинається з о. Ява, оскільки саме тут існували найдавніші індонезійські держави і знаходиться нинішня столиця. Серед визначних місць Джакарти – ансамблі площ Медан Мердека і Таман Фатахіллах, залишки нідерландського форту Пасар Ікан (рибний базар), парк Анкол Дрімленд тощо. Храмовий комплекс Боробудур є однією з найбільших культових споруд буддизму: ступінчаста піраміда заввишки 34 метри.
Балі – це не лише популярний міжнародний курорт (Санур, Нуса-Пуа (Букіт), Кута Біч (хвилі до 3 метрів), Лєґіан, Семінак), який переживає туристичний бум, а й більше 20 тис. храмів.
Острів Суматра приваблює туристів культовими спорудами нагір'я Пасемах, пляжами островів Ніас, Вех та Бінтан, природними парками та етнографічними особливостями.
В окремих гірських регіонах країни, переважно на Суматрі та Яві, формуються сприятливі умови для кліматолікування: курорти Брастаґі, Боґор, Чіпанас, Бандунґан, Третес, Буккітінґі, Прапат. В країні багато термальних джерел, родовищ вулканічних грязей, однак бальнеологічні курорти зорієнтовані на місцевий ринок.