Модульно-рейтингова система оцінювання знань
Вивчення курсу «Історія України» здійснюється за модульно-рейтинговою системою організації навчального процесу: поетапному вивченні навчальної дисципліни та рейтинговому оцінюванні якості засвоєння студентами знань. Курс «Історія України» складається з одного модуля. Рейтингова система оцінки знань студентів враховує: доповнення та виступи з доповідями на семінарських заняттях, конспекти лекцій, семінарів та історичних джерел, написання і захист індивідуального завдання (курсової роботи), виконання індивідуальних робіт, результати модульного контролю та іспиту. В КНУБА при оцінюванні знань студентів використовується національна (чотирибальна) числова шкала оцінювання (5,4,3,2), приведена у відповідність до Європейської шкали оцінювання ЕСTS шляхом введення проміжних балів (див. табл. 1).
Таблиця 1
| За національною шкалою, оцінка | За рейтинговою шкалою, оцінка | За шкалою ЕСТS | |
| Оцінка | Визначення | ||
| (відмінно), (зараховано) | 4,75- 5,00 (відмінно), (зараховано) | А | ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок |
| (добре), (зараховано) | 4,25 – 4,74 (дуже добре), (зараховано) | В | ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками |
| 3,75 – 4,24 (добре), (зараховано) | С | ДОБРЕ – загалом правильна робота з певною кількістю грубих помилок | |
| (задовільно), (зараховано) | 3,25 – 3,74 (задовільно), (зараховано) | D | ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків |
| 3,00 – 3,24 (достатньо), (зараховано) | Е | ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії | |
| (незадовільно), (не зараховано) | (незадовільно), (не зараховано) | FX | НЕЗАДОВІЛЬНО – з можливістю повторного складання |
| не допущений | не атестовано | F | НЕЗАДОВІЛЬНО – з обов’язковим повторним курсом |
Студенти, які мають високий рівень знань і, відповідно, високу оцінку за рейтингом, можуть бути звільнені від складання іспиту.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Історичні корені українського народу. Основні етапи та особливості його етно- та націогенезу.
Перше заняття (2 год.)
1. Сутність понять «народ» («етнос»), «народність», «нація». Основні теорії етногенезу українців.
2.Стародавні етнічні процеси на території України та їх роль в етногенезі українців:
а) Трипільська спільнота та її місце в історії українського етносу;
б) кіммерійці, скіфи, сармати, греки, готи, гуни та їх роль в українському етногенезі;
в) основні етапи слов’янського етногенезу: венедський (І-V ст.), анто-склавінський (V-VІІ ст.), племінні союзи (VІІІ-ІХ).
3. Особливості етнічного розвитку в князівський період української історії:
а) походження назв «Русь», «Україна», «Малоросія», «Великоросія», «Росія;
б) етнічний склад населення, панівний етнос, мова в Київській Русі та Галицько-Волинській державі;
б) формування трьох східнослов’янських етносів. Теорія «давньоруської народності» – міф чи реальність?
Друге заняття (2 год.)
1. Етнічний розвиток українських земель в період Козаччини:
а) Козаччина як побутове явище, спосіб життя людей у пограниччі з диким степом (уходництво);
б) виникнення козаччини як етносоціального елементу (козаки як верства населення);
в) роль Середнього Подніпров’я як ядра етнотворення в козацьку добу історії України.
2. Проблема збереження української етнічності в ХІХ – ХХ ст.
3. Становище українського етносу та нації в ХХ – ХХІ ст.:
а) особливості формування української нації;
б) етнодемографічний розвиток України;
в) роль і значення української діаспори в українському етно- та націогенезі.
Л і т е р а т у р а :
1. Вівчарик М.М., Капелюшний В.П. Українська нація: витоки, становлення і сьогодення. Навч. посібник. – К.: Олан, 2003. – 280 с.
2. Залізняк Л. Л. Від склавинів до української нації. – К.: Бібліотека українця, 2004. – 256 с.
3. Залізняк Л. Походження українського народу. – К.: Вища шк., 1999. – 264 с.
4. Панібудьласка В.Ф., Деревінський В.Ф., Тороп А.В.Історія України: Навчальний посібник. 2-ге вид. доп., – К.: КНУБА, 2009. – 132 с.
5. Петров В.П. Походження українського народу. К.: МП „Фенікс”, 1992. – 192 с.
6. Півторак Г. Українці: Звідки ми і наша мова. – К.: Наукова думка, 1993. – 200 с.
7. Савчук Б. Українська етнологія. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004. – 559 с.
8. Смолій В. А., Гуржій 0. І. Як і коли почала формуватися українська нація. − К.: Наукова думка, 1991. – 63 с.
Тема 2.Український національно-визвольний рух.
Перше заняття (2 год.)
1.Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – поч. ХVІІ ст.
2. Українська національно-визвольна революція сер. ХVII ст.:
а) причини, характер, рушійні сили революції, її хронологічні рамки;
б) роль та місце в революції повстання під проводом Б.Хмельницького;
в) Руїна;
г) причини поразки та уроки революції середини ХVІІ ст.
Друге заняття (2 год.)
1. Українське культурно-національне відродження ХІХ ст., його сутність та зміст:
а) передумови, причини і сутність національного відродження ХIX ст.;
г) вплив ідей Т.Шевченка, М.Драгоманова, М.Міхновського на розвиток українського національного руху;
б) роль і значення Наддніпрянщини і Галичини в українському національному відродженні ХIX ст.
2. Українські суспільні рухи, політичні організації і партії ХІХ – поч. ХХ ст.в контексті національно-визвольної боротьби:
а) Кирило-Мефодіївське братство, Громадівський Рух, «Руська трійця», Головна Руська Рада, Братство Тарасівців;
б) українські політичні партії на межі ХIX–ХХ ст.;
є) здобутки і втрати українського національного руху з 1900 р. до початку 1917 р.
Третє заняття (2 год.)
1. Українська революція 1917-1920 рр.:
а) передумови та особливості революції;
б) вплив українських лідерів на революційний процес 1917–1921 років;
в) вплив зовнішніх факторів на хід революційних подій 1917–1921 років;
г) історичне значення української революції 1917-1921 рр., причини її поразки та уроки.
2. Український національно-визвольний рух в 1920 – 30-х рр..:
а) політика «українізації» 20-х рр. ХХ ст. – „розстріляне” національно-культурне відродження в Україні;
в) дискримінаційна політика урядів Польщі, Чехословаччини та Румунії щодо українського населення на окупованих українських землях;
г) створення та діяльність ОУН.
Четверте заняття (2 год.)
1. Український національно-визвольний рух в період Другої світової війни:
а) німецько-фашистський окупаційний режим в Україні, його сутність та наслідки;
б) рух опору на українських землях в роки Другої світової війни: партизани, підпільники, ОУН-УПА;
в) бойові та трудові подвиги українського населення в роки війни;
г) внесок України у перемогу над фашизмом.
2. Основні напрямки та особливості дисидентського руху в Україні в 60-х – 80-х рр. ХХ ст.
3. Зростання національної свідомості, виникнення національно-визвольних рухів та організацій, становлення багатопартійності наприкінці 1980-х – початку 1990-х рр.
4. «Помаранчева революція» 2004 року, її вплив на формування національної свідомості українців.
Л і т е р а т у р а :
1. Касьянов Г. Ідеологія ОУН: історико-ретроспективний аналіз // УІЖ. – 2004. – № 1.
2. Квіт С. Помаранчева революція як комутаційна проблема // Визвольний шлях. – 2005. – № 3.
3. Панібудьласка В.Ф., Деревінський В.Ф., Тороп А.В.Історія України: Навчальний посібник. 2-ге вид., доп. – К.: КНУБА, 2009. – 132 с.
4. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648–1676 рр. крізь призму століть // УІЖ. – 1991. – № 5.
5. Степанков В.С. Українська революція 1648–1676 рр. у контексті європейського революційного процесу // УІЖ. – 1997. – № 1.
Тема 3.Державотворчі процеси в Україні
Перше заняття (2 год.)
1. Київська Русь – початки української державності:
а) перші слов’янські державні утворення на території України;
б) передумови та етапи формування державності Київської Русі;
в) характеристика державності, основні верстви населення, політичний і територіальний устрої Київської Русі на різних етапах її історичного розвитку;
г) причини занепаду та припинення існування Київської Русі, її історичне значення.
2. Галицько-Волинська держава – перша суто українська держава:
а) утворення Галицько-Волинської держави, особливості її внутрішньої та зовнішньої політики;
б) історичне значення Галицько-Волинської держави, її місце в історії українського народу.
3. Стан української державності в литовсько-польський період української історії.
Друге заняття (4 год.)
1. Козацький період українського державотворення:
а) Запорозька Січ – козацька республіка, модель майбутньої української державності;
б) Українська козацька держава – Військо Запорозьке та Гетьманщина (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст.);
в) сутність Переяславсько-Московської угоди в контексті державотворчих процесів другої половини ХVІІ ст.;
г) наступ російського царизму на українську державність в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.
2. Українське державотворення в період Української революції
1917 – 1921 рр.:
а) сутність владних структур, що утворювалися в ході революції;
б) досягнення і прорахунки в державотворчій діяльності Центральної Ради, гетьманату П.Скоропадського, Директорії, Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР);
в) історичне значення боротьби за Українську державність у 1917–1921 роках.
Третє заняття (2 год.)
1. Українська державність в 1920-х – 1980-х рр.:
а) утворення СРСР, стан української державності у1920-ті – 30-ті рр.;
б) Карпатська Україна;
в) українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;
д) державотворча діяльність Організації Українських Націоналістів;
з) Український Державний Центр – продовження державницьких традицій українського народу поза межами України.
2. Новітня Українська держава:
а) розпад СРСР, прийняття документів про суверенітет та незалежність України;
б) міжнародне визнання незалежності України;
в) запровадження основних атрибутів і символів державності України, реорганізація системи влади та управління;
г) основні проблеми розвитку української державності на сучасному етапі;
д) зовнішня політика України, її сучасні пріоритети.
Л і т е р а т у р а :
1. Батюк В. Українська державність напередодні та в роки визвольної війни 1648 – 1654 рр. //УІЖ. – 1993. – № 1. – С. 50 – 57.
2. Гамрецький Ю. М. Універсали – визначні віхи історії Центральної Ради //УІЖ. – 1991. – № 8. – С. 23 – 30; № 9. – С. 23 – 30.
3. Ковальчук М. Гетьман Скоропадський і українське державотворення доби визвольних змагань //Пам’ять століть. – 2002. – № 1. – С. 38 – 54.
4. Панібудьласка В.Ф., Макогон В.П., Тороп А.В. та ін.Державнасимволіка України: Навч. посібник. – К.: КНУБА; „Довіра”, 2004. – 156 с.
5. Панібудьласка В.Ф., Деревінський В.Ф., Тороп А.В.Історія України: Навчальний посібник. 2-ге вид., доп. – К.: КНУБА, 2009. – 132 с.
6. Смолій В.А., Ричка В.М. Угоди гетьманського уряду України з Московською державою (1654–1764 рр.) // УІЖ. – 1993. – №№ 4-6.
7. Шевчук В. П., Тараненко М. Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999. – 480 с.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ