Навчально-методичний комплекс 1 страница

ФАКУЛЬТЕТ №2

Кафедра кримінально-правових дисциплін

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

Для підготовки фахівців ступеня вищої освіти «Бакалавр»

за напрямом підготовки «Правознавство» (2 курс факультету №2 НАВС)

Автор:

Горбачевський Віталій Якович

завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін факультету №2 НАВС, доктор юридичних наук, професор;

Шарай Людмила Григорівна

кандидат юридичних наук, доцент.

Затверджено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін факультету №2 НАВС 09.06.2016 року, протокол № 9

Київ 2016

ЗМІСТ

1. Витяг з ОКХ та ОПП

2. Структурно-логічна схема дисципліни

3. Пояснювальна записка

4. Програма навчальної дисципліни

5. Робоча програма навчальної дисципліни з тематичним планом

6. Плани лекційних занять

7. Плани семінарських занять

8. Плани практичних занять

9. Завдання для самостійної роботи

10. Індивідуальні навчально-дослідні завдання

11. Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів

12. Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного

контролю та перелік питань підсумкового контролю

13. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення

навчальної дисципліни

14. Навчально-методичні матеріали для лекцій

15. Рекомендована література.

1. Витяг з ОКХ та ОПП:

Бакалавр

Витяг з освітньо–професійної характеристики

галузь знань 0304 «Право»,

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»,

кваліфікації: інспектор державний (код КП 3449), дізнавач, інспектор (органи внутрішніх справ), інспектор з дізнання, оперуповноважений (код КП 3451)

Бакалавр права підготовлений до роботи по таким видам діяльності:

84.23 Діяльність у сфері юстиції та правосуддя

Фахівець освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр у відповідності з даною підготовкою може виконувати такі види професійної діяльності:

правозастосовчу(застосування норм матеріального і процесуального права);

наглядову(контроль за дотриманням законності);

установчу (реєстрація юридичних станів, прав і фактів; провадження з відпрацюванням нормативних актів);

правотворчу(локальна правотворчість);

надання правових послуг(надання послуг у сфері забезпечення прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб, держави);

організаційну (забезпечення професійної діяльності).

Фахівець повинен:

- мати громадянську зрілість і високу суспільну активність;

- володіти професійною етикою, правовою та психологічною культурою;

- усвідомлювати глибоку повагу до закону і дбайливе ставлення до соціальних цінностей правової держави;

- шанобливо ставитися до честі й гідності громадянина України;

- виховувати в собі високу моральну свідомість, гуманність, твердість моральних переконань, відповідальність за долі людей і доручену справу;

- бути принциповим і незалежним при забезпеченні прав, свобод і законних інтересів особи, її охорони й соціального захисту;

- бути непримиренним до будь-якого порушення закону у власній професійній діяльності;

- розуміти сутність і соціальну значимість своєї професії;

- чітко уявляти зміст, характер і взаємодію правових явищ;

- знати основні проблеми дисциплін, що визначають конкретну сферу його діяльності;

- бачити їх взаємозв'язок у цілісній системі знань і значення для реалізації права в професійній діяльності.

Предметом діяльності фахівця є вирішення завдань у галузях:

- тлумачення й застосування норм матеріального та процесуального права;

- надання правових послуг, забезпечення дотримання вимог і стандартів щодо галузевих нормативних актів.

Фахівці, які пройшли повний курс підготовки, повинні забезпечити:

- реалізацію Конституції та законів України у випадку посягань на права і свободи, честь і гідність громадян, права держави, права юридичних осіб, об’єднань громадян, фізичних осіб тощо;

- правильне тлумачення і застосування норм матеріального та процесуального права;

- складання проектів локальних нормативних актів відповідно до визначених засад регулювання;

- забезпечення дотримання вимог і стандартів щодо галузевих нормативних актів;

- упровадження в професійну діяльність нових методик і науково-технічних досягнень;

- використання комп’ютерних технологій та спеціальної техніки;

- формування інформаційно-пошукових, реєстраційних та статистичних документів.

Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу ступеня вищої освіти «Бакалавр», що формуються засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Кримінальний процес»

Виробнича функція	Назва типової задачі діяльності	Шифр типової задачі діяльності	Зміст уміння	Шифр уміння
Застосування знань з історії країни, її зовнішньої політики, історії держави і права у практичній діяльності	Професійні контакти із зарубіжними колегами і партнерами	1.СВ.С.01	Вміння встановлювати і підтримувати професійні контакти із зарубіжними колегами і партнерами	1.СВ.С.01.ПП.О.01
Застосування теоретичних, правових засад та норм права	Захист прав юридичних та фізичних осіб	1.ПФ.Е.01	Вміння на практиці застосовувати теоретичні правові знання та норми права, вміння захищати свої права та права організації	1.ПФ.Е.01.ПР.Р.01
Застосування знань з етики ділового спілкування, культури і стилістики офіційних документів	Ефективна комунікаційна взаємодія	2.СВ.С.01	Вміння встановлювати ефективні комунікаційні взаємодії. Вміння дотримуватись загальноприйнятих норм поведінки і моралі	2.СВ.С.01.ПР.О.01
Розробка стратегії правового регулювання та обґрунтування рішень	Ефективна робота організації, установи, підприємства	02.ПФ.Е.01	Володіння сучасною методологією розробки стратегії правового регулювання та обґрунтування рішень з урахування загальнолюдських цінностей, особистих, колективних та суспільних потреб та інтересів	02.ПФ.Е.01.ПР.Р.01
Системне розуміння впливу зовнішнього середовища на діяльність організації, підприємства, установи	Забезпечення протидії шкідливого впливу зовнішнього середовища, використання впливу позитивних факторів на свою користь	01.СП.Д.01	Вміння аналізувати вплив зовнішнього середовища на діяльність організації, підприємства, установи	01.СП.Д.01.ПП.О.01
Засвоєння нових знань, прогресивних технологій та інших новацій пов’язаних з професійною діяльністю	Висока мобільність при вирішенні професійних завдань	01.СВ.Д.01	Вміти орієнтуватися в професійній інформації, цікавитись сучасними проблемами, швидко застосовувати потрібні для роботи нові завдання	01.СВ.Д.01.ПР.О.01
Застосування в роботі знань теорії та практики правового регулювання економіки	Правове регулювання економіки	01.ПФ.С.01	Володіти фундаментальними знаннями в області права Уміти давати правову оцінку юридичним подіям та фактам, пов’язаним з галузями національного права Всебічно аналізувати та застосовувати міжнародні правові норми.	01.ПФ.С.01.ПП.Н.01     01.ПФ.С.01.ПП.Н.02     01.ПФ.С.01.ПП.Н.03

Здатності, зміст уміння, якими повинен володіти випускник ступеня вищої освіти «Бакалавр» в галузі знань «Право» за напрямом підготовки «Правознавство»

Зміст здатності вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності	Шифр здатності	Зміст уміння	Шифр уміння
Неупереджено оцінювати політичні явища та події в суспільстві	3.01	Формувати власні оцінки, позиції щодо минулого, сучасного та майбутнього України. Розуміти сучасні проблеми розвитку суспільства й виробляти власну життєву позицію. Володіти поняттями й категоріями загальнолюдської, політичної й правової культури. Застосовувати знання про державно-правові ідеї минулих років при з'ясуванні сучасних вітчизняних і зарубіжних правових теорій, концепцій та ідей. Висловлювати свою думку та обґрунтовувати власну позицію з певних питань. Мати свій погляд на суспільні та громадські події. Застосовувати досягнення національної та світової культури у вирішенні професійних та життєвих завдань. Орієнтуватися в законодавчій системі, а також контролювати дотримання законності.	3.01.ПР.Р.01     3.01.ПР.Р.02   3.01.ПП.О.03   3.01.ПР.Р.04     3.01.ПР.Р.05   3.01.ПР.Р.06     3.01.ПР.Р.07
Визначати цілі і завдання власної діяльності та забезпечувати їх ефективне й безпечне виконання	З.03	На підставі результатів аналізу особистих потреб і усвідомлення мотивів службової й побутової діяльності, спираючись на принципи суб’єктно-діяльнісного підходу:
		- формулювати цілі власної діяльності з урахуванням суспільних, державних і виробничих інтересів;	З.03.ЗП.Р.01
		- визначати структуру власної діяльності та приймати рішення щодо її здійснення;	З.03.ЗП.Р.02
Організовувати власну діяльність	З.05	В умовах службової діяльності, на основі усвідомленої мети діяльності та її структури:
		- формувати орієнтовну основу власних дій;	З.05.ЗП.О.01
		- оцінювати результати власної діяльності стосовно досягнення її часткових та загальних цілей;	З.05.ЗП.О.02
		- коригувати цілі діяльності та її структуру з метою підвищення безпеки та ефективності.	З.05.ЗП.О.03
Застосовувати вербальні методи спілкування	З.07	У виробничих умовах за допомогою відповідних методів вербального спілкування:
		- користуватися правилами спілкування мовця й слухача;	З.07.ЗП.Р.03
		- в умовах усних ділових контактів з використанням прийомів і методів усного спілкування і відповідних комунікативних методів застосовувати прагматичну компетенцію з метою ефективного виконання професійних завдань.	З.07.ЗП.Р.04
Здійснювати пошук нової інформації	З.09	У виробничих умовах, використовуючи ключові слова у певній галузі на базі професійно-орієнтованих (друкованих та електронних) джерел, за допомогою відповідних методів проводити:
		- пошук нової текстової інформації (робота з джерелами навчальної, наукової та довідкової інформації);	З.09.ЗП.О.01
Спілкування українською професійною мовою	3.10	На підставі виробничих завдань, використовуючи методику складання фахової документації, термінологічні словники тощо, дотримуючись норм сучасної української літературної мови, складати професійні тексти та документи.	З.10.ЗП.О.01
		Складаючи професійні тексти та спілкуючись на професійному рівні, використовувати українські виробничо-професійні фразеологізми та номенклатурні назви.	З.10.ЗП.О.06
Враховувати системність методів та засобів попередження, розкриття та розслідування злочинів при здійсненні діяльності	З.17	В умовах виробничої діяльності:
		- знати правила виявлення, фiксацiї, вилучення, аналізу доказів у справі про корупційні діяння задля вирішення завдань провадження в таких справах;	З.17.ЗП.О.01
		- знати особливості провадження в справах про корупційні діяння;	З.17.ЗП.О.03
		- згідно з нормативно-правовими документами, враховуючи закономірності механізму злочину та виникнення інформації про злочин і його учасників, застосовувати процедуру виявлення, фіксації, вилучення й зберігання доказової інформації;	З.17.ЗП.О.06
		- згідно з нормативно-правовими документами, використовуючи доказову інформацію, визначати вид необхідного криміналістичного дослідження;	З.17.ЗП.О.07
		- за результатами вивчення документальних джерел, ураховуючи систему наукових засад криміналістичної тактики, визначати систему тактичних прийомів, комбінацій та операцій;	З.17.ЗП.О.08
		- відповідно до нормативно-правових документів використовувати реєстраційні дані інформаційно-пошукових систем, згідно з завданнями, які необхідно вирішувати.	З.17.ЗП.О.09
При здійсненні діяльності враховувати явища та процеси, пов’язані зі злочинністю та засобами впливу на неї	З.17	В умовах виробничої діяльності:
		- на підставі аналізу статистичних даних, використовуючи критерії класифікації видів злочинів, оцінювати показники злочинності та встановлювати її взаємозв’язки із суспільними процесами;	З.17.ЗП.О.01
		- на підставі статистичних даних, використовуючи критерії класифікації видів злочинів, визначати причини і умови злочинності.	З.17.ЗП.О.02

Витяг з освітньо – професійної програми

Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та максимальний навчальний час за циклами підготовки

Назви циклів	Кількість навчальних годин/кредитів(ECTS)	У тому числі
нормативні дисципліни, годин/кредитів (ECTS)	вибіркові дисципліни (варіативна компонента), годин/кредитів (ECTS)
Цикл професійно-практичної підготовки (ППП)	6354 год./176,5 кр. (74%)	3384 год./94кр. (39%)	2970 год./82,5кр. (35%)
Усього	8640 год./240 кр. 100%	4896 год./136 кр. (57%)	3744год./104 кр. (43%)

Розподіл навчального часу за циклами дисциплін

№	Цикл дисципліни	Нормативний термін навчання
1.   2.	Загальний обсяг Обсяг годин визначений програмою: Дисципліни професійно-орієнтованої, гуманітарної та соціально-економічної підготовки Вибіркові навчальні дисципліни

Анотація: Навчально-методичний комплекс містить навчальну і робочу програми навчальної дисципліни «Кримінальний процес», структурно-логічну схему викладання цієї навчальної дисципліни, тематичний план, методичні вказівки, плани лекційних, семінарських, практичних і індивідуальних занять, завдання для самостійної підготовки, методичні рекомендації, перелік контрольних завдань, рекомендовану літературу. Розрахований на викладачів і студентів НАВС.

2. Структурно-логічна схема дисципліни

Тема 1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу
Тема 2. Кримінально-процесуальний закон	Тема 3. Засади кримінального процесу

Тема 4. Суб’єкти кримінального процесу

Тема 5. Докази і доказування у кримінальному процесі

Тема 6. Відшкодування шкоди у кримінальному процесі	Тема 7. Процесуальні строки і судові витрати
Тема 8. Заходи забезпечення кримінального провадження

3. Пояснювальна записка

Дисципліна:Кримінальний процес. Загальна частина.

Кримінальний процес ― одна з профілюючих дисциплін, які передбачені для обов`язкового вивчення студентами у юридичних вищих навчальних закладах. Курс кримінального процесу складається із загальної та особливої частин і вивчається протягом двох семестрів. Засвоєння студентами матеріалу цього курсу становить фундамент професійної підготовки юристів, і є умовою для їх подальшої успішної діяльності в правовій сфері.

Викладання курсу кримінального процесу передбачає вивчення основних положень процесуальної діяльності слідчого, прокурора і суду щодо реєстрації інформації про кримінальні правопорушення, здійснення їх досудового розслідування і судового розгляду.

Метою викладання цієї навчальної дисципліни є отримання студентами глибоких теоретичних знань кримінального процесуального кодексу та практичних навичок застосування його норм при прийнятті процесуальних рішень та здійсненні процесуальних дій.

Загальна частина кримінального процесу передбачає вивчення положень кримінального процесуального кодексу що діють на всій його стадіях, визначають засади кримінального провадження та врегульовують діяльність слідчого, прокурора та суду призначена під час проведення досудового розслідування та судового розгляду.

Курс «Кримінальний процес» знаходиться у тісному зв`язку з іншими навчальними юридичними дисциплінами. Перш за все, з теорією держави і права, яка забезпечує курс категоріальним апаратом; з конституційним, кримінальним, адміністративним, цивільним правом, оскільки в діяльності органів кримінальної юстиції досить часто виникають питання, які пов`язані із відшкодуванням завданої злочином шкоди, кваліфікацією суспільно небезпечних діянь, забезпеченням конституційних прав і свобод людини, адміністративною відповідальністю тощо.

При вивченні кримінального процесу студенти повинні активно використовувати знання щодо завдань, компетенції і повноважень органів досудового розслідування, прокуратури, суду і адвокатури, які були ними отримані під час вивчення дисципліни «Судові та правоохоронні органи України», «Адвокатура України».

4. Програма навчальної дисципліни

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення дисципліни полягає в оволодінні студентами глибокими теоретичними знаннями щодо діяльності органів досудового слідства, прокуратури та суду з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень (злочинів та кримінальних проступків), їх судового розгляду, виконання судових рішень, а також формування практичних навичок правильного застосування кримінально-процесуального закону при проведенні процесуальних дій, прийнятті та оформленні процесуальних рішень.

Завданнями навчальної дисципліни є засвоєння студентами загальних положень кримінально-процесуального права, організації діяльності органів розслідування, прокуратури та суду з розслідування, судового розгляду та вирішення кримінальних правопорушень (злочинів та кримінальних проступків), діяльності органів судової влади щодо перевірки вироків, постанов та ухвал суду.

Основні загальнокультурні та професійні компетенції

В результаті вивчення навчальної дисципліни «Кримінальний процес» курсанти, слухачі та студенти мають бути здатними до вирішення професійних задач з урахуванням вимог законодавства щодо діяльності слідчого, прокурора та суду з розслідування кримінальних правопорушень, їх судового розгляду, виконання судових рішень, та володіти такими основними професійними навичками:

у науково-дослідній діяльності:

· застосовувати сучасні методи дослідження і аналізу проблемних питань, що виникають під час кримінального провадження;

· вміти поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення проблемних ситуацій, пов’язаних із вдосконаленням кримінального судочинства;

у професійній діяльності:

· вміти ефективно використовувати положення кримінального процесуального закону в своїй професійній діяльності;

· здатність до ефективного виконання своїх процесуальних повноважень;

· вміти визначати, юридично обґрунтовувати й відстоювати свою позицію;

· здатність застосовувати прийоми з виявлення, фіксації та дослідження доказової інформації;

у педагогічній діяльності:

· набути навичок до самостійного вивчення законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність державних органів та посадових осіб з розслідування, судового розгляду та вирішення матеріалів кримінального провадження.

ЗМІСТ НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу

Поняття, суть і завдання кримінального процесу. Кримінальне процесуальне право і його місце в системі інших галузей права. Історичні форми кримінального процесу. Кримінальний процес як навчальна дисципліна, її роль у підготовці фахівців-правознавців. Поняття стадії кримінального процесу. Система стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика, завдання та особливості. Кримінальні процесуальні функції, їх види і значення. Поняття, структура і особливості кримінальних процесуальних правовідносин. Кримінальна процесуальна форма. Особливості кримінальної процесуальної форми. Уніфікація і диференціація процесуальної форми, сучасні проблеми удосконалення кримінальної процесуальної форми. Гарантії у кримінальному судочинстві, їх характеристика. Кримінальні процесуальні акти, їх види і значення. Фіксування кримінального провадження.

2. Кримінальний процесуальний закон

Кримінальне процесуальне право – самостійна галузь права. Джерела кримінального процесуального права України. Поняття кримінального процесуального закону та його значення. Структура Кримінального процесуального кодексу України. Поняття, структура і види кримінальних процесуальних норм. Чинність кримінального процесуального закону у просторі, часі і щодо осіб. Значення рішень Конституційного Суду України, роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відомчих нормативних актів МВС і Генеральної прокуратури України для кримінального судочинства. Умови застосування кримінального процесуального закону за аналогією.

3. Засади кримінального провадження

Поняття та значення засад кримінального провадження. Класифікація засад кримінального провадження. Система засад кримінального судочинства і правові гарантії їх реалізації. Суть та значення окремих засад кримінального процесу: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя; змагальність; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового розгляду; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне судочинство.

4. Суб’єкти кримінального процесу

Поняття суб’єктів кримінального процесу, їх місце і роль у кримінальному судочинстві. Сторони та інші учасники кримінального провадження. Класифікація суб’єктів у теорії кримінального процесу. Суд, суддя в кримінальному процесі. Функції та повноваження суду (судді). Слідчий суддя в досудовому провадженні. Прокурор у кримінальному процесі та його процесуальне становище у різних стадіях кримінального процесу. Органи досудового розслідування та їх компетенція. Керівник органу досудового розслідування. Процесуальне становище слідчого органу досудового розслідування в кримінальному процесі. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого. Підозрюваний та обвинувачений, їх права та обов’язки. Потерпілий як учасник кримінального процесу. Захисник і його процесуальне становище. Залучення захисника до кримінального провадження. Представники та законні представники потерпілого, їх права та обов’язки. Експерт і спеціаліст у кримінальному провадженні, відмінність в їхньому процесуальному становищі. Свідок, його права та обов’язки. Особи, які не можуть бути допитані як свідки. Процесуальне становище перекладача в кримінальному провадженні. Цивільний позивач та відповідач, їх представники. Секретар судового засідання та судовий розпорядник. Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному провадженні. Відводи, самовідводи і порядок їх вирішення. Державний захист працівників суду і правоохоронних органів. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

5. Докази і доказування у кримінальному процесі

Поняття, сутність і значення кримінального процесуального доказування. Доказове право. Елементи кримінального процесуального доказування. Предмет, межі і суб’єкти доказування у кримінальному провадженні. Обов’язок доказування у кримінальному процесі. Особливості доказування в окремих стадіях кримінального провадження. Поняття доказів, та їх класифікація. Поняття джерел доказів та їх види. Способи збирання доказів та їх процесуальних джерел. Перевірка і оцінка доказів та їх джерел. Належність, достовірність і допустимість доказів. Умови визнання доказів недопустимими. Достатність доказів для прийняття рішення у кримінальній справі. Моральні засади доказування. Показання свідків і потерпілих. Показання осіб. Показання з чужих слів. Речові докази, строки і порядок їх зберігання. Документи, як джерела доказів. Вирішення питання про речові докази і документи. Висновок експерта і його доказове значення.

6. Відшкодування шкоди у кримінальному процесі

Поняття шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому. Поняття і значення цивільного позову у кримінальному провадженні. Переваги спільного розгляду цивільного позову і матеріалів кримінального провадження. Форма і зміст позовної заяви. Підстави і порядок пред’явлення цивільного позову. Доказування цивільного позову. Особливості досудового провадження, в якому заявлено цивільний позов. Процесуальні засоби забезпечення відшкодування, завданої кримінальним правопорушенням, шкоди та можливої конфіскації майна. Вирішення цивільного позову. Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду.

7. Процесуальні строки і судові витрати

Процесуальні строки і їх правова природа. Поняття, значення, види і правила обчислення процесуальних строків. Обов’язковість додержання процесуальних строків. Порушення процесуальних строків і їх наслідки. Порядок подовження, зупинення і відновлення процесуальних строків. Процесуальні витрати, їх поняття, види і значення. Визначення розміру та розподіл процесуальних витрат. Зменшення розміру процесуальних витрат. Звільнення від оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат. Витрати, що покладаються на державу. Рішення щодо процесуальних витрат.