Поняття, ознаки і види органів держави
Поняття та елементи механізму держави
Механізм держави- цілісна ієрархічна система державних органів, які здійснюють її завдання і реалізують функції.
Ознаки механізму держави:
ієрархічна система, тобто система, побудована на основах субординації і координації - обов'язкове виконання рішень вищих органів нижчими органами;
цілісна система внутрішньо організованих елементів, яка має єдині принципи побудови, єдині завдання і цілі діяльності;
має єдину бюджетну, грошову, банківську системи, державну власність, які складають її організаційно-економічну основу;
динамічна і реально працююча система, за допомогою якої функціонує держава, здійснюється управління суспільством.
Структура механізму держави:
1) державні органи, які мають владні повноваження, тобто державний апарат, який включає два важливих структурних елементи:
а) апарат управління, до якого входять чиновники - державні службовці, які спеціально займаються управлінням;
б) апарат примусу - армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця, тюрми, виправні установи та ін.;
2) державні установи, державні підприємства, які не мають владних повноважень (у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, навчально-виховна, духовна сфера та ін.).
Поняття, ознаки і види органів держави
Орган держави- частина державного апарату - група осіб або одна особа, які наділені юридично визначеними державно-владними повноваженнями для виконання завдань і функцій держави.
Ознаки органів держави:
1) формується державою або безпосередньо народом (наприклад, парламент)
2) має передбачені конституцією або іншими законами спеціальні функції, які він здійснює від імені держави;
3) має державно-владні повноваження, що дозволяють йому здійснювати юридичне обов'язкові дії:
а) видає нормативні та індивідуальні акти;
б) здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами;
в) забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби — державного примусу;
4) функціонально взаємодіє із іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволено лише те, що прямо-передбачено законом».
5) складається із службовців, що перебувають в особливих правовідносинах один з одним і органом:.
6) має необхідну матеріальну базу — казенне майно, що знаходиться в його оперативному управлінні; свій рахунок у банку; джерело фінансування — державний бюджет;
7) має організаційну структуру (побудова за видами окремих служб і чисельним складом), територіальний масштаб діяльності, систему службової підзвітності та службової дисципліни.
Види органів держави:
1) за місцем у системі державного апарату:
первинні, що формуються безпосередньо народом як джерелом влади і мають представницький характер;
вторинні, що формуються первинними органами, походять від них і підзвітні їм;
2) за способом утворення:
виборні, які обираються населенням чи представницькими органами;
призначувані, що призначаються главою держави чи вищестоящими органами;
успадковані, які передаються монархом у спадщину;
3) за часом функціонування:
постійні, які створюються без обмеження строку дії для виконання основних завдань держави;
тимчасові, які створюються для вирішення невідкладних завдань, викликаних надзвичайними обставинами;
4) за способом прийняття рішень:
одноособові, в яких рішення приймаються керівником особисто, який несе за нього персональну відповідальність;
колегіальні, в яких рішення приймаються після обговорення шляхом голосування
5) за територіальними межами діяльності:
центральні, рішення яких поширюються на всю територію та населення держави;
федеральні (характерно для федеративної держави), рішення яких поширюються на її суб'єктів;
місцеві, рішення яких поширюються на певну адміністративнотериторіальну одиницю;
6) за змістом, напрямом діяльності:
законодавчі органи, які мають представницький характер та правотворчі функції;
виконавчі органи, які здійснюють виконавчорозпорядчі функції;
судові органи, які мають незалежний характер, підкоряються лише закону і здійснюють функції правосуддя;
контрольнонаглядові органи, які здійснюють контрольнонаглядові функції;