Перелік рекомендованої літератури 28 страница
25) вживає заходів щодо реалізації галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, у межах своїх повноважень забезпечує виконання Українською стороною зобов’язань за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, іншими міжнародними договорами України, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, здійснює інші заходи щодо інтеграції України до ЄС;
26) розробляє і організовує виконання програм кадрового забезпечення органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, вживає заходів щодо додержання дисципліни і законності в їх діяльності; організовує роботу навчальних закладів, наукових установ, що належать до сфери його управління;
27) вживає відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення правового і соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців та працівників внутрішніх військ, пенсіонерів із числа військослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, членів їхніх сімей, розробляє пропозиції з цих питань і вносить їх на розгляд відповідних органів;
28) організовує в установленому порядку матеріально-технічне забезпечення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, установ і організацій, що належать до сфери його управління, внутрішніх військ, використання ними матеріально-технічних ресурсів і коштів;
29) організовує в системі МВС України роботу з питань фінансування, праці, заробітної плати, економічного прогнозування, бухгалтерського обліку і звітності, конторольно-ревізійної діяльності;
30) вносить відповідним органам виконавчої влади пропозиції щодо будівництва об’єктів адміністративного, соціально-побутового, військового призначення та житла для забезпечення діяльності його системи, здійснює контроль за цим будівництвом;
31) бере участь у формуванні науково-технічної політики у сфері діяльності органів внутрішніх справ, організовує і координує впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду, забезпечує розробку озброєнь, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для органів внутрішніх справ та внутрішніх військ;
32) забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів господарської діяльності;
33) організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у навчальних закладах та наукових установах, що належать до сфери його управління;
34) організовує діяльність закладів охорони здоров’я, що належать до сфери його управління;
35) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, в органах внутрішніх справ і внутрішніх військ;
36) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
МВС України має право:
1) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів;
2) одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
3) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
4) перевіряти додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями та громадянами правил пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, дозвільної системи;
5) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;
6) займатися, відповідно до законодавства, господарською діяльністю.
МВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управління МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, районні, районні у містах, міські управління і відділи, а також підприємства, установи і організації, що належать до сфери його управління.
Під час виконання покладених на нього завдань МВС України взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав.
МВС України у межах своїх повноважень видає на основі та на виконання актів законодавства накази, організовує і контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти МВС України підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
У випадках, передбачених законодавством, рішення МВС України є обов’язковим для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями та громадянами.
МВС України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
МВС України очолює Міністр,якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.
Міністр несе відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на МВС України завдань і здійснення ним своїх функцій.
Міністр внутрішніх справ:
1) керує Міністерством;
2) здійснює управління системою МВС України;
3) особисто відповідає за розробку і впровадження Програми діяльності Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань;
4) є розпорядником коштів МВС України;
5) затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату, головні Управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управління МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, а також статути підприємств, положення про установи і організації, що належать до сфери управління Міністерства;
6) призначає в установленому порядку на посади та звільняє з посад керівників відповідних органів внутрішніх справ, структурних підрозділів центрального апарату а також керівників підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МВС;
7) присвоює в установленому порядку спеціальні звання особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військовослужбовцями внутрішніх військ;
8) представляє в установленому порядку осіб рядового і начальницького складу, працівників органів внутрішніх справ та працівників і військовослужбовців внутрішніх військ, які особливо відзначилися в роботі та службі, до нагородження державними нагородами України;
9) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.
Структуру, штатний розпис та кошторис видатків центрального апарату МВС України затверджує Міністр. Структура МВС України залишається майже незмінною з 1994 р.[149] Його складовими частинами є: керівництво, апарат Міністра, штаб, головні управління, управління і відділи. Однак в межах адміністративної реформи суттєві зміни відбуваються і в структурі МВС України. Так, протягом 2001 р. були ліквідовані посади Першого заступника і заступників Міністра внутрішніх справ і водночас засновані посади Державного секретаря МВС та його заступників, здійснювалася реорганізація головних управлінь МВС у департаменти. Вже створено Департамент роботи з персоналом, Департамент громадянства, паспортної та імміграційної служби, Департамент фінансових ресурсів та економіки, Департамент фінансового забезпечення. Реформування МВС триватиме й надалі.
З метою погодженого і комплексного вирішення питань,що належать до компетенції МВС України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Міністерстві утворено колегію у складі міністра (голова колегії), державного секретаря та його заступників за посадою, інших керівних працівників Міністерства, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МВС України. Члени колегії затверджуються та увільняються від обов’язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністра.
Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямів діяльності органів внутрішніх справ, обговорення найважливіших програм та вирішення інших питань у Міністерстві можуть утворюватися наукова рада, інші консультаційні та дорадчі органи. Склад цих органів та положення про них затверджує Міністр внутрішніх справ.
Гранична чисельність працівників центрального апарату МВС України затверджується Кабінетом Міністрів України.
У зв’язку з прийняттям України до Мiжнародної органiзацiї кримiнальної полiцiї (Iнтерполу) Кабiнет Мiнiстрiв України своєю постановою від 25 березня 1993 р. №220 встановив, що МВС України виступає як Національне центральне бюро Інтерполу (Укрбюро Iнтерполу), через яке здійснюється будь-яка взаємодія правоохоронних органів України з компетентними органами зарубiжних держав щодо вирiшення питань боротьби зі злочиннiстю, що має транснацiональний характер або виходить за межi країни. У зв’язку з цим збiльшено граничну чисельнiсть працiвникiв центрального апарату Мiнiстерства на 35 одиниць для утворення робочого апарату Бюро.
Укрбюро Iнтерполу у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України i законодавчими актами України щодо боротьби зі злочиннiстю, мiжнародними договорами України, Статутом та iншими нормативними документами Iнтерполу, нормативними актами МВС України, а також Положенням «Про Національне центральне бюро Інтерполу».
Основними завданнями Укрбюро Iнтерполу є:
– координацiя дiяльностi правоохоронних органiв країни у боротьбi iз злочиннiстю, що має транснацiональний характер або виходить за межi країни;
– забезпечення взаємодiї з Генеральним секретарiатом та вiдповiдними органами держав – членiв Iнтерполу в боротьбi зі злочиннiстю;
– оцiнка рiвня поширення в Українi злочинностi, що має транснацiональний характер, i загрози злочинної дiяльностi громадян України за кордоном.
Укрбюро Iнтерполу вiдповiдно до покладених на нього завдань:
– забезпечує обмiн офiцiйною та конфiденцiйною (оперативно-розшуковою) iнформацiєю в межах Iнтерполу та правоохоронних органiв України з питань боротьби зі злочиннiстю;
– надсилає до Генерального секретаріату Інтерполу i національних центральних бюро держав – членiв Iнтерполу запити та відомості правоохоронних органiв країни, пов’язанi з інформацією про злочини i злочинців, розшукуваних осiб, предмети, документи, здійснення нагляду за особами, які підозрюються у скоєннi злочинів;
– сприяє представникам компетентних органiв іноземних держав, якi прибули в Україну для здiйснення оперативно-розшукових та iнших заходiв, пов’язаних з боротьбою iз злочиннiстю;
– термiново iнформує нацiональнi центральнi бюро держав – членiв Iнтерполу про випадки безпосереднього звертання до їх компетентних органiв правоохоронних органiв країни;
– скликає на пiдставi iнформацiї, що надходить вiд правоохоронних органiв країни звiти, передбаченi Iнтерполом i надсилає їх до Генерального секретарiату;
– готує аналiтичнi огляди, звiти та узагальнення за матерiалами Iнтерполу з проблем боротьби зі злочиннiстю;
– формує на пiдставi iнформацiї, одержаної в процесі своєї дiяльностi, банк даних про злочини i злочинцiв, розшукуваних осiб, предмети i документи;
– бере участь у розробцi проектiв законодавчих i нормативних актiв, що регламентують роботу, спрямовану на боротьбу зі злочиннiстю;
– бере участь у проведеннi кримiнологiчної експертизи законодавчих актiв та мiжнародних договорiв України, з прийняттям i укладанням яких може вiдбутися поширення злочинностi;
– контролює в межах своєї компетенцiї додержання мiжнародних договорiв України щодо боротьби зі злочиннiстю;
– видає iнформацiйний бюлетень.
МВС України щорічно у січні подає Кабінетові Міністрів України звіт про результати діяльності Національного центрального бюро Інтерполу.
Для визначення науково обґрунтованої державної протизлочинної полiтики та розробки рекомендацiй i пропозицiй щодо боротьби зі злочиннiстю, що має транснацiональний характер або виходить за межi країни, Укрбюро Iнтерполу може звертатися до радникiв, якi виконують виключно консультацiйнi функцiї на договiрних засадах. Склад радникiв визначається МВС за погодженням з Міністерством юстиції України i Службою безпеки України.
Робочий апарат Укрбюро Інтерполу є самостійним структурним підрозділом центрального апарату МВС України, керівник якого за граничним спеціальним званням, дисциплінарними правами і умовами оплати праці прирівнюється до начальника головного управління Міністерства внутрішніх справ і призначається наказом МВС України. Структура і штати робочого апарату Укрбюро Інтерполу затверджуються Міністром внутрішніх справ.
МВС України є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Витрати, пов’язанi з виконанням функцій МВС, у тому числі з участю України в дiяльностi Iнтерполу, фiнансуються з державного бюджету.
Указом Президента України «Про символіку органів Міністерства внутрішніх справ України» від 19 грудня 2000 р. № 1346/2000 р. засновано геральдичний знак (емблему) і прапор МВС України, а також затверджено порядок їх використання. Міністр внутрішніх справ має власний штандарт.
Глава 3
Організація роботи місцевих
державних адміністрацій
§1. Система і основи правового статусу місцевих
державних адміністрацій
Місцеві державні адміністрації – це єдиноначальні місцеві органи виконавчої влади загальної компетенції, наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені владні рішення на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Повноваження місцевих держадміністрацій у цілому реалізуються одноосібно їхніми керівниками – головами місцевих державних адміністрацій.
До системи місцевих органів державної виконавчої влади входять обласні, районні, районні в містах Києві і Севастополі, а також Київська і Севастопольська міські державні адміністрації.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Місцеві державні адміністрації та їх голови в процесі здійснення своїх повноважень відповідальні перед Президентом і Кабінетом Міністрів України, підзвітні і підконтрольні урядові. Голови обласних державних адміністрацій інформують Президента України і Кабінет Міністрів України та щорічно звітують перед ними про виконання місцевою державною адміністрацією покладених на неї повноважень, а також суспільно-політичне, соціально-економічне, екологічне та інше становище на відповідній території, вносять пропозиції з питань удосконалення чинного законодавства України і практики його реалізації, системи державного управління.
Місцеві державні адміністрації під час здійснення своїх повноважень у сфері управління взаємодіють з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань. З питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні і підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій.
Обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. В Автономній Республіці Крим діяльність районних державних адміністрацій у межах своїх повноважень спрямовує та контролює Рада міністрів Автономної Республіки Крим.
Місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольними відповідним радам у частині делегованих повноважень.
Місцеві державні адміністрації є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків України. Місцеві державні адміністрації знаходяться відповідно в обласних і районних центрах, містах Києві та Севастополі.
§2. Завдання, принципи та основи діяльності місцевих державних адміністрацій
Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:
– виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;
– законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;
– виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;
– підготовку та виконання відповідних бюджетів;
– звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
– взаємодію з органами місцевого самоврядування;
– реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим, крім виконання вищеозначених завдань, забезпечують виконання Конституції Автономної Республіки Крим, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Місцеві державні адміністрації діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.
Фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Фонд оплати праці працівників та видатки на утримання обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій встановлюються Кабінетом Міністрів України, районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, районних державних адміністрацій – головами обласних державних адміністрацій. Для забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій, їх структурних підрозділів за ними на праві управління закріплюється майно, що є державною власністю.
Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів і апарату місцевої державної адміністрації, в межах виділених асигнувань, визначає голова відповідної місцевої державної адміністрації. Посадові особи місцевих державних адміністрацій є державними службовцями, їх основні права, обов’язки, відповідальність, умови оплати праці і соціально-побутового забезпечення визначаються Законом України «Про державну службу».
Правова основа діяльності місцевих державних адміністрацій має багаторівневий характер:
1. Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, Законом «Про місцеві державні адміністрації» та іншими законами України.
2. Організаційно-процедурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій регулюються їх регламентами, що затверджуються головами відповідних місцевих державних адміністрацій. Типовий регламент місцевої державної адміністрації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. № 2263.
3. Порядок розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 732 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 2095 від 30.12.1998 р. та № 2081 від 13.11.1999 р.).
4. Порядок призначення на посади та звільнення з посад перших заступників, заступників голів та керівників апарату обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1369 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2000 р. № 1283).
5. Порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій затверджений постановою уряду України від 29 липня 1999 р. № 1374.
6. Примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної, Севастопольської міської, районної, районної у місті Севастополі державної адміністрації затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. № 821 (із змінами, внесеними, згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 28.09.2000 р. № 1487, від 20.12.2000 р. № 1853, від 06.05.2001 р. № 461 та Указом Президента України від 28.05.2001 р. № 344/2001).
7. Примірні переліки управлінь, відділів, інших структурних підрозділів Київської міської та районної у місті Києві державних адміністрацій затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2000 р. № 733.
8. Порядок оплати праці працівників місцевих державних адміністрацій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 р. № 2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (із змінами, внесеними згідно з постановами уряду України № 2334 від 20.12.1999 р., № 2338 від 21.12.1999 р., № 2358 від 22.12.1999 р.), № 220 від 07.02.2000 р., № 225 від 07.02.2000 р., № 618 від 06.04.2000 р., № 853 від 29.05.2000 р., № 1161 від 25.07.2000 р., № 1309 від 22.08.2000 р., № 1470 від 27.09.2000 р.,№ 1781 від 06.12.2000 р., № 220 від 07.03.2001 р., № 221 від 07.03.2001 р.
§3. Структура місцевих державних адміністрацій
До складу місцевої державної адміністрації входять: голова; перший заступник; заступники голови; управління, відділи, інші структурні підрозділи та їх керівники; консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо); апарат.
Голови місцевих державних адміністрацій самостійно визначають кількість посад своїх заступників у межах установленої граничної чисельності, фонду оплати праці працівників та бюджетних видатків на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій.
Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток. Вони підзвітні й підконтрольні головам відповідних місцевих держадміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.
Голова держадміністрації утворює для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад.
Для погодженого розгляду питань, що належать до повноважень місцевої державної адміністрації, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у місцевій державній адміністрації може утворюватися колегія місцевої державної адміністрації у складі голови місцевої державної адміністрації (голова колегії), його заступників і керівника апарату (за посадою), а також керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації. До складу колегії можуть входити керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (за згодою) та посадові особи органів місцевого самоврядування (за згодою), а до складу колегії обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації – також керівники районних державних адміністрацій. Склад колегії обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації не повинен перевищувати 19, районної – 15 осіб. Члени колегії затверджуються та увільняються від обов’язків головою місцевої державної адміністрації.
Головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої держадміністрації в межах виділених бюджетних коштів. Апарат місцевих державних адміністрацій очолює керівник, який призначається на посаду головою місцевої держадміністрації. Голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату. Примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної, Севастопольської міської, районної, районної у місті Севастополі державної адміністрації та її апарату затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. № 821, а примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів Київської міської і районної у місті Києві державних адміністрацій та їх апарату – постановою Кабінету Міністрів від 27 квітня 2000 р. № 733. Вони створюються за функціональним та галузевим принципом. Зокрема, додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. № 821 передбачає наявність таких управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації та її апарату:
Головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої держадміністрації в межах виділених бюджетних коштів. Апарат місцевих державних адміністрацій очолює керівник, який призначається на посаду головою місцевої держадміністрації. Голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату. Примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної, Севастопольської міської, районної, районної у місті Севастополі державної адміністрації та її апарату затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. № 821, а примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів Київської міської і районної у місті Києві державних адміністрацій та їх апарату – постановою Кабінету Міністрів від 27 квітня 2000 р. №733. Вони створюються за функціональним та галузевим принципом. Зокрема, додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. №821 передбачає наявність таких управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації та її апарату:
1. Відділи та інші підрозділи апарату обласної державної адміністрації:
– Організаційний відділ;
– Відділ кадрової роботи та з питань державної служби;
– Відділ роботи із зверненнями громадян;
– Юридичний відділ;
– Загальний відділ;
– Відділ контролю;
– Відділ бухгалтерського обліку;
– Відділ взаємодії з правоохоронними органами;
– Відділ з питань оборонної та мобілізаційної роботи;
– Відділ інформаційно-комп’ютерного забезпечення;
– Господарський відділ;
– Прес-служба;
– Відділ з питань режимно-секретної роботи.
2. Управління, відділи та інші структурні підрозділи облдержадміністрації:
– Головне управління сільського господарства і продовольства;
– Головне управління економіки;
– Головне управління праці та соціального захисту населення;
– Головне фінансове управління;
– Управління промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку (у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Луганській – Головне управління промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку);
– Управління вугільної промисловості (утворюється у разі потреби);
– Управління капітального будівництва;
– Управління житлово-комунального господарства;
– Управління містобудування та архітектури;
– Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській та Чернігівській окремо – Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);
– Управління освіти і науки;
– Управління охорони здоров’я;
– Управління культури;
– Управління з питань молоді, спорту та туризму;
– Управління у справах преси та інформації;
– Управління з питань внутрішньої політики;
– Управління державної ветеринарної медицини;
– Управління з питань майна комунальної власності (за умови делегування радами повноважень з управління майном);
– Управління з питань державних корпоративних прав (утворюються у разі потреби);
– Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності;
– Відділ у справах національностей та міграції;
– Відділ у справах релігій;