Розвиток науки на початку хх ст. 11 страница
Діяльність УПА
| Визначення поняття | Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло в Україні в 1942-50-х роках. У ході війни УПА вела боротьбу як проти нацистської Німеччини, так і проти радянських військ. | ||||
| Етапи формування | |||||
| Дата | Подія | ||||
| Червень – липень 1941 р. | За ініціативою ОУН створено Українську народну революційну армію (УНРА), що налічувала близько 4 тис. чоловік. Згодом через тиск німців більшість бійців УИРА перейшла до відділів Народної міліції, що контролювала порядок у населених пунктах | ||||
| 1941 p Серпень | Т. Булъба-Боровець оголосив себе головним отаманом України, організовував нерегулярне формування української міліції - «Поліську Січ», яки діяла на території Полісся Волині. Орієнтовано чисельність -1-2 тис. чоловік. У листопаді 1941 р. «Поліська Січ» перейшла на нелегальне становище. | ||||
| 14 жовтня 1942 р. | Офіційна дата створення УПЛ. Орієнтовна чисельність - 25-30 тис Пав, чоловік (ні* 1044 р.) | ||||
| Весна 1943 р. | Розгортання масового повстанського руху на Західній Україні. Організація повстанських загони» ОУН-М, які незабаром були приєднані до УПА. До УПА приєднані майже всі загони «Поліської Січі» | ||||
| Липень 1943 р. | Утворення загонів Української народно самооборони (УІІС) на чопі і О. Луцьким, що діяв під безпосереднім контролем УПА | ||||
| Грудень 1943 р. | УНС підпорядковано Головному штабу УПА | ||||
| Територіальні об’єднання УПА (з кінця 1943 р.) | |||||
| УПА-Захід: Галичина і Закарпаття | УПЛ-Північ: Волинь і Полісся | УПА-Південь: Вінницька, Київська, Хмельницька області | |||
| Противники УПА | |||||
| Німецькі окупаційні війська та їхні союзники | Армія Крайова | Радянські партизанські загони | Підрозділи Червоної армії | ||
Дві Червоної армії наприкінці 1942 – у 1944 р.
Наступальні операції Червоної армії наприкінці 1942 – у 1943 р.
| Дата | Військова операція | Результат |
| 19 листопада 1942 р. - 2 лютого 1943 р. | Контрнаступ Червоної армії під Сталінградом | Німеччина та її союзники втратили 1.5 млн. чол. Початок докірного перелому у Великій Вітчизняній війні на користь СРСР, визволення України |
| 18 грудня 1943 р. | Звільнення першого населеного пункту УРСР — с. Півнівки Міловського району Ворошиловградської області. | |
| 29 січня — 18 лютого 4943 р. | Наступ Південно-Західного Й Південного фронтів | Звільнення Північного Донбасу |
| 2 лютого — 6 березня 1943 р- | Наступ Воронезького й Центрального фронтів | Звільнено Східний Донбас, 16 лютою 1943р. – Харків |
| 19 лютого — 25 березня 1943 р. | Контрнаступ німецьких військ із району Краснограда та Красноармійська | Втрата Червоною армією Харкові, Бєлгорода, Північно-Східного Донбасу |
| 5 липня — 23 серпня 1943 р. | Курська битва | Початок визволення Лівобережної України та Донбасу |
| Серпень 1943 р. | Бєлгородсько-Харківська операція | 23 серпня 1943 р. остаточно звільнено Харків |
| 13 серпня — 22 вересня 1943 р. | Донбаська операція | Завершення звільнення Донбасу |
| Вересень - листопад 1913 p. | Битва за Дніпро (серія оперити а форсування Дніпра), Мелітопольська операція | Падіння Східного валу (німецьких укріплень на правому березі Дніпра й на р. Молочній). 6 листопада 1943 р. ціною 250 тис. жителів звільнено Київ |
| Жовтень 1943 р. | Запорізька, Дніпропетровська операції | Звільнення Запорізької, Дніпропетровської області |
| 31 жовтня — 11 грудня 1943 р. | Керченсько-Ельтигенська операція | Звільнення Північної Таврії |
| 20 жовтня 1943 p. | Воронезький, Степовий, Південно-Західний, Південний фронти перейменовані відповідно на 1-й, 2-й,3-й. 4-й Українські фронти |
Волинська трагедія 1943 р.
| Причини | • Взаємні образи поляків та українців, що накопичилися за спільну історію XVI ст. • Переданим Західної України Польщі країнами Антанти після Першої світової війни. • Національна політика Польщі на західноукраїнських землях, що загострила давні конфлікти. • Антипольські заході ОУН, яка вбачала і Польщі головну перешкоду на шляху до незалежності України • Прагнення Армії Крайової встановити контроль над західноукраїнськими землями до приходу Червоної армії. • Відсутність компромісу у територіальних питаннях з боку польського уряду та керівництва ОУН |
| Зміст подій | • Осінь 1941 р. - початок масових убивств українців, здійснюваних Армією Крайовою спочатку на Холмщині, Підляшші, у 1942-1944 рр. – на Галичині й Волині. • Липень 1943 р. - акція деполонізації Волині, організована керівництвом ОУН-Б: масове винищення близько 40 тис. мирних поляків. • 2 жовтня 1943 р. - ОУН-Б заборонила антипольські дії. • Грудень 1943 р. – нова хвиля антипольських акцій на Волині. • Січень 1944 р. - Армія Крайова відвоювала в УПА значну територію Волині, вигнавши звідти українське населення. • Вересень 1944 р. – ОУН-Б офіційно відмовляється від антипольських виступів |
| Результати | • Загибель десятків тисяч польського та українського мирного населення. • Розкол антигітлерівських сил. • Посилення українсько-польського протистояння |
Наступальні операції Червоної армії 1944 р. Визволення України
| Дат | Операція | Результат |
| Січень 1944 р. | Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська | Створення значної виступаючої ділянки фронту німецьких військ у районі Корсунь-Шевченківського |
| 24 січня – 29 лютого 1944 р. | Корсунь-Шевченківська. («Сталінград на Дніпрі») | В оточенні опинилися 11 ворожих дивізій чисельністю 80 тис. чол. |
| Лютий 1944 р. | Рівненсько-Луцька | Захоплення флангу німецького угруповання «Південь» |
| Січень - лютий 1944 р. | Нікопольсько-Криворізька | Визволення Кривого Рогу, Нікополя. Створення умов для звільнення Криму |
| Березень – середини квітня 1944 р. | Проскурово-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігірів-ська, Одеська | Звільнено Південну й Правобережну Україну. 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із Румунією, 8 квітня 1944 р. — на кордон із Чехословаччиною |
| 8 квітня – 12 травня 1944 p. | Кримська | Визволення Криму. У травні 1944 р. за звинуваченням у зраді з півострова було депортовано у віддалені місцевості СРСР 238,5 тис. татар, 15 тис. греків, 12,4 тис. болгар, 8,5 тис. вірмен; майже половина депортованих невдовзі загинула |
| 13-29 липня 1944 р. | Львівсько-Сандомирська | 27 липня 1944 р. звільнено Львів. Перемишль; форсуванням р. Вісли закінчився розгром німецької групи армій «Південна Україна» |
| 20-29 серпня 1944 р. | Яссько-Кишинівська | Визволено Молдавську РСР та Ізмаїльську область України, розгромлено групу армії «Південна Україна» |
| Жовтень 1914 р. | Карптсько-Ужгородська | 8 жовтня 1944 р. визволено останній окупований нацистами населений пункт УРСР — с. Лавочне Дрогобицької області. |
| 28 жовтня 1944 р. | Повне визволення Закарпаття | Остаточне вигнання нацистських окупантів э українських земель |