Стаття 31. Види і склад вищих спеціалізованих судів
1. У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.
2. Вищими спеціалізованими судами в: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.
3. До складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. У вищому спеціалізованому суді, кількість суддів у якому перевищує сорок п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.
4. У вищому спеціалізованому суді утворюються палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати.
5. У вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, визначених цим Законом. Склад і порядок діяльності пленуму вищого спеціалізованого суду визначаються цим Законом.
6. При вищому спеціалізованому суді утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається цим Законом.
7. Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.
У ч. 1 ст. 125 Конституції України міститься припис, за яким система судів загальної юрисдикції будується за принципом територіальності і спеціалізації. На виконання цього положення у коментованому Законі виокремлено в системі судів загальної юрисдикції суди, які мають розглядати спори, що виникають у конкретній сфері правовідносин, оскільки, як свідчить практика, спеціалізація завжди дає більший ефект, ніж універсальна (загальна) діяльність. Фактично в судах загальної юрисдикції спеціалізація завжди неформально існувала. Що стосується Верховного Суду України (за коментованим Законом, щоправда, палати в ньому не утворюються), апеляційних загальних судів, то наявність у них палат, де розглядається певна категорія справ, є не що інше як спеціалізація, хоча Закон на це прямо і не вказує.
Коментована стаття визначає поняття, види, порядок утворення, склад та структуру вищих спеціалізованих судів.
Вищими судовими органами у системі спеціалізованих судів України є: Вищий господарський суд України - відносно спеціалізованих судів, які розглядають господарські спори; Вищий адміністративний суд України - відносно спеціалізованих судів, які розглядають спори, що виникли у сфері публічних правовідносин; Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ - відносно розгляду в касаційній інстанції справ, вирішених судовими палатами відповідно з цивільних або кримінальних справ апеляційних загальних судів.
Останній утворено Указом Президента України "Про Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ" віл 12 серпня 2010 року № 810/2010 з 1 жовтня 2010 року.
Вищі спеціалізовані суди складаються з професійних суддів, які обрані на посаду безстроково, тобто мінімальний практичний досвід їх роботи на посаді професійного судді становить не менше п'яти років. Загальне адміністративне керівництво вищим спеціалізованим судом здійснює голова суду та його заступники, дотримуючись при цьому принципу незалежності суддів та підкорення їх тільки закону. Голова та його заступники призначаються на посаду строком на 5 років з числа суддів даного суду і звільняються з посади у порядку, визначеному статтею 20 цього Закону.
У вищому спеціалізованому суді утворюються судові палати для розгляду окремих категорій справ у межах відповідної спеціалізації судової юрисдикції. Так, відповідно до Наказу Вищого Господарського Суду України від 27 лютого 2003 року №18 (з наступними змінами) у складі Вищого господарського суду діють такі судові палати:
1.1. Судова палату з розгляду справ про банкрутство.
Судова палата з розгляду справ про банкрутство розглядає справи про банкрутство.
1.2. Судова палату з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами. Судова палата розглядає справи у господарських спорах про:
- право власності та інші речові права;
- укладення, зміну і розірвання договорів;
- визнання угод недійсними і застосування наслідків їх недійсності (за винятком справ за участю податкових органів);
- розрахунки за продукцію, товари, послуги;
- невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникають з договорів;
- цінні папери, корпоративне управління та реалізацію корпоративних прав;
- захист ділової репутації суб'єктів підприємницької діяльності;
- інші справи у господарських спорах, що виникають між господарюючими суб'єктами.
1.3. Судова палату з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов'язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів.
Судова палата розглядає справи у господарських спорах, що виникають з податкових відносин, а також про:
- визнання недійсними актів органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та інших установ і організацій, що здійснюють контроль за підприємницькою діяльністю;
- спонукання органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та інших установ і організацій видати акт або вчинити дії, необхідні для здійснення підприємницької діяльності;
- стягнення штрафних санкцій за порушення встановленого порядку підприємницької діяльності;
- про повернення стягнутих з суб'єктів підприємницької діяльності у безспірному порядку сум штрафних санкцій;
- створення, реорганізацію і ліквідацію юридичних осіб, скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності;
- продовження строку адміністративного арешту активів платника податків; застосування:
- земельного законодавства;
- митного законодавства;
- законодавства про захист економічної конкуренції та захист від недобросовісної конкуренції;
- законодавства про зовнішньоекономічну діяльність;
- бюджетного законодавства (справи за участю Рахункової палати, органів контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства);
- інші справи у господарських спорах, пов'язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів.
1.4. Судова палату з розгляду справ у господарських спорах, пов'язаних із захистом права на об'єкти інтелектуальної власності.
Судова палата з розгляду справ у господарських спорах, пов'язаних із захистом права на об'єкти інтелектуальної власності, розглядає справи у господарських спорах про захист авторського права і суміжних прав, захист права на об'єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, сорти рослин, інші об'єкти).
Матеріали справ разом з касаційними скаргами передаються до судових палат управлінням документального забезпечення Вищого господарського суду України відповідно до встановленої цим наказом спеціалізації.
Контроль за додержанням порядку, розподілу справ між судовими палатами покладається на керівника апарату.
Судові палати вищого спеціалізованого суду формуються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Він організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати.
Для вирішення загальних питань, що виникають у діяльності спеціалізованих судів України, однакового застосування законодавства у відповідній судовій юрисдикції нижчестоящими судами у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду, який є колективним органом. До його складу входять всі судді вищого спеціалізованого суду. Пленум вирішує питання, передбачені ст. 36 цього Закону.
Вищі спеціалізовані суди можуть мати свої друковані органи. Це положення Закону забезпечує оперативне доведення інформації яро конкретні судові рішення, узагальнення судової практики, постанови Пленуму до суддів, прокурорів, адвокатів, установ і організацій, інших суб'єктів правозастосовної діяльності (див. коментар до ст. 37 цього Закону).
Оскільки робота суддів пов'язана з опрацюванням великого масиву нормативно-правових актів, інших актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, коментована стаття передбачає можливість утворення при вищих спеціалізованих судах науково-консультативних рад, які займалися б роз'ясненням таких актів та їх науковим обґрунтуванням, що дасть можливість уникнути можливих помилок при розгляді конкретних справ. Головним завданням науково-консультативних рад є опрацювання питань, пов'язаних з роз'ясненням законодавства, подання висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, а також опрацювання інших питань, пов'язаних з необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду. Саме тому до цих рад поряд із суддями, які мають значний досвід роботи і схильність до наукового осмислення судової практики зі складних питань застосування законодавства, входять також провідні науковці-фахівці в певних галузях права.
Статус Науково-консультативної ради вищого спеціалізованого суду визначається статтею 37 цього Закону.