Змістовний модуль ІV. Новітні напрями наукових досліджень

В політичній географії

Тема 9. Електоральна географія. Географія виборів (електоральна географія) - новий напрям розвитку ПГ. Місце електоральної географії (ЕГ) у системі географічних наук. Теоретичні основи ЕГ і її основні напрямки. Методи досліджень ЕГ. Географія голосувань. Географічні фактори голосувань. Географія представництва. Розміщення партійно-політичних сил (ППС) та їх територіальне співвідношення. Фактори територіальної розстановки ППС. Аналіз впливу ППС на результати виборів. Політико-географічне (електоральне) районування держави. Електоральна «температура» регіонів. Викривлення. волевиявлення виборців. Коефіцієнт Джинні. «Інженерія» виборів. Способи джеррімендерингу.

Поняття політичної партії та громадсько-політичного руху. Відмінність між партією та непартійною інституцією. Функції політичної партії. Підходи до типології політичних партій (за ідеологією, організаційною будовою, цивілізаційними, культурно-історичними цінностями, функціями та місцем у політичній системі суспільства і та ін.). Класифікація партій за напрямами політичних поглядів (ідеологією): комунізм-соціалізм, лібералізм, консерватизм, націонал-радикалізм. Соціальна база політичної партії. Партійні системи, їх класифікація. Види громадських організацій.

Критерії класифікацій виборчих систем. Типи виборчих систем на прикладі окремих держав: мажоритарна, преференційна, пропорційна, змішана. Чинники, що впливають на політичну ситуацію в країні: історико-географічні, демоетнічні, класово-соціальна структура населення, політико- та економіко-географічне положення. Прикладна ЕГ.

Сучасна політична ситуація в Україні (за результатами останніх виборів). Електоральна географія України. Основні партії України. Градієнта Захід/Схід. Розходження місто/сіло.

Тема 10. Історія геополітичної думки і теоретичні підходи в геополітиці. Історична змінюваність політичних уявлень. Поняття геополітики. Зміст і співвідношення понять «політична географія», «геополітика», «геостратегія». Історія геополітичних уявлень і теорій. Напрями геополітики: доктринально-нормативна (німецька), концептуальна, американська школи геополітики. Вплив на розвиток геополітики праць Ф. Ратцеля. Євразійський материк як найважливіший геополітичний регіон сучасності. Основні геостратегічні агенти Євразії (Китай, Німеччина, Франція, Росія, Індія). Геополітичні центри Євразії.

Основні класичні геополітичні доктрини (Р. Челлєн, А.Т. Меган, Г. Маккіндер, К. Гаусгофер, Н. Спайкмен). Наукові школи сучасної геополітики (С. Коен, А. Страус, Й. Галтунг, З. Бжезинський, Г. Киссинджер та ін.). Опоненти експансіонізму в геополітиці (П. Відаль-де-ла-Бланш, Ж. Ансель). Гегемонія і лідерство в міжнародних політичних відносинах. Світові геополітичні цикли гегемонії («лідерства») у працях А. Тойнбі, Дж. Модельскі та В. Томпсона, П. Тейлора. Подвійна модель аналізу геополітичних гегемоній Кондратьєва-Валлерстайна. С. Хантінгтон і «зіткнення цивілізацій». Ф. Фукуяма і «кінець історії». Геополітична історія Росії: між Заходом і Сходом. Концепція «Москва – Третій Рим» (ігумен Фелофей). Концепція «Суверенної демократії». Геополітична концепція євразійства. Концепція просторових імперій ХХІ століття. Концепції моно-, бі-, багатополярного світу. Нестабільність сучасної геополітичної ситуації у світі, перспективи її зміни.

Сучасні геополітичні проблеми кордонів як геополітичної реальності, мети, геополітичного засобу. Геополітичні проблеми контролю над морями та океанами, суходолом, сировинними ресурсами, аерокосмічним простором. Поняття статусу держави в геополітичному просторі, боротьба за світове лідерство. Чинники, що впливають на світовий статус держави (розмір території, кількість населення і його якість (освіта, стратифікація, здоров'я), промислово-економічну базу (розмір, якість), ступінь забезпеченості сировинними ресурсами, обсяг та якість військового потенціалу).

Геополітика й Україна. Погляди на геополітику М. Грушевського, Ю. Липи, Д. Донцова, С. Рудницькoгo, М. Міхновського. Сучасні геополітичні проблеми України (відкритість території, роль Чорного та Азовського морів, особливості природних умов; Україна на перехресті геополітичних інтересів сусідніх держав). Геополітичні доктрини України.

Тема 11. Основи геоглобалістики. Якісна зміна міжнародної політичної системи. Поняття «глобалізація». Глобалізація як історичний процес: вплив на політосферу і політичну карту світу. Посилення взаємозв’язків між країнами у всіх сферах життя у ХХ–ХХІ ст.ст. Глобалізація процесів економічного, соціального, політичного, культурного і духовного розвитку людства. Глобалізація та трансформація інституту держави: оптимістичні, традиціоналістські та конструктивні теорії. Транснаціональні корпорації (ТНК) як нові геостратегічні суб'єкти міжнародних відносин. Виникнення глобальних (всесвітніх) проблем: поняття і класифікації. Взаємозв'язок між ними, причини виникнення, сучасний стан й перспективи вирішення. Проблеми поширення демократії і багатопартійності. Значення глобалізації для окремого громадянина.

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

Практична робота 1. Політична географія як наука. Політика як географічна реальність(за підсумками лекційної теми 1 «Вступ. Предмет, об’єкт і структура політичної географії»)

Зміст практичної діяльності:

1) Задачі і зміст політичної географії: історія формування та сучасний стан. Провести систематизований за певною ознакою (часом, країною, змістом тощо) порівняльний аналіз визначень терміну «Політична географія» за різними авторами.

Постаті вчених, погляд на зміст політичної географії яких є обов’язковим для розгляду: Ф. Ратцель, Ю. Челєн, І. Ноумен, Р. Гартшорн, С. Коен, Н. Паундс, Дж. Прескотт, Дж. Егнью, В. Семенов-Тян-Шанський, І. Вітвер, В. Колосов, М. Мироненко, С. Лавров, Я. Машбиць, М. Каледін, І. Маєргойз, Л. Смирягін, О. Вітковський, В. Яг'я, С. Рудницький, В. Кубійович, С. Томашівський, В. Геринович, О. Топчієв, О. Шаблій, М. Пістун, М. Дністрянський та ін.

2) Політика як географічна реальність. Проаналізувати різні визначення політичної географії, її об’єкту і предмету, і виділити перелік географічних ознак політосфери.

3) Політична географія і суміжні з нею географічні, гуманітарні й соціальні науки. Скласти графічну схему міждисциплінарних зв’язків політичної географії з іншими науками; проілюструвати співвідношення політичної географії, геополітики та політології).

Індивідуальне завдання:

1. Завдання за політичною картою світу: вивчити розташування країн світу та їхні столиці, вміти показувати їх на контурній карті.

2. Конспективно охарактеризувати стан політичної географії в Україні на сучасному етапі.

Рекомендовані джерела: 3 – 11, 13, 14, 16 – 18, 21, 40, 41, 44, 46, 58.

Практична робота 2. Території суверенні, залежні та з невизначеним статусом на сучасній політичній карті світу(за підсумками лекційних тем 2 «Політична карта світу» і першої частини теми 3 «Географічне державознавство»)

Зміст практичної діяльності:

1) Географічний простір держави. Згідно з поняттям та складовими географічного простору держави, скласти характеристику геопростору однієї держави світу на вибір.

2) Форми державної території. За існуючим переліком форм державної території провести угрупування країн певної частини світу (за варіантом).

3) Сучасні колоніальні й залежні території. На основі переліку залежних територій світу (додаток Б) для частини світу за варіантом скласти інформаційну базу даних колоній, де по кожній з них навести наступні відомості:

1) офіційна назва, 2) належність до метрополії, 3) вид (форма) залежності, 4) адміністративний центр, 5) площа, 6) чисельність населення,

7) офіційна мова, 8) релігійний склад населення, 9) грошова одиниця, 10) розмір ВНП, 11) наявність символів державності – прапора, герба

4) Території з невизначеним статусом і самопроголошені держави. На основі додатку В для частини світу за варіантом побудувати карту географічного розташування самопроголошених держав та територій з невизначеним статусом; на основі відомостей про ці країни із мережі Internet розробити їх систематизацію за двома певними ознаками (часом утворення, ступенем фактичного суверенітету, причиною утворення, наближеністю до визнання міжнародною спільнотою, життєвим рівнем населення, наявністю природних ресурсів, гостротою боротьби за визнання тощо).

Індивідуальне завдання:

1. Розібрати питання походження та принципів утворення власних назв країн світу.

2. Оцінити фактор сусідства як зовнішньополітичний ресурс України.

Рекомендовані джерела: 2, 11, 13, 14, 17, 18, 28, 29, 43, 45, 47, 50, 58, 59, 63 – 65, 70.

Практична робота 3. Динаміка політичної карти світу. Територіальні претензії держав(за підсумками лекційних тем 2 «Політична карта світу» і другої частини лекційної теми 3 «Географічне державознавство»)

Зміст практичної діяльності:

1) Прогнозування кількісних змін політичної карти світу. На основі обробки матеріалу книги «Етнополітична карта світу: ХХІ століття» [28, 68] скласти перелік прогнозованих змін на території певної частини світу (за варіантом) та проаналізувати причини й чинники дезінтеграції в регіоні.

2) Проблема територіальних претензій на сучасній політичній карті. На основі даних додатку А розробити карту територіальних конфліктів та претензій країн частини світу; розробити класифікацію типів територіальних зазіхань та проаналізувати їхні чинники.

3) «Гарячі точки» планети. Побудувати карту сучасних «гарячих точок» Землі й скласти їхню типологію за певною ознакою (часом виникнення, причинами існування, тривалістю конфлікту, кількості учасників, спроб міжнародного втручання тощо).

4) «Гарячі точки» і туризм. На основі даних ВТО про доходи від туризму та чисельність іноземних туристів проілюструвати взаємозв'язок між туристичними потоками та географією «гарячих точок» планети.

Індивідуальне завдання:

1. Скласти у конспекті лекцій аналітичну таблицю «Співвідношення колоній і метрополій за площею території та населенням на початку і в кінці ХХ ст.».

2. Підготуватися до контрольної роботиз теми «Географічне державознавство і політична карта світу».

Рекомендовані джерела: 5, 7, 11, 12, 17, 18, 28, 29, 58, 59, 63 – 65, 68, 70, 72.

Практична робота 4. Географічні типології країн світу(за підсумками лекційної теми 4 «Класифікації та типології країн світу»)

Зміст практичної діяльності:

1) Контрольна роботаз теми «Географічне державознавство і політична карта світу».

2) Типи територіального устрою держав світу. Скласти порівняльну аналітичну таблицю з аналізом переваг і негативних рис унітарного та федеративного типів державного устрою. На контурній карті світу показати федеративні країни світу із зазначенням типу федерації.

3) Класифікації й типології країн світу. Для трьох країн (за варіантом, табл. 3) визначити їх категорії за 13 класифікаціями (за формою правління, державним устроєм, типом політичного режиму, ідеологічною орієнтацією, державно-правовим режимом, площею території, кількістю населення, типом відтворення населення, національним складом, рівнем урбанізації, природно-ресурсним потенціалом, рівнем соціально-економічного розвитку, ступенем небезпеки для туристів).

Таблиця 3

Варіанти країн світу для виконання завдання

1. Мексика, Танзанія, Швеція	11. Китай, Вірменія, Марокко	21. США, Греція, Індонезія
2. Колумбія, Лівія, Грузія	12. Казахстан, Ірак, Еквадор	22. Кірібаті, Судан, Німеччина
3. Лаос, Беліз, Лесото	13. Філіппіни, Фіджі, Білорусь	23. В’єтнам, Ангола, Іспанія
4. Японія, Молдова, Габон	14. Чилі, Нігерія, Хорватія	24. Норвегія, Ефіопія, Свазіленд
5. ОАЕ, Іран, Коста-Ріка	15. Уругвай, Польща, КНДР	25. Чорногорія, Ізраїль, ФШМ
6. Аргентина, Сирія, Франція	16. Австралія, Непал, Гана	26. Киргизстан, Литва, Панама
7. Малайзія, Парагвай, ЦАР	17. Ліван, Суринам, Гвінея	27. Австрія, Туреччина, Перу
8. Оман, Сербія, Гондурас	18. Індія, Україна, Зімбабве	28. Алжир, Монголія, Швейцарія
9. Росія, Бельгія, Венесуела	19. Латвія, Сенегал, Д.Р.Конго	29. Малайзія, Туніс, Нікарагуа
10. Канада, М’янма, Руанда	20. Непал, Угорщина, Пакистан	30. Куба, Афганістан, Андорра

Індивідуальне завдання:

1. Скласти у конспекті лекцій аналітичну таблицю «Форми державного устрою і правління країн світу».

2. Підготуватися до обговорення результатів самостійної роботи за блоком 1 «Історія становлення і розвитку політичної карти Європи».

Рекомендовані джерела: 2, 4, 5, 7, 8, 13, 14, 17, 18, 20, 27, 31, 37, 39, 40, 42, 47, 50, 52, 58, 59, 63, 65, 70.

Практична робота 5. Історична політична географія(за підсумками лекційних тем 5 і 6 «Політична карта Старого та Нового Світу» та індивідуальної роботи студентів)

Зміст практичної діяльності:

1) Динаміка держав історико-географічного регіону. На основі роботи з історико-географічними атласами, картами, відповідною історико-географічною літературою скласти хронологічний перелік держав, що існували на території історико-географічного регіону (за варіантом).

2) Хронологія політико-географічних змін. На підставі обробки історичної країнознавчої літератури простежити динаміку території, форм державного правління, територіально-політичної організації, політичних режимів у 2 державах світу на вибір.

3) Самостійна робота за блоком 1 «Історія становлення і розвитку політичної карти Європи».

Індивідуальне завдання:

1. Підготуватися до підсумкової контрольної роботи за змістовним модулем І «Методологія політичної географії. Політична карта світу».

Рекомендовані джерела: 9, 10, 15, 17, 22, 23, 36, 50, 51, 58, 63, 64, 65.

Практична робота 6. Кордони держав і міжнародні інтеграційні процеси(за підсумками лекційних тем 7 «Географія столиць та границь» та 8 «Міжнародні інтеграційні об’єднання на політичній карті світу»)

Зміст практичної діяльності:

1) Державний кордон як чинник впливу на динаміку турпотоків. За варіантом країни (на вибір, але яка має не менше трьох сусідів першого порядку) охарактеризувати її кордони. Результати подати у вигляді таблиці 4.

Таблиця 4

Відомість опису державного кордону держави _______________________

Державний кордон з країною	Довжина ділянки кордону, км	Рік остаточного формування	Візовий режим	Етап встановлення
1.
2.
3.
….

2) Міжнародні міжурядові організації. Скласти перелік міжнародних міжурядових організації, до яких входять держави політико-географічного регіону (за варіантом). Інформацію подати у вигляді аналітичної таблиці, побудованої відповідно до функціональної та територіальної класифікацій міжнародних організацій.

3) Хронологія формування міжнародної організації.Згідно з варіантом (на вибір) розглянути історію формування міжнародної міжурядової організації та виділити хронологічні періоди її кількісного та якісного розвитку. Скласти карту територіального розвитку організації.

Індивідуальне завдання:

1. Скласти в конспекті структурно-логічну схему структури ООН.

2. Конспективно в загальному огляді охарактеризувати цілі й завдання неурядових міжнародних організацій.

Рекомендовані джерела: 2, 12, 14, 17, 18, 33, 34, 42, 47, 48, 50, 56 – 59, 62, 63, 65 – 67, 70, 72.

Практична робота 7. Електоральна географія та геополітика(за підсумками лекційних тем 9 «Електоральна географія» та першої частини теми 10 «Історія геополітичної думки і теоретичні підходи в геополітиці»)

Зміст практичної діяльності:

1) Електоральна географія України. Здійснити порівняльний аналіз основних програмних положень політичних партій України. Результати подати у вигляді «шкали політичних поглядів» – графіку, побудованому за типом чотиривісної координатної системи, де вертикальна вісь – певні конкретні протилежні програмні цілі політичних сил (наприклад, ступінь підтримки інтеграційних устремлінь до НАТО – від повного не підтримання, до найголовнішої програмної засади), а горизонтальна вісь – градація за загальними ідеологічними позиціями (від крайніх лівих до крайніх правих).

2) Електоральна «температура» регіонів України. Користуючись статистичною інформацією ЦВК про результати волевиявлення населення України на останніх загально державних виборах здійснити порівняльний аналіз територіальних відмінностей в електоральних уподобаннях; з’ясувати причини наявних територіальних відмінностей.

3) Геополітична думка. На основі опрацювання навчальних посібників скласти інформаційну біографічну таблицю найвидатніших теоретиків геополітики світу та України, надати відомості про їхні основні праці.

Індивідуальне завдання:

1. Підготуватися до обговорення результатів самостійної роботи за блоком 2 «Геополітика і геополітичні концепції».

Рекомендовані джерела: 3 – 14, 16, 18, 21, 25, 38, 40, 41, 44, 46, 49, 60, 69.

Практична робота 8. Геополітичні концепції(за підсумками другої частини лекційної теми 10 «Історія геополітичної думки і теоретичні підходи в геополітиці» та індивідуальної роботи студентів)

Зміст практичної діяльності:

1) Геополітичні концепції минулого й сьогодення. На основі опрацювання навчальної літератури скласти хронологічну таблицю (за формою табл. 5) основного змісту та авторів найважливіших геополітичних концепцій.

Таблиця 5

Хронологія розвитку геополітичних концепцій та їх стисла характеристика

Часові етапи розвитку геополітики	Геополітична концепція
Автор, країна	Назва	Рік	Праця автора	Стислий зміст

Постаті вчених, геополітичні доктрини яких є обов’язковим для розгляду: Ф. Ратцель, Р. Челлєн, Ш. Монтеск’є, А.Т. Меган, Г. Маккіндер, К. Гаусгофер, Н. Спайкмен, С. Коен, А. Страус, Й. Галтунг, З. Бжезинський, Г. Киссинджер, П. Відаль-де-ла-Бланш, Ж. Ансель, А. Тойнбі, Дж. Модельскі, В. Томпсон, П. Тейлор, І. Валлерстайн, С. Хантінгтон, Ф. Фукуяма, Д. Гедіс, Фелофей, Н.А. Нартов, С.А. Поздняков, О. Дугін, В. Дергачов, М. Грушевський, Ю. Липа, Д. Донцов, С. Рудницький, М. Міхновський, В.А. Колосов, Н.С. Міроненко, С.Б. Лавров, доктрини Монро, Трумена, Айзенгауера, Джонсона, Ніксона, Картера, Рейгана та ін.

2) Самостійна робота за блоком 2 «Геополітика і геополітичні концепції».

Індивідуальне завдання:

1. Підготуватися до обговорення результатів самостійної роботи за блоком 3 «Полiтико-географічні аспекти глобалізації».

Рекомендовані джерела: 3 – 14, 16, 18, 21, 25, 38, 40, 41, 44, 46.

Практична робота 9. Глобальні проблеми людства(за підсумками лекційної теми 11 «Глобальні проблеми людства» та індивідуальної роботи студентів)

Зміст практичної діяльності:

1) Глобалістика і глобальні проблеми сучасності. Скласти аналітичну таблицю найголовніших глобальних проблем людства, в якій розкрити сутність, причини виникнення й можливі шляхи вирішення цих проблем.

2) Самостійна робота за блоком 3 «Полiтико-географічні аспекти глобалізації».

Індивідуальне завдання:

1. Підготуватися до підсумкової контрольної роботи за змістовним модулем ІІ «Прикладні питання політичної географії».

Рекомендовані джерела: 1, 4, 5, 10, 12 – 14, 18, 25, 32, 44, 46, 51, 71, 74, 75.