Теза сформована у темі твору.

Як на мене , то це просто, бо учень має погодитися чи не погодитися з тим . що йому пропонують. Саме тут можна почати свою роботу , використовуючи мовні конструкції на кшталт:

** Я підтримую думку, висловлену у назві твору…..

** Важко не погодитися з тезою, яку нам пропонують для обговорення….

** Не можу погодитися із думкою , яка звучить у темі твору. Я висловлю своє бачення цієї проблеми….

** Мені здається , що теза, яка нам запропонована для роздуму, помилкова. Я хотіла довести протилежне твердження….

Тепер розглянемо приклади , які пропонують готову тезу.

Ніхто не знає сили своїх здібностей, поки їх не випробує…

Багато розмов точиться про здібності людські. Ось і нам треба висловити свої міркування , які стосуються проблеми людина і талант.

Я повністю згоджуюся з думкою , висловленою у назві твору. Вважаю , що людина не може сама збагнути силу свого талану. Просто нам не дано право вихваляти себе , коли ти ще неоцінений іншими.

Усяка справжня освіта досягається шляхом самоосвіти…

Колись для мене слово «самоосвіта» було незрозумілим. Та пройшов час, це слово стало для мене важливим.

Я вважаю , що недарма і тема нашого твору звернена до двох ключових слів :»освіта», «самоосвіта».

Важко не погодитися з тезою , що нам пропонують для обговорення. Наш світ вимагає людини освіченої, бо постійно йде оновлення науки. Важливо , щоб людина працювала над удосконаленням свого інтелектуального рівня.

Слід зауважити , коли тему твору сформовано у вигляді афоризму, учневі потрібно просто зрозуміти його. Коли ж виникає невпевненість щодо правильності розуміння, то , формулюючи тезу , треба зазначити: »Запропоновану для роздуму думку я розумію так…» і довести своє твердження.

Для ілюстрації цього прикладу розглянемо дві теми.

Будь-яке добро сховане у вдячності, як вогонь і світло в камінці.

Цей афоризм належить Григорію Сковороді. Звичайно, я не знаю, за яких обставин він сказав ці слова. Можливо ,неправильно і трактую їх. Цей афоризм я розумію так.

Добро завжди сховане десь далеко. Людина ,яка здатна та такі вчинки , само того не відає. Вона заслуговує вдячності, якої важко відшукати. Мабуть. Моя думка не досить оригінальна. Мало хто на добро відповідає вдячністю чи не так?!

Життя – це гра, з якої людина ніколи не виходить переможцем…

Д.Лондон

Афористично сформовану тему твору , як на мене, слід розуміти так : кожен із нас розуміє , що життя - це гра з самим собою , з світом, друзями. Хіба можна з такої гри вийти переможцем. Безперечно , що ні! Особисто я вважаю ,що переможець просто на певний час дістає бонус від долі , який треба віддати іншому.

Тема твору – дилема (вибір двох варіантів).

Щоб сформулювати таку тезу є кілька можливих способів:

** стати на бік однієї з частин дилеми;

** обєднати дві точки зору;

** запропонувати третій варіант (свій).

Тепер ми це розглянемо на прикладі.

Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий зорі. Що кому?

О. Довженко

Перший варіант.

На мою думку, людина - митець – це не просто людина , а носій Добра і Духовності. Я згоджуюся з думкою про те , що коли кожен із нас , який несе великий духовний потенціал , подивиться на щось , то побачить щось прекрасне. Яке забажає донести до всіх.

Другий варіант.

Що для мене калюжа? Просто якась багнюка. Як я можу в ній щось побачити , крім брудної води і жаб?! Я не згоджуюся з думкою автора про те , що калюжа серед шляху – це щось поетичне чи обожнюване. Більшість людей не ті , хто живе ілюзіями.

Третій варіант.

Ми всі земні люди. Нічого страшного , що хтось бачить у простому величне , а хтось – ні. Сама природа людини така. Не варто протиставляти ці дві точки зору. Вони обидві заслуговують на увагу.

3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформувати самому.

Тут потрібно виявити справжню самостійність мислення і сформувати власну.

Спочатку ми пишемо про складність запропонованого для судження поняття або про різне сприйняття людьми або про його загальновизнане значення, а в другому – про своє власне розуміння.