Тема: Правила спілкування фахівця

Тема: Культура фаховогомовлення

Мова – носій культури, засіб нагромадження суспільно-історичного, культурного надбання народу – творця мови.

Державна мова – закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та інформації.

Стиль – різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має особливості добору й використання мовних засобів.

Мовний стиль – сукупність мовних засобів вираження мови, зумовлених змістом і метою висловлювання.

Стилі мови – науковий, діловий, розмовний, публіцистичний, художній, конфесійний.

Типи мовлення –роздум, розповідь, опис.

Жанри – різновиди текстів певного стилю, що різниться насамперед, метою висловлювання, сферою спілкування та іншими ознаками.

Тема: Літературна мова

Літературна мова – це унормована відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей.

Зачинатель нової УЛМ – І. Котляревський

Основоположник сучасної УМ – Т.Шевченко

Мовна норма – сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному етапі.

Норма літературної мови – це реальний історично-зумовлений і порівняно-стабільний мовний факт, що відповідає системі та нормі мови і становить єдину можливість або найкращий для данного конкретного випадку варіант, відібраний суспільством на певному етапі його розвитку із співчинних фактів національної мови у процесі спілкування.

Норми УЛМ – правила, якими користуються мовці в усному і писемного мовленні : орфоепічні, акцентуаційні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, орфографічні, пунктуаційні, стилістичні.

Культура мови – галузь мовознавства, що займається утвердженням норм на всіх мовних рівнях.

Культура мовлення- передбачає дотримання мовних норм вимови, наголосу, побудови вислову, точність, а також дотримання правил мовленнєвого етикету. Ознаки культури мовлення: правильність, точність, виразність,логічність, доречність, образність.

Виступ під час дискусії – це роздум проблемного характеру. Види виступів: монолог – ствердження, монолог-спростування. Основні вимоги мовного етикету – уважність, чемність, ввічливість.

Етика ділового спілкування – наука, яка оперує відповідними знаннями, теоріями, методами, методологією і в одночас, це мистецтво, тому що залежить від світосприйняття та здібностей особистості.

Спілкування – основна форма людського буття, є формою життєдіяльності людей і необхідною умовою їх об’єднання та розвитку окремої особистості.

Спілкування – це процес установлення і розвитку контактів між людьми, що виникає як потреба у спільній діяльності та включає : 1.Сприйняття, пізнання й розуміння партнерів; 2.Обмін інформацією; 3.Вироблення єдиної стратегії взаємодії.

Види і форми спілкування:

1.За використанням знакових систем: вербальне (словесне:усне, писемне) і невербальне (безсловесне: візуальні, аудіальні,тактильні)

2.За характером зв’язку : безпосереднє (один на один) і опосереднє ( по телефону)

3.За кількістю учасників у спілкуванні : між персональне, масове

4. За включенням у процес спілкування соц. Складових : міжособистісне, рольове.

Ділове спілкування (рольове) – спілкування між співрозмовниками, партнерами, опонентами, які мають відповідні соц. Позиції, визначені їх соц. ролями і відповідними функціями, спрямоване на повне або часткове вирішення конкретних проблем, організацію суспільної діяльності.

Етикет – встановлені правила поведінки, прийняті в суспільстві або його частині.

Ділова етика – сукупність норм поводження підприємця, сукупність вимог, що їх культурне суспільство пропонує дотримуватися у спілкуванні з людьми, вимог, невідємних від усталеного образу ділової людини.

Усний монолог – безтекстові та зафіксовані форми, розраховані на усне відтворення.

Виступ – вид усного публічного мовлення, який має певну мету ( інформаційну, переконання)

Мовленнєвий етикет – це національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки, які реалізуються в системі стійких формул і висловів у різних ситуаціях побутового, виробничого і ділового життя.

Літературні норми мови – ознаки, правила опрацьованого мовлення, яке є зразком писемної і усної форм спілкування.

Тема: Правила спілкування фахівця

Бесіда – розмова 2х або більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем. Етапи бесіди : 1.Визначення місця і часу зустрічі; 2. Початок бесіди; 3. Формування мети зустрічі; 4.Обмін думками і пропозиціями; 5. Закінчення бесіди

Телефонна розмова – один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими такими причинами :

· Співрозмовники не бачать один одного

· Обмежений час

· Наявність технічних перешкод

· Етапи телефонної розмови

· Встановлення зв’язку

· Виклад справи ( мета дзвінка)

· Закінчення розмови