Люблінська та Берестейська унії: причини укладання, суть та наслідки.

Люблінська унія. Дата:1 липня 1569. Сторони: Королівство Польща та ВКЛ. Предпосилки: опасение польско-католической партии, что Литва, с прекращением в лице Сигизмунда-Августа литовско-польской династии Ягеллонов, отделится от Польши. В отличие от всех предыдущих уний, Люблинская уния заранее планировалась как конституционное и законное объединение Польши и Литвы под властью одного выборного короля

Умови:

1. Польша и Литва должны были составить единое содружество (res publica), единое государство (unum regnum), единый народ (unus populus).

2. Они должны иметь единого суверена, с титулом «король Польский, Великий князь Литовский».

3. Суверен должен избираться сенатом и шляхтой объединенного народа.

4. Избирательный сейм должен будет собираться в Польше, а не в Литве.

5. Вновь избранный король, после того как примет корону, должен дать клятву защищать свободы обоих народов.

6. Король должен быть коронован в Кракове. Отдельной церемонии посажения на великое княжение литовское не будет.

7. Будет существовать лишь один сенат и один сейм; и тот и другой будут установлениями польской короны («коронными»).

8. Внешняя политика будет одной и той же для обоих народов.

9. Земельные угодья могут приобретаться поляками в Литве и литовцами в Польше.

Наслідки::

· введение католичества и польского языка, слияние всех культур в единую

· Создание Речи Посполитой

· Уния не столько укрепила власть монарха (чего и желал Сигизмунд), сколько усилила влияние шляхты, увеличив заодно и её численность

· Серьёзно закреплялись полномочия местной власти, что привело к сильному росту коррупции в рамках новообразованной Речи Посполитой.

· Результатом стала анархия, которая в дальнейшем активно разрушала Речь Посполитую

укр.землы увыйшли до складу польщі і утворили 6 воєводств, польська шляхта захопила землі укр.. селян. Відбулось закріпаченняЮ посилення соц..економ. гніту,утиски православ’я, насадження католицизму

Берестейська унія. Дата:1596

Причини: Основні причини укладення унії для православних єпископів. Для православних єпископів основними причинами укладання унії були:

а) невдоволення втручанням у церковні справи організованого в братства міщанства;

б) бажання визволитися від своїй підпорядкованості східним патріархам, які не мали достатньої влади для захисту стану православної церкви в Речі Посполитій;

в) необхідність зберегти своє привілейоване становище в новій державі і домогтися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті, мали титули «князів церкви» і підкорялися тільки владі Папи та короля;

г) саму унію православні єпископи розглядали як рівноправне об'єднання церков під керівництвом Папи Римського, який після захоплення турками Константинополя залишався єдиним вищим церковним ієрархом, який мав реальну владу.

Основні причини укладення унії для католицьких священиків і польської шляхти. Католицькі священики і польська шляхта розглядали унію як:

а) необхідність ідеологічного обґрунтування захоплення польськими магнатами українських земель;

б) можливість збільшити кількість підвладних Ватикану парафій за рахунок православної церкви при неможливості прямого насадження католицизму в Україні, яка мала стійкі довголітні традиції православ'я.

в) майбутня уніатська церква сприймалася ними як другорядна тимчасова організація для підкорених українських «хлопів», покликана зміцнити польсько-католицький вплив на приєднаних українських землях.

Суть: ідея об'єднання християн після розколу в 1054 р. на православну та католицьку у єдину церкву, тісніше зв’язати Україну й Білорусь з Польщею і нейтралізувати впливи Москви; На захист правосл. стали всі верстви населення – козацтво, міщанство.