КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ. 1. Як Ви розумієте поняття «ініціація проекту»?

1. Як Ви розумієте поняття «ініціація проекту»?

2. Що таке концепція проекту та які етапи її розробки?

3. Для чого потрібен «Устав проекту»?

4. Що означає оцінити життєздатність проекту?

5. Види проектного аналізу.

6. Які основні етапи передбачає техніко-економічний, фінансовий та загальноекономічний аналіз?

7. Яку інформацію надає аналітикам обґрунтування технічних і економічних можливостей виконання проекту?

8. З якою метою здійснюють екологічну та соціальну експертизу майбутнього проекту?

9. Охарактеризуйте основні показники оцінки ефективності проекту.

10. Які методи оцінки ефективності проекту Вам відомі?

11. Опишіть методику розрахунку основних показників, що застосовуються для відбору ефективних проектів?

12. Визначте переваги та недоліки різних показників оцінки ефективності проектів.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Перший етап розробки концепції проекту:

а) аналіз інвестиційних можливостей;

б) формування ідеї проекту;

в) формування команди проекту;

г) вибір джередл фінансування.

Документ, який відображає в короткій формі всі складові проекту та формально авторизує проект, підтверджує його існування й наділяє менеджера повноваженнями використовувати ресурси організації на операціях проекту - це

а) устав проекту

б) сітовий план проекту;

в) календарний план проекту;

г) бізнес-план.

3. Основними критеріями прийняття проекту є:

а) технічна та технологічна можливість його реалізації;

б) довгострокова життєздатність;

в) економічна ефективність;

г) організаційне та адміністративне забезпечення;

д) всі відповіді вірні.

4. Аналіз можливості реалізації проекту не передбачає відповіді на запитання про:

а) технічну узгодженість проекту;

б) відповідність звичаям і традиціям;

в) політичну ситуацію;

г) обмінний курс валют;

д) рівень попиту на продукцію.

5. При проведенні технічного аналізу не передбачаються:

а) оцінка компонентів проекту;

б) аналіз розташування проекту;

в) розгляд процедур укладення контрактів;

г) аналіз витрат і вигод;

д) строки і фази виконання.

6. При проведенні комерційного аналізу не передбачається розгляд:

а) графіка поставок;

б) доступності та якості потрібних ресурсів;

в) форм розрахунків та виконання поставок;

г) законодавчих обмежень.

7. При проведенні фінансового аналізу не розглядаються:

а) обґрунтованість фінансових прогнозів;

б) достатність оборотного капіталу;

в) доцільність використання національних ресурсів;

г) забезпеченість платоспроможності по кредитах.

8. Економічний аналіз не дозволяє оцінити:

а) чи виправдано використання проектом національних ресурсів;

б) конкретний попит на ці ресурси;

в) можливості фінансування за рахунок різних джерел;

г) вигоди суспільства в цілому в результаті реалізації проекту;

д) необхідні стимули для різних учасників проекту.

9. Для досягнення максимальної оцінки проекту необхідно дотримуватись таких умов:

а) особи, які керували розробкою та здійсненням проекту, повинні брати участь у проведенні завершальної оцінки;

б) об’єктивність оцінки не повинна викликати сумніву;

в) завершальній оцінці необхідно піддати якомога більше проектів;

г) всіх перелічених умов.

10. Грошовий потік – це:

а) різниця між грошовими надходженнями і витратами;

б) витрати матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів з метою одержання доходів;

в) капітальні вкладення;

г) кошти, вкладені в об’єкти розвитку;

д) прибуток від інвестиційної діяльності.

11. Показник чистої теперішньої вартості відображає:

а) відношення суми дисконтованих вигід до суми дисконтованих витрат;

б) різницю між дисконтованими сумами грошових надходжень і витрат, які виникають при реалізації проекту;

в) норму дисконту, за якою проект вважається економічно доцільним;

г) міру зростання цінності фірми в розрахунку на одну грошову одиницю інвестицій;

д) немає правильної відповіді.

12. Внутрішня норма дохідності (IRR) відображає:

а) відтік або приплив грошових коштів по кожному року;

б) граничне значення коефіцієнта дисконтування, що розподіляє інвестиції на прийнятні і неприйнятні;

в) приріст цінності фірми в результаті реалізації проекту;

г) ставку дисконту, за якою проект не збільшує і не зменшує вартість фірми.

13. Який показник відображає норму дисконту, за якої чиста поточна вартість дорівнює 0:

а) показник рентабельності капіталу;

б) показник внутрішньої норми доходності;

в) коефіцієнт витрати-випуск;

г) усі відповіді вірні.

14. Практика оцінки ефективності проектних рішень має в своїй основі:

а) зіставлення грошового потоку, що формується в результаті реалізації проекту, і вкладень, необхідних для його здійснення;

б) приведення інвестиційного капіталу і грошового потоку до єдиного розрахункового періоду;

в) дисконтування грошових потоків здійснюється за ставками дисконту, що відображають альтернативну вартість капіталу;

г) усі відповіді вірні.

15. Для позитивної оцінки проекту потенційним інвестором величина чистої поточної вартості проекту повинна бути:

а) менше 1;

б) більше 0;

в) в інтервалі від 1 до 10%;

г) немає вірної відповіді.

16. З якою метою застосовується дисконтування при розрахунку показників ефективності проекту:

а) для врахування інфляції;

б) для врахування ризику;

в) для врахування доходності фінансового ринку.

г) для врахування фактору часу.

17. При розрахунках прибутковості проекту інвестор обирає дисконтовану ставку:

а) на рівні середньо ринкової прибутковості;

б) на рівні депозитного відсотка у банківській системі;

в) з урахуванням рівня ризику за проектом;

г) на основі власної оцінки зміни вартості грошей у часі.

18. Вибрати термін окупності шестирічного проекту, за яким передбачено інвестування в першому році 180 тис. грн, щорічний обсяг реалізації продукції — 140 тис. грн і щорічні витрати на виробництво — 80 тис. грн. (дисконтну ставку взяти на рівні 10 %):

а) 3 роки;

б) 4 роки;

в) 5 років.

Визначити, чи варто інвестору, який очікує дохідність інвестування понад 30 %, використовувати проект, за яким чиста приведена вартість при дисконтній ставці 10 % становить 100 тис. грн, а при ставці 50 % — мінус 30 тис. грн.

а) Так;

б) Ні.

20. Визначити, який з двох проектів вигідніший, якщо обидва проекти розраховані на два роки, потребують однакових інвестицій у перші півроку і передбачають такі поточні доходи, тис. грн.:

Й рік 2-й рік

Проект А 100 250

Проект Б 150 200

а) проект А;

б) проект Б.

Тема 3. ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТУ

3.1. Мета і функції проектного планування.

3.2. Сутність і функції структуризації проекту.

3.3. Односпрямована структуризація проекту.

3.4. Двохспрямована структуризація проекту.

3.5. Трьохспрямована структуризація проекту.

3.1. Місце і функції проектного планування

Усі роботи з виконання проекту повинні бути регламентовані таким чином, аби забезпечити послідовне, логічне та ефективне їх виконання. Дуже важливим є також визначення потреби у ресурсах, як загальної кількості, так і з розподілом у часі. Необхідно обчислити витрати на проект, у тому числі періодичні (місячні, квартальні) бюджети і грошові потоки. Планування робіт, ресурсів і витрат виконується як у зв’язку між собою, так і стосовно організаційних елементів проекту (тобто підрозділів).

Планування проекту — це механізм, який дає змогу розподіляти обсяги робіт, ресурси, витрати в заданих термінах і між окремими виконавцями для вчасного й ефективного здійснення проекту [2].

Планування «запускає» проект, проте воно є домінантою тільки для приблизно 20 % тривалості життєвого циклу. Із «запуском» проекту до виконання починає домінувати контроль, без нього менеджер справляє дуже слабкий вплив на проект, витрачається більше коштів і часу. Тому контрольна функція є так само важливою, як і планування, і потребує навіть більших зусиль і більше залежить від ефективності інформаційних систем.

Планування і контроль проекту передбачають вирішення таких завдань:

1. Встановлення послідовності робіт з реалізації проекту, яка б забезпечувала логічність і ефективність їх виконання.

2. Визначення і розподіл потрібних ресурсів, бюджету, поєднання їх з календарним планом робіт.

3. Розробка інформаційної бази для контролю за виконанням проекту.

4. Прийняття рішення щодо перерозподілу ресурсів у разі необхідності протягом життєвого циклу проекту.

5. Розвиток робочих взаємостосунків і групової роботи.

6. Мотивація людей до вищих результатів як через моніторинг виконання, так і через визначення цілей.

7. Поліпшення якості виконання проекту і забезпечення досягнення

встановлених завдань у межах визначених часу, витрат і обсягів.

8. Подання інформації для підсумкового аналізу виконання проекту в цілому та його організаційними одиницями, а також при виникненні судових або арбітражних спорів.

Процеси планування і контролю проектів супроводжуються більш чи менш серйозними труднощами, які спричиняються низкою причин. Це, зокрема, такі причини:

1. Унікальність.

2. Невизначеність і зміни.

3. Складність і масштабність проекту.

4. Людський фактор.

5. Методологічні основи.

У методології управління проектами сформувалася система планів, яка передбачає такі рівні управління: концептуальний; стратегічний; тактичний (останній включає поточний і оперативний субрівні).

Для кожного рівня управління розробляється відповідний план.

На концептуальному рівні визначаються цілі й завдання проекту; розглядаються альтернативні варіанти досягнення запланованих результатів з оцінкою негативних і позитивних аспектів кожного варіанта; визначаються концептуальні напрями реалізації проекту, включаючи описання предметної галузі, укрупненої структури робіт, їхніх взаємозв’язків і попередню оцінку тривалості, виконання проекту, його вартості та потреби в ресурсах.

Стратегічний план визначає основні етапи і віхи проекту. Основне призначення плану на цьому рівні — показати логічну схему реалізації проекту. В стратегічному плані визначаються зовнішнє і внутрішнє оточення проекту, цілі і завдання для проектної команди і забезпечується загальне бачення проекту.

На тактичному рівні:

- поточний план, який визначає терміни виконання комплексів робіт, потребу в ресурсах, окреслює певні ділянки робіт, за якість і вчасність виконання яких відповідають різні організації-виконавці (в розрізі року, кварталу, місяця);

- оперативний план, який деталізує завдання учасникам на місяць, тиждень, день за комплексами робіт.

Плани можуть бути також деталізовані за функціями управління — функціональні плани на кожен комплекс робіт або на комплекс робіт, які виконуються однією організацією.

Розрізняють також плани за ступенем охоплення робіт проекту:

- головний, комплексний, зведений (на всі роботи проекту),

- детальний (за організаціями-учасниками),

- детальний (за видами робіт).

Основні кроки у плануванні проектів:

1. Встановити:

а) дати початку і кінця, бюджети, технічні результати. Це сприяє цілеспрямованості керівництва і мотивує виконавців;

б) внутрішні цілі — контрольні точки (milestones), тобто значні проміжні результати-події, вчасне виконання яких дасть змогу досягти загальної мети проекту;

в) відповідальних осіб або відділи, участь яких є запорукою успішного виконання проекту.

2. Розробити план, у якому визначити:

а) усі роботи за проектом (тобто кожний вид діяльності та його зміст);

б) робочу структуру проекту (WBS);

в) логічну послідовність робіт, у тому числі попередні й наступні, а також паралельні роботи.

3. Побудувати планову діаграму (сітковий графік).

4. Визначити тривалість робіт (календарний план, діаграма Гантта).

5. Визначити витрати і ресурси (трудові) за кожним видом робіт.

Для сучасного проектного менеджменту характерним є інтегрований структурований підхід до управління, планування і контролю. Принциповими характеристиками цієї методології є:

- концепція «тотальної інтеграції» із наголосом на персональній звітності та відповідальності, яка включає інтеграцію календарного планування, ресурсів і витрат; інтеграцію планування і контролю; інтеграцію з організацією (організаційні структури, підрозділи); інтеграцію усіх інформаційних систем проекту; інтеграцію попереднього з системою управління персоналом, що дає тотальну інтеграцію;

- концепція структуризації проекту в одному, двох або більше напрямах;

- використання ієрархічного, багаторівневого підходу, але з поєднанням планування і контролю;

- проведення аналізу виконання на базі концепції скоригованого бюджету;

- використання сучасних комп’ютерних програм з контролю проекту, інтегрованих із системами управління проектом у єдину інформаційну систему.