ТЕМА 17. Боротьба Русі з монгольською та шведсько-німецькою агресією

Передумови виникнення держави у монголів. Проблеми назви та етнічно-культурної атрибуції цієї держави. Існування племен «білих» та «чорних» татар. Прийняття назви держави після об’єднання Монгольської держави Чингіз-ханом. Розселення наприкінці ХІІ – початку XIII от. монгольських племен. Культура монголів: вірування, писемність, соціальна та етнічна структура суспільства. Збірка законів Чінгіз-хана «Велика Ясса».

Початок монгольських завоювань. Битва на р. Калка. Підкорення монголами на шляху до Русі народів Середньої Азії, Північного Ірану та Кавказу. Розгром монголами аланів та половців та взяття фортеці Судак. Нова поразка половецьких князів від монголів та втеча до Києва. Вирушення об’єднаних (київських, галицьких, чернігівських, волинських, курських та володимиро-суздальських) руських військ назустріч монголам. Битва на березі р. Калки 1223 р. – нищівна поразка руських військ. Знекровленні монгольські війська повертають на схід. Поразка монголів на зворотному шляху від волзьких булгар.

Походи Батия. Похід 1236 р. на чолі із Бату (Батиєм). Погром булгар на р. Камі та розорення їх землі. Розгром у 1227 р. Рязанського князівства. Спалення Старої Рязані. Захоплення Володимиро-Суздальського князівства. Розгром Коломни, Москви, Володимира, Переяславля, Юрь’єва, Дмитрова, Твері, Суздаля. Битва 4 березня 1238 року на р. Сіті. Захоплення Торжка. Невдалий поход монголів на Новгород. Розорення частини Смоленського та Чернігівського князівств. Захоплення Козельська.

Новий похід восени 1239 р. Батия на Південно-Західну Русь. Захоплення допоміжним загоном монголів Мурома, Гороховця та Радилова. Захоплення наприкінці 1239 р. Криму. Захоплення та спалення 3 березня 1239 р. Переяславля. Захоплення восени 1239 р. окремими загонами Батия Чернігівщини і Чернігова. Спустошення Путивля, Глухова, Вирі, Рильська.

Похід в 1239 р. Менгу-хана на Київ. Вбивство киянами монгольських послів. Втеча Михайла Всеволодовича до Угорщини. Заняття Києва смоленським князем Ростиславом Мстиславичем. Вигнання Ростислава з Києва Данилом Романовичем. Підготовка до оборони Києва під керівництвом воєводи Дмитра. Битва за Київ восени 1240 р. Етапи оборони Києва. Пограбування монголами Києва. Спалення Вишгорода, Білгорода, городищ по Тетереву, Случу, Горині, Південному Бугу. Захоплення Володимира-Волинського та Галича.

Навала монголів в 1241 р. на Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину та Трансильванію. Припинення в 1242 р. Батиєм походу на Захід.

Утворення Золотої Орди та її відносини з Руссю. Повернення наприкінці 1242 р. на початку 1243 р. монголів на чолі із Бату із походу на Західну Європу та розташування у причорноморських та прикаспійських степах (Дешт-і-Кипчак). Виникнення на Нижній Волзі держави монголів «Золота Орда», (улус Джучидів або Кипчакське ханство із столицею в Сараї). Свідчення у Іпатієвському літопису під 1243 р. Перша поїздка в 1243 р. великого князя володимироького Ярослава Всеволодовича до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння.

Військово-політична організація окупації монголами Русі. Інститут баскаків та бессерменів. Галицько-волинсько-володимиро-суздальский антиординський союз в особі князів Данила та Андрія. Два напрямки антиординської політики руських князів: «непокори» Данила Галицького та «покори» Олександра Невського.

Каральна експедиція монголів 1252 р. – «Неврюєва рать». Міські повстання у 1262 р. в Ростові, Володимирі, Суздалі, Ярославлі. 1289 р. та 1320 рр. повстання «вічників» мешканців міст у Ростові, 1327 р. повстання у Твері проти хана Щелкана, до Русі, у 1293 р. – «Дюденева рать». Ліквідація інституту баскаків. Наслідки монгольського нашестя на Русь.

Німецько-шведська агресія проти Русі. Невська битва. Розгром Данилом Галицьким німецьких лицарів від Дорогочинцями та угорсько-польських лицарів під Ярославом. «Льодове побоїще».

ТЕМА 18. Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського

Історична концепція та етапи формування Литовсько-Руської держави. Зростання її територіальних меж від Міндовга до Ольгерда. Соціально-економічні чинники руських земель у складі Східнослов’янські народи в контексті польсько-литовських стосунків та боротьби з німецькою агресією. Особливості державно-політичного статусу руських земель у складі Литви. Литовсько-руська держава як федерація різноетнічних земель, а у відносинах між центром та периферією діяло правило: «Старого не рушимо, нового не запроваджуємо».

Велике князівство Литовське як реальний суперник Москви у Східній Європі і як можливий центр об’єднання східнослов’янських земель.

ТЕМА 19. Об’єднання руських земель навколо Москви

Початок піднесення Москви. Утворення князівства. Зростання його території у XIV ст. Географічні, політичні та економічні фактори піднесення Москви. Москва – тримач ханського великокняжого ярлика. Перші «збирачі» руських земель: Данило Олександрович. Іван Калита. Дмитро Донськой. Куликовська битва. Розорення Москви Тохтамишем. Відносини Москви з Ордою.

ТЕМА 20. Завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Утворення Московської держави

Історичні обставини об’єднання руських земель. Династична війна в Московській державі у першій половині XV ст.: причини, хід та наслідки.

Соціально-економічний лад Російської держави. Політичний лад Московського царства. Атрибути новоствореної держави. Централізація усіх сфер політичного життя. Боярська дума. Палац і Казна. Створення приказної системи. Боярська дума. Вироблення державної ідеології Московського царства. Утворення загальноросійського державного апарату. Формування станової монархії. Початок оформлення кріпосного права. Судебник 1497 р.

Московська держава в роки правління Івана ІІІ. Завоювання Новгорода. Приєднання Твері, Рязані, Пскова. Методи і засоби об’єднання.

Зовнішня політика Івана ІІІ. Звільнення від золотоординського ярма. Відносини з Ордою після Куликовської битви. «Стояння на Угрі». Остаточне звільнення з під влади Орди. Зовнішня політика Російської держави. Війни з Литвою. Російсько-кримські відносини. Балтійське питання.

ТЕМА 21. Держава і церква в Московській державі XV ст.

Релігійне життя. Роль церкви у процесі об’єднання руських земель. Церква і єресь. Нестяжателі і йосифляни. Спроба секуляризації монастирських земель Іваном ІІІ. Боротьба православного кліру зі світською владою.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV

Наши рекомендации