Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття. Проблема безпеки має велике значення для будь-якої людської спільноти у зв’язку з необхідністю попередження і ліквідації загроз

Проблема безпеки має велике значення для будь-якої людської спільноти у зв’язку з необхідністю попередження і ліквідації загроз, здатних позбавити людей матеріальних і духовних цінностей, а в деяких випадках і життя.

У зв’язку з цим надзвичайно важливим є розгляд теоретичних основ міжнародної і національної безпеки України в період свого становлення як незалежної, суверенної держави; усвідомлення сутності національних інтересів України в нових геополітичних умовах, основних загроз у сфері національної безпеки, а також сутності і загальної характеристики всіх елементів системи національної безпеки.

Правовими категоріями, що характеризують юридичний зміст національної безпеки є її об’єкти і суб’єкти, а також принципи національної безпеки. Передбачається визначення поняття і характерних рис кожної з цих категорій.

Конституція України зараховує забезпечення національної безпеки й оборони до найважливіших завдань держави – це справа всього Українського народу (ст. 17). Виконання цього завдання залежить від утворення державою ефективної системи забезпечення національної безпеки і механізму її реалізації. Доцільно розглянути теоретичні аспекти цієї системи: визначити поняття системи забезпечення національної безпеки України, коло основних суб’єктів, що гарантують і захищають життєво важливі інтереси України, їх компетенцію.

Забезпечення національних інтересів, безпеки народу України здійснюється суб’єктами національної безпеки відповідно до притаманних їм функцій. Слід охарактеризувати види цих функцій.

При виконанні суб’єктами своїх функцій по забезпеченню національної безпеки не допускається обмеження конституційних прав і свобод громадян, виконання ними своїх обов’язків, крім випадків, передбачених законом. Національне законодавство закріплює гарантії прав, свобод та обов’язків громадян при забезпеченні безпеки. Згідно з положеннями Конституції України, Законів України “Про надзвичайний стан”, “Про оборону України”, Кримінально-процесуального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення необхідно визначити ці гарантії.

Останнє питання цієї теми полягає у загальній характеристиці системи національної безпеки України, визначенні її поняття та основних структурних елементів. Такими елементами є політична безпека, економічна безпека, воєнна безпека, екологічна безпека, інформаційна безпека, демографічна безпека, міжнародна і правова безпека. Характеристика вищевикладених елементів потребує визначення понять, які складають правову сутність цих елементів.

Особливої уваги заслуговує воєнна безпека України. В межах цього питання слід визначити поняття оборони, її основи та порядок організації згідно з Законом України “Про оборону України”. Відповідно до Указу Президента України “Про Воєнну доктрину України” потрібно розкрити зміст воєнної доктрини України, основні риси, методологію Воєнної доктрини держави, принципи воєнно-політичної науки тощо.

Велика увага у Воєнній доктрині України приділяється статусу Збройних Сил України. Відповідно до Конституції України, Законів України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, Положення про Міністерство оборони України та інших законодавчих актів пропонується охарактеризувати конституційно-правовий статус Збройних Сил України, тобто визначити поняття, ознаки, порядок організації, структуру, функції, повноваження та місце в системі національної безпеки.

Значну роль в системі національної безпеки відіграє міжнародна безпека України. Це пояснюється тим, що Україна в силу об’єктивної взаємозалежності вступає у відносини з іншими державами. В міру їх поглиблення та розвитку і з метою надання цим відносинам стабільності і безпеки на певному етапі ці відносини набувають правової форми. Правова форма має свій вираз у міжнародному праві і міжнародній безпеці.

У міжнародних відносинах можуть виникати протиріччя, що призводить до міжнародних конфліктів. Потрібно визначити правову природу міжнародних конфліктів та вказати способи їх врегулювання. Одночасно з теоретичними аспектами варто розглянути сучасні міжнародні конфлікти, особливості європейської політичної ситуації і місце України у європейському просторі.

Дайте визначення наступних понять:

теорія національної безпеки, національна безпека України як конституційно-правовий інститут, національні інтереси, принципи національної безпеки, об’єкти національної безпеки, суб’єкти національної безпеки, функції національної безпеки, концепція національної безпеки України, система забезпечення національної безпеки України, засоби забезпечення національної безпеки України, суб’єкти системи забезпечення національної безпеки України, гарантії забезпечення національної безпеки України, система національної безпеки України, політична безпека України, міжнаціональні (міжетнічні) конфлікти, політичні конфлікти, воєнний елемент, економічна безпека України, продовольча безпека, ресурсна безпека, цінова безпека, фінансово-грошова безпека, кримінальна безпека, воєнна безпека України, оборона України, територіальна оборона, воєнна доктрина, стан війни, воєнний час, воєнний стан, мобілізація, армія, Збройні Сили України, військовий обов’язок, військова служба, юридична відповідальність військовослужбовців, екологічна безпека України, інформаційна безпека України, демографічна безпека України, міжнародна безпека України, міжнародне право, міжнародні конфлікти, геополітичне становище держави, правова безпека України.

Скласти схеми:

ü Система національної безпеки України.

ü Система забезпечення національної безпеки.

Тематика рефератів:

¨ “Міжнародні відносини України в контексті національної безпеки”.

¨ “Практичне забезпечення економічної безпеки України”.

Нормативні акти:

v Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141 ; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

v Про Воєнну доктрину України : Указ Президента України від 24 травня 2005 року (зі змінами і допов.) // Офіційний вісник України. — 2004. — № 30.

v Про оборону України : Закон України від 6 грудня 1991 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 9. — Ст. 106.

v Про основи національної безпеки України : Закон України від 19 червня 2003 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 39. — Ст. 351.

v Про правовий режим воєнного стану : Закон України від 6 квітня 2000 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 28. — Ст. 224.

v Про правовий режим надзвичайного стану : Закон України від 16 березня 2000 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 23. — Ст. 176.

v Про Раду національної безпеки і оборони України : Закон України від 5 березня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 35. — Ст. 237.

Спеціалізована література:

1. Андрейцев В. Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки: проблеми практичної теорії / В. Андрейцев // Право України. — 1999. — № 1. — С. 62-69.

2. Андрейцев В. Право громадян на екологічну безпеку: превентивні гарантії реалізації та захисту / В. Андрейцев // Право України. — 2001. — № 12. — С. 15-20.

3. Андрейцев В. Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційно-правового забезпечення / В. Андрейцев // Право України. — 2001. — № 4. — С. 9-12.

4. Андрейцев В. Право екологічної безпеки: проблеми формування об’єктного складу / В. Андрейцев // Право України. — 2001. — № 10. — С. 9-12.

5. Балюк Г. Правові аспекти понять ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки / Г. Балюк // Право України. — 1999. — № 12. — С. 62-66.

6. Барбашова Н. Правове забезпечення екологічної безпеки: роль масштабного фактора / Н. Барбашова // Право України. — 1999. — № 3. — С. 47-49.

7. Барбашова Н. Різноманітні “фактори” екологічної безпеки / Н. Барбашова // Право України. — 2000. — № 12. — С. 107-108.

8. Барчук В. Порушення прав людини як загроза національній безпеці України / В. Барчук // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — № 6. — С. 64-69.

9. Барчук В. Права людини як головний об’єкт національної безпеки України / В. Барчук // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — № 4. — С. 81-84.

10. Бєлєвцева В. Проблеми законодавчого регулювання у сфері державної безпеки в Україні / В. Бєлєвцева // Підприємництво, господарство і право. — 2008. — № 2. — С. 60-64.

11. Богданович В. Оборонна достатність держави (умови для обґрунтування достатнього рівня) / В. Богданович, В. Троцько, М. Цибуленко // Військо України. — 1997. — № 3-4. — С. 6-7.

12. Богданович В. Ю. Роль та місце воєнно-політичної моделі держави у розробленні та здійсненні політики, забезпечення її воєнної безпеки / В. Ю. Богданович // Наука і оборона. — 1999. — № 1. — С. 34-37.

13. Братель О. Поняття та зміст доктрини інформаційної безпеки / О. Братель // Право України. — 2006. — № 5. — С. 36-41.

14. Ваганов В. Б. Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти / В. Б. Ваганов, О. М. Гончаренко, Е. М. Лисицин // Наука і оборона. — 2001. — № 1. — С. 9-17.

15. Гараджаев Д. Я. Гарантии защиты конституционных прав и свобод человека и гражданина при обеспечении национальной безопасности государства / Д. Я. Гараджаев // Юридический вестник. — 2006. — № 34. — С. 115-119.

16. Гараджаев Д. Я. Национальная безопасность и пределы ограничения прав человека / Д. Я. Гараджаев // Юридический вестник. — 2006. — № 2. — С. 78-82.

17. Гончаренко О. М. Стратегія національної безпеки України та військова реформа / О. М. Гончаренко, Е. М. Лисицин // Наука і оборона. — 2000. — № 4. — С. 33-38.

18. Гребенюк М. Державно-правове регулювання забезпечення продовольчої безпеки / М. Гребенюк // Право України. — 2009. — № 5. — С. 92-96.

19. Данільян О. Г. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації : навч. посіб. / О. Г. Данільян, О. П. Дзьобань, М. І. Панов. — Харків : Фоліо, 2002. — 285 с.

20. Дарнопих Г. Сучасні проблеми економічної безпеки України / Г. Дарнопих // Вісник Академії правових наук України. — 1998. — № 1. — С. 142-146.

21. Діордіца І. Кримінально-правове розуміння національної безпеки України за Кримінальним кодексом України від 5 квітня 2001 року / І. Діордіца // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 3. — С. 121-125.

22. Доронін І. Забезпечення державної безпеки як функція сучасної держави / І. Доронін // Право України. — 2006. — № 4. — С. 127-132.

23. Заржицький О. Екологічна безпека та безпека праці у системі правового механізму національної безпеки / О. Заржицький // Право України. — 1999. — № 9. — С. 66-68.

24. Заржицький О. Правові аспекти регіональної екологічної безпеки / О. Заржицький // Право України. — 2000. — № 5. — С. 54-58.

25. Зіма І. І. Інформаційна війна та інформаційна безпека (огляд думок зарубіжних політологів та воєнних спеціалістів) / І. І. Зіма, І. М. Ніколаєв // Наука і оборона. — 1998. — № 1. — С. 56-58.

26. Ільчук Л. Місце і роль воєнної безпеки в системі національної безпеки: політологічний аспект / Л. Ільчук // Нова політика. — 1998. — № 3. — С. 16.

27. Інформаційна безпека України : глосарій / Л. С. Харченко, В. А. Ліпкан, О. В. Логінов ; за заг. ред. Р. А. Калюжного. — К. : Текст, 2004. — 136 с.

28. Кальман А. Г. Экономическая безопасность государства и пути ее обеспечения в Украине / А. Г. Кальман // Право и политика. — 2001. — № 7. — С. 69-75.

29. Кістерський Л. Л. Економічна безпека України / Л. Л. Кістерський // Наука і оборона. — 1999. — № 2. — С. 30-36.

30. Копан О. Соціальна безпека як об’єкт державної діяльності / О. Копан // Право України. — 2001. — № 11. — С. 26-27.

31. Корж І. Політична корупція та правова безпека України / І. Корж // Право України. — 2009. — № 6. — С. 55-59.

32. Кормич Б. А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи : навч. посіб. / Б. А. Кормич. — К. : Кондор, 2004. — 384 с.

33. Кормич Б. А. Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України / Б. А. Кормич. — Одеса : Юридична література, 2003. — 124 с.

34. Косєвцов В. О. Оцінка стану воєнної безпеки України / В. О. Косєвцов, В. М. Телелим, В. І. Шевченко // Наука і оборона. — 1998. — № 2. — С. 3-6.

35. Костенко Г. Предмет і зміст теорії воєнної безпеки / Г. Костенко // Військо України. — 1995. — № 1-2. — С. 6-9.

36. Костенко О. Правова культура та економічна безпека / О. Костенко // Право України. — 1999. — № 3. — С. 85-86.

37. Костицький В. Конституційне регулювання охорони довкілля: український та світовий досвід / В. Костицький // Право України. — 2003. — № 10. — С. 49-55.

38. Кравець Є. Національна безпека України: механізм дії права в умовах надзвичайних ситуацій / Є. Кравець // Право України. — 1998. — № 8. — С. 67-74.

39. Краснова М. Правове забезпечення екологічної безпеки: роль науково-правового фактора / М. Краснова, Е. Позняк // Право України. — 2000. — № 5. — С. 49-51.

40. Лисицин Е. М. Воєнна політика як складова частина політики національної безпеки України / Е. М. Лисицин // Наука і оборона. — 1999. — № 2. — С. 23-29.

41. Литвиненко О. Інформаційна еліта пострадянської країни та національна безпека / О. Литвиненко // Нова політика. — 1999. — № 5. — С. 22-27.

42. Ліпкан В. Націобезпекознавство: проблеми формування категорійно-понятійного апарату / В. Ліпкан, Ю. Максименко // Підприємництво, господарство і право. — 2011. — № 8. — С. 7-11.

43. Мірошниченко О. Нормативно-правові засади формування системи національної економічної безпеки України / О. Мірошниченко // Підприємництво, господарство і право. — 2007. — № 11. — С. 161-165.

44. Мунтіян В. І. Механізм забезпечення воєнної безпеки України / В. І. Мунтіян // Наука і оборона. — 2000. — № 1. — С. 12-15.

45. Наливайко Л. Р. Інформаційна безпека та інформаційна політика в Україні: конституційно-правовий аспект / Л. Р. Наливайко // Вісник Запорізького державного університету. — 2003. — № 1. — С. 60-65.

46. Ольшевський В. Й. Воєнно-економічна безпека: теорія і практика / В. Й. Ольшевський // Наука і оборона. — 1999. — № 3. — С. 36-41.

47. Панов М. Безпека як фундаментальна категорія в методології правознавства / М. Панов, В. Тихий // Вісник Академії правових наук України. — 2000. — № 3. — С. 10-15.

48. Петрів І. Конституційні принципи в сфері забезпечення національної безпеки Японії / І. Петрів // Право України. — 2000. — № 7. — С. 114-116.

49. Петрів І. Система і структура органів національної безпеки Франції / І. Петрів // Право України. — 2000. — № 9. — С. 120-123.

50. Пилипчук В. Формування державно-правових основ розбудови сектора безпеки України (серпень 1991 — березень 1992 року) / В. Пилипчук // Вісник Академії правових наук України. — 2007. — № 2. — С. 80-85.

51. Попов М. О. До забезпечення воєнної безпеки в умовах загрози інформаційної війни / М. О. Попов, А. Г. Лук’янець // Наука і оборона. — 1999. — № 2. — С. 37-43.

52. Романюк І. Щодо визначення поняття “гарантії прав особи” у контексті забезпечення державної безпеки / І. Романюк // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 10. — С. 138-140.

53. Романюк І. Щодо ролі правоохоронних органів України у забезпеченні права особи на безпеку / І. Романюк // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 9. — С. 9-11.

54. Скорик Я. Забезпечення екологічної безпеки в природо ресурсних правовідносинах / Я. Скорик // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 12 (169). — С. 108-111.

55. Скуріхін С. Правовий менталітет офіцерів Збройних Сил України / С. Скуріхін // Право України. — 2006. — № 3. — С. 127-131.

56. Смолянюк В. Особливості законодавчого забезпечення національної безпеки Російської Федерації (погляд з України) / В. Смолянюк // Право України. — 2001. — № 3. — С. 116-119.

57. Соснін О. Неодмінна складова суверенітету. Інформаційна культура суспільства в контексті інформаційної безпеки України / О. Соснін // Політика і час. — 2002. — № 7. — С. 13-17.

58. Сьомін С. Релігійна безпека України: неокульти як складова релігійного життя / С. Сьомін // Людина і політика. — 2000. — № 6. — С. 22-30.

59. Уткін О. Інформаційні впливи і національна безпека України / О. Уткін // Віче. — 2004. — № 1. — С. 79-83.

60. Федоренко В. Л. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України / В. Л. Федоренко // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2010. — № 12. — С. 32-39.

61. Фомін В. О. Сутність і співвідношення понять “інформаційна безпека”, “інформаційна війна” та “інформаційна боротьба” / В. О. Фомін, А. О. Рось // Наука і оборона. — 1999. — № 4. — С. 29-32.

62. Хартія Європейської безпеки // Наука і оборона. — 2000. — № 1. — С. 1-8 (вкладка).

63. Чубукова О. Правова основа інформатизації суспільства / О. Чубукова // Право України. — 2000. — № 4. — С. 96-99.

64. Шкідченко В. П. Воєнна безпека як категорія воєнної науки та складова національної безпеки України / В. П. Шкідченко, В. Д. Кохно // Наука і оборона. — 2000. — № 2. — С. 3-7.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Підготовка до семінарських занять допомагає глибше вивчити основні теми дисципліни “Конституційне право України”, оволодіти вмінням самостійно працювати з Конституцією України, законами, іншими нормативно-правовими актами та спеціалізованою літературою.

Самостійна робота здійснюється у таких формах:

· виконання домашніх завдань;

· складання схем, таблиць з тем курсу “Конституційне право України”;

· підготовка наукових доповідей та рефератів з тем, зазначених в програмі курсу;

· складання процесуальних документів;

· робота як з нормативними актами внутрішнього законодавства, так і з міжнародними актами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та іншими міжнародними актами, а також тлумачення їх відповідно до конкретних обставин;

· доопрацювання матеріалів лекції шляхом пошуку додаткової спеціалізованої літератури та опрацювання нормативно-правових актів;

· робота в інформаційних мережах;

· опрацювання додаткової спеціалізованої літератури;

· складання конспектів тем, що виносяться на самостійне вивчення.

Підготовка до семінарських занять передбачає вирішення ситуаційних задач з відповідної теми. Вирішення ситуаційних задач передбачає ретельне вивчення всіх питань семінарського заняття, ознайомлення з рекомендованою літературою, опрацювання та детальний аналіз нормативних джерел з відповідної теми.

Розглядаючи конкретне завдання, необхідно дослідити всі обставини казусу і чітко відповісти на поставлені після завдання питання. Відповіді мають носити розширений та обгрунтований характер, обов’язково із посиланням на норми того чи іншого нормативного акту, а також на монографічне або навчально-методичне джерело, яке використовувалося.

Складаючи схеми чи таблиці, необхідно ознайомитися зі всіма матеріалами відповідної теми, опрацювати нормативно-правові акти та іншу спеціалізовану літературу. Виклад матеріалу в схемах та таблицях повинен бути стислим, максимально інформованим. Текстову інформацію, що подано в схемах та таблицях, потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних, граматичних чи стилістичних помилок. Схеми, таблиці мають бути подані на електронному носії та у роздрукованому вигляді. Усі схеми повинні бути підписані і обов’язково сформовані в окрему папку.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Однією з форм організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи є індивідуальна робота студентів.

Індивідуальна робота студентів з дисципліни “Конституційне право України” може включати:

· написання наукових статей та тез наукових доповідей;

· участь у студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах, наукових засіданнях, науково-практичних семінарах, колоквіумах тощо;

· участь у роботі студентського наукового гуртка з конституційного права України;

· анотацію прочитаної додаткової літератури з навчальної дисципліни, бібліографічний опис літератури;

· зібрання постатейного матеріалу та письмовий аналіз конституційного законодавства України;

· розробка мультимедійних презентацій у вигляді спеціально підготовленого слайд-шоу, де матеріал подається у вигляді схем, діаграм, статистичних даних тощо;

· написання наукових доповідей, рефератів та їх презентація на семінарських заняттях.

Вибір видів індивідуальної роботи здійснюється студентом за власними інтересами та попереднім узгодженням з викладачем. Тематику та форму індивідуальної роботи студент отримує на початку навчального року і здає роботу у визначені строки. Організацію, контроль та оцінювання якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює науковий керівник. Індивідуальна робота подається на кафедру для перевірки до початку екзаменаційної сесії.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ МОДУЛЬНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ