Адміністративне провадження.

В сфері державного управління можна зустріти різноманітні адміністративні провадження, сукупність яких складає загальне поняття “адміністративний процес”.

В адміністративно-правовій науці виділяють такі основні види адміністративних проваджень:

- опрацювання та прийняття нормативних актів;

- провадження у скаргах та інших зверненнях громадян;

- у застосуванні заходів адміністративного примусу;

- у справах про адміністративні правопорушення;

- у застосуванні дисциплінарних стягнень;

- реєстраційно-дозвільне провадження;

- діловодство;

- провадження у земельних, пенсійних, фінансово-бюджетних, податкових справах та інші.

Управлінські процедури, як бачимо, поширюються не тільки на відносини, що регулюються нормами адміністративного права, а й на відносини, що регулюються нормами інших галузей, але реалізуються через державно-управлінську діяльність: земельні і фінансові, житлові й транспортні, природоохоронні і будівельні, лісові, водні, трудові та пенсійні, інші правовідносини. Своїх процесуальних норм вони не мають, тому процесуальне “обслуговування” цих матеріальних приписів відбувається за допомогою норм адміністративно-процесуального права.

Адміністративний процес за кількістю норм, що його складають тобто за змістом є самий об'ємний з юридичних процесів. За змістом адміністратив­ний процес можна поділити натри частини:

1. Процес адміністративної правотворчості.

2. Правонадільчий (оперативно-розпорядчий) процес.

3. Адміністративно-юрисдикційний процес.

Конкретизуючи зміст справ, що вирішуються виконавчою владою, вра­ховуючи суб'єктів діяльності; кожну з трьох названих різновидів адміністра­тивного процесу можна розбити на більш дрібні частини - провадження.

Адміністративне провадження, будучи складовою частиною адміністративного процесу, відрізняється від інших видів юридичного провадження, головним чином, змістом справ, що вирішуються, про що прямо говориться у його назві.

Так в правонадільчому адміністративному процесі виділяються провадження:

- По комплектації особового складу (призив на військову службу, при­йом у ВУЗи та інше).

- По приватизації державного та муніципального майна.

- Заохочуючі.

- Розподільчі провадження.

- Дозвільні провадження.

В адміністративно-юрисдикційному процесі об'єднані провадження:

1. по скаргам та заявам громадян;

2. у справах про адміністративні правопорушення;

3. по застосуванню заходів адміністративного припинення (примусове лікування та інше);

4. дисциплінарне.

З адміністративним провадженням тісно пов'язані поняті. Адміністративна юрисдикція - вид правоохоронної діяльності, яка охоплює розгляд справ про адміністративні правопорушення і прийняття рішення у встановленому законом порядку.

Поділ адміністративного процес па провадження детермінує формування інститутів адміністративно-процесуального права. Можна назвати інститути дисциплінарного, приватизаційного провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Єдиного акту, який би регламентував здійснення адміністративного процесу, не існує. Можливо під час адміністративної реформи, яка зараз проводиться в Україні буде розроблений адміністративно-процесуальний кодекс, хоча відверто, зважаючи на значне різноманіття адміністративних проваджень це є майже не можливим. Зараз адміністративний процес регулюється дуже багаточисельними актами серед них мало чисто процесуальних джерел, частіше за все у джерелах адміністративного права одночасно містяться і матеріальні і процесуальні норми (наприклад, КпАП України, Митний кодекс України та інше).

Для процесів характерна стадійність. Загальними для адміністративного процесу є наступні стадії:

1. аналіз ситуації (у різних провадженнях вона може називатися по-різному: адміністративне розслідування, перевірка скарги, обговорення правового акту), під час якого збирається, вивчається інформація про фактичний стан речей, про реальні факти, про існуючи проблеми. Ця інформація фіксується на матеріальних носіях у вигляді протоколів, довідок, схем, звітів та ін. і покладається в основу управлінських рішень;

2. прийняття рішення (наказу, постанови, інструкції) у якому фіксується воля суб'єкту влади. Рішення - свідомо-вольовий акт вибору однієї з існуючих можливостей. У ньому міститься імперативна, нова інформація, утворена суб'єктом влади. Будучи адміністративним актом воно, як правило. Носить обов'язковий характер: зобов'язує, забороняє, уповноважує, позбавляє, припиняє;

3. виконання рішення. Рішення - це, як правило, ідеальна модель майбутнього, інформація про те, що повинно бути. Велике значення має матеріалізація приписів, перетворення їх в реальні дії, права, відносини, процеси, блага. В правотворчих процесах завершальною є стадія обнародування акта, доведення його до відома.

Слід зазначити, що наведені стадії є універсальними, тобто типовими і у залежності від конкретного виду адміністративного провадження до них можуть додаватись специфічні (додаткові) стадії. Це стосується стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення, але більш докладніше це питання буде розбиратися з Вами при вивченні курс “Адміністративна відповідальність”.

Висновок

Підводячи підсумок цієї лекції слід відмітити те, що адміністративний процес – це поняття багатобічне, складне і маловивчене. На відміну від кримінального та цивільного процесів адміністративний процес потребує свого поглибленого дослідження, це в першу чергу пов'язане з його специфічним та об'ємним змістом (відносини, які регулюються адміністративно-процесуальними нормами, можуть випливати не тільки з тих відносин, що врегульовані адміністративним матеріальним правом, а й земельним, водним, фінансовим та інше).

Також специфічний зміст мають відносини породжені адміністративними деліктами.