Рекомендації щодо підготовки до модульних контрольних робіт
Модульна контрольна робота є засобом перевірки та закріплення знань, умінь та навичок студентів, набутих протягом модулю. Вона виконується у письмовій формі.
Контрольна робота з історії України має проблемний характер. Кожне завдання вимагає вирішення студентом певної історичної задачі. Дозволяється використання студентами власних конспектів відповідей на семінарські питання.
До модульної контрольної роботи входять 4 типи завдань.
1) Перший тип – “відбір зайвого”. Студенту пропонується 4 історичні поняття, факти, процеси тощо. 3 з них є схожими за певною важливою ознакою, а четверте є зайвим. Суть завдання – знайти зайве та обґрунтувати, чому саме воно заслуговує на виключення.
Алгоритм виконання завдання:
а) встановити, що є спільним для усіх 4 елементів ланцюжка – якого роду поняття чи факти включені до нього;
б) визначити суттєві ознаки елементів, за якими їх можна порівняти;
в) порівнюючи елементи за цими ознаками, з’ясувати 3 подібні та 1 зайвий елемент.
Приклад
“Кіммерійці, скіфи, сармати, готи”.
а) усі ці назви належать народам, що проживали у Північному Причорномор’ї;
б) їх можна порівняти за рівнем організації суспільства, їхнім господарсько-культурним типом, етнічною приналежністю тощо;
в) порівнюємо:
– за рівнем організації усі вони перебували на стадії розпаду первісного ладу та формування держави – не підходить;
– за господарсько-культурним типом – кіммерійці, скіфи та сармати були кочовими скотарями, готи – осілими землеробами;
г) отже, виключити можна готів, оскільки, на відміну від інших, вони були осілими землеробами.
Увага! За різними ознаками можливо виключити різні елементи. Це також буде правильно. Головне – ознака повинна бути важливою, а вибір зайвого елементу – аргументованим.У наведеному прикладі готів також можна виключити за етномовною приналежністю – вони були германцями, інші – іраномовними племенами.
Потренуйтеся розв’язувати перший тип завдань:
1. Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Галицький;
2. Кревська, Городельська, Люблінська, Берестейська;
3. Селянська, земська, охорони здоров’я, військова;
4. О. Кириченко, П. Шелест, О. Косигін, В. Щербицький.
2) Другий тип завдань – “визначити причини/наслідки або причини/передумови історичної події”. Студенту необхідно з’ясувати: у першій модульній контрольній роботі – причини та наслідки, у другій модульній контрольній роботі – причини та передумови історичної події.
Успішне виконання завдання вимагає від студента чіткого розуміння, що є причиною, передумовою та наслідком історичної події. На історичний процес також поширюється дія законів діалектики, причинамизмін у суспільстві є різного родусуперечності. Наприклад, причиною Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького було протиріччя між шляхтою з одного боку та козаками і селянами з іншого.
Суперечності можуть бути внутрішніми (класова боротьба, релігійна ворожнеча всередині суспільства), тоді подія називатиметься закономірною. Вони можуть бути зовнішніми (напад іншої держави, стихійне лихо), тоді подія отримає назву випадкової.
Передумовами в історії є суспільні явища, що безпосередньо не викликають подію, але впливають на її перебіг. Вони можуть бути соціально-економічними (особливості господарства країни, рівень розвитку продуктивних сил, специфіка соціальної структури), політичними (особливості організації влади), духовними (особливості релігії, менталітету, культури тощо). У випадку Визвольної війни такими передумовами будуть наявність Запорозької Січі як центру козацтва; неврожай 1647-1648 рр., що поставив значну частину населення України на межу голоду, тощо.
Ці обставини значно посилили напругу в суспільстві і полегшили початок боротьби. Але самі по собі вони не могли її викликати (Запорізька Січ існувала у XVI-XVIII ст., неврожаї періодично повторювалися).
Наслідками є зміни в суспільстві, викликані подією. Оцінюючи наслідки, в першу чергу краще зазначити, як вплинула подія на суперечності, що її викликали; а потім – на інші складові суспільства. Так, внаслідок Визвольної війни було ліквідовано владу шляхти, припинено утиски православної церкви, створено власну державу Гетьманщину. Тобто, суперечності, які призвели до цього соціального вибуху, були усунуті, принаймні тимчасово.
Потренуйтеся розв’язувати другий тип завдань:
а) встановіть причини та наслідки:
1. прийняття християнства у Київській Русі;
2. укладення Люблінської унії;
3. буржуазних реформ ХІХ ст.
б) встановіть причини та передумови:
1. Української революції 1917-1920 рр.
2. радянської модернізації 1929-1938 рр.
3. перебудови в СРСР 1985-1991 рр.
3) Третій тип завдань – “визначити зв’язок між людьми або соціальними групами”. Потрібно з’ясувати, яким чином пов’язані пропоновані історичні діячі чи прошарки суспільства. Як правило, готуючись до семінарських занять з історії України, студенти слабко усвідомлюють ці зв’язки. Для успішного виконання третього завдання необхідно застосувати методи аналізу та синтезу.
Алгоритм виконання завдання:
а) відобразити історичних діячів чи соціальні групи у вигляді схеми (див. нижче);
б) розшукати інформацію про цих діячів чи суспільні верстви;
в) сформулювати їхній зв’язок, зазначивши його характер, особливості тощо;
г) записати зв’язок до схеми.
Приклад
“Встановіть зв’язок між князем, боярами та дружинниками у Київській Русі”.
а) князь
бояри дружинники
б) князь – голова держави, воєначальник, верховний суддя;
бояри – стара племінна аристократія та частково старші дружинники, найближче оточення князя;
дружина – постійне військо, що перебувало на службі у князя чи бояр;
в) Князь роздавав землі із зобов’язанням військової служби та організації оборони цих земель боярам та дружинникам;
бояри керували дружиною та приймали участь у державному управлінні (боярська рада);
дружинники несли військову службу та виконували роль апарату примусу.
Потренуйтеся розв’язувати третій тип завдань:
а) визначте зв’язок між історичними діячами:
1. Володимир Великий – Ярослав Мудрий – Володимир Мономах;
2. Криштоф Косинський – Северин Наливайко – Костянтин Острозький;
3. Іван Мазепа – Петро І – Карл ХІІ;
4. Михайло Грушевський – Володимир Винниченко – Симон Петлюра;
5. Йосип Сталін – Лазар Каганович – Олександр Шумський;
6. Володимир Щербицький – В’ячеслав Чорновіл – Петро Григоренко
б) визначте зв’язок між соціальними групами:
1. князь – бояри – залежні селяни (Київська Русь);
2. шляхта – селяни – козаки (Річ Посполита);
3. буржуазія – наймані робітники – селяни (Російська імперія);
4. номенклатура – робітники – селяни (СРСР).
4) Останній, четвертий тип завдань – висловити і обґрунтувати власну думку стосовно певного історичного явища. Для успішного виконання завдання необхідно продумати, у який спосіб можна довести своє судження.
Алгоритм виконання:
а) уважно прочитати проблему, з’ясувати її суть;
б) визначити спосіб, за допомогою якого можна знайти відповідь на неї;
в) знайти факти, що підтверджують Вашу думку;
г) знайти факти, що її спростовують і пояснити їх;
д) сформулювати висновок стосовно проблеми.
Приклад
“Чи можна вважати козацько-селянські повстання кінця XVI – першої половини XVII ст. революціями?”
а) суть проблеми – необхідно, перш за все, визначити, що називається революцією. Революція – це глибокі якісні зміни у суспільстві або окремих його сферах. Тобто, проблему можна сформулювати так: чи призвели повстання кінця XVI – першої половини XVII ст. до радикального перевороту у суспільстві?
б) спосіб пошуку відповіді – щоб відповісти на це питання, слід порівняти становище українських земель до початку повстань та після них. Найбільш важливими показниками змін будуть державний устрій, соціально-економічний лад, культурна ситуація тощо.
в) факти, що підтверджують:
Порівнюємо:
| Україна станом на 1591 р. 1. у складі Речі Посполитої 2. панує кріпацтво 3. триває полонізація та окатоличення, переслідується православна церква | Україна станом на 1638 р. 1. у складі Речі Посполитої 2. панує кріпацтво 3. культурна ситуація не змінилася |
Як бачимо, якісних змін не відбулося.
г) факти, що заперечують – але ж повстання мають ознаки революційного заворушення (масові виступи, прагнення змінити існуючий лад). Спробуємо пояснити – ці ознаки притаманні не лише революції, але й іншим формам протесту. Головна ж ознака – радикальні зміни у суспільстві – є відсутньою.
д) висновок – повстання кінця XVI – першої половини XVII ст. не можна назвати революціями, оскільки вони не призвели до глибоких якісних змін у суспільстві.