Що виносяться на модульний контроль. 5 страница
Після смерті І.Скоропадського Петро І заборонив вибори нового гетьмана, а організаторів опозиції на чолі з Павлом Полуботком сурово покарав. Уся влада належала Малоросійській колегії. Лише з 1728 р. українцям дозволили обирати нового гетьмана. Ним став миргородський полковник Данило Апостол, який одразу ж взявся за відновлення втраченої автономії (призначив на полковничі посади своїх прихильників, ухвалив закони, що упорядковували старшинське землеволодіння, вжив заходів щодо вироблення бюджету Гетьманщини, впорядкував українську торгівлю, підпорядкував гетьманській владі Київ, добився повернення запорожців тощо).
Після смерті Д.Апостола імператриця Анна Іоанівна знову заборонила вибори гетьмана, а відання українськими справами було передано “Правлінню гетьманського уряду”. Тільки в 1750 р. в часи правління Єлизавети Петрівни, фаворитом якої був українець Олексій Розумовський, Україні дозволили обрати нового гетьмана. Ним став брат Олексія – Кирило Розумовський. Він домігся права здійснювати самостійну зовнішню й фінансову політику (скасував внутрішні митні кордони та кордон між Україною й Росією), провів судову реформу, відновив з’їзди старшин, намагався реформувати козацьке військо, виношував плани виношував плани відкриття університету та шкіл з військовою наукою для козацьких дітей.
З приходом до влади Катерини ІІ було остаточно ліквідовано автономію Гетьманщини (1764 р.), а її управління передано до Малоросійської колегії.
Розгляньте причини союзу І.Мазепи зі шведами та визначити чим була викликана невдача його планів.
Розпочата Росією в 1700 р. війна зі Швецією не відповідала інтересам українського народу. Окрім того, Петро І виношував плани ліквідації гетьманства та козацького устрою України: централізація управління і автономія були несумісні. У своїх планах І.Мазепа виходив з того, що незалежно від наслідків російсько-шведської війни Україна втратить свою автономію. Якщо перемогу одержать Петро І та польський король Август ІІ, то Україна знову буде поділена по Дніпру. А якщо перемогу одержать Карл ХІІ і його союзник С.Лещинський, - то вся Україна буде віддана Польщі і про автономію можна буде забути. Тому гетьман розраховував ще до закінчення війни підписати договір з Швецією, який врятує Україну. Невдача планів І.Мазепи була пов’язана з відсутністю єдності серед козацької старшини, настороженістю українців щодо шведів-протестантів, невдоволенням народу політикою гетьмана. Мазепа не міг своєчасно підготувати громадську думку, знаючи про доноси на нього царю, він не довіряв навіть найближчому оточенню. Народ же сприймав шведів як ще одного з численних загарбників. Закінчуючи вивчення теми, дайте оцінку наслідків Полтавської битви для України.
4.2. План семінарського заняття
- Україна після смерті Б.Хмельницького. Період “Руїни”.
- Лівобережна Україна у складі Російської держави. Наступ царизму на автономію України.
- Ліквідація козацької автономії та знищення української державності Зруйнування Запорізької Січі.
Теми для написання рефератів:
§ Українські гетьмани в часи Руїни.
§ Полтавська битва та її наслідки для України.
§ Тріумф і драма Івана Мазепи
Навчальна конференція
„ Історичні постаті козацької доби”
Теми виступів:
1. Д.І.Вишнивецький- засновник Запорізької Січі.
2. Постать І.С.Мазепи в історичній літературі.
3. Кирило Розумовський – останній гетьман України.
4. П.І.Калнишевський - останній кошовий отаман Запорізької Січі.
5. Конституція Пилипа Орлика.
6. Полтавський полковник Мартин Пушкар.
7. Справа В. Кочубея та І. Іскри
Практичні творчі завдання:
- підготовка історичної вікторини
- виготовлення унаочнення „ Козацька символіка”
- підготовка стінної газети з історії козацтва на Полтавщині
Методичні поради: Готуючи виступ, доцільно звернути увагу на розбіжності в оцінці історичних подій, ролі історичних українських осіб польськими та українськими істориками.
4.3. Термінологічний словник
Абсолютизм (необмежений). – форма державного правління , за якої верховна влада повністю належить монархові та для якої характерний найвищий ступінь централізації державної влади.
Андрусівське перемир'я – угода між Росією і Польщею за спиною України, підписана 1667 р. Згідно цієї угоди Українська козацька держава поділялась на дві частини по Дніпру: Лівобережна залишалася у складі Росії, Правобережна, крім Києва, а також Білорусь переходили під владу Польщі. Запорізька Січ була під владою обох держав. Тим самим було санкціоновано роз'єднання української держави.
“ Вічний мир” – договір 1686 р. між Російською державою й Річчю Посполитою, який остаточно поділив Українську державу на 2 частини: Правобережна Україна залишалася під владою польського короля, Лівобережна Україна і Запорізька Січ - під владою російського царя.
Гетьман (від польського - командир). – в Україні виборний голова козацького війська, наділений вищою цивільною і військовою владою.
Гетьманщина –назва козацької держави на Лівобережній Україні від середини ХУП- до кінця ХУІІІ ст.
Коаліція – союз, об'єднання на добровільних засадах для досягнення спільної мети. Тимчасовий воєнно-політичний союз двох або кількох держав, укладений для спільних дій.
Малоросійська колегія – орган Російської імперії, заснований указом Петра І в травні 1722 р. для управління Гетьманщиною. Припинила свою діяльність у 1727 р. Друга Малоросійська колегія, створена за наказом Катерини II, існувала в період з 1764 до 1796 рр.
Наказний гетьман – титул заступника гетьмана козацької України, якого він призначав з-поміж досвідченої старшини.
Опозиція – протидія, опір певній політиці; організація, партія чи особа, що виступають проти панівної думки системи влади.
Політична орієнтація (від франц. - звернений на схід) – певні уявлення про цілі, завдання діяльності політичних партій, політичного режиму,
суспільства в цілому.
Руїна –історіографічна назва трагічного занепаду української козацької держави у другій половині ХУІІ ст. та страхітливого спустошення й знелюднення Правобережної України. В історіографічну науку це поняття було введено українським істориком М.Костомаровим.
4.4.Навчальні завдання та методичні рекомендації
до їх виконання
Підготовка рефератів:
§ Українські гетьмани в часи Руїни.
§ Полтавська битва та її наслідки для України.
§ Тріумф і драма Івана Мазепи.
Методичні поради:
Обираючи тему реферату “Українські гетьмани в часи Руїни”, студент може розкрити життєвий шлях, дати оцінку діяльності та визначити роль в історії України І.Виговського, Ю.Хмельницького, П.Дорошенка, або будь-якого гетьмана за власним бажанням.
Присвячена Полтавській битві величезна література по-різному оцінює її значення. Одні дослідники вважають битву під Полтавою національною катастрофою, яка за словами М. Грушевського, дала Російській державі не тільки рішучу перемогу в Східній Європі, а й підштовхнула її на шлях нових завоювань. На думку І. Крип'якевича, битва стала початком колоніальної залежної України, саме під Полтавою полягла її самостійність. Інші історики, зокрема російські, вважають Полтавську баталію блискучою перемогою Росії, внаслідок якої держава здобула вихід до Балтійського моря і підняла свій міжнародний престиж.
В останній час з’явилося чимало літератури, в якій автори намагаються визначити ким був І.Мазепа – патріотом чи зрадником. Готуючи реферат, висловіть власну точку зору. Покажіть, що Мазепа прагнув створити з України незалежну державу західноєвропейського типу, з абсолютною владою правителя гетьмана чи князя. З чим була пов’язана невдача планів Мазепи щодо союзу з Карлом ХП.? Розкрийте політику гетьмана і його місце в державотворчому процесі.
а) Завдання для самоперевірки:
Завдання 1
Співвіднесіть особу та факт її біографії
1) І.Виговський; а) Гетьман Правобережної України;
2) І.Самойлович; б) гетьман Лівобережної України;
3) І.Брюховецький в) уклав Гадяцький договір;
4) Тетеря; г) був проголошений гетьманом усієї України.
Завдання 2.
Установіть причинно-наслідковий зв'язок:
Зборівський мирний договір –– “Березневі статті”;
Руїна –– “Вічний мир”;
Смерть Б.Хмельницького –– Гадяцький договір
Гетьманство І.Мазепи –– зруйнування Запорізької Січі.
Завдання 3
Заповніть порівняльну таблицю:
“Внутрішні і зовнішні причини Руїни”
| Внутрішні причини | Зовнішні причини |
Завдання 4.
Заповніть таблицю: Міжнародні угоди щодо України. Території, що відійшли до інших держав.
| угоди | Росія | Польща | Туреччина |
| Андрусівське перемиря | |||
| Бахчисарайське перемиря | |||
| “Вічний мир” |
Завдання 5.
Заповніть таблицю: Запорізька Січ у другій половині ХУІІ ст.
| Країна | Сутність відносин |
| Польща | |
| Туреччина і Крим | |
| Росія |
Завдання 6.
На думку деяких істориків, Гадяцькій договір спізнився мінімум на 60-70 років. Чи згодні ви з такою точкою зору? Доведіть її слушність чи спростуйте.
Завдання 7.
Складіть розгорнутий план відповіді на тему: “Останній гетьман України”.
Завдання 8.
Із запропонованої групи питань оберіть одне і дайте відповідь:
– Дайте оцінку політики Катерини ІІ щодо українських земель. Поясніть, чому переважна більшість козацької старшини майже не чинила опору ліквідації автономного устрою Гетьманщини?
– Чому, на вашу думку, Катерина ІІ почала ліквідацію української автономії саме з ліквідації гетьманства? Чи сприяло ліквідації гетьманства прохання козацької старшини щодо спадковості титулу гетьмана?
Завдання 9.
Назвіть подію вивченої теми, пов’язану з цією географічною назвою:
а) Конотоп; б) Полтава; г) Андрусове; д) Гадяч.
Завдання 10.
Дайте визначення поняття:
а) Андрусівське перемир'я; б) “Вічний мир”; в) Гетьманщина.
б) Питання для дискусії:
ü Чи змінилося б становище України, якби гетьману І.Мазепі вдалося утілити свої плани ? Змоделюйте ситуацію періоду Північної війни і спробуйте знайти альтернативні варіанти діям Івана Мазепи.
ü Чи можна вважати зрадою українського народу позицію переважної більшості козацької старшини, що пішла на службу до Російської імперії і одержала всі привілеї російських дворян?
В) Запитання для поточного контролю знань:
1. Які фактори спричинили загострення економічного і політичного становища на українських землях у сер. ХУІІ ст.?
2. Визначте мету, характер, рушійні сили і результати Визвольної війни 1648-1654 рр.
3. Охарактеризуйте особливості зародження та основні ознаки Української козацької держави.
4.Проаналізуйте причини кризи козацької державності у період Руїни та її наслідки.
5. Охарактеризуйте особливості внутрішньої та зовнішньої політики Гетьманщини за правління І.Мазепи.
6.За допомогою яких методів царський уряд добився ліквідації автономії Козацької України.
7. Яку політичну оцінку Полтавській битві дають історики?
4.5. Питання для самостійного вивчення:
- Андрусівська угода 1667 р. та її наслідки.
- Боротьба гетьмана П.Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави.
- Північна війна і Україна. Боротьба за відновлення державного суверенітету.
- Подальша доля козацтва після зруйнування Запорізької Січі.
Методичні поради:
Розглядаючи перше питання, зверніть увагу, що угода між Росією і Польщею була підписана без відома України, поясніть чим це було викликано. Розкрийте суть Андрусівського перемир’я, покажіть його роль у роз'єднанні української держави.
Вивчаючи роль П.Дорошенка у боротьбі з Польщею і Росією за незалежність України, розгляньте реформи, проведені ним для укріплення держави – урядову, військову, фінансову тощо, заходи по стабілізації внутрішнього становища на Правобережжі, уясніть суть зовнішньополітичної діяльності, розкрийте причини, що не дали можливість виконати задумані плани.
Готуючи третє питання, визначте як вплинула Північна війна на загострення українсько-московських протиріч, чим був викликаний українсько-шведський союз, які фактори викликали його невдачу. Покажіть роль І.Мазепи та П.Орлика у пошуку нових союзників для визволення України з під влади Російської імперії.
Закінчуючи розгляд теми, назвіть причини знищення Запорізької Січі, розкрийте як відбувалося її зруйнування, подальшу долю козацтва покажіть у двох аспектах: а) козацтво в еміграції та б) козацтво на службі російського уряду.
4.6. Інформаційні джерела:
1. Бульвінський А.Г. Дипломатичні зносини України в період гетьманства Івана Виговського / серпень 1657 – серпень 1659 рр./ // УІК. – 2005. № 1. – С. 125-138.
2. Бойко А. Історія України. - Київ.: Академія, 2002.- С. 157- 185.
3. Гончарук П.С. Історія України. З найдавніших часів до поч.. ХХ ст..- Курс лекцій. - К.: Центр навч. літератури, 2005.- С. 181 – 186; 234- 240.
4. Грибовський В. Кошовий отаман Петро Калнишевський. – Дніпропетровськ; Пороги, 2004. – 128 с.
5. Запорізька старовина (про П. Калнишевського)/. – К., Ін-т історії України НАН України, 2003. – 435 с. № 19-20. – С. 1-6.
6. Король В.Ю. Історія України. - К.: Академія, 2005.- С. 118- 132.
7. Смолій В. А. Історія України / В.Ф. Верстюк, О.В. Гарань та ін. / Під ред. В.А.Смолія.- К.: Альтернативи,- 1997.- С. 114-125.
8. Ступак Ф.Я. Доброчинна діяльність гетьмана І. Мазепи // УІК. – 2005 № 1. – С. 138-148.
9. Чухліб Т.В. Особливості зовнішньої політики І. Самойловича та проблеми міжнародного становища Українського гетьманату в 1672-1686 рр. // УІК. – 2005. - № 2. – С. 48-67.
Тема 5: Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій
(друга пол. ХУІІІ – ХІХ ст.)
Кількість годин: аудиторні заняття –, самостійна робота – 8
5.1. Методичні поради до вивчення теми:
Тема виноситься на самостійне вивчення. Мета теми полягає в тому, щоб з’ясувати суспільно-політичне та економічне становище українських земель під владою Російської імперії та розвиток західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини в кінці ХУІІІ – ХІХ ст. Для цього рекомендується розглянути наступні питання:
1. Поділ українських земель між Російською та Австро-Угорською імперіями.
2. Декабристський рух в Україні.
3. Програма та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
4. Вплив на національне відродження громадівського руху.
5. Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях. “Руська трійця”.
Розгляд першого питання доцільно розпочати з розуміння соціально-політичного та економічного становища українських земель у складі Російської імперії після остаточної втрати ними автономії. З'ясуйте які зміни відбулися в адміністративному устрою України, розкрийте суть національної політики самодержавства по відношенню до українських земель, визначте особливості економічного розвитку .
У кінці ХУІІІ ст. переважна більшість українських земель опинилась під владою імперії Романових. У 1796 р. було проведено зміни в адміністративному устрої України: Лівобережжя перетворене в Малоросійську губернію, а Слобожанщина – в Слобідську Україну (у 1835 р.) перейменована в Харківську губернію). Правобережна Україна була поділена на три губернії – Київську, Волинську й Подільську. На початку ХІХ ст.. Малоросійська губернія стала Малоросійським генерал-губернаторством з губерніями Чернігівською і Полтавською. Південна Україна і Крим увійшли до Новоросійської губернії. Скасування Магдебурзького права в 1831 р. та “Литовського Статуту” в 1840 р. перевело українські землі на російське судочинство і поклало край виборам урядовців та місцевій автономії.
Практично перестали вживати навіть назву “Україна”. Лівобережжя називали Малоросією, Правобережжя – Південно-Західним краєм, а Південну Україну – Новоросією. Серед української еліти, нащадків козацької старшини, все більше поширювалась “малоросійська ментальність”. Царський уряд розглядав Україну як органічну частину Російської імперії.
Самодержавство у своїй національній політиці керувалось загальним принципом багатонаціональних держав – встановлення матеріальної і духовної зверхності панівної нації над підкореною. Ідеї панрусизму в державній політиці почали визрівати ще за часів Катерини ІІ. Будучи німкенею за походженням, що займала російський престол, Катерина ІІ насаджувала ідею абсолютності російського народного духу в усій імперії. В життя втілювалась так звана теорія офіційної народності, заснована на тріаді “православ’я, самодержавство, народність”, що стала символом реакційного напряму внутрішньої політики царату щодо розвитку української культури.
Русифікаторська політика, особливо в галузі освіти, посилилась після придушення польського визвольного повстання 1830–1831 рр.. Вона проводилась з метою обмеження впливу польського дворянства на Правобережній Україні.
Подальше вивчення теми вимагає розглянути зміни, що відбулися в економіці українських земель, зокрема, у сільському господарстві й промисловості.
Спираючись на російських поміщиків, яким було роздано в Україні великі земельні володіння, царизм охороняв також станові привілеї українських і польських поміщиків, зміцнюючи при цьому самодержавно-кріпосницький лад.
Сільськогосподарське виробництво в цілому було відсталим, екстенсивним. Лише частина поміщиків, переважно на Півдні України, намагалась впровадити в своїх маєтках поліпшені способи обробки землі, застосовували машини та новітній інвентар. Це насамперед стосувалось маєтків, де сіяли цукрові буряки. Водночас поміщицькі господарства збільшували посіви технічних культур, які надходили на внутрішній та зовнішній ринки. У Полтавській та Чернігівській губерніях такими культурами були коноплі і тютюн, в Катеринославській та Херсонській – льон.
Поряд з товарним землеробством розвивалось й торгове тваринництво. Україна забезпечувала вовною місцеві та російські фабрики, значні партії вивозила на Захід.
Селяни України різнились між собою ступенем особистої залежності, розміром і характером винностей, площею наділу тощо. Основними групами були поміщицькі та державну селяни, численну категорію становили козаки й селяни, перетворені у військових поселенців. В середині ХІХ ст.. у володінні поміщиків перебувало 5,4 млн. Селян-кріпаків – бл. 40% українського населення. Панщину відбувало 99% загальної кількості поміщицьких селян.
Одним з показників розкладу феодально-кріпосницької системи був промисловий переворот. Засновувались машинобудівні заводи, суконні фабрики капіталістичного типу, розвивалась металургійна й кам’яновугільна промисловість, зароджувалось робітництво. Розширення внутрішнього ринку сприяла розвитку внутрішньої й зовнішньої торгівлі.
Наступним питанням теми є розгляд причин національного
відродження та зародження перших політичних організацій в Україні. Визначить передумови відродження національної свідомості, причини появи, суть і значення масонства й декабристського руху, розгляньте діяльність Кирило-Мефодіївського товариства та його програмні ідеї.
Туга за козацькою славою й Гетьманщиною та невдоволення політикою самодержавства сприяло відродженню національної свідомості. Одним з виявів волелюбних прагнень стала поява в Україні таємних політичних організацій. Їх різновидом було масонство. Найбільша масонська ложа була заснована у Полтаві під назвою “Любов до істини”, членом якої був І.П.Котляревський. Масони цікавились суспільно-політичними та національними питаннями, висловлювали ліберальні ідеї щодо державного розвитку.
Невдоволення самодержавно-кріпосницьким режимом серед частини офіцерів-дворян, які ставили за мету змінити існуючий лад, виявилось у декабристському русі, тісно пов’язаному з Україною. Зокрема, у Тульчині існувала філія московського “Союзу благоденства”, що стала основою Південного товариства, яким керував теоретик декабристського руху П.Пестель. Проте декабристи не надавали належного значення національному питанню.
Вільнодумство поширювалось серед студентів і професорів, зокрема, в Ніжинській гімназії протягом трьох років існував Гурток прогресивних професорів.
У 40-х рр. До боротьби проти існуючого ладу підключається різночинна інтелігенція – М.Костомаров, П.Куліш, М.Гулак, О.Маркевич і В.Білогірський, Т.Шевченко, які були членами Кирило-Мефодіївського товариства.
На Західноукраїнських землях поряд із усвідомленням необхідності боротьби за соціальні та економічні права теж формується національний рух. З’ясуйте передумови, що сприяли національному відродженню в Західній Україні, назвіть діячів національного руху, розгляньте головне завдання гуртка “Руська трійця”.
Західноукраїнські землі з кінця ХУІІІ ст. знаходились під владою Австро-Угорської імперії. Австрійські правителі перед усім бачили в них джерело для поповнення державної казни та армії. Але модна на той час серед європейських монархів політика просвітництва, яку проводила імператриця Марія-Тереза, торкнулась, в деякій мірі торкнулась й їх. Перетворення зачепили насамперед аграрні відносини, церкву і освіту. З'ясуйте у чому вони виражалися?
Під впливом політики “освіченого абсолютизму” з’явилося перше
покоління так. зв. “будителів”, що належало виключно до середовища греко-католицького духовенства – І.Могильницький, М.Левицький, І Снігурський та ін. Вони виявляли великий інтерес до вітчизняної історії, життя народу, його мови й усної творчості, чимало зробили для піднесення українського шкільництва.
Але справжнє українське відродження в Галичині почалося з появою гуртка “Руська трійця”, створеного вихованцями Львівської духової семінарії. Головне завдання гурток вбачав у тому, щоб за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою “підняти дух народний, просвітити народ”. Що вдалося зробити членам гуртка і в чому ви бачите його заслуги?
Закінчуючи вивчення теми, уясніть вплив на розвиток краю революційних подій 1848–1849 рр., які зміни відбулися в соціально-політичному та національному становищі Західної України?
4.2. План семінарського заняття
1.Декабриський рух на Україні. “Руська правда” П.І. Пестеля.
2.Програма та діяльність Кирило- Мефодіївського товариства.
3.Суспільні течії та рухи другої половини ХІХ ст.
Тема для написання реферату:
Михайло Драгоманов.
5.2. Термінологічний словник:
Абсолютизм – необмежена форма державного правління, за якої верховна влада повністю належить верховному правителю.
Громади– напівлегальні організації української інтелігенції культурницького і суспільно-політичного спрямування, що діяли у другій половині XIX - на початку XX ст.
Імперія(влада, панування) – назва великої держави, що складається з
метрополії та підпорядкованих їй примусово приєднаних народів (держав); країна, для якої характерна імперська політика.
Консерватизм (зберігати, охороняти) – політична ідеологія і практика, зорієнтовані на збереження існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.
Лібералізм (походить від латинського - вільний, у первісному розумінні вільнодумство) – ідеологічна та громадсько-політична течія, яка об'єднує прихильників демократичних свобод і вільного підприємництва. У переносному значенні — терпимість, потурання комусь чи чомусь.
Національно-визвольний рух – боротьба народів, спрямована на ліквідацію іноземного панування, іноземного гноблення і завоювання національної незалежності, створення національної держави.
Панславізм – політико-ідеологічна доктрина, в основу якої покладена ідея політичного об'єднання усіх слов'ян у формі федерації. Уперше термін було вжито у 1826 р.
“Просвіти” – самодіяльні національно-культурні, економічні та освітні українські товариства, які існували як у Східній, так і в Західній Україні у 1868- 1939рр.
Сенат(слово латинського походження, означає - старий) – один з найвищих державних органів в Росії, що здійснював нагляд за більшістю судів, окремими урядовими установами у 1711–1917 рр.
5.3. Навчальні завдання та методичні рекомендації
до їх виконання:
Реферативні виступи:
§ Декабристський рух в Україні. “Руська правда” П.І. Пестеля.
§ Програма та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
§ Війна 1812 р. і Україна.
§ Роль Тараса Шевченка в духовному відродженні нації.
§ Іван Франко в суспільно-політичному житті Галичини.
§ Культурно-освітнє товариство “Просвіта”: створення та діяльність.
Методичні поради:
Починаючи підготовку будь-якого виступу, передусім розкрийте суспільно-політичне та економічне становище, в якому відбувалася та чи інша подія. Зверніть увагу на колонізаторську політику російського царизму, скасування залишків самоуправління на території України, національне гноблення, посилення кріпацтва, тобто визначить причини, які викликали відродження національної свідомості українців. З'ясуйте появу та напрями діяльності суспільних рухів, покажіть їх вплив на подальше національно-політичне життя України. Для більш повного висвітлення питань, використайте краєзнавчі матеріали.
а) Завдання для самоперевірки знань.
Завдання 1.
У сер. ХУІІІ ст. більшість українських земель входили до складу:
а) Росії та Речі Посполитої;
б) Росії та Прусії;
в) Речі Посполитої та Австрії.
Завдання 2.
Встановіть відповідність між подією та датою:
| Остаточна ліквідація гетьманства | 1793 р. |
| Другий поділ Речі Посполитої | 1783 р. |
| Впровадження кріпацтва на Лівобережжі | 1750 р. |
| Обрання К.Розумовського гетьманом | 1764 р. |
Завдання 3.
Викресліть два зайвих прізвища із прізвищ декабристів – членів Південного товариства:
П.Куліш, М.Бестужев-Рюмін, М.Костомаров, С.Муравйов-Апостол, П.Пестель.
Завдання 4.
Складіть відповідь про Кирило-Мефодіївське товариство за наступним планом:
а) назвіть прізвища членів організації;
б) назвіть основний програмний документ товариства;
в) розкажіть про діяльність організації.
Завдання 5.
Порівняйте основні плани перетворення суспільства:
| Декабристські організації | Кирило-Мефодіївське товариство |
Завдання 6. Порівняйте програми наступних організацій:
| Кирило-Мефодіївське товариство | “Руська трійця” |
Завдання7.
Назвіть подію вивченої теми, пов’язану з цією назвою:
А) “Руська правда”; б) в) “Руська трійця” д) “Русалка Дністрова”
Завдання 9.Дайте визначення терміна (поняття) і наведіть з ним один приклад, пов’язаний з вивченою темою: а) декабристи; б) масони; в) хлопомани.
б) Питання для дискусії:
ü Чи погоджуєтесь ви з ти з тим, що більшість декабристських організацій, запропонувавши прогресивні проекти перетворення суспільства, не приділяли суттєвої уваги національному питанню. Обґрунтуйте свою точку зору.
в) Запитання для поточного контролю знань:
1. Порівняйте становище українців під владою Російської та Австрійської імперій.