Розділ ІІ. Порядок проведення моніторингу

МЕТОДИКА

Проведення моніторингу матеріалів друкованих ЗМІ на предмет порушення журналістських стандартів, джинси та неналежного маркування

Розділ І. Загальні положення

1. Моніторинг матеріалів друкованих ЗМІ проводиться з метою оцінювання кількості матеріалів, а також часової динаміки зміни кількісних показників таких порушень:

а) журналістських стандартів,

б) замовних матеріалів (джинси),

в) неналежно маркованих матеріалів.

2. Моніторинг матеріалів друкованих засобів масової інформації на предмет порушення журналістських стандартів координується Громадською організацією «Інститут масової інформації».

3. Нормативними джерелами, де відображені журналістські дані стандарти є Кодекс професійної етики українського журналіста, Етичний кодекс українського журналіста, Декларація принципів поведінки журналістів (Міжнародної федерації журналістів)

4. Ознаки порушень у матеріалах встановлюються групами експертів, до яких входять експерти у сфері медіа, журналістики, масових комунікацій тощо, визначені партнерами за погодженням з ГО «Інститут масової інформації».

5. У рамках моніторингу аналізуються по шість найпопулярніших друкованих видань в кожному регіоні (м. Київ, Львівський, Донецький та Кримський регіони).

6. Місяці та тижні, в які моніторинг проводиться, визначаються ГО «Інститут масової інформації» в процесі його проведення зважаючи на час початку активної фази передвиборної кампанії, зменшення виходу номерів друкованих видань у певні місяці та інші фактори.

Розділ ІІ. Порядок проведення моніторингу

1. Первинний аналіз друкованих ЗМІ проводиться з метою відокремлення матеріалів, маркованих як реклама будь-яким способом, від матеріалів без такого маркування.

Матеріали без рекламного маркування аналізуються експертами відповідно до пунктів 2 і 3 цього розділу. За наявності маркування в хоч якій-небудь формі відповідні матеріали аналізуються згідно з пунктом 4 цього розділу.

2. Оцінювання суспільно-важливих матеріалів новинного та інформмаційного характеру проводиться на предмет дотримання наступних журналістських стандартів:

а) суспільна важливість інформації.

б) баланс думок і точок зору (збалансованість).

в) оперативність (актуальність) матеріалу.

г) достовірність (посилання на джерела).

д) відокремлення фактів від коментарів.

е) точність подачі інформації.

є) повнота представлення фактів (інформації) по проблемі.

Не є предметом моніторингу на предмет дотримання журналістських стандартів авторські матеріали, аналітичні статті та інтерв'ю.

3. Порушення журналістських стандартів, перелічених у попередньому пункті цього розділу, можуть виникати як внаслідок недбалості або низької кваліфікації журналістів (неумисно), так і внаслідок свідомого (умисного) порушення цих стандартів. На даному етапі розвитку українських медіа особливо значну небезпеку для права громадян отримувати інформацію та робити усвідомлений, зокрема політичний, вибір, становить уміщення в ЗМІ рекламних матеріалів без маркування, тобто фактично як журналістських матеріалів, які сприймаються аудиторією як більш об’єктивні й збалансовані, порівняно з рекламою.

Виходячи з наведеного вище експерти повинні перевірити, чи наявні в матеріалах, проаналізованих відповідно до пункту 2 цього розділу, ознаки прихованої реклами (політичної або комерційної). До таких ознак зокрема належать:

а) наявність цілком або майже ідентичного матеріалу в інших ЗМІ, особливо, якщо в цих ЗМІ такий матеріал маркований як реклама;

б) матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг певного суб’єкта (вказування в матеріалі адреси магазину, контактного телефону фірми тощо);

в) фігурування в матеріалі в якості експерта особи, яка некомпетентна коментувати подію або процес, котрим присвячений матеріал, зважаючи на рід занять та сферу інтересів такої особи;

г) безпідставне акцентування уваги лише на позитивних або негативних характеристиках певного товару (суб’єкта).

Експерти можуть зазначати також інші ознаки прихованої реклами в матеріалах. Якщо думка всіх експертів відповідної групи щодо такої ознаки саме як ознаки прихованої реклами одностайна, то відповідний матеріал включається до звіту експертів як матеріал з ознаками прихованої реклами.

4. Аналіз матеріалів, маркованих як реклама будь-яким способом, проводиться з метою визначення чи зрозуміле (читабельне) таке маркування для читачів. Не зрозумілим для читача (неналежним) маркуванням вважається:

а) маркування у формі, відмінній від слів «реклама» або «на правах реклами»;

б) маркування, якщо не зрозуміло, до якого матеріалу (матеріалів) воно відноситься.

5. У разі неспівпадіння оцінок різних експертів щодо певного матеріалу питання його оцінки вирішується шляхом голосування експертів відповідної групи. Експерти не мають права утриматися при голосуванні. Результат голосування визначається більшістю голосів експертів відповідної групи, при рівному розподілі голосів «за» і «проти» експерти надсилають спірний матеріал до ГО «Інститут масової інформації», яка проводитиме оцінку матеріалу в такому разі.

6. За результатами кожного засідання група експертів надсилає ГО «Інститут масової інформації» звіт про моніторинг матеріалів друкованих ЗМІ у своєму регіоні. Звіт готується до 5-го числа наступного місяця.

7. До 10-го числа наступного місяця ГО «Інститут масової інформації» готує спільний звіт та публікує загальний прес-реліз по всім регіонам та виданням.