Початок Великої Вітчизняної Війни (напад фашистської Німеччини на срср). Оборонні бої на території України

22 червня 1941 р. фашистська Німеччина без попередження напала на Радянський Союз. Почалася Велика Вітчизняна Війна 1941-1945 рр. Проте це не означало, що сталінське керівництво не було свого часу поінформовано про агресивні плани Гітлера.

Наступ німецьких військ та їх союзників йшов у трьох напрямках:

група армій «Північ» – Прибалтика-Ленінград;

група армій «Центр» – Мінськ-Смоленськ-Москва;

група армій «Південь» – Київ-Донбас-Крим.

Фашистська коаліція кинула проти СРСР у першому стратегічному еталоні 83% своїх сухопутних збройних сил, в тому числі 86% танкових і всі моторизовані дивізії, 75% артилерії, близько 70% авіації. Загалом Німеччина і її союзники на східному фронті мали 190 дивізій загальною чисельністю 5,5 млн. чоловік.

Уже у перші дні війни радянський уряд оголосив військовий стан по всій країні. Військові округи СРСР було перетворено на фронти. 30 червня було створено Державний Комітет Оборони(ДКО). Він наділявся надзвичайно широкими повноваженнями в законодавчій, виконавчій і розпорядчих сферах. У найкоротший термін було здійснено перебудову народного господарства на воєнний лад. 10 липня 1941 р. Ставку Головного Командування було реорганізовано вСтавку Верховного Головного Командуванняна чолі зі Сталіним. Відбувалась перебудова структури окремих родів та видів військ і тилового забезпечення Червоної Армії. Наприкінці червня 1941 р. було утвореноРаду з питань евакуації. Вона у стислі строки евакуювала із західних районів СРСР за Урал 2593 промислових підприємств, десятки тисяч сільськогосподарських машин, продовольчі припаси, понад 10 млн. чоловік. В СРСР з початком війни вводилося загальне обов'язкове навчання чоловіків віком від 15 до 50 років з подальшою їх мобілізацією. Було запроваджено карткову систему розподілу продуктів та предметів першої необхідності, знято обмеження на використання праці дітей та жінок.

Радянські війська на західному кордоні проти фашистів мали 170 дивізій чисельністю 2 млн. 900 тис. чоловік. На кінець 1941 р. склалася антифашистська коаліція держав. Уже у січні 1942 р. ця антигітлерівська коаліція нараховувала 26 країн. Серед них – Велика Британія, США, Польща, Канада, Чехословаччина та інші.

У числі перших потужний удар гітлерівських військ прийняла на себе Україна. Як виявилося згодом саме група армій «Південь», що наступала в українському напрямку повинна була створити стратегічний плацдарм для подальшого просування в глиб території СРСР. Цієї можливості радянське керівництво не врахувало і зосередило головні зусилля на ділянці Мінськ-Смоленськ-Москва.

В Україні з метою захисту від фашистів було створено два фронти:

1) Південно-Західний (командувач генерал Микола Кирпонос);

2) Південний (командувач генерал Іван Тюленєв).

З важкими боями радянська армія вступила на Схід, знекровлюючи ворога. Кровопролитні бої розгорнулися в районі Львова і Радехова. Уже 3 липня 1941 р. фашисти захопили Тернопіль, а радянські війська змушені були відступити до колишнього кордону з Польщею і організувати оборону.

Трагічні наслідки для радянських військ мали прорахунки сталінського керівництва восени 1941 р. під час оборони Києва. Сталін наказав за будь-яку ціну утримувати місто. В результаті Київ був залишенний, а в оточення потрапило близько 679 тис. червоноармійців, які були згодом знищені німецькими військами. В оточені загинув і генерал Кирпонос.

У період з 5-16 жовтня тривала героїчна оборона Одеси. Восени 1941 р. розгорілися кровопролитні бої на підступах до Харкова і Донбасу.

Незважаючи на величезні зусилля Червоної Армії і радянського народу, німецько-фашистські війська швидко просувалися в глиб країни. На грудень 1941 р. німці контролювали територію з населенням близько 80 млн. чоловік або 42 % населення СРСР.

Фашисти захопили в полон 3 млн. 800 тис. віськовополоненних, з них 1 млн. 300 тис. були українцями. На території України фашисти здобули декілька важливих перемог. Це так званий «Уманський Котел» (серпень 1941 р), де були оточені 6-а та 12-а армії Південного фронту; оточення військ Південно-західного фронту та невдалий наступ радянських військ під Харковом (травень 1942 р.) та захоплення в полон більшої їх частини внаслідок оточення; розгром угрупування радянських військ під Керчю (травень 1942 р.). Лише в названих операціях радянські війська зазнали втрат – 12 армій, чисельністю 1 млн. 200 тис. чоловік.

Уже 22 липня 1942 р. радянські війська залишили місто Свердловськ Луганської області і Україну було повністю окуповано фашистами.