Порівняйте варіанти підзвітності контролю генерування і реалізації ініціативи в різних організаційних моделях політ партій.
Модульна
Партія комуністичного типу є жорстко ієрархізованою структурою тоталітарного характеру і відповідно має ряд особливих вимог до своїх послідовників:
- Найсуворішої дисципліни і централізації в партії ;
- Свідомої відданості революції , самопожертви , витримки , стрункої дії ;
- Уміння з'єднувати нелегальні і легальні форми боротьби ;
- Уміння стежити за настроєм мас і впливати на нього ;
- Уміння бути максимально гнучким в тактиці , бути діалектиком в теорії і на практиці ;
- Уміння прикласти загальні і основні принципи комунізму у відносинах між
класами і партіями , враховуючи своєрідності в об'єктивному розвитку кожної країни , які треба вміти знайти , вгадати , вивчити ;
- Уміння так застосовувати принципи комунізму , щоб вони ,
видозмінюючись в деталях , правильно пристосовувалися і застосовувалися до національних і національно державних відмінностях країни.
2) Європейські партії як і комуністичні партії є високо централізованими проте не мають яскраво вираженого тоталітарного характеру. По суті це кадрові партії з високою централізацією. Отримуючи фінансування з Європейського союзу ці партії борються за максимальне представлення в усіх країнах Євросоюзу. Такі партії є яскравими антиподами американських партій як правило вони спрямовані на певну соціальну групу яка активно їх підтримує.
3) Сучасні американські партії є партіями абсолютно нового типу партій - виборчої партії. Масові партії, в Америці були лише першим етапом у процесі організаційної еволюції в напрямку створення виборчих агентств, близьких до американських партій. Основним пунктом їх виборчої підтримки не є вже (лише і виключно) конкретна суспільна група, а так званий народний електорат. Партії ці меншою мірою зацікавлені в реалізації
своєї експресивної функції. Принципова їх мета - прагнення до здобуття влади - не змінилася, однак змінилися інструменти, якими вони при цьому користуються.
Сучасні політичні партії втратили здатність структуризації електорату.
Адресатом їх виборчого змагання є не представник визначеної соціальної групи, як це відбувається в Європі(який крім того є ще й членом партії, орієнтованим на відповідні цінності), а добре поінформований підготовлений виборець. Колективна стратегія ідеологічної поляризації, спрямована на підкреслення групової самобутності, змінюється т.зв. маркетинговою стратегією. У виборчих партіях щораз меншу роль відіграє інститут членства в партії. Відбувається групи політиків професіоналізація партії - центральну роль в них відіграють спеціалізовані та професійні керівники або
експерти з конкретних проблем.
2)Запропонуйте оптимальний варіант підзвітності та контролю для соціал демократичної організаційної моделі політичної партії.
3)Визначте адекватні сучасному політичному процесу в Україні елементи із організаційною структурою різних політичних партій.
Варто зауважити що сучасний політичний процес в Україні який і раніше не відрізнявся упорядкованістю, після бурмених років війни скотився в остаточний хаос. Партії в Україні як і раніше фінансуються олігархами як і раніше обслуговують їх інтереси. Проте через жорстке переплетення інтересів різних олігархічних груп політична боротьба набуває доволі гомеречних форм. Українські партії по своїй структурі найбільше нагадують партії комуністичного зразка з жорсткою ієрархізацією, чіткою системою чинів. Проте в них повністю відсутня ідеологічна складова її підміняє фінансовий інтерес це і породжує чисто українське явище “тушок”. Сюди також варто добавити дитячий вік української квазі демократії, тяжке становище громадянського суспільства, повна залежність партій від олігархів. Все це в сумі створює унікальний мікс постсовкової країни яка намагається в демократію європейського зразка але робить це совковими методами.