Творення та відмінювання імен по батькові
Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою тільки суфікса -ович, а жіночі - за допомогою суфіксів -івн(а) та -ївн(а)(від імен на -й):
Ім'я | -ович | -івн-а, -ївн-а |
Богдан-Ж | Богдан-ович-Ж | Богдан-івн-а |
Василь-Ж | Василь-ович-Ж | Васил-івн-а |
Михайл-о | Михайл-ович-Ж | Михайл-івн-а |
Юрій-Ж | Юрій-ович-Ж | Юрі-ївн-а |
Відповідні імена по батькові будуть від таких імен:
Григорій-Ж - Григор-ович-Ж, Григор-івн-а;
Ілл-я - Ілл-іч-Ж, Ілл-івн-а;
Кузьм-а - Кузьм-ич-Ж (і Кузьм-ович-Ж), Кузьм-івн-а;
Сав-а - Сав-ич-Ж (і Сав-ович-Ж), Сав-івна;
Хом-а - Хом-ич-Ж (і Хом-ович-Ж), Хом-івн-а;
Яків-Ж - Яков-ич-Ж, Яків-н-а.
Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ відміни мішаної групи, а жіночі - як іменники І відміни твердої групи.
Примітка. У звертаннях, що складаються з двох власних назв - імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Яковичу, Галино Іллівно, Михайле Кузьмичу, Андрію Сергійовичу.
ВІДМІНОК | ІМ'Я ПО БАТЬКОВІ | |
НАЗИВНИЙ | Олегович-Ж | Сергіївн-а |
РОДОВИЙ | Олегович-а | Сергіївн-и |
ДАВАЛЬНИЙ | Олегович-у | Сергіївн-і |
ЗНАХІДНИЙ | Олегович-а | Сергіївн-у |
ОРУДНИЙ | Олегович-ем | Сергіївн-ою |
МІСЦЕВИЙ | Олегович-у | Сергіївн-і |
КЛИЧНИЙ | Олегович-у | Сергіївн-о |
26.Правопис та відмінювання кількісних (цілих і дробових) та порядкових числівників. Написання відчислівникових слів 1.Один, одна, одне(0) відмінюються як займенники той (та, те, ті):
однина множина
чоловічий рід | жіночий рід | середній рід | ||
Н. Р. Д. Зн. О. М. | один одного одному як Н або Р одним ...одному, (...однім) | одна одної (однієї) одній одну одною (однією) ...одній | одне(о) одного одному якН.абоР. одним ...одному, (...однім) | одні одних одним як Н. або Р. одними ...одних |
2. Два, три, чотири мають одакові закінчення у непрямих відмінках (крім орудного та знахідного).
Н. Р. Д. Зн. О. М. | два двох двом як Н або Р двома …двох | дві двох двом як Н або Р двома …двох | чотири чотирьох чотирьом як Н або Р чотирма …чотирьох |
3. Числівники від п’яти до десяти та числівники на -дцять, -десять відмінюються за такими зразками:
Н. | шість | одинадцять | п'ятдесят |
Р. | шести (шістьох) | одинадцяти (одинадцятьох) | п'ятдесяти (п'ятдесятьох) |
Д. | шести (шістьом) | одинадцяти (одинадцятьом) | п'ятдесяти (п'ятдесятьом) |
Зн. | шість (шістьох) | одинадцять (одинадцятьох) | п'ятдесят (п'ятдесятьох) |
О. | шістьма (шістьома) | одинадцятьма (одинадцятьома) | п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) |
М. | ...шести (...шістьох) | ...одинадцяти (...одинадцятьох) | ...п'ятдесяти (...п'ятдесятьох) |
4. Числівники сорок, дев 'яносто, стоу всіх відмінках, крім називного та знахідного, мають закінчення -а.
5. Числівники двісті-чотириста та числівники на -сот відмінюються за такими зразками:
Н. | двісті | п'ятсот |
Р. | двохсот | п'ятисот |
Д. | двомстам | п'ятистам |
Зн. | двісті, двохсот | п'ятсот, п'ятисот |
О. | двомастами | п'ятьмастами (п'ятьомастами) |
М. | ...двохстах | ...п'ятистах |
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нульвідмінюються як іменники відповідних відмін.
7. Збірні числівники в непрямих відмінках відмінюються як відповідні кількісні.
Н. | п'ятеро |
Р. | п'яти (п'ятьох) |
Д. | п'яти (п'ятьом) |
Зн. | п'ятеро (п'ятьох) |
О. | п'ятьма (п'ятьома) |
М. | ...п'яти (...п'ятьох) |
8.Дробові числівники відмінюються так: чисельник відмінюється як кількісний числівник, а знаменник - як порядковий.
Н. | чотири п'яті |
Р. | чотирьох п'ятих |
Д. | чотирьом п'ятим |
Зн. | чотири п'яті |
О. | чотирма п'ятими |
М. | ...чотирьох п'ятих |
9. Числівники півтора, півтори, півторастане відмінюються.
10. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини.
Н. | одна тисяча двісті сорок шість |
Р. | одної (однієї) тисячі двохсот сорока шести (шістьох) |
Д. | одній тисячі двомстам сорока шести (шістьом) |
Зн. | одну тисячу двісті сорок шість (шістьох) |
О. | одною(однією) тисячею двомастами сорока шістьма (шістьома) |
М. | ...одній тисячі двохстах сорока шести (шістьох) |
11. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останній компонент.
Н. | одна тисяча двісті сорок шостий |
Р. | одна тисяча двісті сорок шостого |
Д. | одна тисяча двісті сорок шостому |
Зн. | одна тисяча двісті сорок шостого |
О. | одна тисяча двісті сорок шостим |
М. | ...одна тисяча двісті сорок шостому |
12. Порядкові числівники відмінюються як відповідні прикметники:
однина множина
чоловічий рід | жіночий рід | середній рід | ||
Н. Р. Д. Зн. О. М. | перший першого першому перший(першого) першим …першому | перша першої першій першу першою …першій | перше першого першому перше першим …першому | перші перших першим перші(перших) першим …перших |
чоловічий рід | жіночий рід | середній рід | ||
Н. Р. Д. Зн. О. М. | третій третього третьому третій(третього) третім …третьому | третя третьої третій третю третьою …третій | третє третього третьому третє(третього) третім …третьому | треті третіх третім треті(третіх) третіми …третіх |
13.Неозначено-кількісні числівники багато, небагато, кілька, декілька відмінюються як числівники п'ять, шість, але паралельних форм не мають.
14. Числівники половина, третина, чвертьвідмінюються як іменники.
*Складні порядкові числівники, що закінчуються на -сотий, -тисячний,-мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом: двохсотий, трьохтисячний, п'ятимільярдний.
Правопис числівників
Числівник одинадцять пишеться з однією -н. У числівниках від одинадцяти додев’ятнадцяти м’який знак пишеться тільки в кінці слова:дванадцять, сімнадцять.
При творенні складних слів вживаються числівникові основи двох-, трьох-, чотирьох,якщо друга частина слова починається з голосного, і числівникові основи дво-, три-, чотири-, якщо друге слово починається з приголосного: трьохетапний — триповерховий, двохатомний — двобічний.
Складні кількісні і порядкові числівники пишуться разом у будь-якому відмінку:шістсот, шестисот, шестистам, шестисотий.
Складенічислівники пишуться окремо: дві тисячі п’ятсот тридцять два, дві тисячі п’ятий.
Відчислівникові складні слова можуть писатися буквеним або цифрово-бук-веним способом. При цьому слова, записані цифрою й буквами, пишуться через дефіс, пор.: 24-поверховий — двадцятичотириповерховий.
27.Дієприкметники та дієприслівники у професійному мовленні. Особливості використання активних дієприкметників. Перевага активних конструкцій над пасивними, використання безособових конструкцій з дієслівними формами на -но, -то
Дієприкметник –неособова форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку здійснює сам предмет (активні дієприкметники) або зумовлену дією іншого предмета (пасивні дієприкметники): читаючий – прочитаний; виконуючий –виконаний.
У сучасній українській діловій мові вживання активних дієприкметників теперішнього часу обмежене
Активні дієприкметники бувають теперішнього та минулого часу, утворюються відповідно від основ теперішнього часу дієслів недоко-наного виду за допомогою суфіксів -уч-/-юч- або -ач-/-яч та від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-, напр.:контролюючий, терплячий; збанкрутілий..
Часто вживаються в науковому та діловому стилях пасивні дієприкметники. Вони використовуються для лаконічного вираження думки, ними часто замінюють підрядні речення.
Виступаючи в ролі означення, пасивні дієприкметники уточнюють, конкретизують зміст означуваного слова (Усі кінцеві продукти, виготовленісуспільством за певний час, утворюють валовий внутрішній продукт).
Активні дієприкметники минулого часу та пасивні дієприкметники без обмежень використовуються у професійному мовленні (зміцніла економіка, збанкрутіле підприємство, гарантований дохід, обмежена відповідальність, регульовані ціни, очікувана інфляція, незавершене виробництво, відкрите товариство).
При творенні пасивних дієприкметників перед суфіксом -ен в основі дієприкметника відбуваються чергування приголосних:
зберегти – збережений; знизити – знижений;
Дієприкметники активно переходять у прикметники, втрачаючи при цьому ознаки дієслова й набуваючи здатності виражати звичайну (не за дією) ознаку предмета (відомий, знайомий, невмирущий, цілющий).
Дієприкметники можуть втрачати ознаки дієслова і прикметника та переходити в іменники (черговий, уповноважений, поранений, вчений, трудящі).
Дієприслівник – незмінна дієслівна форма, яка, пояснюючи основну дію, виражену дієсловом, називає додаткову дію. Дієприслівник недоконаного виду означає таку другорядну, одночасну з основною (розмірковував читаючи).
Дієприслівник доконаного виду означає таку другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної (прочитавши, зробив висновки).
До прислівникових ознак дієприслівника належить його незмінність, синтаксична роль обставини і те, що він пов’язується з основним дієсловом синтаксичним зв’язком прилягання. У реченні дієприслівник виступає у ролі обставини часу, мети, причини, умови, способу дії (Підбиваючи підсумки наради, необхідно узагальнити все сказане, сформулювати висновки, визначити завдання на майбутнє – обставина часу; Людина, будучирушійною силою всіх факторів виробництва, виступає головним творцем матеріальних і духовних багатств суспільства – обставина умови).
Дієприслівники іноді втрачають ознаки дієслова і набувають значення прислівників (Зал вітав делегацію стоячи).
Обов’язковою умовою вживання дієприслівника є те, що дві дії, одна з яких виражена дієсловом-присудком, а інша дієприслівником, повинні здійснюватися однією особою. Тому граматично неправомірною є побудова речення типу:Виступаючи, директором порушена злободенна тема.
Правильно буде побудувати речення так: Виступаючи, директор торкнувся злободенної теми.
Дієприслівником (дієприслівниковим зворотом) можна передавати різні етичні моменти (наприклад, зацікавленість у якнайшвидшому завершенні роботи) і сформулювати причини, що стали підставою для ухвалення управлінського рішення. У діловому мовленні дієприслівникові звороти вживаються з метою скорочення тексту і ставляться на початку речення:
Враховуючи …
Вважаючи …
Беручи до уваги …
Зважаючи на …
Предикативні форми на -но, -то –незмінні форми дієслова, які широко вживаються в українській мові і виступають головним членом (присудком) у безособових реченнях.
Використовують форми на -но, -то замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці (Постанову прийнято одноголосно, а не Постанова прийнята одноголосно. Запрошення розіслано вчасно замістьЗапрошення розіслані вчасно).
За своєю семантикою та використанням форми на -но, -то становлять специфіку української мови, яка вирізняє її з-поміж інших слов'янських мов10.
Утворюються вони від основи пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -о, напр.: завершений) -" завершен-о, написан(ий) -> написан-о, здобут(ий) -" здобут-о. Саме ці форми вживають замість пасивних дієприкметників, якщо хочуть наголосити на дії, а не на ознаці, пор.: Запрошення розіслано вчасно замість Запрошення розіслані вчасно.
За характером своєї семантики виражають дію перехідну, минулу, пасивну. Однак можуть передавати значення майбутньої дії за допомогою допоміжного дієслова бути, напр.: Роботу буде завершено вчасно.
28.Особливості використання службових слів у професійному мовленні. Прийменники у професійному мовленні. Синонімія прийменниково-відмінкових форм і безприйменниково-відмінкових конструкцій. Уживання прийменника по. Переклад російських конструкцій з прийменником в. Уживання прийменника при. Сполучники у професійному мовленні.
Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв'язки між словами в реченні.
Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Виражаючи смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, прийменник утворює прйменниково-відмінкову конструкцію: занепокоєні з приводу дій, у відповідності до, у залежності від. Часто прийменниково-відмінкові форми синонімічні безприйменниково-відмінковим: занепокоєні діями, відповідно до, залежно від.
У діловому мовленні традиційно закріплені значення прийменників для передачі різних відношень:
1) просторових – в(у), на, з, від, над, перед, вздовж, при, до, край, біля, поза, крізь, навпроти: на підприємстві, при фірмі, до керівництва.
2) часових – за, з, у, до, о, об, через, над, під час, після: за звітний період (завесьчас), у звітний період (протягомчасу, заякийзвітують), о восьмій годині, під час перевірки, через тиждень, у зазначений термін;
3) причинових – від, через, з, за, у зв'язку, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч, внаслідок: у силу обставин, з нагоди ювілею,через хворобу, за умови, у зв'язку з відсутністю, всупереч розпорядженню.
4) мети – для, на, про, заради, щодо, задля: на випадок, заради успіху, щодо покращення, для місцевих потреб, на місцеві потреби.
5) допустовості – при, всупереч, окрім, незважаючи на, відповідно до: всупереч правил, окрім роботи, незважаючи на попередження, при нагоді.
У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією: у вихідні дні, на цьому тижні, звертаємося з пропозицією, надсилаємо на адресу.
Правила використання прийменників у діловому стилі
1. Правильно добирати прийменникові конструкції: враження про виставку – враження від виставки; застерігати про небезпеку – застерігати від небезпеки; вітер п'ять метрів на секунду – вітер п'ять метрів за секунду.
2. При виборі прийменникової чи безприйменникової конструкції, перевага надається безприйменниковій: зрікатися від ідеалів – зрікатися ідеалів, повідомляти по телефону – телефонувати, оплатити за проїзд – оплатити проїзд.
3. У прийменникових конструкціях іменник повинен ставитися в правильному відмінку: всупереч проблем – всупереч проблемам, завдяки опитування – завдяки опитуванню, наперекір рішень – наперекір рішенням.
4. Не слід нагромаджувати в одному контексті однакуові прийменники: На наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо всіх бажаючих.
5. Пропуск прийменника створює двозначність тексту: лист організації – від організації, до організації.
6. У діловому стилі української мови є ряд особливо часто повторюваних усталених словосполучень дієслівного типу, де заміна приймененників неможлива: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладається на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв'язку з, згідно з, залежно від, виходячи з.
Прийменник по в українській мові поєднується лише:
1. У складних прислівниках з іншими частинами мови:
а) з іменниками: по можливості, по суті, по батькові;
б) з прикметниками: по-господарськи, по-дружньому, по-українськи;
в) із займенниками: по-нашому, по-своєму;
г) із числівниками : по троє, один по одному, по-друге.
2. З іменниками у місцевому відмінку і вживається:
а) зі значенням мети: послали по інструктора, пішли по воду;
б) зі значенням місця чи напрямку, де відбувається дія: пляма розповзлася по стелі, трансляція по телебаченню;
в) зі значенням певних стосунків, взаємин: товариш по парті, дядько по батькові;
г) зі значенням місця поширення дії: розпорядження по фабриці, чеканник по міді;
д) зі значенням розподільності: усі делегати отримали по подарунку, жінкам подарували по букету квітів.
3. Зприкметниками: по чайній ложці, по зеленій поверхності .
4. Із займенниками: по їхньому будинку, по цьому місцю.
5. З числівниками: отримати по десять балів, по дві пропозиції.
В інших випадках слід використовувати прийменники:
-на: по предложению делегата – на пропозицію делегата, по Вашему желанию – на Ваше бажання, називать по имени – називати ни ім'я, по требованию – на вимогу;
-за: по собственному желанию – за власним бажанням , по нашим подсчетам – за нашими підрахунками, по семейним обстоятельствам – за сімейних обставин;
-з(-із, -зі): по происхождению – із походження, по вине – з вини, по собственной воле – із власної волі, комиссия по спорту – комісія зі спорту, по злобе – зі злості;
-до: пришлось по вкусу – припало до смаку, с 06.10.2003 по 01.01.2004 – з 06.10.2003 до 01.01.2004, получить по накладной – отримати відповідно до наклкдної;
-для: комиссия по расследованию – комісія для розслідування, производство по изготовлению – підприємство для виготовленя, секция по изучению – секція для вивчення;
-від: добрий по природе – добрий від природи, смотря по погоде – залежно від погоди, действовать по обстоятельствам – діяти залежно від обставин;
-під: задание не по силам – завдання не під силу;
-у (-в): по мере возможности – у міру можливості, ответчик по делу – відповідач у справі, инспектор по делам несовершеннолетних – інспектор у справах неповнолітніх;
-як: по обыкновению – як звичайно(як завжди, як правило);
-через: по ошибке – через помилку, по болезни (отпуск) – через хворобу (відпустка), по техническим причинам – через технічні причини;
-щодо: расходи по – витрати щодо, предложения по улучшению – заходи щодо поліпшення, инструкция по использованию – інструкція щодо використання;
-після: по завершению – після завершення;
-безприйменникові конструкції: по душам – щиро, відверто; по безналичному расчету – безготівковим рахунком, по факсу – факсом, по достоинству – належно.
Російські словосполучення з прийменником -в українською мовою передаються:
-на: в адрес – на адресу, в виду (иметь) – на увазі (мати),в завершение – на завершення, в защиту – на захист, в нашу пользу – на нашу користь;
-до: в известность (поставить) – довести до відома, в работу (вовлечь) – залучити до роботи, в соответствии с – відповідно до, в состав (вошли) – до складу ввійшли, в карман – до кишені;
-з: в следующих вопросах – з таких питань;
-за: в пример (поставить) – поставити за приклад, в пяти шагах – за п'ять кроків, в те времена – за тих часів, в одни сутки (уложился) – впорався за одну добу;
-про: в получении расписался – про одержання розписався;
-при: в случае некплати – при несплаті;
-під: в конце недели – під кінець тижня;
-о (об): в семь часов – о сьомій годині, в одиннадцать часов – об одинадцятій годині;
-як: в качестве – як, в порядке исключения – як виняток;
-безприйменникові конструкції: в дальнейшем – надалі, в момент – миттєво, в покое оставить – дати спокій, в прошлом году – торік, минулого року, в равной мере – однаково, в полной мере – цілком, в юности – замолоду.
Порушення синтаксичної норми також виникає через невмотивоване вживання прийменника -при.
Цей прийменник уживається часто паралельно з іншими прийменниками біля, коло, край, поруч.Наприклад, для позначення близькості до конкретного місця: при виході – коло виходу – біля виходу, край дороги, поруч мене.
А на позначення епохи, періоду, часу, протягом якого відбувається дія, – прийменниками за, під час:за царювання Романових – під час царювання Романових.
Лише з прийменником при можливі конструкції:
а) на передавання значення приналежності, певних стосунків до кого-,чого-небудь: При університеті працює дослідна станція; Служу при штабі дивізії;
б) на зазначення чого-небудь у будь-кого, будь-чого або присутність когось будь-де: Був при повній свідомості; Сьогодні я при зброї; Не можна лаятися при дітях;
в) на вказування певних обставин або супутніх умов, за яких щось відбувається: Роздивився при світлі сірника; При нульовій температурі випав сніг; Проголосували при овному мовчанні; Зателефоную при першій нагоді; Зроблю при бажанні.
Значно ширший обсяг значень прийменника -при в російській мові спричиняє автоматичне помилкове перенесення його до подібних українських конструкцій. Цього не слід робити, оскільки в українській мові є різноманітні можливості, не змінюючи значення, передати зміст за допомогою інших прийменників, сполучень дієприслівникового звороту чи шляхом розгорнутих конструкцій, наприклад: при реке раскинулся город – коло річки розляглося місто; битва при Желтих Водах – битва біля Жовтих Вод; он бил все время при мне – він був увесь час поруч;