Функції міжнародної правосвідомості
В |
плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна правосвідомість
Глава X!
Міжнародна правосвідомість
Функції міжнародної правосвідомості
здійснює три основні функції: а) пізнавальну; б) оціночну; в) регулятивну.
Через пізнавальну функцію суб'єкти міжнародної правосвідомості з'ясовують особливості наявних міжнародних відносин та можливості встановлювати нові відносини, що підпадають під міжнародно-правове регулювання і вже врегульовані, або такі, що містять прогалину в міжнародному праві. Суб'єкти міжнародної правосвідомості через пізнавальну функцію встановлюють, якою ще (крім міжнародного права) управлінською системою (політикою, мораллю, релігією тощо) можна врегулювати відповідні міжнародні відносини.
Тобто здійснення пізнавальної функції міжнародної правосвідомості надає змогу встановити межу можливого міжнародно-правового і неправового впливу на відповідну сферу міжнародних відносин. Це настільки важливо для здійснення пізнавальної функції і воно настільки часто відокремлено проявляється, що деякі дослідники пропонують вважати визначення межі міжнародно-правового і неправового впливів на міжнародні відносини окремою її функцією.
Однією з функцій міжнародної правосвідомості, вважає І. І. Лукашук, є визначення сфери дії міжнародно-правового регулювання.
З'ясуванням об'єкта міжнародно-правового регулювання, ступеня його врегульованості правом і неправови-ми засобами, встановленням існуючих прогалин та можливостей їх урегулювання, з'ясуванням інших питань предмета і об'єкта міжнародного права та ступеня їх урегу-льованості обмежується пізнавальна функція міжнародної правосвідомості.
Оціночна функція міжнародно-правової свідомості дозволяє на основі зібраних фактів дати їм правову оцінку. При цьому оцінюється не лише сам факт, а ситуація, за якої він склався в цілому. Виробляється судження про відповідність певних фактів, ситуацій у міжнародному праві, міжнародній законності та їх можливий вплив на міжнародний правопорядок.
У ході реалізації оціночної функції виробляється ставлення суб'єкта міжнародної правосвідомості до існуючої врегульованості міжнародних відносин на даному етапі. На цьому етапі встановлюється практична необхідність
(користь) від чинної норми міжнародного права, її відповідність новим потребам та інтересам суб'єкта міжнародного права.
Досить часто міжнародно-правова свідомість суб'єктів міжнародного права створює ідеальну (для себе) модель необхідної норми. Якщо така модель суттєво розходиться з чинною нормою, то міжнародно-правова оцінка породжує в правосвідомості мотив.
Міжнародно-правовий мотив узгоджується з вираженими в правосвідомості потребами, інтересами суб'єкта міжнародного права і в разі їх відповідності породжує певну ціль. Тут потрібно розрізняти ціль як елемент міжнародної правосвідомості, спрямований на створення норми міжнародного права, і ціль як складову змісту чинної норми.
Останні також безпосередньо стосуються міжнародної правосвідомості. Але це вже існуючі нормативні моделі бажаної поведінки в майбутньому, стосовно яких вироблені спільні елементи правосвідомості.
Такі цілі в міжнародному праві, що закріплені у Статуті ООН, як: підтримувати мир і безпеку, розвивати дружні відносини, здійснювати співробітництво у вирішенні проблем міжнародного економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру, сприяти розвитку поваги до прав людини та основних свобод, створювати умови, за яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов'язань, що випливають із договорів та інших джерел міжнародного права, — самі є потужним фактором впливу на міжнародну правосвідомість.
Вони є важливим регулятором міжнародних відносин і, як справедливо зазначають деякі науковці (В. А. Василенко, Г. В. Ігнатенко, Г. 1. Курдюков, Н. М. Ульянова та ін.), є юридично обов'язковими, породжують певні права та обов'язки.
Ціль міжнародної правосвідомості, яка формулює ідеальну модель правового регулювання, що фіксує певні прогалини в міжнародному праві і намагання їх уникнути, не узгоджена з іншими суб'єктами міжнародного права. Максимум, до чого вона може привести (а може, й не привести), — це до вироблення міжнародно-правової волі окремо взятого суб'єкта міжнародного права. Така воля в
Глава XI Міжнародна правосвідомість
Функції міжнародної правосвідомості
міжнародній правосвідомості відображає активні наміри відповідного суб'єкта здійснити певні міжнародно-правові зміни. Вона може втілитися у відповідну норму міжнародного права (якщо є спільність у міжнародній правосвідомості суб'єктів міжнародного права щодо таких змін), а може залишитися нереалізованою.
Регулятивна функція міжнародної правосвідомості проявляється не тільки в коригуванні дій суб'єктів міжнародного права на правотворчій стадії. До речі, доцільніше розглядати дію міжнародної правосвідомості окремо на: а) передправотворчій і б) правотворчій стадії. На перед-правотворчій стадії відбувається усвідомлення суб'єктами інтересів і цілей та формування їх у відповідні правові ідеї. На правотворчій стадії міжнародна правосвідомість здійснює пошук найефективнішого втілення виробленої правової ідеї в норму міжнародного права та втілення виробленої моделі в конкретну норму. Правосвідомість відіграє важливу роль і на стадії реалізації норм міжнародного права. Вона націлює процес реалізації на якнайефективніше досягнення оптимального результату міжнародно-правового регулювання.
Реалізація норм міжнародного права залежить від рівня міжнародно-правової свідомості. Вона може відбуватися на рівні саморегуляції (коли відсутній зовнішній вплив на суб'єкт міжнародного права, а його правомірні дії базуються на його правосвідомості) або на рівні застосування права. Така реалізація норми міжнародного права не завжди відповідає міжнародній правосвідомості суб'єкта, який її реалізує.
Рівень міжнародної правосвідомості проявляється при тлумаченні відповідних норм міжнародного права.
Слід мати на увазі, що міжнародна правосвідомість впливає як на правотворчість, так і на застосування норм міжнародного права через пізнавальну, оціночну й регулятивну функції. Але якщо завдяки пізнавальній та оціночній функціям на правотворчій стадії з'ясовується: існує норма чи ні, відповідають їй відносини чи ні, то на стадії застосування норм міжнародного права вирішуються інші питання. Наприклад, відповідають чи ні правореалізуючі дії суб'єкта міжнародного права відповідній нормі міжнародного права, закріпленій у ній моделі поведінки.
Саме завдяки регулятивній функції міжнародної правосвідомості суб'єкти міжнародного права виконують відповідні правові вимоги.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА _
Куэлъяр X. П. де.
Послание и заявление, посвященные Международному году мира.
Нью-Йорк, 1986.
Лукашук И. И.
Международное право. Общая часть. М., 1996.
Международное право / Под ред. Г. И. Тункина. М., 1994.
Международное право / Под ред. Ю. М. Колосова,
В. И. Кузнецова. М., 1998.
Пацация М. Ш.
Международно-правовое сознание: понятие, структура, проблемы
воспитания. М., 1986.
Черниченко С. В. Теория международного права: В 2 т. М., 1999. Т. 1.