Правила модульно-рейтингового оцінювання знань
Політологія
Для студентів 2 курсу спеціальності ТН
Загальний обсяг навчального часу: | годин | кредитів ECTS | змістовних модулів | ||||
Види занять і підсумкового контролю знань | Розподіл по семестрах (годин) | ||||||
6 семестр | Усього | ||||||
Аудиторні заняття, у тому числі | |||||||
лекції | |||||||
практичні (семінарські) заняття | |||||||
лабораторні роботи | - | - | |||||
Індивідуальна робота | |||||||
Самостійна робота | |||||||
Усього | |||||||
Підсумковий контроль знань – екзамен | + | + | |||||
Структура залікового кредиту дисципліни
І ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ. ПОЛІТОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ
Тема 1. Предмет, метод і структура політології
Тема 2. Історія світових політичних теорій
Тема 3. Історія політичної думки України
Тема 4. Політичні доктрини сучасності
Тема 5. Політика як соціальне явище. Феномен влади
Тема 6. Політика та економіка. Політика і соціальна сфера суспільства
ІІ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ. ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ
Тема 7. Політична система. Політичні режими
Тема 8. Держава як головний інструмент політичної влади
Тема 9. Політика і право. Правова держава
Тема 10. Політичні партії. Громадські організації та рухи в політичному житті суспільства
Тема 11. Демократія як політичне явище. Вибори і виборчі системи
ІІІ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ. ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ
Тема 12. Людина і політика
Тема 13. Політична діяльність та політичний розвиток
Тема 14. Політичні еліти і політичне лідерство.
Тема 15. Феномен бюрократії та бюрократизму
Тема 16. Етнічний вимір політики
Тема 17. Політика і релігія
Тема 18. Політична свідомість і політична культура
Тема 19. Основні проблеми світової політики
Тема 20. Політичні аспекти глобалізації
Література
Аляєв Г. Є. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – 3-тє вид., випр. і доп. – Полтава: АСМІ, 2012. – 320 с.
Теми семінарських занять
Номер або шифр змістовного модуля | Т Е М И З А Н Я Т Ь | Кількість годин | Усього по модулю |
Семінар 1. Предмет і метод політології. Історія світових політичних теорій | |||
Семінар 2. Історія політичної думки України | |||
Семінар 3. Політична система. Політичні режими | |||
Семінар 4. Держава як головний інструмент політичної влади | |||
Семінар 5. Політика і право. Конституційний режим і проблеми становлення правової держави в Україні | |||
Семінар 6. Політичні партії. Громадські організації та рухи в політичному житті суспільства | |||
Семінар 7. Демократія як політичне явище. Вибори і виборчі системи | |||
Семінар 8. Основні проблеми світової політики |
Контрольні питання з дисципліни „Політологія”
1. Предмет і структура політології, її місце в системі наук. Методи дослідження політики та функції політичної науки.
2. Політичні вчення Стародавнього світу.
3. Головні досягнення політичної думки Відродження та Нового часу.
4. Становлення сучасної політології.
5. Основні етапи історії політичної думки Росії та її головні риси.
6. Виникнення та розвитку політичної думки України в XI–XVIII ст.
7. Становлення політичної думки України в кінці XVIII–XIX ст.
8. Політичні мислителі України кінця ХІХ – початку ХХ ст.
9. Розвиток української політології в ХХ ст.
10. Політичне життя суспільства. Поняття політики та її функції. Політика і мораль.
11. Сутність влади, її походження, прояви, форми легітимності.
12. Суб’єкти та об’єкти політики і влади. Співвідношення політичної і державної влади. Традиційні форми влади.
13. Взаємозв’язок політики та економіки. Функції держави і механізми державного регулювання в ринковій економіці.
14. Соціальна структура суспільства та її вплив на політику.
15. Громадянське суспільство: поняття та сутність, шляхи формування.
16. Сутність та структура політичної системи суспільства. Типи політичних систем.
17. Виникнення держави, основні концепції її походження.
18. Держава як головний інструмент політичної влади – її сутність та ознаки.
19. Функції і структура державної влади. Принцип поділу влади.
20. Форми державного правління.
21. Система президентства. Сутність та основні риси президентської республіки.
22. Парламентаризм. Сутність та основні риси парламентської республіки.
23. Форми державного устрою.
24. Форма правління в Україні.
25. Форма державного устрою в Україні.
26. Держава і місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування в Україні.
27. Конституція як основний закон держави. Конституція України: минуле та сучасність.
28. Співвідношення політики і права. Розвиток теорії правової держави.
29. Принципи правової держави та їх втілення на практиці. Соціальна держава.
30. Правосвідомість. Правовий нігілізм: передумови, наслідки та шляхи подолання.
31. Поняття та генезис політичних партій.
32. Типологія та основні функції політичних партій.
33. Партійні системи.
34. Партійна система та політичні партії України.
35. Сутність та типологія громадських рухів та організацій.
36. Поняття політичного режиму та типи політичних режимів.
37. Авторитарний і тоталітарний режими.
38. Поняття демократії та її історичні форми.
39. Принципи демократії.
40. Демократичні процедури.
41. Основні типи виборчих систем. Виборча система України.
42. Демократія в Україні: історичний досвід та сучасні проблеми.
43. Політичне життя і політична діяльність (типи, види, структура, форми та методи).
44. Політичний маркетинг і політичний менеджмент.
45. Тероризм як тип політичної поведінки.
46. Політична стабільність і політичні конфлікти. Кризові ситуації та шляхи їх вирішення.
47. Політична соціалізація особистості. Типи та форми політичної поведінки особистості.
48. Громадянин і держава. Теорія природних прав особистості.
49. Права людини в міжнародному праві (Загальна декларація прав людини та інші документи).
50. Права людини і громадянина в національному законодавстві (Конституція України) та їх реалізація.
51. Поняття правлячої і політичної еліти. Теорії політичних еліт.
52. Витоки і сутність політичного лідерства.
53. Типи та образи політичних лідерів.
54. Форми особистої влади та природа культу особи.
55. Суть бюрократії та бюрократизму як соціальних явищ. Основні шляхи боротьби з бюрократизмом.
56. Етнос і нація як суб’єкти політичних відносин. Права народів. Форми національно-державного визначення.
57. Роль національного фактора в сучасному світовому розвитку. Міжнаціональні конфлікти та їх наслідки.
58. Поняття націоналізму, патріотизму, шовінізму, ксенофобії, інтернаціоналізму.
59. Національна політика і міжнаціональні стосунки в Україні.
60. Роль релігії і церкви в політичному житті та їх співвідношення з державою. Міжконфесійні стосунки в Україні і державна політика стосовно релігії і церкви.
61. Політична свідомість: сутність, структура, види.
62. Феномен громадської думки. Засоби масової інформації та їх роль у формуванні політичної свідомості.
63. Визначення, структура та типи політичної культури. Особливості політичної культури України.
64. Поняття і функції політичної ідеології. Різновиди сучасних політичних ідеологій.
65. Основні течії політичної думки: консерватизм та лібералізм.
66. Комуністично-соціалістична ідеологія та її напрями. Ідеологія екологічних та антиглобалізаційних рухів.
67. Фашистська та націонал-соціалістична доктрина. Релігійний та національний екстремізм. Анархізм.
68. Світова політика як система міжнародних відносин. Принципи міжнародних відносин та системи колективної безпеки.
69. Зовнішня політика: суть, головне призначення та зв’язок з внутрішньою політикою.
70. Проблеми війни і миру в історії і сучасності.
71. Особливості розвитку міжнародних відносин в другій половині ХХ ст. Зміни міжнародної ситуації і балансу сил у світі на межі ХХ–ХХІ століть.
72. Актуальні проблеми світової політики.
73. Зовнішня політика України.
74. Поняття глобалізації. Політичні аспекти глобалізації.
75. Глобальні проблеми: поняття та зміст. Політичні шляхи рішення глобальних проблем.
Правила модульно-рейтингового оцінювання знань
Звітність студента – екзаменаційна оцінка (модульно-рейтингова оцінка ЕСТS).
1. Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів. За видами роботи вона розподіляється:
· поточний контроль: виступи на семінарах або індивідуальні співбесіди на консультаціях – 35% (але не менше 20 балів);
· модульне тестування – 15% (але не менше 10 балів);
· підсумковий контроль (іспит) – 50% (але не менше 30 балів).
За змістовими модулями трудомісткість дисципліни розподіляється:
№ зміст. модуля | Змістові модулі | Максимальна кількість балів за змістові модулі | Мінімальна кількість балів за змістові модулі | |||
поточний контроль | модульне тестування | реферат | разом | |||
Політологія – наука про політику | ||||||
Політичні інститути | ||||||
Політичні процеси | ||||||
Підсумковий контроль (іспит) | ||||||
Усього за семестр |
2. Інтегральне оцінювання знань включає такі види контролю:
· виступ (активна участь) на семінарському занятті – 3–5 балів;
· індивідуальна співбесіда на консультації з теми, за яку не отримана оцінка на семінарському занятті – 2–4 бали;
· модульне тестування – до 10 балів (протягом семестру проводиться 1 тестування з першого модулю; тестування зараховується, якщо студент відповів не менш ніж на половину тестових питань);
· підсумковий контроль (іспит у формі тестування та індивідуальна співбесіда) – до 50 балів (підсумковий контроль зараховується, якщо студент відповів не менш ніж на половину тестових питань).
3. Присутність чи відсутність на лекціях і семінарах не оцінюється в балах.
4. Бали можуть зменшуватися (загалом до 10 «штрафних» балів): за неготовність до семінарського заняття (1 «штрафний» бал) або за невиконане з першого разу модульне тестування (1 «штрафний» бал).
5. Студент може отримати до 5 додаткових балів за постійну активність на семінарських заняттях або за участь у студентській науковій роботі.
6. Незарахований змістовий модуль (модульне тестування) перескладається не більше 2-х разів.
7. При визначенні підсумкової оцінки складаються результати з усіх видів контролю. Сума балів відповідає наступним оцінкам:
Сума балів за всі види навчальної діяльності | ОцінкаECTS | Оцінка за національною шкалою |
90 – 100 | А | відмінно |
82-89 | В | добре |
74-81 | С | |
64-73 | D | задовільно |
60-63 | Е | |
35-59 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання |
0-34 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
8. Підсумковий контроль (іспит) перескладається, якщо не зараховано підсумкове тестування (студент відповів менше ніж на половину тестових питань), або загальна кількість балів за всіма видами контролю менше 60. Підсумковий контроль (іспит) може перескладатися двічі (перший раз – викладачу, другий – комісії, створеної деканатом факультету) у формі тестування та усної співбесіди з контрольних питань.
9. У разі, якщо студент з поважних причин не набирав балів протягом семестру, він може скласти іспит шляхом тестування зі всього курсу та індивідуальної співбесіди з контрольних питань.