Громадянська війна в росії

Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки.

Доба «воєнного комунізму».

БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ

24 жовтня 1917 р. За наказом В. Леніна революційні війська зайняли важливі пункти й установи Петрограда (центральний телеграф, про­довольчі склади, мости, вокзали, центральну електростанц­ію). Ленін прибув у Смольний і очолив збройне повстання.

25 жовтня 1917 р. Військово-революційний комітет сповістив усю країну про вирішальну перемогу більшовиків у Петрог­раді в зверненні “До громадян Росії”, переданому в ефір через радіостанцію крейсера “Аврора”, а також опублікованому в більшовицькій пресі.

Ніч з 25 на 26 жовтня 1917 р. Штурмом Зимового палацу і ареш­том Тимчасового уряду завершився акт збройного повстання.

25 жовтня 1917 р. Відкрився II Всеросійський з’їзд рад.

З’їзд прийняв такі документи:

1. Декрет про мир: укласти мир без анексій і контрибуцій.

Анексія — загарбання чужої території насильницьким приєд­нанням до великої або сильної держави малих і слабких на­родностей.

Контрибуція— грошові суми, які переможена держава за умо­вами мирного договору сплачує державі-переможниці.

Декрет (від лат. — постанова, указ) — акт, що видається найви­щим органом державної влади чи державного управління з найважлйвіших питань державного життя.

2. Декрет про землю:

§ поміщицька власність на землю скасовується без усякого викупу;

§ скасовувалося право приватної власності на землю;

§ націоналізація землі та передання її радам селянських де­путатів для розподілу селянам;

§ розподіл землі між селянами на зрівняльних засадах (за кількістю їдців або працездатних);

§ було скасовано селянський борг на суму 3 млрд крб.

На з’їзді було обрано Всеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК), який був найвищим органом державної вла­ди в період між з’їздами, і сформовано перший радянський уряд — Раду народних комісарів (Раднарком) на чолі з В. Леніним.

4. Головою ВЦВК було обрано Л. Каменєва. 8 листопада 1917 р. головою ВЦВК обрано Я. Свердлова.

Висновки:

1. У 1917 р. відбувся більшовицький переворот, в ході якого було встановлено владу більшовиків.

2. Радянський уряд був сформований тільки з більшовиків.

3. Більшість забезпечили собі більшовики й ВЦВК.

ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В РОСІЇ

Громадянська війна — організована збройна боротьба за дер­жавну владу між різними суспільними верствами населення в країні; форма боротьби за демократичні перетворення.

В ході громадянської війни в Росії склалися два непримиренні та­бори:

1. “Білі”:

російські офіцери

прихильники монархії;

ліберальні групи і партії, які відстоювали демократичний шлях розвитку;

чиновництво;

поміщики;

велика буржуазія;

селяни, незадоволені продрозкладкою;

робітники, незадоволені диктатурою більшовиків;

частина інтелігенції;

російське козацтво.

2. “Червоні”:

ліворадикальні політичні сили (більшовики);

пролетаріат;

найбідніше селянство;

частина інтелігенції;

частина колишніх солдат, матросів і офіцерів;

згодом на бік більшовиків перейшло середнє селянство.

Причини громадянської війни:

1. Боротьба за владу між окремими соціальними групами, пар­тіями і різними політичними силами, які діяли в Росії.

2. Прагнення колишніх правлячих кіл зберегти свою власність і владу, свій привілейований стан (перш за все поміщики і ве­ликі підприємці).

3. Незадоволення економічною політикою більшовиків:'

• політикою “воєнного комунізму”;

• продовольчою диктатурою;

• діями продзагонів.

4. Незадоволення різних верств населення військово-комуністичними методами керівництва країною:

• їхнім ігноруванням законності;

• розгоном Установчих зборів у січні 1918 р.;

• укладенням сепаратного миру з Німеччиною у березні 1918 р.

5. Прагнення іноземних держав:

• повернути борги царського і Тимчасового урядів;

• не втратити великі прибутки, які одержували з Росії.

5. Прагнення Великої Британії і Франції повернути Росію до складу Антанти і змусити її продовжити війну.

Особливості громадянської війни:

1. Її тісний зв’язок з іноземною інтервенцією.

2. Боротьба проти іноземної інтервенції надавала громадянській війні національно-визвольного характеру.

3. Громадянська війна в Росії означала:

• війну між різними верствами населення;

• національно-визвольну війну народів Росії;

• збройну інтервенцію;

• селянську війну проти надзвичайних заходів політики “во­єнного комунізм/’;

• боротьбу проти білогвардійських урядів;

• боротьбу між різними партіями, які відстоювали різні шляхи розвитку Росії.