Суперечливі характери героїв твору.
Поєднання у творі соціально-політичного й психологічного аспектів. Гостра критика режиму Реставрації.
Роман «Червоне і чорне» є багатоплановим і багатоаспектним твором. Найвиразніші його аспекти – соціально-політичний (яскраво відображені умонастрої доби) та психологічний (розкриті порухи душі героя, мотивація його вчинків і дій).
| Соціально-політичний аспект | Психологічний аспект |
| Дія роману відбувається за часів царювання Карла Х (1824-1830), коли феодально-клерикальна реакція досягла свого апогею. Ультрареалісти влаштовують зрадницькі змови проти народу, мріючи відродити колишню монархію. Єзуїти проникають у всі куточки Франції, обплутуючи її шпигунською сіткою й підкоряючи своїй владі душі людей. У романі висвітлені майже всі сфери суспільного життя Франції останніх років Реставрації; про це свідчить і підзаголовок «Хроніка ХІХ століття» | Сюжет – це зовнішня канва; головні події відбуваються в душі героя. Завдяки внутрішнім монологам читачі нібито беруть участь у справжній історії людської душі, осягають велич духу людини не виняткової, а представника «нижчих» класів. Учинки героя психологічно мотивовані; паралелізм і контрастність допомагають осягнути внутрішні причини руху історії й особистості. Автор хоча й симпатизує героєві, але не відходить від «гіркої правди». Кожен етап піднесення героя одразу ж зіставляється з реальністю: син селянина – гувернер у мера, але «куплено» його, щоб «досадити» сусідові, який придбав дорогих коней; багатий де Ла-Моль нібито й ставиться до Жульєна прихильно, але пояснює це так: «Адже ж прив'язуються люди до гарної болонки» |
Гостра критика письменником режиму Реставрації полягає:
· у показові збереження кастовості суспільства;
· у зображенні пліток, інтриг, безглуздих розмов і занять «вищого світу»;
· політичних іграх, що призвели до ухвалення смертного вироку юнакові з «низів», яки не заслуговував на таке суворе покарання.
Суперечливі характери героїв твору.
Роман Стендаля – це історія молодої людини, яка переживає процес болісної адаптації до світу, набуваючи життєвого досвіду і відчуваючи жорстокість невідповідності світу своєї душі і законів реальної дійсності. Молода людина стикається з двома жінками, які належать до протилежних типів, і розривається між ними, плутається у своїх почуттях. У героя є обов’язково могутній покровитель, і йому постійно шкодить підступний і небезпечний ворог.
схема «Система персонажів роману»
|
 | |||||
 | |||||
|
Романам Стендаля притаманна й інша важлива особливість. У них обов’язково протиставляються два людські типи:
1. Два типа жіночих персонажів: ідеальна істота, навіть надто ідеальна, щоб існувати в реальному житті (пані де Реналь) та сильна особистість, наділена, як автор і головний герой, енергією людей часів Відродження (Матильда де Ла-Моль).
2. Чоловічі персонажі: перший - добрий і могутній, такий, що прикриває притаманну йому доброту іронією (маркіз де Ла-Моль), другий – активний і небезпечний негідник, який вороже ставиться до героя та різними способами заважає втілити йому свої плани (пан де Реналь).